Розділ 23 — Храм тіней. Частина 2

[Лірико, тепер керуєш ти. Як би ти вийшла з цієї ситуації без моєї допомоги?]

— Гм… Витратила б час на вбивць, перебила їх усіх і забезпечила безпечне місце для відпочинку. Потім відновила б сили й рушила далі, — сказала Лірика. Широ лише всміхнулася.

Правильною відповіддю було відступити. Без неї вони швидко виснажилися б і загинули.

[Лірико, так загинули б усі.]

— Що? Чому? — розгубилася та.

[Подивися довкола. Як думаєш, скільки там ще вбивць? Якби не моя хуртовина, вони дали б вам відновити сили?] Лірика замовкла, намагаючись це осмислити.

«Без Широ ми не мали б часу навіть перевести подих. Якщо підемо глибше, лише загинемо. У всіх рівень нижчий за рівень підземелля. Лише в неї він вищий. Без неї жодної надії…» Лірика гірко всміхнулася.

— Правильна відповідь — вийти й трохи перегрупуватися, так?

[Саме так. Але наша головна мета — підвищувати рівень, тож поки відновлюйте сили. Я їх ще не вбила, лише знерухомила.] Після цих слів усі сіли.

Коли вони відпочили, Широ махнула рукою, і хуртовина почала вщухати.

[Убивайте їх зараз, поки не відтанули.]

Лірика кивнула й кинулася до замерзлих убивць.

Обертаючи Подвійний отруйний клинок, вона розбила двох, а тоді повернула тіло й знищила ще одного.

Медісон здивувалася, побачивши, як завзято Лірика здобуває досвід. Не бажаючи відставати, вона теж побігла вбивати ворогів.

[Внесок

Широ: 32%

Лірика: 29%

Медісон: 18%

Джулія: 13%

Керол: 8%]

Здобич убивць розподілили, але Широ нічого корисного не дісталося. Ніхто в загоні не був ні ковалем, ні алхіміком, тож різні матеріали вона просто переробила.

Трохи відпочивши, вони неквапно рушили до храму.

Широ обрала Храм тіней для підвищення Лірициного рівня саме через те, що чекало всередині.

Це був Храм тіньових випробувань.

Він пропонував кілька сценаріїв і випробовував загін, що заходив усередину. За успішне проходження давали досвід. Добрий результат гарантував підвищення на один рівень. Високий — приблизно один рівень і ще 20% досвіду до наступного.

Видатний результат давав майже два рівні, а ідеальний — два рівні та скарб.

Звісно, можна було подумати, що варто зайти сюди на вищому рівні й отримати більше досвіду. Проте що вищим був рівень учасника, то різкіше зростала складність випробувань. Саме тому Широ й хотіла розвивати Лірику тут.

Випробувань було п’ять. Кожне відповідало певній характеристиці у вікні статусу — за винятком здоров’я.

Випробування сили, Випробування мани, Випробування швидкості, Випробування вправності та Випробування захисту.

У кожному був бос, якого треба було перемогти за відповідним показником.

Сюди радили приходити на нижчому рівні. Що він нижчий, то легшими були боси й простіше було їх здолати.

Учасники потрапляли до окремих кімнат і не бачили поступу одне одного.

На щастя, тут не було смертельної загрози. Небезпечною залишалася лише початкова ділянка.

Зайшовши всередину, вони побачили яму з чорним полум’ям. Поруч стояли шість дверей випробувань.

На дверях сили була вирізьблена м’язиста рука, мани — магічне коло, швидкості — пара чобіт, вправності — дві кисті, а захисту — щит.

[З якого випробування хочете почати?]

— Пройдімо зліва направо. Отже, спершу сила, — сказала Лірика, вказавши на відповідні двері.

— Ні. Я б почала із захисту, поки ми ще не втомилися, — заперечила Медісон.

Лірика насупилася: у неї була причина обирати силу.

— Якщо почнемо із сили, зможемо викластися повністю. Із захистом жодних гарантій. Треба взяти те, що можемо, ПОКИ можемо.

— Зате почавши із захисту, ми зможемо пройти хоча б одне випробування. Навіть якщо не покажемо найкращого результату за одними дверима, отримаємо пристойні результати за всіма.

«Отже, Медісон бачить ширшу картину, а Лірика більше зосереджується на одній меті», — з цікавістю подумала Широ.

«Лірика буде дуже надійною напарницею для окремих завдань. А Медісон — командиркою, яка думає про весь загін, а не про одну людину».

— Широ! Як ти вважаєш, що нам робити? — запитала Лірика. Згоди вони так і не дійшли.

[Хочете мою думку? Я б зосередилася на одному, а не на всьому одразу.] Широ знизала плечем.

Загальне благо ніколи не було й не стане її метою. Хай якими були її сила та вміння, вона воліла піклуватися про тих, до кого прихильна. Лірика першою в цьому світі завоювала її прихильність.

— Ц! — роздратовано цокнула Медісон. Лірика натомість радісно засяяла.

Підійшовши до дверей, вони поклали долоні на холодний камінь.

[Бажаєте пройти Випробування сили в Храмі тіней?]

Вибравши «Так», вони телепортувалися до іншої кімнати.

Світло було таке сліпуче, що Широ прикрила очі рукою.

Коли знову розплющила їх, то побачила середньовічний замок. Стелю підтримували великі колони, з неї звисали золоті люстри. Перед Широ простягався червоний килим. Вона була не сама.

Ліворуч стояв звір із двома парами передніх лап, фіолетовими м’язами, золотими очима, двома серпоподібними рогами, лускатою спиною й хвостом.

Праворуч — тендітна жінка зі світло-блакитним волоссям, гострими вухами й золотими очима, приблизно 173 сантиметри зростом. Справжня красуня.

[Як першому монстрові, що ввійшов до Храму тіней, вам дозволено пройти сюжет підземелля: «Виживання королівства».]

— Виживання королівства?.. — пробурмотіла Широ.

— Ви щось сказали, моя володарко? — запитала жінка. Широ повернулася до неї.

— Ні, нічого.

[Сюжетне завдання: Виживання королівства

Ви правите Східним королівством Інь. Ліворуч — ваш довічний супутник, Звір порожнечі. Праворуч — ваша служниця Фей Лін. Ворожі сили готуються вторгнутися до королівства. Ви маєте знайти вихід із цієї ситуації.]

Сюжетне завдання. Нове поняття, про яке вона дізналася під час навчання у школі.

У деяких підземеллях були сюжетні завдання, у яких шукачі пригод могли взяти участь. Цілі різнилися, але головне завдання необхідно було виконати.

За це давали щедру винагороду. Невдача не завдавала іншої шкоди, крім зниження рівня.

Широ швидко міркувала: незграбна поведінка могла зробити її роль непереконливою.

— Фей Лін, розкажи мені про нинішню ситуацію, — суворо сказала вона. Зовнішність залишалася колишньою, тож цей тон звучав трохи дивно. Однак Фей Лін наче нічого не помітила.

— Моя володарко, Король Грому веде до нас п’ятсот тисяч воїнів. Очікуємо його за три дні. Королева Вогню з двохсоттисячною армією прибуде за чотири дні. Звірине королівство з десятьма тисячами могутніх монстрів — за два дні. А Король Океану вже перекрив шлях відступу морем.

— Скільки в нас боєздатних людей? — запитала Широ.

— Зараз маємо сто тисяч воїнів, готових віддати життя за королівство Інь.

— Зрозуміло… — пробурмотіла вона.

— Скажи, з яких боків ідуть вороги.

— Король Грому з півночі, Королева Вогню зі сходу, Звірине королівство із заходу, а Король Океану з півдня.

«Гм… Виправити ситуацію буде непросто. Найнебезпечніший — Король Грому, потім Королева Вогню. Треба схилити її на свій бік і отримати достатню вогневу міць, щоб здолати Короля Грому. Водночас потрібен власний козир і розуміння, чому всі націлилися на це королівство».

Широ швидко пристосувалася до завдання. Її правилом завжди була гнучкість.

— Фей Лін, чому вони знову напали на моє королівство? Мене це вже втомило, — сказала вона, потираючи очі.

— Моя володарко, вони полюють на нас через ваш скарб. Ви забули?

— Нагадай, будь ласка. У мене ціла скарбниця речей, не пам’ятаю кожної. — Широ знизала плечима.

— Це предмет під назвою «Фабрикатор». Ми подаємо ману, а він виготовляє речі. Але користувач має уявити предмет повністю, у всіх подробицях. Найменша помилка — і він руйнується.

«Фабрикатор… У чомусь із такою назвою ефективність перетворення мани на матерію, мабуть, невисока. Щоб отримати найбільшу користь, треба зробити щось мале, але потужне…»

Вона вже мала задум зброї. Питання було лише в тому, чи зможе Фабрикатор її створити.

— Відведи мене до нього. Хочу дещо перевірити, — сказала Широ. Фей Лін кивнула.

Вийшовши з тронної зали — чи того, що нею здавалося, — вони рушили до скарбниці. Звір порожнечі йшов слідом.

Із цікавості Широ відкрила свій статус.

[Тимчасовий статус

Здоров’я: 1 400 000/1 400 000

Мана: 5 000 000/5 000 000]

Побачивши лише смуги здоров’я й мани замість повних характеристик, вона трохи насупилася.

Утім, якщо задум удасться, на ці показники можна буде не зважати.

Вона не збиралася силою пробиватися з безнадійного становища, не маючи бодай якоїсь надії.

У скарбниці Фей Лін дістала сферу.

Та була срібляста, розміром із футбольний м’яч.

[Фабрикатор (Червоний)

Може виготовити будь-що за наявності мани й необхідних знань.]

«Гм…» Широ вирішила дещо випробувати.

Заплющивши очі, вона почала уявляти пістолет.

Рамку, витки зворотної пружини, бойок, ствол, спусковий гачок, ударник, руків’я й решту деталей.

Образ ставав дедалі чіткішим. Сфера засяяла срібним світлом.

Фей Лін стояла поруч і спостерігала, як Широ користується Фабрикатором.

[Виготовлення завершено.

Виріб: простий пістолет. Витрати мани: 3 000 000.]

Розплющивши очі, Широ насупилася через вартість. Пістолет створювався з чистої мани, тож на перетворення її на тверду конструкцію пішло значно більше сили.

— Фей Лін, скільки мани ми можемо зібрати з жителів?

— Точно не знаю, але понад п’ятдесят мільйонів, якщо врахувати військо. Хоча, якщо використаємо і його запас, не певна, що потім воно зможе як слід захищати королівство. — Фей Лін зрозуміла, що Широ хоче скористатися їхньою маною.

— Є в нас щось для її зберігання? Якщо є, організуй добровільний збір: нехай кожен віддасть трохи мани, щоб допомогти врятувати королівство, — наказала Широ. Ситуація її навіть бавила. Хотілося перевірити, чи вдасться виконати завдання незвичним способом.

Передусім треба було створити кілька важливих частин: реактор, запал, компресор, пульт і оболонку.

Реактор мав бути високореактивним, а компресор — ущільнювати енергію.

Склавши загальну схему в голові, Широ зосередилася на Фабрикаторі.

«Від середини назовні. Спершу — ядро. Порожниста сфера з реактивного матеріалу, потім вибуховий компресор. Усередині сфери потрібен ще один розподільник, щоб отримати необхідну реакцію ядра.

Зовні — додаткові компресори, а насамкінець приймач, що дасть змогу все підірвати», — подумала вона, заплющуючи очі.

Фабрикатор засяяв сріблястим світлом і успішно записав креслення.

Побачивши це, Широ всміхнулася.

Їй не потрібна була армія. Не потрібні складні союзи заради виживання. Не тоді, коли в її руках опиниться те, що переломить хід війни.

Не вона шукатиме їх — вони благатимуть її зупинитися.

[Виготовлення завершено.

Виріб: атомна імпульсна манова бомба з дистанційним запуском. Витрати мани: 100 000 000.]