Розділ 108 — Спорядження, що рятує життя
Розділ 108 — Спорядження, що рятує життя
[Додано вміння]
[Крижане пекло: Лазурний пекельний вогонь]
«О-о… Лазурний пекельний вогонь…» — Широ звела брову, поглянувши на переслідувачів, від яких уже давно залишився тільки попіл.
Цікавлячись змінами у вмінні, вона заплющила очі й обміркувала його активацію.
«Отже, спершу потрібен Крижаний сон». Широ знизала плечима. Перевірити силу вміння ще встигне, а зараз мала сто вільних очок.
[Ім’я: Широ
Раса: Сніжна дівчинка (умови еволюції ще не виконано)
Звання: Тіньова імператриця, Монстр середнього ступеня (убито людей: 7/50), Братовбивця, Батальйон в одній жінці, Творчиня набору вмінь «Крижане пекло» (незавершений)
Рівень: 43
Клас: Сніжна дівчинка★★★, Наномант
Здоров’я: 157,500/157,500
Мана: 387,135/387,135
Сила: 800 (+100) <+225>
Витривалість: 1000 (+200) <+300>
Інтелект: 2300 -> 2400 (+550) <+737>
Спритність: 1500 (+450) <+487>
Вправність: 1000 (+100) <+275>
Захист: 400 (+100) <+125>
< > = бонус від звання
Невитрачені очки: 100 -> 0
Єд нання зі стихіями:
Лід — рівень 2
Блискавка — рівень 1
Метал — рівень 0
Тінь — рівень 1
Баланс: 152,900,000 дол. США
Спорядження (торкніться, щоб показати)
Уміння —
Сніжна дівчинка★★★:
Магія льоду 2-го рівня, Пасивне відновлення, Благословення льоду, Магія снігу, Хода снігопаду, Аура холоду, Крижаний дотик, Крижаний подих, Єдність із крижаним полем.
Наномант:
Створення кинджала, Нанотехнологічне проєктування 2-го рівня, Створення меча, Створення лука, Створення важкої зброї, Створення щита, Створення нанотехнологічного обладунку, Створення ручної гармати.
Набір «Крижане пекло»:
Крижаний сон, Лазурний пекельний вогонь.
Інші:
Мінікарта, Огляд, Маскування, Бар’єр мани.
Спільні вміння (Інь):
Тіньове посилення (рівень 1), Крижаний ланцюг (рівень 1), Тіньовий плащ (рівень 1), Тіньовий кіготь (рівень 1), Мандрівник розломів (рівень 1), Поглинання/Перенаправлення (рівень 1), Спорідненість із тінню (рівень 1)]
Створивши друге вміння, Широ мала лише зібрати решту Нефритового льоду, щоб підвищити ранг класу.
«Хм… Мабуть, варто скласти список справ».
Насамперед — отримати наступну зірку. Потім використати ключ до Замку Срібного Місяця, а далі — командне випробування Меча міфічних джерел.
Проте для випробування «Меч міфічних джерел» рекомендували 45-й рівень, до якого і Ліриці, і Медісон було ще далеко.
До того часу вона сподівалася отримати п’яту зірку.
«Треба, щоб Нань Тянь дістав Пігулку відродження фенікса. І це нагадало: ще належить розібратися з одним убивцею, який мене переслідує», — подумала Широ.
Через події в Нью-Йорку всі фракції, схоже, були зайняті наслідками ритуалу тотемів.
«Поки небезпека в Нью-Йорку не минула, Зимовій благодаті, мабуть, знадобиться час, щоб домовитися з нами про перехід до відділення фракції», — міркувала вона, прибираючи сліди злочину.
Ще залишалися Клинки Душі Нірвани. Найкраще було б, якби Лірика здобула право володіння ними: Широ вважала, що вони їй чудово підійдуть.
«А ще Манові джерела й ватажки нетрів. Ех… Стільки справ. Цікаво, як Джонас та інші. Після смерті Трейсі й Пола Джонас покинув пригоди, а Сільвія, найімовірніше, теж. І вона, і Еріка після підземелля виглядали кепсько. Мабуть, уникатимуть мене: я для них наче гільйотина над головою». Широ похитала головою й зітхнула, думаючи про всі турботи.
Відклавши справи, які могла владнати лише згодом, вона рушила до наметів.
Вийшовши з покинутої будівлі, здивувалася: у місті досі тривав бій.
«Вони ще б’ються? Невже настільки ненавидять одне одного?» — звернулася вона до Інь.
* Цвірінь!
Інь відповіла байдужим цвіріньканням. Вона досі трохи сердилася, що Широ позбулася каптура.
Невдовзі показався табір. Проте атмосфера була незвичною: довкола патрулювало багато шукачів пригод.
— Широ-ні! Чому так довго не поверталася? — вигукнула Канае, швидко затягуючи її до намету.
[Що сталося?] — запитала Широ.
— Останнім часом зникло багато гарних тітоньок і дівчат, тому тут патрулюють. Думають, це через поганих людей із нетрів, які викрадають тільки красивих. А ти така гарна, Широ-ні, що вони точно захочуть викрасти й тебе, — попередила Канае.
Лагідно усміхнувшись, Широ кивнула й повернулася до решти мешканок намету.
Усі троє матерів і їхні доньки були стурбовані. Адже з ними жили Широ, Лірика й Медісон, чия зовнішність явно вирізнялася. Особливо Широ.
Проте Канае, на диво, більше хвилювалася за Широ, ніж за себе.
— Не можна виходити, поки вони не розв’яжуть проблему! — заявила вона.
Це здалося Широ таким милим, що вона не втрималася й ущипнула дівчинку за щічки, а потім кивнула.
[Добре, трохи побуду тут і потреную тебе. Гаразд?] — Широ усміхнулася. Вона все одно не надто поспішала. Якщо зараз не вбиватиме монстрів чи людей і випадково не підніме рівень, усе буде добре.
Канае кивнула, проте й далі обіймала Широ.
Подумки посміюючись, Широ погладила її по голові й повернулася до трохи похмурої Лірики.
Вираз її обличчя нагадував дитину, в якої забрали улюблену іграшку.
[Лірико, я дістала для тебе дещо хороше на аукціоні.] — написала Широ. Згадка про подарунок відразу підбадьорила Лірику.
— І що ж? — зацікавлено запитала вона.
Діставши Клинки Душі Нірвани, Широ передала їх їй.
[Хочу, щоб ти пройшла випробування й спробувала здобути право володіння цією зброєю.]
— Га? А чому не ти? — приголомшено запитала Лірика. Вона не очікувала подарунка фіолетового+ рангу. Хоч мечі зараз виглядали просто, Лірика знала про особливі предмети, які змінюють форму, з’єднавшись із власником. І здогадалася, що ці клинки належать до них.
[Тобі вони потрібніші. У мене є і напад, і захист, а твій клас дає лише напад. Скільки в тебе зараз Захисту?]
— Ем… П’ятдесят, без бонусів спорядження… — ніяково відповіла Лірика. Вона не вкладала очки в Захист: уміння потребували певних значень Сили та Вправності. Тому всі очки витрачала на інші характеристики.
Широ широко розплющила очі й недовірливо втупилася в неї.
[Як же ти вижила після удару боса?!] — запитала вона, трохи злякавшись. У бою Лірика отримала удар, який за такої характеристики мав би її вбити.
— Ну… Моє здоров’я інколи може бути… приблизно сто тисяч… — Лірика почервоніла.
«Сто тисяч?!» — приголомшено подумала Широ. Без звання монстра її власне здоров’я становило б приблизно сімдесят тисяч, а мана — сто п’ятдесят. І Лірика каже, що має сто тисяч здоров’я? Невже Танцівниця з клинками давала настільки великий пасивний бонус?
Після другого просування кожен клас автоматично збільшував приріст характеристик за рівень. Сніжна дівчинка, основний клас Широ через її расу, давала великий приріст Інтелекту. Він завжди перевершував приріст Сили чи Витривалості.
Проте, якщо Лірика мала сто тисяч здоров’я лише на 30-му рівні, пасивний приріст Витривалості мав бути просто неймовірним.
[Що ж, тоді це ще одна причина озброїтися цими клинками. Чорт, навіть у мене 400 Захисту, хоча я майже не отримую його за рівні.] — відповіла Широ.
Цього разу враженою залишилася Медісон. Лицар-демон потребував Сили, Витривалості й Захисту, тож саме вони були її найкращими характеристиками. Навіть найнижча з них становила приблизно вісімсот. І вона знала, як важко отримати сто тисяч здоров’я.
— Ем… Просто запитаю: які значення ваших найсильніших характеристик? — сказала Медісон.
[2400 Інтелекту.]
— 1200 Сили, — чесно відповіла Лірика. Її клас настільки зосереджувався на нападі, що Сила, Витривалість та Вправність були неймовірними порівняно з показниками інших шукачів пригод. Зате решта характеристик — дуже слабкими.
— Як, до біса, у тебе може бути 1200 Сили?! — приголомшено запитала Медісон.
— Ем… Расова особливість ельфів: ми отримуємо більше очок за рівень. А мій клас ще й дає великий приріст Сили, Витривалості та Вправності, — відповіла Лірика, ніяково кашлянувши.
— Стривай, тоді звідки сто тисяч здоров’я? Навіть із 1200 Витривалості було б лише шістдесят тисяч, — не вгамовувалася Медісон.
— Ну… Гадаю, вам можна розповісти, — після короткого вагання сказала Лірика.
Вона торкнулася грудей, і з’явився кулон.
[Ельфійське святе благословення (помаранчевий)]
У небезпеці Ельфійський святий благословить вас силою, щоб пережити смертельний удар.
Здоров’я ×500%
Тривалість: 10 секунд
Відновлення: 5 днів
Неможливо активувати вручну
Прив’язано: Лірика Валенстайн
Прочитавши опис, Широ була приголомшена: Лірика мала помаранчевий предмет найвищого рангу.
Хоча він був прив’язаний до неї, розголос усе одно міг зашкодити.
Широ відразу прикрила коштовність долонею, а Лірика сильно почервоніла: їй здалося, що Широ просто потягнулася до її грудей.
— А! Широ! Тут же люди! — здивовано пробурмотіла вона.
[Сховай кулон. Негайно.] — написала Широ.
Зрозумівши, що йдеться про кулон, Лірика розгублено опустила очі: вона не очікувала такої тривоги через подарунок.
Лірика й Медісон зацікавлено подивилися на Широ. Чому вона так різко відреагувала?
[Ніколи не показуй цей кулон, навіть випадково. Хоч він і прив’язаний до тебе, люди подумають: якщо я не можу його мати, то й ти не матимеш.] — суворо попередила Широ.
— Т-так… — кивнули Лірика й Медісон.
[Тепер, коли знаю, що ти переживеш небезпечний удар, мені спокійніше.] — Широ полегшено зітхнула.
Діставши зілля посилення й різноманітні сувої вмінь, вона розклала їх перед подругами.
[Візьміть. Допоможуть у разі небезпеки.]
— Га? Ого, усе це, мабуть, коштує чимало, — пробурмотіла Медісон, оглядаючи безліч зілля й сувоїв.
[Просто пограбувала кількох людей уночі після аукціону. Нічого особливого.] — Широ недбало махнула рукою.
Від її безтурботності губи дівчат сіпнулися.
— Сестричко! Та вони ж усі 50–60-го рівня!
Поки Лірика й Медісон ділили здобич, Широ повернулася до решти мешканок намету.
[Стає небезпечно, тож кожна повинна мати із собою річ для порятунку.] — написала вона й передала всім трохи припасів.
— Дякуємо. — Матері вдячно кивнули.
Для Канае Широ вирішила зробити дещо більше. Окрім здобичі, закріпила на ній маленький чип. Він попередить, якщо з дівчинкою щось трапиться, і дозволить відстежити її та допомогти.
Звісно, Лірика й Медісон теж мали такі чипи.
Закінчивши справи, вони ще трохи поговорили й лягли спати.
* * *
Прокинувшись рано, Широ вийшла з намету й подивилася в бік інших таборів. Кілька шукачів пригод старанно патрулювали дорогу.
Відвівши погляд, вона залізла на найближче дерево й почала їсти. Нагодувавши Інь, відкрила новини на телефоні.
Учорашню невелику війну виграла родина Сермак. Алура була тяжко поранена, обидві родини втратили багато шукачів пригод. Проте, попри перемогу, Сермак зазнали більших втрат через Пекельне вогняне бомбардування Алури.
Після таких численних жертв у місті на певний час запанував спокій.
Невдовзі прокинулася Лірика. На її подив, Медісон досі спала.
[Зараз спробуєш пройти випробування Клинків Душі Нірвани?] — з усмішкою запитала Широ.
— Так. Навіть із кулоном потрібно мати інший надійний захист. Інакше кожен похід у підземелля буде грою зі смертю. — Лірика кивнула.
[Успіху. Пам’ятай: це випробування, ти не загинеш. Не нервуй.] — Широ всміхнулася.
Лірика кивнула й дістала чотири клинки. Глибоко вдихнувши, склала руки, і навколо почала збиратися мана.
Шукачі пригод зацікавлено подивилися на неї, проте відразу повернулися до патрулювання.
Під ногами виникло магічне коло, і тіло Лірики почало зникати. Широ усміхалася, спостерігаючи за входом до формації. Навіть якщо подруга не здобуде право володіння, можна спробувати переробити мечі наноботами. Можливо, вони не стануть такими сильними, як могли б, але наразі цього вистачить.