Розділ 26 — Храм тіней. Частина 5

Стоячи на міському мурі, Широ примружилася й дивилася очима тіньового птаха.

П’ятсоттисячне військо Короля Грому крокувало в унісон. Видовище було доволі моторошним.

«Якби бомба спрацювала від удару, ви всі загинули б. Але мені потрібні не всі — лише двісті п’ятдесят тисяч», — подумала вона. Птах почав змінюватися.

Побачивши перед собою двійницю Широ, Король Грому зупинив військо.

Він був м’язистим чоловіком майже 213 сантиметрів зросту, з масивною статурою, жовтим волоссям і жовтими очима. На вигляд — близько тридцяти.

— Прийшла благати? — презирливо всміхнувся він.

— Попереджати. Повертай назад, і твої люди не загинуть безглуздо. — Широ всміхнулася.

— Ха-ха-ха! Навіть якщо ти щось зробила Фабрикатором, що ти взагалі здатна створити? — Король Грому зістрибнув із коня й став перед нею.

Через величезну різницю у зрості Широ довелося задерти голову. Це було досить незручно.

Придивившись до неї, він помітив її вроду й завмер.

Уже збирався схопити за підборіддя, щоб розглянути ближче, коли вона раптом зникла.

— Не смій мене торкатися, клятий виродку, — холодно попередила Широ. Вона опинилася за його головою, притиснувши лезо до горла.

— Ку-ху-ху. Стань моєю наложницею. Я дозволю твоєму королівству жити — це буде твоїм посагом.

Широ примружилася, випросталася й наступила йому на голову.

Зіскочивши, вона безпечно приземлилася та пішла геть.

— То ти згодна? — всміхнувся Король Грому.

— Гм? Звісно. Як скажеш. — Вона навіть не озирнулася.

— Не думав, що ти така боягузка. Але цей король любить покірних жінок. Саме такими вони й мають бути.

Якби Широ зараз була Сніжною дівчинкою, усе поле бою вкрилося б кригою від вбивчого наміру, що лютував усередині.

«Згодна хіба що підписати твій смертний вирок», — подумала вона, активуючи пульт.

Бомба почала відлік.

— А чому ти не…

ББББББУУУУУУУУУУУУУМММММММММММММ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

* * *

За минулий день Імператриця Вогню значно прискорила рух: їй хотілося побачити так звану зброю масового знищення. Зупинившись із військом на вершині гори, вона наказала перевірити околиці на наявність ворогів.

— Хе-хе, мала коротунка смілива. Жодного солдата, — пробурмотіла Королева Вогню, побачивши порожнє поле, до якого підійшов Король Грому.

— Моя імператрице, ви справді вірите, що молода королева Інь має потужну зброю?

— П’ятдесят на п’ятдесят. Чесно кажучи, це ризикована ставка. Вона настільки впевнена, що вважає мене лише додатковою перевагою. Отже, або надто самовпевнена, або каже правду. Правителька не погрожувала б без підстав.

— А якщо вона весь час брехала?

— Тоді не запропонувала б мені спостерігати за руйнуванням. — Королева Вогню всміхнулася.

Невдовзі вона побачила, як Широ й Король Грому зустрілися віч-на-віч, і засміялася.

— Ку-ха-ха! Тільки глянь на цю безглузду різницю у зрості!

Підвівшись, вона підійшла до краю височини й із цікавістю спостерігала.

Побачила, як Король Грому потягнувся до Шириного підборіддя, але промахнувся, а та опинилася за його головою.

— Схоже, даремно повірила. — Вона засумнівалася, чи існує зброя взагалі.

— Тоді… Готуйте військо! МИ ПОКІНЧИМО З КОРОЛІВСТВОМ ІНЬ! — вигукнула Королева Вогню.

— УРА!!!!!

*БББББУУУУУУУУУУУУУМММММММ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Спалахнуло світло. Величезна ударна хвиля відкинула королеву й усе її військо назад.

— Пхуу!!! — Королева Вогню виплюнула кров. Її відкинуло найдалі.

— Ургх, якого біса! — закричала вона, насилу підводячись.

Глянула праворуч — і зіниці звузилися від страху.

Половина височини перетворилася на попіл. Тепер між нею та військом Короля Грому зяяв велетенський кратер.

Наче сам Бог ударив по землі, нічого не пощадивши.

— Ц-це була її з-зброя?! — приголомшено пробурмотіла вона.

— Ха-ха-ха… ХА-ХА-ХА-ХА-ХА-ХА-ХА!!! НІЧОГО ДИВНОГО! НАВІЩО ЇЙ УЗАГАЛІ ЗВАЖАТИ НА МЕНЕ, ЯКЩО ВОНА МАЄ ТАКЕ?! — Королева Вогню кричала, охоплена жахом і божевіллям. Чверть її війська загинула: на лихо, вони підійшли надто близько.

— Моя імператрице, ви в порядку? — запитав слуга, шкутильгаючи до неї.

— У порядку? Так… Чому б мені бути не в порядку? Ми вб’ємо Короля Грому. Ха-ха-ха, що таке король перед Богом? Короля ми принаймні маємо шанс убити… Ха-ха-ха… — тараторила вона, наче збожеволіла.

Бомба Широ перевершила все, на що були здатні маги цього світу. Такої сили вони просто не мали. А вона ще хотіла з нею битися.

* * *

— Хе, це має переконати Королеву Вогню, — пробурмотіла Широ, спостерігаючи через тіньових птахів.

Манова бомба дозволяла керувати формою вибуху. Широ подбала, щоб найсильніший удар припав на тил війська Короля Грому й армію Королеви Вогню.

Створивши тіньового коня, вона помчала до вцілілих людей Короля Грому.

— Що ж. Я тебе попереджала, правда? — сказала вона, побачивши, як він намагається встати. Очі налилися кров’ю, поведінка нагадувала скаженого звіра.

Широ підсилила голос маною, щоб її чуло все військо.

— СЛУХАЙТЕ! Я не хотіла цієї війни. Її хотів ваш король-тиран. Якщо допоможете покласти край його правлінню, обіцяю: я ніколи не застосую зброю проти власних підданих. Ви ж бачили — я намагалася домовитися мирно, але він цього не прийняв. Змусив мене діяти, і тепер є непотрібні жертви. Обирайте розумно й покінчімо із цим фарсом!

Почувши її, солдати поволі почали підводитися. Король Грому оскаженів.

— ВИ ВСІ! Я ВАШ КОРОЛЬ! ЗАБУЛИ, У ЧИЇЙ КРАЇНІ ВАШІ РОДИНИ?! — Його крик певною мірою подіяв.

— ТА ПІШОВ ТИ! У МЕНЕ НЕМАЄ РОДИНИ! — крикнув один із солдатів.

*ПХУУ!

Чи то через ці слова, чи то через вибух Король Грому знову виплюнув трохи крові.

Широ стримала сміх: королівська погроза не спрацювала.

— Якщо здастеся й допоможете мені покінчити з ним, гарантую безпеку ваших родин!

— КОРОЛЕВА ВОГНЮ ПРИЙШЛА НА ДОПОМОГУ КОРОЛІВСТВУ ІНЬ! — пролунав голос. Широ всміхнулася.

Усе стало на свої місця. Король програв.

— ВИ! УСІ ВИ! ПОМРІТЬ ЗА МЕНЕ! — закричав він, але Широ обірвала його. У руці з’явився тіньовий клинок, і вона прошила йому шию саме тоді, коли він найменше цього чекав.

Вона вже збиралася знову звернутися до війська, та раптом завмерла. Озирнувшись, побачила, що опинилася в темному просторі.

[Сценарій завершено. Нетиповий спосіб проходження. Обчислення результатів…

Військо Короля Грому перейшло до вас. Імператриця Вогню стала вашою служницею. Звірине королівство втекло, а Королівство Океану здалося.

Оцінка: попри нетиповий спосіб, рішення було ідеальним. Із чотирьох королівств два тепер служать вам, а решту два знищено. І все це без жертв із вашого боку.

Підсумковий ранг проходження: S — завдяки застосуванню чистої сили.

Винагорода: 3 рівні, 1 скарб, звання Тіньової імператриці та 200 вільних очок характеристик.]

[Тіньова імператриця

+25% до всіх характеристик.

+25% до скритності.

При атаці, яку ворог не блокує (Прихована атака, Раптовий напад): +50% до ймовірності критичного удару та +20% до критичної шкоди.]

«Ого», — подумала Широ, побачивши винагороду. Хоча причину вона розуміла.

Без власної скарбниці креслень і знань їй було б важко щось зробити. Протистояти п’ятсоттисячному війську, маючи лише сто тисяч людей, — непросте завдання. До того ж Фабрикатор не записував креслення незавершеного виробу. Треба було уявити все, зовні й усередині.

Для неї це просто. А для інших? Не факт.

Той, хто спробував би домовитися дипломатично, через величезну силу Короля Грому навряд чи отримав би підтримку інших королівств.

А вона завершила все однією мановою бомбою й кількома психологічними хитрощами.

Переглянувши характеристики, Широ всміхнулася.

[Ім’я: Широ (Ослаблена — 5 днів 15 годин)

Раса: Сніжна дівчинка (Умови еволюції ще не виконано)

Звання: Тіньова імператриця

Рівень: 28

Клас: Сніжна дівчинка★, Наномант

Здоров’я: 5 700/5 700 (Справжнє значення: 15 500)

Мана: 22 900/22 900

Сила: 70 → 120 (+45) <+30>

Витривалість: 100 → 180 (+70) <+45>

Інтелект: 190 → 250 (+140) <+62>

Спритність: 140 → 200 (+55) <+50>

Вправність: 130 → 150 (+40) <+37>

Захист: 40 (+105) <+10>

< > — бонус від звання

Невитрачені очки: 0

Баланс: 500 800 дол. США

Спорядження: торкніться, щоб переглянути

Уміння:

Сніжна дівчинка★:

Магія льоду 2-го рівня, Пасивне відновлення, Благословення льоду, Магія снігу, Хода снігопаду, Аура холоду.

Наномант:

Створення кинджала, Нанотехнологічне проєктування 1-го рівня, Створення меча.

Інші:

Мінікарта, Огляд, Маскування, Посилення потужності (Спорядження), Легкий страх (Спорядження), Чутливість (Спорядження), Бар’єр мани.]

Запас мани перевищив двадцять тисяч, і здоров’я теж помітно зросло. Шкода лише, що ослаблений стан не змінився.

Зате дні, проведені у світі завдання, скоротили таймер. Чекати залишалося менш ніж шість днів.

Останньою винагородою був скарб. Серце Широ закалатало від передчуття, коли вона натиснула на значок.

«…»

«Яйце?»

Чорне яйце було розміром приблизно зі шкільну сумку. Його вкривали фіолетові візерунки, схожі на дим.

[Тіньове яйце]

«Тіньове яйце?» — беззвучно пробурмотіла Широ.

[Укласти довічний договір крові?]

Незнайомий термін змусив її насупитися й зупинитися.

Торкнувшись назви, вона відкрила пояснення.

[Довічний договір крові

Уклавши договір кров’ю свого серця, ви встановлюєте тісний зв’язок зі звіром. Коли він досягне зрілості, частина його сили й умінь передасться вам. Якщо помрете ви, помре й звір. Якщо помре звір, ви житимете далі.]

«Ну хіба це справедливо?» — подумала Широ. Утім, її це не турбувало. Хоч як жорстоко це звучало, вона не хотіла помирати, якщо звіра вб’ють десь у дорозі.

Натиснувши «Так», вона відчула, наче кинджал встромився в серце. Зіниці звузилися.

Ледь скривившись, Широ закашлялася кров’ю.

«М******!!!!» — подумки вилаялася вона. Кров бризнула на яйце.

Те жадібно вбирало її. Темний туман розсіювався, і Широ побачила, як шкаралупа потроху тріскається.

*КРРРРР.

Тріщина розширилася, відкриваючи вміст.

Усередині був птах із чорним і темно-фіолетовим пір’ям. Вузька голова, фіолетові очі, обтічне тіло й довгий перистий хвіст.

[Тінь ??? — 1-й рівень

Здоров’я: 2 400/2 400

Мана: 5 000/5 000]

Побачивши назву, Широ здивувалася. Знаки питання означали, що її рівень або надто низький для цих відомостей, або їй поки не належить їх знати.

Пташка змахнула крилами й сіла на ліве плече Широ. Лагідно потерлася головою об її голову й тихо зацвірінькала.

«…»

«Мило…» — подумала Широ, дивлячись на неї.

— Гей, пташко. Ти хлопчик чи дівчинка? Я б перевірила, але у вас для цього лише один отвір, — жартома й беззвучно промовила вона.

Пташка лише нахилила голову, а тоді змахнула крилами.

— Називатиму тебе Інь. Звучить як ім’я, що підходить обом. — Широ знизала плечима й здригнулася від болю.

«А, точно. Рука». Під час завдання вона була відновлена. Тепер усе повернулося, і до болю доведеться знову звикати.

— Маленька Інь, можеш приховати своє звання? Інакше в цієї панянки буде чимало клопоту, — беззвучно попросила Широ, гладячи її по голові.

[Інь — 1-й рівень

Здоров’я: 2 400/2 400

Мана: 5 000/5 000]

«…Що ж, працює».

Ще раз грайливо поплескавши пташку по дзьобу, Широ всміхнулася й стала шукати вихід.

[Бажаєте залишити зону відпочинку?]

Натиснувши «Так», вона відчула, як змінюється видимий простір, і повернулася до головної зали. Лірика та решта ще виконували завдання, тож Широ створила крижаний стілець і сіла.

Схрестивши ноги, поплескала себе по стегну. Пташка стрибнула туди.

Граючись із нею, Широ не могла стримати усмішки.