Розділ 122 — Замок Срібного Місяця (частина 9)

Не гаючи ні секунди, Широ кинулася вперед і шмагнула дракона шипастими ланцюгами.

Обвивши його голову, вона легенько потягнула їх, підтягуючи себе до неї.

Фантомне мистецтво стилю Інь: третій фантом. Фантом противаги.

*ХРЯСЬ!!!

Просто перед зіткненням вона прибрала один ланцюг, перетворила його на меч і встромила у тверду зовнішню оболонку дракона. Цього разу значно успішніше.

Вона провернула меч. Із його країв раптом вирвався зелений вогонь, проникнув у драконячу плоть і почав палити зсередини.

*РРРАААА!!!

Дракон заревів від болю: внутрішній захист був набагато слабший за зовнішній, який швидко відновлювався. Він міг зцілити всю завдану шкоду, проте це потребувало більше часу, ніж загоєння зовнішньої рани.

Побачивши, що атака завдала більше шкоди, Широ смикнула обидва ланцюги вгору, залишаючи два неглибокі порізи вздовж його плечей.

Не даючи зцілитися, вона зігнула пальці й послала в рани кілька кинджалів, укритих Вогнем життя.

Вибухаючи вогняними кулями, полум’я заважало відновленню дракона.

Проте за цей час він уже змахнув хвостом у її бік.

Ледь змістивши тіло, Широ використала імпульс хвоста, щоб збільшити відстань між ними.

Вона опустила долоні, і шипасті ланцюги на її зап’ястках встромилися в підлогу. Магічне коло навколо дракона розширилося, почали повільно з’являтися тріщини.

*ГУРКІТ! БАХ!!!

Навколо дракона виникли велетенські ланцюги, обвили його й потягнули вниз.

Повернувши долоні, вона пропустила крізь них ману, і вони спалахнули зеленим Вогнем життя. З кожної ланки стирчали гачки, заважаючи дракону скинути ланцюги так легко, як раніше.

Ставши на ноги, Широ ледве втрималася, щоб не впасти горілиць. Приклала руку до грудей, намагаючись угамувати біль.

Після короткого перепочинку вона смикнула пальцем угору, й над драконом почав утворюватися лід.

Над ним постала велетенська крижана гільйотина. Широ опустила долоні, й гільйотина рушила слідом, намагаючись відтяти дракону голову.

Але він на мить усміхнувся, потім очі по всьому тілу зловісно засвітилися. Чорне світло заповнило її поле зору. Коли воно розсіялося, вона побачила, що дракон розділився на менші копії, уникнувши ланцюгів і падіння гільйотини.

Широ насупилася й вимкнула Неповний стихійний обладунок льоду: ще трохи — і мана впала б до нуля. Найкраще зараз було ощадливо користуватися магією, дозволяючи мані відновлюватися.

Копії дракона поглянули одна на одну й повільно злилися. Він знав: у розділеному стані сила розподіляється між копіями, даючи їй більше шансів зашкодити. Тому збирався використовувати це лише в небезпеці.

Лише тепер, коли інстинкти попередили його, дракон усвідомив потенційну небезпеку її атаки. Навіть за здатності відновлюватися впоратися з нею було б нелегко.

Проте насправді хвилюватися йому не було потреби. Широ не мала вибору й могла лише з усіх сил боротися, щоб вистояти.

— Ха… Який же ти впертий засранець, — вилаялася вона, дивлячись на Дракона Лиха.

Глибоко вдихнувши, Широ присіла, не відводячи від нього очей. Мана повільно відновлювалася, витрачати її зараз не можна, тож доведеться якнайкраще скористатися фантомним мистецтвом.

— Хе, цю панянку нечасто доводять до межі. Зроби так, щоб воно того вартувало, любий, — усміхнулася Широ, намагаючись спровокувати дракона.

Очевидно, вдалося: він примружив незліченні очі по всьому тілу.

Цілком несподівано він спрямував до неї пазуристу лапу.

Фантомне мистецтво стилю Інь: третій фантом + четвертий фантом.

Сівши на шпагат, Широ легко пірнула під кіготь і вдарила ліктем по драконячому зап’ястку.

*БАХ! ХРУСЬ!!!

Оскільки четвертий фантом, Фантом внутрішнього бенкету, ігнорував зовнішній захист і вражав нутрощі, вона передала силу всередину зап’ястка й зламала кістки.

— І це все?

Перекинувшись навколо його руки, Широ вдарила п’ятою по передпліччю.

Фантомне мистецтво стилю Інь ґрунтувалося на рухах і рукопашному бою, тому зі зброєю вона його застосовувати не могла.

Маючи клас Наноманта, навмисне позбавляти себе зброї не варто, хіба що заради бойових мистецтв. До того ж її вогнепальна зброя завдавала стільки шкоди, що потреби в рукопашному бою зазвичай узагалі не виникало.

— Широ!! — раптом пролунав голос, привернувши її увагу.

*БАХ!

— Якого біса тобі треба?! — розпачливо гукнула вона: крик порушив зосередженість. Через це вона згаяла мить і не встигла втретє вдарити передню лапу дракона.

Удар припав у підлогу, пробивши в даху діру.

Вона швидко розширювалася, тож довелося відстрибнути.

— Гей, ми можемо допомогти! — відповів Алекс. Він і товариші трохи розосередилися, щоб уникнути драконячих атак.

Після допиту культистів вони знайшли набір зіль, що допомагали бачити тіньових істот.

Побачивши дракона, вони відчули огиду до незліченних очей на всьому його тілі, але не показали цього. Він був на цілком іншому рівні, і потрібно було якнайшвидше покінчити з ним.

— Цей дракон — ходяча катастрофа. Його сила запечатана в іншому вимірі. Треба вбити його, перш ніж вона повністю відновиться! — гукнув Натан, кілька разів ударивши по лусці. Проте, не побачивши результату, насупився.

— Тепер зрозуміло, чому я досі жива, — кивнула Широ: справжній дракон не дозволив би їй прожити так довго.

— Культисти мали диявольський предмет, який дозволяв певною мірою керувати драконом. Скористаємося ним і допоможемо тобі вбити його, — сказав Алекс, дістаючи той предмет.

Широ навіть завмерла від подиву: вона вже бачила таку річ.

— Упевнені, що це саме той предмет? — обережно спитала вона, ухиляючись від чергової атаки.

— Так. У знайдених нами давніх записах сказано, що, закріпивши його на драконі, можна на того впливати, — серйозно відповів Алекс, перевіряючи цілісність предмета.

Широ відчула, як сіпнулися губи: диявольським предметом виявилися Рожеві пухнасті наручники.

«Хто, чорт забирай, використовує іграшкові на вигляд наручники, щоб керувати довбаним драконом?!» — подумки вилаялася вона, стримуючи бажання вбити творця цієї речі.

— Добре, знаєш, як ними користуватися? — спитала вона.

— Гадаю, потрібно просто надягти їх на шию, так?

«…»

— Тобто вони трохи відрізняються від звичайних наручників. Рожеві й пухнасті, але давні записи, певен, не помиляються, — сказав Алекс зі складним виразом обличчя.

«Гаразд. Що відбувається в підземеллі, залишається в підземеллі. За його межами ніхто не повинен про це дізнатися, інакше горде ім’я драконів буде зганьбоване», — подумала вона.

Утім, мимоволі уявила собі грізного дракона, зв’язаного мотузкою й замкненого цими кумедними наручниками.

Безсилого перед купкою людей, які зуміли його приборкати…

«Тьху! Про що я думаю?!» — Широ обірвала ці дивні фантазії.

— Як збільшити наручники? Бо такими дракона не втримати, — спитала вона.

— Написано, що можна просто кинути їх на дракона, і вони стримуватимуть його.

— І все?

— Усе.

— То якого біса ти досі тримаєш їх?! Чорт забирай, кидай цю штуку!

— А! Точно!

Алекс кинув Рожеві пухнасті наручники до дракона. Той, зрозумівши, на що вони здатні, спробував утекти.

— Ану сюди! — гукнула Широ, і шість ланцюгів схопили дракона за крила й повалили на землю.

*БУМ!!!

Наручники над його головою розширилися й замкнулися на шиї, утворивши рожевий поневолювальний нашийник. Щойно пух торкнувся луски, він затвердів у шипи й легко пробив її.

*РРРААААА!!!

Драконове тіло сіпалося від болю. Він метався, намагаючись зірвати наручники, і навіть почав виривати шматки власної плоті.

Широ зблідла, побачивши завдані ним руйнування. Якби доклав стільки ж зусиль, щоб убити її, вона легко загинула б.

Це лише показало, що для нього вона була наче дитина, яку не потрібно сприймати серйозно.

За кілька митей дракон почав сповільнюватися, а блиск його луски — тьмяніти.

[Ослаблений Дракон Лиха — рівень 45]

Здоров’я: 1 500 230/500 000 000

Мана: 120 020/100 000 000

— Якого біса?! Справді спрацювало?! — здивовано пробурмотіла Широ.

Побачивши, як сильно він ослаб, вона зустрілася поглядом із товаришами й кивнула.

Перевіривши ману, з полегшенням зітхнула: мало вистачити, щоб убити дракона.

— Уперед!

За її командою загін почав діяти. Емілі й Феліція відступили й випускали стрілу за стрілою. Кожна безпомилково вражала намічену ціль.

Натан і Алекс натомість кинулися вгору по драконячій спині, завдаючи порізів по всьому тілу.

Рожеві наручники позбавляли дракона сили, послабивши й усі його фізичні можливості.

Чорт, якби він був таким кілька митей тому, Широ легко розправилася б із ним і завершила випробування.

Поки загін безжально атакував, його здоров’я стрімко падало. Навіть від драконячого подиху Широ тепер захищалася кількома шарами зміцнених крижаних стін.

Тепер, коли ролі помінялися, дракону залишалося терпіти побиття без можливості відплатити.

Широ була особливо безжальна, бо натерпілася від нього. Її жорстокість змусила здригнутися навіть товаришів.

Усю луску на спині вона виривала по шматочку. Якщо та відновлювалася — виривала знову.

*Ррра…

Дракон слабко скрикнув, відчуваючи наближення кінця.

Проте Широ не збиралася дарувати йому легку смерть.

— Раз тобі так подобалося бавитися зі мною, ця королева тебе провчить! — гукнула вона, викрутивши крило й вирвавши його з суглоба.

*РРРААА!!!

— Я ще не закінчила! — гукнула Широ, повторивши те саме з другим крилом.

Зіскочивши з його спини, вона підняла руки й створила дві крижані долоні, які втримували дракона на місці.

— Зачекай, Широ, що ти робиш? — спитав Алекс.

— Просто дивися. Буде сюрприз, ха-ха-ха, — похмуро всміхнулася вона, і в очах спалахнуло садистське сяйво.

Вона збиралася зробити так, щоб він загинув приниженим.

Створивши третю руку й піднявши хвіст, Широ оголила драконову зворотну луску.

Позаду нього виникло величезне магічне коло, осяяне неоново-блакитним світлом.

І дракон, і загін відчули, як навколо нього здіймається хвиля мани.

Обличчя зблідли: вони вже здогадалися, що вона збирається зробити.

*РРРАА!!!

Дракон спробував вирватися з пут, але не зміг зрушити їх навіть трохи.

Часу майже не залишалося, і він знав, що не втече.

Щоб уникнути приниження, йому залишалося лише самознищитися.

— Навіть не думай! — гнівно гукнула Широ. Вона не дозволить уникнути її помсти.

Зупинити самознищення потрібно було з двох причин. По-перше, тоді вона не зможе проткнути його задницю. По-друге, якщо він вибухне, всі загинуть. Звісно, вона діяла з обох причин, а не з однієї. *Кхм*

Для самознищення драконові потрібно зібрати в тілі навколишню ману й підпалити його, наче бомбу. Якщо відвести чи прибрати ману довкола нього, вони будуть у безпеці.

Широ сяйнула думка, і вона змахнула зап’ястком. Магічне коло почало змінюватися, з нього витягнулися чотири вусики й встромилися в драконове тіло.

*ҐАААРРР!!!

Він закричав, відчувши, як мана перетікає до магічного кола. Що сильніше намагався накласти на себе лапи, то швидше воно заряджалося.

— Широ, може, обговоримо це? Чому б просто не вбити його звичайним способом? — спитав Алекс.

— Ні!

*БАХ!!!

Крижаний шип пронизав дракона, перетворивши його на знамениту страву з її минулого життя.

Драконяче м’ясо на рожні.