Розділ 12 — Коваль. Частина перша

[Сьогодні трохи огляну місто, тож повернуся пізно.] — написала Широ. Лірика кивнула.

— Гаразд, бережи себе, Широ, — відповіла вона.

Вийшовши зі школи у формі, Широ попрямувала до асоціації ковалів.

Дорогою вона помітила знайому постать: Ліам патрулював вулиці.

Широ підійшла до нього з привітною усмішкою й поплескала по руці, як під час їхньої першої зустрічі.

[Дякую за допомогу минулого разу, Ліаме.] — написала вона, коли він поглянув на неї.

— А, це ви, панно Широ. — Ліам усміхнувся.

— Уже навчилися читати й писати?! Як швидко! — похвалив він.

[Мені допомагала подруга.]

— Ого, уже й подругу знайшли? Добре все склалося. — Ліам усміхнувся.

[Я лише хотіла подякувати, тож більше не відволікатиму вас від служби.] — Широ всміхнулася, помахала й пішла.

Ліам лише усміхнувся й повернувся до своїх обов’язків.

Діставшись асоціації ковалів, Широ підійшла до стійки.

[Вітаю. Я хотіла б дізнатися, скільки коштує виготовлення зброї на замовлення.]

— Це потрібно уточнювати в майстрів. Ціна залежить від того, яку зброю ви хочете. Майстри — ліворуч, — відповіла секретарка.

Йдучи між робочими місцями майстрів, Широ час від часу оглядала їхні вироби й оцінювала якість зброї.

«Гм… Багато з цих речей зроблено не надто добре», — подумала вона, розглядаючи їх.

Вибравши коваля, чиї вироби здавалися найкращими, Широ стала в чергу.

Та рухалася так жахливо повільно, що навіть Широ почала втрачати терпіння.

Чекаючи, вона дістала планшет і пошукала в мережі відомості про навколишні підземелля.

«Поблизу приблизно двадцять вісім підземель рангу E. Їхні рівні — від другого до двадцятого. Підземелля, у якому я була, спочатку мало рівні від десятого до п’ятнадцятого, а після мутації стало підземеллям двадцятого рівня», — думала Широ, читаючи.

«Підземель рангу D тут п’ятнадцять. П’ять — із рівнями від двадцять першого до тридцять п’ятого. Три — від тридцять п’ятого до сорокового. І ще сім — від сорокового до п’ятдесятого».

Її теперішній двадцять перший рівень був іще дуже далекий від п’ятдесятого.

Минула година, перш ніж Широ нарешті дісталася початку черги.

— Що тобі потрібно? Швидше. — Говорив чоловік років двадцяти на вигляд, із вогненно-рудим волоссям і червоними очима. Коротке волосся стирчало в усі боки. Він мав приблизно 193 сантиметри зросту й носив ковальський одяг.

Дзень-дзень-дзень.

Він ритмічно бив молотом по металу.

[Геліон — 50-й рівень — Борець]

Широ щось написала й поплескала його по руці.

— Якщо тобі щось потрібно, просто скажи, — кинув він, не обертаючись.

«Треба було взяти Лірику із собою», — подумала Широ.

Вона обійшла робочий стіл, стала перед ковалем і показала запис.

[Хочу замовити особливу зброю для подруги. Руків’я — приблизно 30 сантиметрів завдовжки, з клинком на кожному кінці. Самі клинки мають нагадувати довгі мечі. А ще я німа, тому не можу говорити.]

Дзень!

Побачивши дівчину перед собою, Геліон упустив молот. Ясні блакитні очі, довге розпущене чорне волосся, струнка статура й зріст близько 160 сантиметрів. Вона тримала перед собою запис і здавалася майже беззахисною.

Помітивши його реакцію, Широ трохи насупилася й додала ще одне речення.

[Перепрошую?]

Вона помахала рукою перед його обличчям, намагаючись вивести зі ступору.

— А, ем… Гаразд. Можете пояснити, яку саме зброю маєте на увазі? — сказав Геліон, злегка кашлянувши.

Широ дістала руків’я й створила крижаний подвійний меч, яким користувалася Лірика.

[Ось такий.] — написала вона, передаючи йому зброю.

— Гм, справді незвичайна зброя, — сказав Геліон, оглядаючи її.

— Який рівень у вашої подруги? — запитав він.

[Дванадцятий.]

— Дванадцятий… Краще виготовити зброю п’ятнадцятого рівня, ніж десятого. Гм… А які характеристики їй потрібні найбільше? — запитав він, дивлячись на Широ.

Коли вона опустила очі й почала писати, він не втримався й ще трохи помилувався нею.

[Гадаю, спритність, сила та вправність, адже вона мечниця.] — написала Широ.

[То які матеріали знадобляться?] — запитала вона.

— Якість зброї залежить від матеріалів. Що вищий рівень їхнього джерела, то вищий рівень зброї. Тож я порадив би зміїну луску, скорпіонячі жала, ведмежі кістки, ядро й камінь мани рангу E, — відповів він і почав креслити.

— Ну, що скажете? — нетерпляче запитав Геліон.

Широ трохи здивувалася швидкості його роботи.

На кресленні руків’я було з ведмежої кістки, з ядром усередині. Камінь мани рангу E вставлявся в заглибину в кістковому мозку. Скорпіонячі жала та зміїну луску поєднували для створення клинків, завдяки яким подвійний меч мав загрозливий вигляд.

[Скільки це коштуватиме?]

— Е-е, загалом…

Тук-тук-тук.

Широ тричі постукала по записнику, привертаючи його увагу до запитання.

— Завдаток — 5000 доларів, а загалом вийде приблизно 75 000, — відповів Геліон, не бажаючи засмучувати юну дівчину перед собою.

[Гаразд. Напишіть список матеріалів із кількістю, щоб я могла їх знайти.] — попросила Широ. Геліон узяв ручку й почав писати.

[Список матеріалів]

20 скорпіонячих жал

50 лусочок кам’яної змії

2 важкі ведмежі кістки

5 червоних коштовних каменів

1 камінь мани рангу E

[Дякую.] — написала Широ й пішла.

«Луску кам’яної змії знайду в підземеллі біля школи. Важкі ведмежі кістки можна здобути в тому, де я прокинулася». Схоже, щоб зібрати все потрібне, доведеться зачистити кілька підземель.

«Та ще й приблизно 75 000 доларів потрібно, щоб заплатити за зброю».

Вона зітхнула й вирішила перевірити, скільки можна отримати за її Синій меч п’ятнадцятого рівня.

Знову прийшовши до аукціонного дому, Широ скористалася терміналом і знайшла розділ зброї.

[Зброя 15-го рівня]

Зміїне ікло — 15-й рівень (Зелений) — Меч — 28 000 дол. США

Ніж зі скорпіонячого жала — 15-й рівень (Зелений) — Кинджал — 30 000 дол. США

Кулак голема — 15-й рівень (Зелена) — Потужна рукавиця — 30 000 дол. США

…

…

Кіготь вовка, що виє — 15-й рівень (Синя) — Рукавиця з кігтями — 150 000 дол. США

«Оце так. Сто п’ятдесят тисяч доларів за Синю зброю п’ятнадцятого рівня. Кігті — досить незвичайна зброя, тож можуть бути як дорожчими, так і дешевшими за інші види. Дворучні мечі поширеніші, отже, мій має принести добру суму», — подумала Широ.

«Щоб виручити за нього якнайбільше, треба врахувати кілька обставин, які допоможуть підняти ціну». Вона взяла планшет і пошукала майбутні події, пов’язані з боями.

«За кілька місяців відбудеться набір до фракції з випробуваннями для шукачів пригод. Можна використати це, щоб підняти ціну зброї. До того ж її вміння дає 100% до сили й 50% до шкоди. Втрату 80% швидкості можна компенсувати іншим спорядженням, а саме вміння корисне навіть людям приблизно тридцятого рівня», — думала Широ, шукаючи кілька ключових відомостей.

Коли вона знайшла все потрібне, в очах блиснув розрахунок.

[Хочу виставити зброю на продаж.] — написала Широ й показала секретарці.

— Якщо хочете щось продати, підніміться на другий поверх і зверніться до адміністраторки, — відповіла та.

Широ кивнула й озирнулася, шукаючи сходи. Знайшла їх швидко: вони були на видноті.

На другому поверсі її здивувала величезна кількість людей, які продавали найрізноманітніші предмети.

«Може, тому, що асоціація ковалів неподалік», — подумала вона.

Відкинувши ці думки, Широ підійшла до адміністраторки.

[Хочу виставити зброю на продаж.] — показала вона той самий запис.

— Зрозуміло. Будь ласка, пройдіть зі мною до кімнати огляду, — відповіла адміністраторка й жестом покликала Широ за собою.

У кімнаті Широ почекала кілька хвилин, доки зайшла жінка.

[Гільда — 35-й рівень — Слідопит]

— Чула, юна панно, ви хочете продати зброю. Яку саме? — запитала Гільда.

Широ підвелася, простягнула руки й викликала меч, здобутий у першому підземеллі.

[Титановий тесак вогняного велетня (Синій), 15-й рівень — Великий меч

Вимоги — 40 очок сили

+20 до гостроти

+15 до стихії вогню

+5 до ігнорування захисту

+5 до шкоди важкими ударами

−20 до спритності

−5 до швидкості атак

Уміння — Посилення вогняного велетня

Посилення вогняного велетня — +100% до сили, +50% до шкоди, −80% до швидкості

Тривалість — 1 хвилина

Час відновлення — 5 хвилин]

— Синій великий меч?! — здивовано вигукнула Гільда. Синю зброю рідко виставляли на продаж.

Та навіть тоді це здебільшого були незвичайні її різновиди.

А перед нею лежав Синій меч п’ятнадцятого рівня з умінням. Оскільки така зброя була поширенішою, торги могли підняти ціну.

— Дівчинко, ти впевнена, що хочеш продати цю зброю? — запитала Гільда, дивлячись на Широ.

[Так. Я магиня льоду, тож великий меч мені не потрібен.]

— Це правда… А як щодо такої пропозиції: аукціонний дім одразу заплатить вам 200 000 доларів, якщо продасте його нам? — сказала Гільда. Широ похитала головою.

«Вона що, вважає мене звичайною маленькою дівчинкою?» — подумала Широ.

[Хочу виставити його на торги, щоб отримати якнайбільше. Мені потрібно придбати деякі матеріали.]

— А якщо ми дамо 200 000 доларів і матеріали, потрібні для великого меча? — запитала Гільда.

[400 000 доларів і матеріали.]

Побачивши ціну, Гільда насупилася.

— Забагато. 200 000 доларів і матеріали для зброї.

[Панно Гільдо, за кілька місяців відбудеться набір до фракції. Використавши це, ви зможете підняти ціну зброї понад 500 000 доларів.] — написала Широ зі спокійною усмішкою.

Вона схрестила ноги, чекаючи відповіді.

— Навіть так немає гарантії, що ціна перевищить 500 000. 300 000 доларів і матеріали. Більше не дамо, — сказала Гільда, зрозумівши, що дівчинку перед нею не обдурити.

[Панно Гільдо, нагадаю: аукціонний дім — не єдиний спосіб щось продати. Я можу дочекатися набору до фракції й продати меч їм. Цікаво, скільки вони заплатять?] — Широ всміхнулася, трохи примруживши очі.

Гільда занервувала. Широ мала рацію: завдяки цій події можна було заробити цілий статок.

— Маю запитати керівництво, — сказала вона. Широ кивнула.

[Почекаю п’ять хвилин. Потім угоду скасовано.]

Гільда кивнула й поспішила телефонувати начальству.

Широ спокійно чекала. Звісно, вони могли спробувати пограбувати її, але вона вже встановила кілька крижаних пасток, щоб затримати нападників. За допомогою Ходи снігопаду можна було також утекти крізь кілька вузьких проходів.

Гільда повернулася приблизно за три хвилини.

— Керівництво погодилося на 400 000 доларів і матеріали. За умови, що вони не надто дорогі.

[Мені потрібні 30 отруйних скорпіонячих жал, 50 лусочок кам’яної змії, 2 кістки гобгобліна, 5 стихійних коштовних каменів і камінь мани рангу D.] — написала Широ. Гільда трохи примружилася.

— Забагато. 300 000 доларів і ці матеріали.

[Тоді угоду скасовано.] — рішуче написала Широ, підвелася й рушила до дверей.

— Зачекай! — покликала Гільда, здивована її рішучістю.

[Панно Гільдо, 450 000 доларів і матеріали. Анітрохи менше.] — Широ всміхнулася. Перевага була на її боці, і нею слід було скористатися.

Побачивши, що ціна знову зросла, Гільда насупилася. Начальник дозволив їй заплатити до 500 000 доларів і надати потрібні матеріали.

Однак загальна вартість матеріалів не мала перевищувати 150 000 доларів.

— 450 000 доларів — прийнятно. Але матеріалів забагато. — Гільда глибоко зітхнула.

[Тоді як щодо 20 отруйних скорпіонячих жал, 50 лусочок кам’яної змії, 2 кісток гобгобліна, 5 посилених коштовних каменів і каменя мани рангу D?] — Широ прибрала зі списку десять отруйних жал і замінила стихійні коштовні камені на трохи слабші посилені.

— Чудово. — Гільда кивнула: це вкладалося в дозволену суму.

Завершивши обмін, Широ перевірила отримані речі.

«Хе-хе, непогана здобич», — подумала вона з усмішкою.

Спочатку для зброї були потрібні матеріали рангу E. Отримані внаслідок обміну були їхніми поліпшеними відповідниками, тож зброя Геліона мала вийти значно кращою. Існувала навіть добра ймовірність, що вона досягне Синьої якості. Вимога до рівня теж могла зрости, проте майстер міг домішати матеріали рангу E, щоб її знизити.

Звісно, усе залежало ще й від уміння самого коваля.