Розділ 144 — Надзвичайний рейд

— Хе-е-е~ Отже, бос — велетенський крилатий динозавр? — сказала Широ, витягуючи шию, щоб його роздивитися.

Поки вона милувалася босом, трійця позаду стояла приголомшена, не в змозі відвести погляд від очей монстра.

Їм здавалося, ніби він міркує, як краще їх з’їсти.

— Гаразд. Спершу підріжемо йому крила. — Широ вишкірилася.

* Клац.

Вона клацнула пальцями, й під босом розгорнулося величезне магічне коло, майже вдвічі більше за звичайне.

* БАХ! БАХ!

Дві велетенські крижані руки здійнялися вгору й схопили чудовисько за крила.

Почувся тріск зламаних крил.

— Чого стоїте й дивитеся? Не соромтеся атакувати. — Широ всміхнулася, озирнувшись через плече.

— Г-гаразд. Ходімо. — Лірика кивнула.

Двоє подруг кинулися вперед і атакували боса, а Широ лишилася позаду, підтримуючи їх мечами та магією льоду.

Сільвія втратила дар мови, спостерігаючи за підтримкою Широ. Та без жодних прохань захищала подруг у найдоречнішу мить, відводячи атаки монстра своїм льодом, щоб вони проходили повз.

«Оце так…» — захоплено подумала вона.

— Головне в підтримці — спостереження, — сказала Широ, скориставшись нагодою, щоб трохи навчити Сільвію.

— У звичайних загонах підтримку просять допомогти, але на той час уже може стати надто небезпечно. Тому робота цілителя — стежити за кожним учасником загону й допомагати тоді, коли потрібно.

— Крім того, між загоном і підтримкою має бути довіра. Ці двоє не просять допомоги, бо довіряють мені прикривати їхні спини. Поки їм не знадобиться щось на кшталт твого благословення, вони зосереджуватимуться на босі. — Широ всміхнулася.

Сільвія кивнула, зрозумівши її слова. Проте така висока довіра все ще здавалася їй рідкістю.

«Мабуть, тому, що вона має достатньо сили, аби їх підтримувати. Вона дає їм відчуття безпеки…» — подумала Сільвія. Саме цього й повинні прагнути всі цілителі: давати своєму загону відчуття безпеки.

Підтримуючи подруг, Широ всміхнулася, коли помітила прогалину в захисті боса.

— Благословення! — гукнула вона, і її тіло огорнуло золоте сяйво.

Піднявши праву руку, Широ повернула зап’ясток і створила вдвічі більше магічне коло. Її мечі злетіли вгору й зібралися в центрі, оповиті темно-фіолетовою аурою.

Воля Лиха!

Від клинків поширилася згубна енергія. Сільвія зблідла.

Як цілителька, вона була чутливішою до стихій, що знищували життя. Раніше вона вже стикалася зі стихіями, які викликали тривогу, але ніколи не відчувала нічого огиднішого за те, що зараз випромінювали мечі.

Магічне коло почало створювати крижаний тризуб, у який вбудовувалися мечі.

Світло-блакитний лід раптом став темно-фіолетовим.

— ХА-А!!!

Опустивши руку, Широ стиснула зуби: тризуб опирався її контролю.

Та перш ніж він устиг уразити боса, їх засліпив яскравий спалах.

* БАХ!!!!!!

Коли вони знову розплющили очі, то побачили крижаний тризуб Широ, встромлений у двері підземелля.

Навколо чулося бурмотіння.

— Тц, отже, підземелля мутувало? Комусь не пощастило. — Широ цокнула язиком і витягла мечі.

[Визнано самостійно створене вміння. Нараховано 200 невитрачених очок характеристик.]

«Пощастило», — з усмішкою подумала Широ.

Сільвія ж здригнулася від слів «підземелля мутувало»: вони нагадали їй пережиту мутацію підземелля.

— Ось що відбувається, коли підземелля мутує, а нас це не стосується? — запитала Лірика.

— Так. Коли підземелля мутує, усіх, крім постраждалого загону, виганяє назовні. Це триває, доки загін не загине, не подолає підземелля або шукачі пригод високого рівня не відчинять двері й не врятують його. — Широ знизала плечима.

— Хм, цікаво. І що нам тепер робити? — запитала Лірика.

— Можемо зачекати, поки підземелля знову відкриється, або піти.

— Зачекаймо, — запропонувала Медісон. Їй хотілося ще кілька разів побитися з босом, щоб поліпшити свою техніку.

— Гаразд. — Широ кивнула. Тим часом вона збиралася оглянути нове вміння.

Оскільки вона не запропонувала назви, система згенерувала її самостійно.

[Крижане пекло — Тризуб Лиха]

Руйнівний спис, що роз’їдає все, чого торкнеться.

Вартість: 50 000 мани

Тривалість: невизначена

Відновлення: 5 хвилин

«Тризуб Лиха… Хм, безперечно, це одне з моїх найсильніших умінь. Крижаний сон уражає площу, а Тризуб Лиха — одиночну ціль. Разом вони дають мені і контроль натовпу, і спосіб убивати босів», — з усмішкою подумала Широ.

Отримані двісті очок характеристик вона повністю вклала в Інтелект.

[Ім’я: Широ

Раса: Сніжна дівчинка (умови еволюції ще не виконані)

Звання: Тіньова імператриця, Досвідчений монстр (231/500 убитих людей), Братовбивця, Батальйон в одній жінці, Творчиня серії «Крижане пекло» (незавершена), Крижана принцеса

Рівень: 46

Клас: Сніжна дівчинка★★★★★, Наномант

Здоров’я: 220 250/275 000

Мана: 272 200/584 320

Сила: 1400 (+100) <+375>

Витривалість: 1800 (+200) <+500>

Інтелект: 3500 → 3700 (+550) <+1062>

Спритність: 2200 (+450) <+662>

Вправність: 2000 (+100) <+525>

Захист: 600 (+100) <+175>

< > = Бонус від звання

Невитрачені очки: 200 → 0

Єднання зі стихіями:

Лід → Льодовик — 2-й рівень

Блискавка — 2-й рівень

Метал — 2-й рівень

Тінь — 2-й рівень (доповнена Волею Лиха)

Баланс: 500 400 000 дол. США

Спорядження (торкніться, щоб відобразити)

Уміння —

Сніжна дівчинка★★★★★:

Льодовикова магія 2-го рівня, Пасивне відновлення, Благословення льоду, Хода снігопаду, Льодовикова аура, Льодовиковий дотик, Льодовиковий подих, Єдність із крижаним полем, Холодні ілюзії

Наномант:

Створення кинджала, Нанотехнологічне проєктування 2-го рівня, Створення меча, Створення лука, Створення важкої зброї, Створення щита, Створення нанотехнологічного обладунку, Створення ручної гармати, Створення дробовика

Серія «Крижане пекло»:

Крижаний сон, Лазурний пекельний вогонь, Тризуб Лиха

Давнє мистецтво зцілення:

Вогонь життя

Інші:

Мінікарта, Огляд, Маскування, Бар’єр мани, Магія блискавки (2-й рівень), Магія металу (2-й рівень), Магія тіні (2-й рівень), Запалювання

Спільні вміння (Інь):

Тіньове посилення (1-й рівень), Крижаний ланцюг (1-й рівень), Тіньовий плащ (1-й рівень), Тіньовий кіготь (1-й рівень), Мандрівник розломів (1-й рівень), Поглинання/Перенаправлення (1-й рівень), Спорідненість із тінню (2-й рівень)]

Перевищивши п’ятсот тисяч мани, вона відкрила наступне вміння класу Наноманта.

Створення дробовика.

Безперечно, ця зброя мала найменшу дальність у її арсеналі, проте була однією з найпотужніших.

Прочитавши вимоги, Широ цокнула язиком: створення одного дробовика потребувало ста тисяч мани. Ба більше, кожен постріл забирав щонайменше двадцять п’ять тисяч.

— Тц, раніше це здавалося такою дрібницею, — роздратовано пробурмотіла вона. На піку її сили сто тисяч мани нічого не важили.

Тепер же це було майже двадцять відсотків її загального запасу.

— Мм? Чого мало? — зацікавлено запитала Лірика.

— Нічого. Не переймайся. — Широ з усмішкою відмахнулася.

«Випробую це вміння, коли залишуся сама», — подумала вона й почала шукати останні новини в телефоні.

На жаль, через масштаб операції в нетрях саме вона переважала в новинах. Серед заголовків на кшталт «Угруповання нетрів знищено» чи «Кайроса нарешті позбулася ракової пухлини, відомої як угруповання нетрів» було складно знайти щось інше цікаве.

* * *

— З дороги! — гукнув хтось, привертаючи увагу.

Широ ліниво відірвала погляд від телефона й побачила прибулих із рівнями понад шістдесят.

— О? Хто ж має такі привілеї, що шукачі пригод високого рівня витягають його з підземелля? — недбало запитала вона.

— Очевидно, дитина з родини Арджент. Вона підвищувала рівень із родинним охоронцем, — відповів хтось.

— Дякую. — Широ всміхнулася, почувши відповідь.

— З-залюбки. — Від її усмішки він почервонів.

— Якщо правильно пам’ятаю, родина Арджент посідає п’яте місце? — запитала Медісон, сідаючи.

— Родина Арджент. П’ятий ранг, відома родинним мистецтвом меча, яке передають основним членам сім’ї. Їхнє мистецтво, Клинок півмісяця, дає змогу битися на рівних із ворогами вищого рівня, — відтворила з пам’яті Широ.

П’ятеро людей підійшли до дверей підземелля, кивнули одне одному й узялися до справи.

* БУМ!!!!!

Коли вони притиснули долоні до дверей, із їхніх тіл вирвалася червонувато-золота аура. Від контакту двері засяяли неоново-синім світлом, яке перетворилося на потрійне магічне коло.

* ДЗЕНЬ!

Зовнішнє кільце розірвалося, і всі п’ятеро стиснули зуби.

— Ще два кільця! Давайте! — вигукнув керівник. Головна родина запропонувала їм цілий статок за порятунок молодшого сина. Якщо вони зазнають невдачі, то отримають суворе покарання — і від родини Арджент, і від зворотного удару підземелля.

* ДЗЕНЬ!

Коли друге кільце розірвалося, трьох відкинуло назад; з усіх отворів їхніх тіл текла кров.

— Хм… схоже, їхні тіла не витримали зворотного удару, — сказала Широ, присідаючи біля одного з них.

* ДЗЕНЬ!!!

Щойно зламалося останнє кільце, двоє решти впали навколішки й закашлялися кров’ю.

— Командо Б… ідіть рятувати ціль, — слабко промовив керівник у мікрофон. Після зворотного удару підземелля йому треба було відпочити.

— Зрозуміли!

Відчинивши двері, ще одна група з п’яти людей телепортувалася до підземелля.

— Якщо пощастить, мине менше години, і ми зможемо продовжити, — сказала Широ, повернувшись до подруг.

— Тоді, мабуть, варто розім’ятися. — Медісон озирнулася. Інші шукачі пригод теж розминалися, готуючись повернутися до підземелля.

Та невдовзі після початку розминки з натовпу долинули вигуки.

— Що за метушня? — Лірика зупинилася.

— Тц-тц-тц, хоч би хто там був, йому не пощастило. — Широ насупилася.

— Чому? Що сталося?

— Не знаю, але двері перетворилися на рейдові. — Широ примружилася, дивлячись на вхід.

Зображення на ньому почало змінюватися й зрештою набуло вигляду, який зазвичай був вирізьблений на рейдових дверях.

— Здається, це називається надзвичайним рейдом. — Сільвія насупилася.

— Надзвичайним рейдом? — Широ звела брову. Знову щось нове, чого ніколи не було в її світі. Мутовані підземелля там існували, а надзвичайних рейдів не було.

— Це рідкісне явище: за певних умов підземелля перетворюється на надзвичайний рейд того самого типу. Це підземелля динозаврів, отже, рейд теж буде динозавровим. Однак…

— Оскільки ніхто ще не входив, вони не знають, як його пройти. Правильно? — Широ насупилася.

— Саме так. Найгірше, що якщо рейд не пройдуть протягом тижня, монстри вирвуться назовні. Коли це стається, вони завжди сповнені сил і розлючені. Схоже, цей надзвичайний рейд приблизно 60–65-го рівня, і лише кілька людей у місті зможуть його пройти. — Сільвія похитала головою.

— Тоді повертаймося. Завтра пройдемо інше підземелля. — Широ безтурботно розвернулася.

— Га? — Сільвія здивувалася її поведінці.

— Вона має рацію. Це взагалі не наша проблема. — Лірика знизала плечима.

— То в яке підземелля підемо завтра? — запитала Медісон.

— Гадаю, в інше підземелля 55-го рівня. Щойно ви обидві досягнете 45-го, зможемо пройти командне випробування, яке я отримала, — Меч міфічних джерел, — відповіла Широ, озирнувшись через плече.

Побачивши їхнє безтурботне ставлення до серйозної ситуації, Сільвія мимоволі нахилила голову.

— Гей, я можу відповісти на твоє невисловлене запитання: нам байдуже.

А: тепер підземелля, тобто рейд, на двадцять рівнів вище за нас, отже, ми навряд чи щось зможемо протиставити його монстрам.

Б: навіть якщо можемо, чому повинні? Ми ж не завдячуємо їм життям чи чимось іще. До того ж не знаємо, що містить рейд. Імовірність загинути значно вища. Можеш запропонувати мені всі багатства світу, але ця пані не ризикуватиме життям заради незнайомців. — Широ закотила очі.

Сільвія зупинилася: це звучало логічно. Ніхто не ризикуватиме життям заради невідомих людей. Ба більше, монстри на двадцять рівнів вищі за них. Намагатися допомогти означало б самогубство.

— Знаєш… гадаю, більшість людей бодай виявила б занепокоєння, перш ніж піти, — сказала Сільвія; її губи злегка сіпнулися.

— Навіщо нам удавати? Ми ж не знімаємося в бойовику. — Широ закотила очі.

— А тепер ходімо. Треба піти, поки тут не стало надто людно. Родини достатньо сильні, щоб змагатися за перше проходження рейду. — Вона знизала плечима.

Хоч Широ й не знала про надзвичайні рейди, про нагороди за перше проходження їй було відомо. Схоже, гарантовано давали предмет високого класу, з яким навіть найкращі фіолетові речі не могли зрівнятися.

Проте небезпеки першого проходження були очевидними.

«Якщо я правильно міркую, родини пропонуватимуть щедрі винагороди, щоб найняти шукачів пригод. Шкода, що мій рівень недостатньо високий», — із жалем подумала Широ.