Розділ 121 — Замок Срібного Місяця (частина 8)

— Оскільки ви четверо не бачите монстрів, я піднімуся на вежу сама. А ви тим часом пошукайте інформацію, щоб передати до табору, — сказала Широ, обтрушуючи руки.

Після того як нарешті знову дісталася до задниці монстра, її настрій значно поліпшився.

— Але…

— Алексе. Забув, хто тут найсильніший? — усміхнулася Широ й пішла нагору, навіть не озирнувшись.

Решта перезирнулася й лише зітхнула. Довелося погодитися: у попередньому бою вони нічого не зробили. Не лише не бачили монстра, а й не були певні, чи змогли б йому зашкодити, навіть побачивши.

Такого висновку дійшли через побічну шкоду від бою Широ з монстром. Коли одна з атак ударила поруч, інстинкти підказали: якби влучила в них, вони загинули б миттєво.

Проводивши її поглядами, вони зітхнули й покинули головну залу.

Сама Широ легко розправлялася з усіма культистами, що наближалися.

«До речі, нижній бік драконячої луски — очевидне вразливе місце. Чи має тіньовий дракон таку саму слабкість? І чи є в нього взагалі анус?» — міркувала вона, відриваючи голову черговому культистові.

Відкинувши труп за спину, вона визирнула у вікно вежі й побачила, що до даху ще досить далеко.

— Хм… А хто сказав, що потрібно йти всередині? — усміхнулася Широ й вистрибнула у вікно.

Ухопившись за край, вона перекинула все тіло вгору.

Фантомне мистецтво стилю Інь: другий фантом + третій фантом + Хода снігопаду.

Її тіло ковзнуло вгору по стіні. Вона або хапалася за виступи, або створювала крижані опори.

За кілька митей вистрибнула на дах і побачила культистів навколо формації, яка живила дракона.

Швидко оглянувши дах, вона створила по кинджалу на кожного культиста. Вигнувшись у повітрі, метнула їх із бездоганною точністю й миттю всіх убила.

*ГУРКІТ!!! ДЗЕНЬ!

Без культистів, які живили формацію, вона розсипалася світловими цятками, звільнивши дракона.

*РРРААААА!!!

«ССС!!»

Широ поспіхом затулила вуха від потужного реву.

Упавши на дах, вона не втрималася й опустилася на одне коліно.

Ще дезорієнтована ревом, насилу розплющила одне око й побачила, що дракон замахнувся на неї хвостом.

Широко розплющивши вже обидва ока, вона швидко змахнула зап’ястком, здіймаючи перед собою кілька шарів крижаних стін.

*БАХ! БАХ! БАХ! БАХ!!!

Широ поспіхом відскочила від хвоста.

— Випробування низького рівня, а дракон однаково лишається драконом, так? — пробурмотіла вона, побачивши напис над його головою.

[Дракон Лиха — рівень ???]

Здоров’я: ???

Мана: ???

Скориставшись нагодою, вона роздивилася дракона. Він здавався безтілесним, безперервно переходячи з туманної форми у тверду. Блискуча чорна луска, криваво-червоні очі й темні шипи вкривали все його тіло. Так, він мав не одну пару очей: ними було всіяне все тіло.

«Чорт забирай. Треба було здогадатися, що такий величезний дракон не може бути низького рівня», — подумки вилаялася Широ.

А дракон не збирався відпускати її без бою.

Він відкинув голову назад, і навколо пащі зібралися міазми. Широ зрозуміла: зараз буде драконячий подих.

«Тільки не в мене на очах», — примружилася вона, збираючи ману навколо долоні й стискаючи кулак.

*ШШШ! ШШШ! ШШШ!

Навколо дракона утворилися магічні кола, з яких вихлюпнулися численні крижані ланцюги. Деякі навіть з’єднувалися, утворюючи подобу змії.

*БАХ!

Та щойно ланцюги обвили його тіло, дракон розірвав їх простим напруженням м’язів.

Швидко вирішивши, що робити, Широ створила крижаний меч і кинулася до дракона.

*БУМ!!!

У полі зору раптово з’явився чорний промінь енергії. Вона зрозуміла, що це драконячий подих.

Під нею виникло магічне коло, і величезна крижана вежа, здійнявшись угору, винесла її з-під енергетичного струменя.

Усвідомивши, як близько була небезпека, вона вкрилася потом. Мовчки витерши його, знову поглянула на дракона.

*КРР!

Вона швидко створила крижану платформу, щоб підштовхнути себе до дракона, поки він не відновився після подиху.

*ХРЯСЬ!!!

*РРРАААА!!!

Встромивши меч в одне око, вона вигнулася й вирвала його.

Розлючений дракон засвітив усі очі зловісним червоним сяйвом.

*БУМ!!!

З райдужок усіх очей вирвалися промені енергії. Широ довелося швидко вигнутися назад, ухиляючись від світла.

Водночас вона створила два крижані списи й встромила їх у підлогу.

*КРРР!

Використавши списи як осередки, Широ скувала льодом увесь дах, активуючи Єдність із крижаним полем.

Крім того, лід змусив дракона посковзнутися, подарувавши їй чудову нагоду для атаки.

Вона бачила в ньому властивості духа, тож теоретично могла використати проти нього Вогонь життя.

Ковзаючи по льоду, вона змахнула зап’ястком і створила величезний меч. Після активації Вогню життя його бічна поверхня зайнялася зеленим полум’ям.

Щойно з’явився вогонь, тіні на тілі дракона відсахнулися з огидою й страхом.

«Чудово», — подумала Широ з усмішкою.

Фантомне мистецтво стилю Інь: третій фантом. Фантом противаги.

*БАХ!!!

Широ вдарила мечем по лапі, але дракон швидко ухилився, уникаючи вогню.

«Отже, справді працює. Тоді спробуй ухилитися від цього», — усміхнулася вона.

Серія «Крижане пекло»: Лазурний пекельний вогонь.

Блакитне полум’я осяяло весь дах, наче з’явилася ціла армія світлячків.

*Клац!

Вона клацнула пальцями, і вогонь із примарно-блакитного став насичено-зеленим.

*БУМ! БУМ! БУМ! БУМ!

Подібно до бомбардування вмінням, яке Алура Касаден виграла на аукціоні, на дракона обрушився Вогонь життя.

Прикрившись крилом, той спробував захиститися, проте марно.

Кожен удар полум’я залишав на крилі випалений слід, із рани текла драконяча кров.

Та перш ніж Широ встигала зрадіти, рана вже гоїлася.

Зрозумівши, що вона надто слабка, щоб зашкодити йому навіть Вогнем життя, дракон дивився на неї, ігноруючи полум’я, яке било в його тіло.

«…»

— Е-е… Може, обговоримо це? — спитала Широ.

*РРРАААА!!!

Дракон рушив до неї, і кожен крок виривав шматок вежі.

Примружившись, Широ міцно стала на ноги й випустила на нього вбивчий намір.

*БАХ!!!

Дракон завмер і затремтів від страху.

На жаль, він пам’ятав, що вона надто слабка, аби йому щось заподіяти. Тому, попри силу її вбивчого наміру, зумів цілком його проігнорувати.

Однак цієї затримки вистачило: вона лише хотіла перервати його наступ.

Серія «Крижане пекло»: Крижаний сон.

Навколо дракона з’явилося шість магічних кіл. Цього разу ланцюги рвалися не так легко, хоча Широ доводилося страшенно напружуватися.

Стиснувши зуби, вона почала зводити руки, щоб заморозити дракона.

*ФУУУ!!!

Що довше вона підтримувала вміння, то сильнішою ставала заметіль.

Сторонні, навіть не бачачи дракона, бачили ланцюги, обмотані навколо чогось невидимого. А заметіль узагалі неможливо було не помітити.

Побачивши силу її вміння, товариші відчули, як спинами стікає холодний піт.

— Не думав, що вона настільки сильна… — пробурмотів Алекс, спостерігаючи за заметіллю.

— Е-е, друзі, я дещо подумала, — раптом сказала Емілі.

— Кажи.

— Ми знаємо, що вона сильна, так? І це одне з найпотужніших умінь, які вона досі показувала. Чому ж іще не вбила ворога? — спитала вона, і всі приголомшено завмерли.

Якщо вона досі билася, навіть застосовуючи всі побачені ними вміння, це означало, що дракон їй дається важко.

— Але ж ми його не бачимо. Як, гадаєте, зможемо їй допомогти? — насупилася Феліція.

— Можемо навчитися бачити його, як вона, — сказав Натан, привернувши їхню увагу.

— Яким чином?

— Подумайте: культисти прикликають різних монстрів, яких Широ показувала нам раніше і яких ми не бачимо. Хіба не логічно, що самі культисти мають спосіб бачити їх? — припустив він.

Товариші здивовано перезирнулися.

— Гаразд, новий план. Допитаємо культиста. На катування — не більше двох хвилин. Якщо нічого не витягнемо, не гаймо часу: обшукуємо тіла, шукаємо все, що може допомогти, — серйозно сказав Алекс.

— Зрозуміло!

* * *

Тим часом Широ продовжувала битися з Драконом Лиха й майже не завдавала йому шкоди.

Його природне зцілення перевищувало її шкоду на кілька рівнів. Настільки, що вона раз у раз проклинала появу такого потужного монстра в низькорівневому підземеллі.

Навіть із Єдністю з крижаним полем, що допомагала відновлювати ману, її витрати були просто величезні.

— Чорт би тебе побрав! — гукнула Широ, знову намагаючись вирватися із сутички. Дракон був надто сильний: його фізичні можливості перевищували її в багато разів, і тепер він просто бавився з нею.

Не зважаючи на крик, він зігнув кіготь і послав до неї кілька ниток міазмів.

Вигнувшись у повітрі, Широ ледь ухилилася від них і приземлилася на ноги.

За цей час вона стільки падала й перекидалася, що виглядала як жебрачка. А дракон, звісно, був цілком ошатний.

— Гаразд, добре! Ця панянка піде на все, навіть якщо загине! — гукнула Широ, і мана навколо неї оскаженіла.

Неповний стихійний обладунок льоду.

Крижаний обладунок огорнув її тіло, а вона міцніше стиснула шипасті ланцюги.

Втупившись у дракона, вона випустила десять відсотків свого вбивчого наміру.

*БУМ!!!

Завдяки пасивному вмінню її вбивчий намір перетворювався на морозну силу. Десяти відсотків вистачило для величезної заметілі. Через розмах снігової бурі вся головна вежа Замку Срібного Місяця вкрилася снігом.

— То ось яка її сила… — пробурмотів командувач, спостерігаючи з тилу. Раптова велетенська заметіль вразила їх до глибини душі: вони збагнули, що її міць здатна змінювати навіть погоду навколо.

— Скажіть солдатам ворушити дупами! Не соромно, що тринадцятирічна дитина показує вам, як битися?! — гукнув він і знову поглянув на верхівку вежі.

Якби всі маги мали таку силу, результати нинішнього бою з культистами були б значно кращими.

Тим часом загону вдалося дещо дізнатися про спосіб побачити й приборкати дракона.

— Якщо він каже правду, в коморі має бути зілля, яке дозволить нам бачити дракона. Там само є предмети, якими вони керували ним. Скористаємося ними, стримаємо його, а Широ тим часом уб’є, — сказав Натан, відштовхуючи непритомних культистів.

— Добре, потрібно рухатися якнайшвидше. Судячи з того, що там відбувається, Широ теж досягла межі, — відповів Алекс. Вони відчували над собою шалену ману, проте її сила слабшала набагато швидше, ніж раніше.

Вони не помилялися: стихійний обладунок завжди був своєрідним козирем. Він пожирав ману як ніщо інше, бо витрачав не фіксовану кількість, а відсотки.

Обличчя Широ було цілком безпристрасне: вона зосередилася на сто десять відсотків. Зараз усе вирішувалося за принципом «усе або нічого».