Розділ 150 — Меч міфічних джерел. Шлях Асури

Дівчата перезирнулися й кивнули.

Вони ступили до Спостерігача, але Широ довелося відступити через бар’єр.

— Що це означає? — насупилася вона.

— Твої здібності значно перевершують здібності подруг. Ти мусиш пройти окрему перевірку, — просто відповів Спостерігач.

Широ зітхнула.

— Щасти вам, дівчата. Я вас підбадьорюватиму. — Вона всміхнулася трійці.

— Дякуємо. — Ті кивнули й стали перед Спостерігачем.

Лірика й Медісон розташувалися попереду, а Сільвія лишилася позаду з кинджалом.

Нахиливши голову, Спостерігач подивився на Сільвію.

— Як ти пройшла? Логічно, що з твоїм браком досвіду володіння холодною зброєю ти мала б провалитися. Дивно. Утім, почнімо. — Він похитав головою.

Клацнувши пальцями, він прикликав ще один меч.

* БАХ!

Підкорившись інстинкту, Лірика ледь устигла відбити удар у шию.

Медісон здивовано розплющила очі, розвернулася всім тілом і змахнула мечем у бік Спостерігача.

Простим рухом зап’ястка він відвів її меч угору, відкривши прогалину в захисті.

— Палаючий лотос! — гукнула Лірика, відштовхнувши Спостерігача й урятувавши Медісон.

— Дякую. — Медісон трохи відступила, щоб оговтатися.

Лірика лише кивнула й знову кинулася до нього.

Спритно обертаючи клинок навколо тіла, вона максимально посилила удар і встромила меч у землю.

* БУМ!!!!!!!!

Від меча поповзли тріщини, і Спостерігач мусив підстрибнути, щоб уникнути їх.

— Меді! — гукнула Лірика, але та вже була готова.

Підстрибнувши, Медісон приземлилася на Лірикин клинок, який катапультував її до Спостерігача.

З її великого меча вирвалася магма.

Обертаючись усім тілом, Медісон нарощувала швидкість.

— Нищівний удар!

* БАХ!

Ударивши вкритим магмою дворучним мечем по клинку Спостерігача, вона збила його на землю.

Та він не затримався: вистрибнув із кратера й кинувся до Сільвії.

Лірика спробувала відскочити до неї, але Спостерігач метнув у неї меч, змусивши парирувати.

— Сільві! — тривожно вигукнула вона.

Сільвія примружилася й приготувала кинджал.

Відхилившись назад під неймовірним кутом, вона ухилилася від меча й полоснула Спостерігача по грудях.

Широ вразили її дії. Рух був спрямований на уникнення небезпеки, але розташування кинджала дозволило водночас завдати додаткового удару.

Поглянувши на рану, Спостерігач лише знизав плечима, і вона затягнулася.

* БАХ! БАХ!

Він завів меч за спину й заблокував атаки Лірики та Медісон.

— Учасниця Сільвія пройшла. Оцінка D, — монотонно сказав він.

Її тіло огорнуло золоте сяйво й перенесло за межі арени.

— Га? — Сільвія розгубилася.

— Вітаю, — сказала Широ з легкою усмішкою.

— Мабуть, дякую? Чому я пройшла? — запитала Сільвія. У голові роїлися запитання.

— Судячи з побаченого, Спостерігач підлаштував силу під твою. Щойно ти влучила, випробування завершилося, — відповіла Широ.

— Але хіба Лірика й Медісон теж не вдарили його? — Сільвія нахилила голову.

— Вони не завдали прямого удару. Спостерігач заблокував його. — Широ похитала головою.

Почувши відповідь, Сільвія подивилася на арену й переконалася, що це правда.

Спостерігач блокував атаки обох, водночас відповідаючи власними.

Демонічна сила!

Активувавши вміння берсерка, Медісон підняла дворучний меч, наче звичайний одноручний, і кинулася до Спостерігача.

* НИЩІВНИЙ ВИБУХ!!!!

Її меч подолав його захист і відкинув його клинок через усю арену.

Проте, попри успіх, цей рух залишив її відкритою для атаки.

Піднявши ногу, Спостерігач завдав їй нищівного удару в живіт.

— ГАХ!

Медісон відлетіла назад.

Кинувшись до неї якомога швидше, Лірика стиснула зуби й упіймала її в повітрі. Сила удару пройшла її тілом, але вона витримала.

— Ти в порядку? — запитала Лірика, зупинивши їхній рух.

— Так, вибач. — Медісон кивнула.

Вона знала, що остання атака ризикована й відкриє її для удару, але все одно пішла на це.

— Не будьте такими нетерплячими! Не поспішайте! — гукнула Широ.

— Сторонній глядач має лише спостерігати. — Спостерігач насупився й клацнув пальцями. Навколо першого бар’єра виник другий, що не пропускав звуків.

— Тц, скупий покидьок, — роздратовано вилаялася Широ.

— Цвітіння троянди! Пронизати! — скомандувала Лірика й ударила вперед клинком, наче свердлом. Навколо Спостерігача з’явилося кілька трояндових шипів, що одночасно кинулися на нього.

Узявши меч, він лише всміхнувся й рубнув униз.

* БАХ!!!!!

Від одного змаху на арені утворилася глибока борозна, а всі шипи Лірики розлетілися на друзки.

Розвернувшись убік, вона ухилилася й спробувала завдати йому висхідного удару.

Та Спостерігач затиснув її клинок пальцями перед самою ціллю.

Поки обидві його руки були зайняті, поруч з’явилася Медісон і відрубала руку з мечем.

Подивившись на руку, він знизав плечима й випустив імпульс мани, змусивши обох відступити.

— Учасниця Медісон пройшла. Оцінка C+, — сказав Спостерігач, підняв руку й приєднав її назад.

Як і Сільвію, Медісон огорнуло золоте сяйво й перенесло за межі арени.

Залишилися лише Лірика й Спостерігач.

— А тепер, обранице, покажи, на що здатна сама. — Він жестом наказав атакувати.

Прийнявши запрошення, Лірика кинулася вперед і схрестила з ним клинки.

Спостерігаючи збоку, Широ позіхнула: вона бачила, що Спостерігач трохи поблажливий до Лірики.

Хоч це було завершальне випробування, він водночас навчав її.

Він атакував слабкі місця, але знижував швидкість настільки, щоб вона могла реагувати. Інакше Лірика давно програла б.

«Хм… якщо назвав її обраницею, то, мабуть, хоче зробити сильнішою. Навчання може затягтися», — подумала Широ.

Бій тривав, а їй стало нудно, тож вона вирішила погратися з мечами.

Не відводячи очей від Спостерігача, Широ почала закарбовувати його рухи в пам’яті.

Так само вона вивчала Фантомне мистецтво стилю Інь: «записувала» рухи в голові й безперервно повторювала їх, доки не робила правильно.

У його стилі меча вона помітила сильний акцент на атаках слабких місць.

Парирувати й атакувати слабке місце. Обійти й атакувати слабке місце. Контратакувати, а потім знову атакувати.

Тримаючи обидва мечі, Спостерігач безперервно бив у слабкі місця Лірики.

Мовчки Широ зіскочила з гілки й відійшла.

— Широ? — покликала Медісон, не розуміючи, чому та раптом іде.

— Не хвилюйся, я трохи потренуюся. — Широ всміхнулася.

Торкнувшись намиста, вона прикликала мечі й розташувала їх у повітрі так, ніби двоє людей стояли одне навпроти одного.

* ДЗЕНЬ! ДЗЕНЬ! ДЗЕНЬ! ДЗЕНЬ!

Чотири мечі раз у раз стикалися, а Широ час від часу трохи коригувала їхні траєкторії.

— Гей… тобі не здається, що це схоже на рухи Спостерігача? — запитала Сільвія, вказавши на Широ.

— Тепер, коли сказала, справді схоже. — Медісон повільно кивнула.

Та Широ не знала, скільки Спостерігач приховує у своєму стилі, тому в деяких аспектах могла лише імпровізувати.

Звісно, в імпровізації вона помічала величезні недоліки, але ніколи й не була майстринею меча.

Вона користувалася вогнепальною зброєю та велетенськими фортецями, а не мечами.

Проте ніхто не народжується майстром. Якщо інші стають великими мечниками, чому вона не може? Зрештою, вона вже одного разу досягла вершини.

«Повне копіювання мистецтва Спостерігача лише обмежить мене: ми різні. Можу черпати натхнення, але не забирати все. На цій основі треба сформувати власний стиль», — подумала Широ.

* ДЗЕНЬ! ДЗЕНЬ! ДЗЕНЬ! ДЗЕНЬ!

Мечі прискорювалися, поки вона безперервно аналізувала свій стиль, усуваючи недоліки й перетворюючи їх на можливості. З огляду на шанс досягти повного контролю над тілом, вона могла сміливіше експериментувати з бойовим мистецтвом.

«Можу поєднати його з Фантомним мистецтвом стилю Інь, щоб зробити смертоноснішим. Фантомне мистецтво ґрунтується на непомітності й контратаках. Разом із мистецтвом Спостерігача, спрямованим на слабкі місця, це дасть пристойний стиль убивства — вершину атакувальних бойових мистецтв», — радісно всміхнулася Широ.

Спостерігач зацікавлено озирнувся: інстинкт підказував, що зараз станеться щось незвичайне.

Він був приголомшений, побачивши, як Широ поєднує його мистецтво меча зі своїм таємничим бойовим мистецтвом.

Вони виявилися напрочуд сумісними, бо спиралися на подібні принципи.

* ДЗЕНЬ!

— Куди ти дивишся? — насупившись, сказала Лірика й ударила по його голові.

Спостерігач не відповів: частину уваги він хотів присвятити Широ.

Минуло кілька митей, а вона продовжувала вдосконалювати нове поєднання. Саме тут її здібності сяяли: вона створювала десятки й сотні уявних симуляцій, перевіряючи, як працюватиме мистецтво й де зазнає невдачі.

Завдяки постійному вдосконаленню рухи ставали плавнішими, а недоліків меншало.

Зрештою вона зупинилася й підняла летючі мечі.

— Вона це зробила… — недовірливо пробурмотів Спостерігач.

За все життя він не бачив такого таланту. Навіть маючи перед собою обраницю, він розумів: Широ незрівнянна.

Виникало запитання: чому обрали не її?

Одного погляду на його мистецтво вистачило, щоб вона поєднала його зі своїм. Із таким талантом вона явно підходила краще за обраницю перед ним.

Дивлячись на меч, Широ гордо всміхнулася.

[Фантомне мистецтво стилю Інь успішно поєднано з ???]

[Назвіть нове мистецтво протягом 10 секунд, інакше система добере назву.]

— Хм… здивуй мене.

[Отримано нову серію вмінь: Шлях Асури стилю Інь]

[Отримано звання: Творчиня Шляху Асури стилю Інь]

[Творчиня Шляху Асури стилю Інь]

+20% шкоди й ефективності Шляху Асури стилю Інь

+20% скритності

+20% до ймовірності критичного удару по слабкому місцю

«О~ Шлях Асури?» — Широ всміхнулася.

Знання про новий шлях розвитку з’являлися в її свідомості, і вона запам’ятовувала їх.

Наразі мистецтво мало лише дві форми.

Шлях Фантома та Шлях Меча Асури.

Шлях Фантома був переважно вдосконаленою версією початкового Фантомного мистецтва, а от Шлях Меча Асури викликав у неї цікавість.

«Випробую його на Спостерігачеві, коли битимуся з ним», — подумала вона в передчутті.

Озирнувшись до арени, Широ побачила, що і Спостерігач, і Лірика стоять нерухомо.

— Що сталося? — розгублено запитала вона.

— Спостерігач почав щось бурмотіти собі під ніс, і Лірика зупинилася, — відповіла Медісон.

— Га? Лірико, чому ти не напала на нього? — Широ повернулася до неї.

— Хотіла, але він усе заблокував, — відповіла та. Їй хотілося плакати, але сліз не було.

Вона намагалася скористатися нагодою, проте Спостерігач однією рукою тримав її на відстані й водночас щось незв’язно бурмотів.

— Ти, Широ, щойно вивчила моє мистецтво меча, лише подивившись на мене? — серйозно запитав він.

— Ні.

— Не бреши.

— Ні. Я лише «записала» ваші рухи й надихнулася ними. — Широ знизала плечима й застрибнула на гілку.

Насупившись через її відповідь, Спостерігач повернувся до Лірики.

— Маєш лише п’ять хвилин, щоб влучити в мене. Не впораєшся — вибудеш, — нетерпляче сказав він. Маючи позаду настільки талановиту ученицю, він не розумів, чому мусить навчати «обраницю» перед собою.

Особливо тому, що, на його думку, вона явно поступалася Широ.

Помітивши зневажливий погляд, Лірика розпачливо стиснула зуби. Вона добре його знала: так дивиться людина, яка нічого від тебе не очікує.

«Так само дивилися учні до появи Широ», — подумала вона.

Глибоко вдихнувши, Лірика згадала допомогу Широ й вирішила за будь-яку ціну довести свою цінність.

— Цвітіння троянди: Сутність серця! — вигукнула вона, і з її тіла вирвалася палаюча червона аура.

На грудях розквітло порожнисте зображення троянди, наче зроблене зі скла. У цю скляну посудину почала крапати кров.

Примружившись, Лірика прикусила губу й сплюнула кров на клинок.

— Цвітіння троянди: Криваві шипи!

Лезом поповзли криваві руни, а з руків’я вирвалися шипи й обвили її передпліччя.

Проте вона ще не закінчила.

— Аура тисячі клинків! Аура вербового клинка!

Побачивши, як Лірика поєднує кілька вмінь, Широ гордо всміхнулася.

Навіть Спостерігач став серйозним, відчувши зміну її аури.

— Час спливає, обранице. Доведи свою цінність!