Розділ 33 — Шепіт павуків (частина 2)

— УРРААА!!!

Кілька танків застосували Провокацію, привертаючи увагу павуків.

Очі чудовиськ спалахнули червоним, і вони кинулися на захисників.

— Маги! Вогонь! — гукнув Джонас, блокуючи удар.

*Ф’Ю! Ф’Ю! Ф’Ю! Ф’Ю!

У повітря полетіли залпи вогняних куль. Широ теж метнула кілька списів. Вони вибухнули, засипаючи ворогів гострими крижаними уламками.

Стежачи за стрільцями, вона берегла ману. Якби та вичерпалася, усі побачили б її справжній вигляд Сніжної дівчинки.

Лірика допомагала, влучаючи павукам-трутням у прогалини між частинами панцира. Хоч її клинок був гострим, удар у невдале місце лишив би тільки подряпину.

Маневрувати було важко: танки попереду залишали обмаль простору.

— НАБЛИЖАЮТЬСЯ СТРІЛЬЦІ! — крикнув Джонас.

Широ відразу поглянула вдалину й знайшла їх.

Червоні павуки мали значно більші черевця.

[Павук-стрілець — 20-й рівень]

«Один, два, три, чотири…» — рахувала вона подумки. До загону повзло понад тринадцять стрільців.

Рухом зап’ястка Широ послала до них десять крижаних списів.

У кожного обраного павука летіло по два. Перший пронизував голову, другий — місце з’єднання тулуба й черевця, де містився орган для стрільби.

*БУМ! БУМ! БУМ! БУМ! БУМ!

Списи вибухнули, вбиваючи павуків і засипаючи навколишніх трутнів уламками льоду.

Поки Широ знищила п’ятьох стрільців, інші маги розправилися з рештою вісьмома.

Вона трохи насупилася: павуки ледь не встигли вистрілити павутиною.

Тоді всім довелося б ухилятися або їй — розбивати сітки в повітрі.

*КРРРРР!

Земля задрижала. З нори повилазили павуки з важчим панциром.

[Павук-танк — 20-й рівень]

— Цілителі! Масове зцілення! Маги й ударні бійці, спершу знищте павуків-танків! Ми стримаємо трутнів!

Маги зрозуміли, які цілі першочергові, й переключилися на них.

Широ насупилася. Жодної масштабної атаки не можна було застосувати, не зачепивши свій загін.

Холод уповільнив би реакцію товаришів і тільки нашкодив.

Похитавши головою, вона вирішила зосередитися на стрільцях і трутнях.

Раптом відчула вбивчий намір. Різко повернула голову й послала крижаний спис у бік цілителів.

— А-А-А! — скрикнув один із них, привернувши загальну увагу.

Побачене приголомшило людей.

Спис Широ прошив павука-вбивцю, розгалузився й пронизав іще п’ятьох.

Стиснувши кулак, вона розірвала їх на шматки й повернулася до стрільців, які вже готувалися стріляти.

Ще чотири списи знищили двох. Останній ударив лапами по стіні будинку й випустив величезний клубок павутини.

— ЛЕТИТЬ ПАВУТИНА! РОЗБИЙТЕ ЇЇ АБО УХИЛІТЬСЯ! — гукнув Джонас.

Широ насупилася: сітка була значно більшою, ніж вона гадала.

«Вони точно не встигнуть ухилитися», — подумала Широ, насупившись. Павутина була надто великою й летіла надто швидко.

Перевіривши запас мани, вона неохоче дістала зілля.

Мана зібралася в її руці. Широ поширила Ауру холоду, злегка вкриваючи землю морозом, і зосередилася на сітці.

Підняла руку. Зі стіни будинку виріс велетенський крижаний стовп і відкинув павутину.

Розміри стовпа позбавили загін дару мови. Широ швидко випила зілля, відновлюючи ману.

Про всяк випадок вона воліла тримати запас понад половину. Наприклад, на випадок зради.

— ЧУДОВО, ШИРО! УСІ! ДОБИЙТЕ ПАВУКІВ-ТАНКІВ! — крикнув Джонас.

Земля трохи підмерзла, і деякі шукачі пригод насилу втримувалися на ногах. Тому Широ швидко присіла й розтопила всю кригу.

Бій тривав. Знищивши ще кількох убивць і стрільців, загін нарешті пережив перше випробування.

Усі посідали відпочити, а цілителі взялися лікувати поранених.

[Ну, як тобі?] — усміхаючись, запитала Широ в Лірики.

— Що саме? — Та підняла очі. Весь цей час вона билася без перепочинку, бо мусила робити свій внесок.

[Цей бій. Стрільці, танки, вбивці.]

— Важко. Купа напруження й страху, — відповіла Лірика, витираючи піт рушником.

[Тоді все гаразд. Я б більше непокоїлася, якби тобі було легко. Через це втрачають пильність.] — Лірика лише кивнула.

Вона теж це розуміла.

— Гаразд! Трохи про боса. Наступний — павук-тиран. Його головні переваги — фізичні атаки та швидкість. Цілителі, зосередьтеся на танках: нас будь-якої миті можуть тяжко поранити, — сказав Джонас. Усі кивнули.

— Слабкі місця — м’яке черевце знизу й тонкі суглоби. Ударні бійці, цільтеся туди.

«Прядильні органи теж вразливі», — подумала Широ. Саме звідти павуки випускали павутину. Через них легко дістатися внутрішніх органів.

Лірика завмерла, помітивши її вираз. Так само Широ дивилася, коли пропонувала їй атакувати змію в задній отвір — клоаку.

— Ем, Широ… Цього разу не бий павука… ззаду. Він може переключитися з танків на тебе, і весь лад загону порушиться, — застерегла вона.

«Ць». Широ прикро зітхнула: така нагода пропадала.

[Гаразд. Доведеться битися звичайним способом.]

Діставши Інь із кишені, вона дала пташці камінь мани. Сама теж трохи зголодніла.

Переконавшись, що ніхто не дивиться, кинула камінь до рота й почала жувати.

— Що ти їси, Широ? — запитала Лірика, помітивши це.

[Залишався шматочок солодкого. На жаль, останній.]

— Шкода.

Невдовзі відпочинок скінчився. Загін обережно підійшов до входу в нору.

Звідти вже було видно павука-тирана.

Завдовжки він мав близько семи метрів, заввишки — три, завширшки — чотири.

Гострі, мов бритви, зуби, фіолетовий панцир із червоними відблисками, чотири пари лап — одна гостріша за іншу — й очі по всьому тілу.

[Павук-тиран — 20-й рівень — Рейдовий бос]

Здоров’я: 500 000/500 000

Мана: 750 000/750 000

— Цільтеся в очі, але не відтягуйте на себе його увагу. Цілителі, підтримуйте танків, як домовлялися, — і легко переможемо! — Джонас разом із захисниками рушив уперед.

— ХА-А-А!

Вони застосували свої вміння привертати увагу ворога, прикриваючи трохи знервованих ударних бійців. Якби бос переключився на когось із них, той загинув би миттєво.

— ПИЙТЕ ЗІЛЛЯ ЗАХИСТУ! — гукнув Джонас танкам.

*ДЗЕНЬ!

Заблокувавши першу атаку павука-тирана, Джонас ударив по його лапі.

— ХА-А-А! — Лезо відтяло її кінчик.

*СКРРРР!

Павук роззявив пащу й люто зацокав.

— ТАНКИ! — закричав Джонас. Троє захисників кинулися перед ним і застосували Стіну щитів.

Тиран виплюнув кислоту. Вона вдарила в напівпрозорий бар’єр.

«Ць!» Широ роздратувалася, побачивши бризки. Кислота легко могла потрапити на когось і завдати тяжких опіків.

Тупнула ногою й створила крижаний стовп, який торкнувся кислоти та цілком її заморозив.

Розтопивши лід, вона невдоволено вказала на павука.

— ВІДІЙДІТЬ ВІД ТАНКІВ! УДАРНІ БІЙЦІ, АТАКУЙТЕ! — гукнув Джонас, зрозумівши, що її дратує нестача простору для магії.

Широ й Лірика кивнули одна одній і побігли до задньої частини павука.

Широ присіла та створила похилий крижаний поміст. Лірика вибігла ним угору.

Стрибнувши, вона вигнулася всім тілом і рубонула по двох очах.

*ШРР!

Удар залишив лише неглибокий слід. Очі майже не постраждали.

Рухом зап’ястка Широ створила ще один похилий поміст, на який приземлилася Лірика.

Розлючений павук ударив по ній лапою.

Широ стиснула кулак, створюючи навколо подруги обертовий купол, і відхилила удар.

Використавши обертання купола, сформувала лезо, яке з додатковою силою вдарило по лапі.

*БАХ!

Лезо врізалося в неї, і панциром побігла широка тріщина.

«Надто міцна броня. Дратує», — подумала Широ.

— Дякую, Широ. — Лірика приземлилася поряд.

Та кивнула й вирішила сама атакувати очі.

Пригнулася, створила під собою крижаний стовп і стрибнула до спини павука.

Сформувала п’ять списів і послала їх в одне око. Перед ударом вони злилися в один.

*ХРЯСЬ!

Спис глибоко встромився в око. Павук-тиран відсахнувся й заверещав від болю.

Широ рухом зап’ястка створила похилі крижані опори, пом’якшуючи приземлення. Важко видихнула й насупилася, дивлячись на праву руку: щойно довелося рухатися майже на межі її теперішніх можливостей.

— ЗАСИПТЕ ЙОГО АТАКАМИ! — крикнув Джонас, коли танки надійно втримали увагу боса. Тепер залишалося довести його здоров’я до одиниці й завдати завершального удару.

Широ розкрила долоню, створила голку з наноботів і сховала її в крижаному шипі.

Метнула шип у вже завдану рану й активувала голку.

Сама по собі та погано пробивала броню. Проте всередині тіла діяла зовсім інакше.

[Голка, створена нанотехнологіями — 25-й рівень (Синя)]

Пробивна здатність: +10

Уміння: Поглинання

Поглинання: витрачає ману, щоб розмножувати наявних наноботів і поглинати навколишній матеріал. Що твердіший матеріал, то більша витрата мани.

Мана: 10 000/10 000

Ця думка виникла ще тоді, коли Широ вперше побачила, як наноботи поглинають усе поряд, створюючи потрібний предмет.

Щоб зробити стовп у стіні, вони з’їдали частину стіни й звільняли місце.

Використавши ту саму властивість, вона створила голку, зовсім несхожу на іншу свою зброю.

Стиснула руку й активувала вміння.

*СКРРРРР!!!

Павук засмикався, відчувши, як його пожирають зсередини.

Приземлившись, Широ випила ще одне зілля мани.

«Фух…» Злегка видихнувши, стежила, як поповнюється запас.

Переконавшись, що ситуація під контролем, вирішила відійти й приберегти сили для ще одного удару.

Проте льодом і далі допомагала Ліриці, даючи їй якомога більше нагод атакувати й заробити внесок у перемогу.

За тридцять хвилин бою здоров’я боса нарешті впало до одиниці.

На жаль, Джонасові забракло сили для завершального удару.

— Невже на цьому все? — пробурмотів він крізь стиснуті зуби.

Злагодженість була далека від ідеалу, але ніхто не загинув. Це тішило найбільше. Та всі зусилля пропадуть, якщо вони не вб’ють боса.

— ШИРО! МАЄШ ЧИМ ЙОГО ДОБИТИ?! — крикнув Джонас, відбиваючи удар.

«Хм… Гадаю, це не надто складно», — подумала вона, перевіряючи ману.

[Можу. Але потрібні кілька підсилень і відновлення мани.] — Вона показала повідомлення Джонасові.

— СІЛЬВІЄ! ПІДСИЛЬ ШИРО ЯКОМОГА БІЛЬШЕ! — Що швидше вони вб’ють тирана, то краще.

Сільвія кивнула й ударила посохом по землі.

— Владою Великої цілительки дарую силу й благословення, — проспівала вона. Під Широ засяяло магічне коло.

[Благословення посвяти]

Характеристики: +10% на 30 секунд. Відновлення мани: +100%.

Широ здивувалася: окрім класу Великої цілительки, Сільвія ще й здобула Благословення посвяти.

Вона вже збиралася атакувати, але Джонас зупинив її.

— Сільвія ще не закінчила, — усміхнувся він.

— Сила могутнього, швидкість прудкого, магія незвіданого.

[Підвищення характеристик]

Сила: +15%. Швидкість: +15%. Інтелект: +15%.

«Чому вона не робила цього раніше?!» — подумала Широ. Велика цілителька не мала б таких підсилень, якби невтомно не вивчала їх і не вдосконалювала контроль мани.

— Знаю, що ти думаєш. Але Сільвія не може часто ними користуватися. — Джонас похитав головою.

Знизавши плечима, Широ рвонула вперед.

— ТАНКИ, НАЗАД! — гукнув він, знаючи її можливості. Масштабні атаки могли загрожувати й товаришам.

Широ поширила Ауру холоду, витрачаючи ману, щоб посилити заморожування.

*ШРРРР!

Навколо почав наростати лід. Шукачі пригод затремтіли.

Вона повела зап’ястком. Посипався сніг, і довкола павука-тирана здійнялася завірюха.

Фантомне мистецтво стилю Інь: другий фантом — Фантом швидкості.

Оббігши павука ззаду, Широ підстрибнула й побачила його згори.

Сніг закрутився навколо руки, утворюючи велетенський крижаний меч.

Створивши собі опору, вона рухалася так, щоб уся вага меча не припала на тіло.

Фантомне мистецтво стилю Інь: третій фантом — Фантом противаги.

Її маленьке тіло рвучко повернулося. Меч обрушився на голову павука.

Відпустивши його, Широ відстрибнула й востаннє повела зап’ястком.

Із землі вирвалися чотири крижані щупальця, схопили руків’я й рубонули вниз, ще більше прискорюючи удар.

*БУУУУМММ!!!

Меч врізався у вразливе з’єднання біля голови й обезголовив павука-тирана.