Розділ 128 — Луска Серця Океану

Ударивши чотирма мечами по кам’янистому тілу монстра, Широ насупилася: мечі були трохи ослаблені й завдавали менше шкоди, ніж мали б.

Зміна стихії: Метал.

Перехід на метал підвищив гостроту, атаку й додаткове ігнорування захисту. Осяяні сріблястою аурою, мечі здавалися небезпечними навіть самій Широ.

«Уперед!» — холодно наказала вона подумки, змахнувши рукою до боса.

Два мечі з’єдналися руків’ями й закрутилися за годинниковою стрілкою.

*БЗЗЗЗ!

Наче пилою, вони розітнули босову руку, створивши прогалину для атаки.

Широ примружилася й попливла до неї. Оскільки руку щойно зруйнували, цілісність тіла в цій ділянці значно ослабла.

Фантомне мистецтво стилю Інь: третій фантом + четвертий фантом!

Поєднавши фантоми, один із яких спрямовував увесь імпульс у певну ділянку, а другий ігнорував захист і вражав нутрощі, Широ схопила два вільні мечі й розвернулася так, щоб максимально посилити удар.

*БАХ! БАХ!

Зіткнення мечів із босом відкинуло її назад. Довелося рухати руками й ногами, щоб швидше відновити рівновагу.

Та бос не дав такої розкоші: безжально вдарив тризубом, який тримав у вільній руці.

*КРРРР!

Одним спалахом вбивчого наміру Широ не лише на мить зупинила його, а й заморозила воду навколо себе. Без допомоги льоду тризуб пронизав би її тіло.

«Чи не надто складний цей бос для 44-го рівня? Без звання монстра могла б загинути», — насуплено подумала вона.

Розтопивши лід, Широ швидко відпливла й почала кружляти навколо боса.

«Оскільки тут лише ми вдвох, можу робити що завгодно», — подумала вона.

Крижане пекло: Крижаний сон!

Знову зібравши ману в долонях, вона створила шість величезних магічних кіл навколо боса.

«Замерзни».

Як не дивно, руки вдалося звести без особливих зусиль. Бос перетворився на велетенський крижаний куб і розлетівся на шматки.

Після перемоги Широ побачила, як під нею розширюється те саме коло, що телепортувало її сюди.

Вона дозволила себе перенести. Вихідну точку залило яскраве світло.

Пам’ятаючи помилку, коли після випробування втратила пильність і дістала молотом по голові, вона схопила два мечі для захисту.

«Хм… Схоже, я перша», — подумала вона: більше ніхто не повернувся.

*Клац!

Повернувши мечі до форми намиста, Широ заморозила себе в крижаний куб, активуючи пасивну Єдність із крижаним полем.

«Поки чекаю на решту, можна відновлювати ману», — подумала вона.

Однак невдовзі з’явилася Аарім.

— Ай-я, здається, трохи відстала від тебе… А ти — крижаний куб, — мимоволі пробурмотіла вона, побачивши Широ, згорнуту всередині.

Та лише знизала плечима: мана ще відновлювалася.

Звісно, 460 тисяч мани — чудово, проте були й недоліки. Відновлення просто не встигало.

Через зруйновані зв’язки закляття витрачали більше мани, а звання монстра значно збільшувало її запас. Відновлення, розраховане на середні витрати, не могло з усім цим упоратися.

— Мушу сказати, порівняно зі звичайною магинею льоду ти досить сильна, — усміхнулася Аарім, підпливши до неї.

— Бачила чимало людей, і ти безумовно одна з найсильніших магинь льоду. І за магічною силою, і за бойовим досвідом. Мимоволі замислюєшся, звідки ти взялася, — продовжила вона. Широ примружилася.

— Найнеймовірніше, що робиш усе це з пошкодженими мановими зв’язками, так? Чорт, навіть не думаю, що слово «пошкоджені» підходить. Як щодо…

— Зруйновані? — спитала Аарім, зустрівшись із нею поглядом.

Серце Широ забилося швидше, але погляду не відвела. Навіть якщо Аарім дізнається про зруйновані зв’язки, за потреби вона вживе заходів, щоб захистити таємницю.

— Ай, не дивися так. Ха-ха-ха. Просто цікаво, як можеш бути такою сильною навіть зі зруйнованими мановими зв’язками, — усміхнулася Аарім, відводячи погляд.

— Знаю, що вони не пошкоджені, а зруйновані, лише тому, що мої раніше були пошкоджені. Порівняно з твоїми нинішніми коливаннями мани мої були наче надійний міст. Коли застосовуєш закляття, особливо найсильніші, відчуваю приховане збурення. Якби не бачила твоєї масштабної магії, ніколи б не зрозуміла стану твого тіла.

«Вона відчуває найменше збурення в чужій мані?!» — приголомшено подумала Широ. Таку здатність мали кілька класів, і здобути кожен було важко.

Та лише один клас вимагав такого володіння маною вже на настільки ранній стадії.

«Вона збирається стати Магинею джерела», — здивувалася Широ.

Магів джерела можна було зараховувати до Святих магів. Це безумовно один із найсильніших доступних магічних класів. Хоч вимог вона не знала, пам’ятала, як давні товариші з геройського загону розповідали про складність його здобуття.

— Чесно кажучи, мала помітити раніше, — похитала головою Аарім.

— Наскільки знаю, права на Манові джерела ти купила, щоб спробувати відновити зруйновані зв’язки, так? Хм… За твоїм виразом, мабуть, угадала.

— Тепер маю хорошу й погану новини. Хороша: ти правильно вчинила, спочатку скориставшись джерелами. Якби прийняла ліки раніше, закріпила б зв’язки в хаотичному стані. Вони з’єдналися б із неправильними шляхами й зрештою вибухнули.

— Джерела мали впорядкувати зв’язки, вирівнявши їх для подальшого відновлення. Звідки знаю? Хе, була на лекції професора з великого міста. Він досліджував стан тіла магів, зокрема зруйновані манові зв’язки. Я відвідувала його заняття, бо мої тоді були пошкоджені, і він допоміг їх відновити, — усміхнулася Аарім.

— Погана новина: для зруйнованих зв’язків потрібне повне оновлення тіла. Чула, що на передовій є Пігулки відродження фенікса. Кожна коштує дорого, але поступово руйнує й відбудовує тіло. Найдешевша дає лише один відсоток відродження.

— Навіть одновідсоткову важко купити через ціну й рідкісні матеріали. Збирати гроші на одну можна роками безперервних походів до підземель, — зітхнула вона.

— Гірше того, для твоїх зв’язків потрібне стовідсоткове відродження тіла.

— Думаю, життя не вистачить, щоб їх відновити, — сказала вона з жалем в очах.

«Отже, вона просто хвилювалася», — зрозуміла Широ, чому Аарім заговорила про це.

Усміхнувшись, похитала головою: Нань Тянь дістане їй пігулку двовідсоткового відродження.

Хоч це лише два відсотки, їх має вистачити, щоб підняти єднання зі стихіями до 3-го рівня — обов’язкової вимоги для наступного класу.

Звісно, таке підвищення матиме побічні наслідки. Два відсотки лише дозволять дати тілу останній потужний поштовх, перш ніж воно здасться. Навіть діставшись 3-го ступеня, вона певний час буде ослаблена.

— Схоже, маєш план? — звела брову Аарім.

Побачивши кивок, полегшено зітхнула.

Вона хвилювалася: було б прикро, якби хтось на кшталт Широ втратив потенціал через манові зв’язки.

— Що ж, якщо план є, просто поклич мене за потреби. Мої зв’язки теж були пошкоджені, тож знаю про біль, — запропонувала вона.

— І не хвилюйся, що твої юні подруги дізнаються про зруйновані зв’язки. Я перемкнула канал на приватний, тож вони нічого не почують.

За кілька митей, протягом яких Аарім по суті розмовляла сама із собою, спалахнули два магічні кола й з’явилися Лірика та Медісон.

— Ого! Який дратівливий бій із босом! — поскаржилася Лірика. У воді їй бракувало рухливості, тож повну силу використати не могла. Довелося навіть застосувати кілька рятувальних предметів Широ. Звісно, Ельфійське святе благословення залишила наостанок: п’ять днів минуло, і відкат завершився.

— У мене все було більш-менш. Дратувало, що бос безперервно рухався. Переважно грали в наздоганяння, — сказала Медісон, якій вдалося завдати багато шкоди атакувальним лицарем.

— Якщо всі пройшли випробування, заберімо здобич, — усміхнулася Аарім.

Вона провела загін через іще одні відчинені двері, за якими був отвір у підлозі.

— Сюди. Трохи вниз, потім потрапимо до зони без води. Обережно, не приземліться обличчям. Там кожен вибере один із двох предметів, — гукнула вона, пірнаючи.

Пропливши трохи вниз, вони справді опинилися в безводній зоні.

Швидко перекинувшись, Широ без проблем приземлилася на ноги. Зняла шолом і розпустила волосся: весь час носити його було душно.

— У кутку поля зору має бути вікно. Натисніть, і з’явиться вибір нагород, — сказала Аарім, тицяючи в порожній простір перед собою, очевидно керуючи системою.

Широ торкнулася миготливого значка, і з’явилися два предмети.

«Хм… Один — кинджал синього рангу, інший — Луска Серця Океану. Сумніваюся, що Аарім потрібен кинджал, тож виберу луску», — подумала вона й зробила вибір.

У сховищі побачила велетенську луску, що змінювала колір від неоново-блакитного до насиченого королівського синього.

[Гадаю, тобі потрібна Луска Серця Океану?] — написала Широ. Без води телефоном можна було користуватися без проблем.

— М-м, не зовсім. Але вона теж корисна, — відповіла Аарім.

Цього вистачило. Широ дістала луску й кинула їй.

— Дякую.

Лірика й Медісон вибрали ті самі предмети: інший варіант не приваблював. Подякувавши за три матеріали, Аарім прибрала їх до сховища.

Проте, перш ніж повести загін далі, почула кілька сплесків. Позаду приземлилася нова група шукачів пригод.

— Ого… Босе! Глянь на цих дівчат! — гукнув хтось, привернувши увагу ватажка.

Широ лише холодно глянула на прибулих і відвернулася.

Усі були 50-го рівня — легка здобич для неї. За бажання могла розправитися за кілька хвилин.

Про Лірику й Медісон цього сказати не можна. Побачивши рівні, вони зблідли й трохи відсторонилися.

Насупившись від нахабних поглядів, вони зустрілися очима з Аарім і Широ й нервово кивнули.

— Схоже, ви зайняті збиранням здобичі. Наша четвірка вирушить першою, — усміхнулася Аарім, відволікаючи прибулих, поки Широ збирала ману в долонях. Невеличке магічне коло зникло з поля зору.

— Ха-ха-ха, нічого страшного. Можемо піти разом, — сказав ватажок, удаючи приязність. Проте всі розуміли, що він вовк в овечій шкурі.

— Ні, дякую. Ходімо, дівчата, — гукнула Аарім, не збираючись грати в ці ігри.

Дивлячись, як вони йдуть, ватажок насупився й рушив за ними.

*БАХ! БАХ! БАХ! БАХ!

Перед ним упали кілька крижаних стовпів із силою, здатною тяжко його поранити.

Поглянувши на холодну Широ, він злякався кількості вбивчого наміру, що виходив від неї.

«Хм», — хмикнула вона й повернулася йти. Їм дали один попереджувальний удар, перш ніж узятися вбивати. Якщо не сприймуть його серйозно, вона залюбки покаже наслідки.