Розділ 37 — Шепіт павуків (частина 6)
Розділ 37 — Шепіт павуків (частина 6)
Насамперед Широ привернула увагу боса. Вона збиралася стати головним танком: її шанси загинути були найменшими.
Створила навколо себе кілька списів і кинулася до Короля павуків.
*БАХ! БАХ! БАХ! БАХ! БАХ!
Змахнувши кігтями, той знищив їх.
Широ насупилася: Король мав надзвичайну спостережливість.
Прослизнула під кігтями, присіла й притиснула долоню до нижньої частини черевця.
*БУМ!
Виріс величезний крижаний стовп, перекинувши його набік.
— ЗАСИПТЕ ЙОГО АТАКАМИ!
На поклик до боса полетіли закляття й удари вмінь.
Він насилу підвівся й уже готувався нападати, коли Широ побачила чудову нагоду.
Король дістав той самий удар, що й нещасний гвардієць.
«…»
«…»
«ЩО В ЦІЄЇ ДІВЧИНИ ІЗ ЗАДАМИ?!» — подумали шукачі пригод, навіть трохи пошкодувавши боса.
Та жалість не заважала його вбивати. Атаки тривали.
Вони могли зосередитися на ньому, бо інші учасники займалися павуками, що прибували до зали.
— ВТРАТИВ ДВАДЦЯТЬ ВІДСОТКІВ! НЕСІТЬ БОМБУ! — гукнув Джонас. Паща боса розкрилася, показуючи ряди огидних зубів.
Хтось кинув бомбу, але трохи промахнувся.
Насупившись, Широ кинулася до неї. Розвернулася всім тілом і Фантомом противаги вдарила павука-бомбу ногою просто в пащу Короля.
*БУМ!
Від вибуху бос відсахнувся.
— ТВІЙ БАТЬКО ВЛУЧАВ КРАЩЕ! НАСТУПНОГО РАЗУ КИДАЄ ІНШИЙ! — сердито гукнув Джонас метальникові.
Широ всміхнулася, зрозумівши непристойний жарт.
Поки вона стримувала боса, Лірика завдавала шкоди з дивовижною швидкістю.
*ДЗЕНЬ! ДЗЕНЬ! ДЗЕНЬ! ДЗЕНЬ!
Клинок лише дряпав панцир, але здоров’я однаково знімав.
Зіскочивши зі спини Короля, Лірика м’яко приземлилася.
Один павук стрибнув на неї й загинув від єдиного удару.
Що активніше вона атакувала, то швидше падало здоров’я боса.
— БОМБУ! — гукнув Джонас. Цього разу кинули точно в ціль.
Шістдесят відсотків… Сорок… Двадцять…
Здоров’я невпинно зменшувалося. Нарешті настав останній етап — остання бомба.
Та коли Король роззявив пащу, павук-бомба був надто далеко.
— Широ, допоможи! — гукнула Лірика. Та кивнула.
Подруга встромила клинок у землю, ступила на нього й злетіла в повітря.
Рухом зап’ястка Широ легко створила похилий крижаний поміст.
Приземлившись, Лірика без зусиль підхопила бомбу й метнула. Та описала бездоганну дугу й потрапила в пащу.
— А-А-АХХХ! — Заверещавши від болю, Король під вагою власного тіла обвалився на підлогу.
— Фух… — Витираючи піт, Лірика підійшла до клинка.
— ШВИДКО ЗАЧИСТЬТЕ ДРІБНИХ ПАВУКІВ! ТРЕБА ЗОСЕРЕДИТИСЯ НА КОРОЛЕВІ! — гукнув Джонас. Усі кинулися добивати їх. Після смерті Короля павуки-бомби більше не з’являлися.
Звичайних павуків хотіли прибрати, щоб мати більше простору для наступного бою.
Розчистивши коло діаметром тридцять метрів, вони нервово ковтнули слину, готуючись зустріти Королеву.
Якщо загинуть — то назавжди. Часи змінилися. Без професії шукача пригод заробити на життя було важко. Звісно, можна працювати на уряд. Але хто гарантує роботу, коли людей так багато?
Тож вони ризикували життям, щоб вижити в новому світі.
*Ф’Ю! ХРЯСЬ!
В одного учасника полетіло лезо й глибоко встромилося в тулуб.
— СІЛЬВІЄ! — гукнув Джонас. Тут усі ризикували, але якщо можна врятувати бодай одну-дві людини, треба це робити.
Вона швидко підбігла до пораненого й почала лікувати якнайшвидше.
Побачивши це, Широ швидко кинулася до Королеви, щоб не дати їй атакувати інших шукачів пригод.
Створила крижаний спис, підстрибнула й ударом ноги по древку послала його вперед.
*БУМ!
Перед влучанням підірвала спис. Вибух відкинув Королеву й змусив похитнутися.
— СКОРИСТАЙТЕСЯ НАГОДОЮ Й ПРИГОТУЙТЕСЯ! — гукнула Лірика, зрозумівши намір Широ.
Та показала їй піднятий великий палець.
Створивши поряд два великі крижані стовпи, Широ стала біля воріт, мов богиня війни.
Королева поволі поповзла до неї. Вона впізнала дівчину, яка проштрикнула задній отвір її чоловіка.
Пил осів, відкриваючи її в усьому вигляді. Величезна людиноподібна істота в обладунку павучої форми, з блідою шкірою, чотирма парами очей і довгим білим волоссям.
[Королева павуків — 20-й рівень — Рейдовий бос]
Здоров’я: 599 500/600 000
Мана: 900 000/900 000
Перша атака Широ зняла жалюгідні п’ятсот одиниць: панцир був неймовірно міцним.
А за мить здоров’я вже відновилося. Широ насупилася ще сильніше.
«Треба безперервно бити її, щоб перервати відновлення».
Озирнувшись, вона побачила, що пораненого вже зцілили.
— ТАНКИ, ВПЕРЕД! — гукнув Джонас.
Тяжко постраждав саме один із захисників. Без обережності вони загинуть.
Із щілин у панцирі Королеви потягнувся темно-червоний дим. Широ зрозуміла: вміння страху.
Дим склався в череп і полетів до одного шукача пригод.
— АРГХ! — Очі чоловіка налилися кров’ю. Та перш ніж він щось зробив, напарник силоміць напоїв його зіллям і звільнив від страху.
— Дякую, — сказав він, важко дихаючи.
Напарник кивнув. Вони повернулися до бою.
«Принаймні швидко реагують. Уже добре», — подумала Широ.
Поряд із нею частини двох стовпів висунулися, блокуючи удар Королеви.
Фантомне мистецтво стилю Інь: третій фантом — Фантом противаги.
Широ підняла ногу, притиснула руки боса донизу, розвернулася й ударила ще раз.
Поки Королеву відкинуло, Лірика забігла їй за спину й рубонула клинком.
— АРГХ! — Лапи на спині боса витяглися до подруги.
Лірика спробувала відскочити, усвідомивши небезпеку. Широ створила щит.
— А-А-А! — Лапи не сповільнилися: прошили його й ударили Лірику в живіт.
Королева готувала ще один удар, але Широ кинулася між нею й подругою.
Лівою рукою схопила лапу.
Фантомне мистецтво стилю Інь: третій і четвертий фантоми — Фантом противаги та Фантом внутрішнього бенкету.
Розвернула все тіло, створила на нозі лезо й зосередила силу удару в одній точці.
*ХРЯСЬ!
Лапа хруснула й відірвалася від спини Королеви.
Широ відкинула її. Зелена кров бризнула навсібіч.
Лірика скористалася нагодою випити зілля здоров’я.
— Дякую. — Широ кивнула.
Вона кинулася вперед, збираючись ударити в око.
Королева відхилилася назад і вдарила ногою.
Торкнувшись її лівою рукою, Широ перекинулася й копнула боса в обличчя.
Насупилася: руки були надто короткі. Інакше вона легко вирвала б око.
Та тут із Королеви вирвався темно-червоний дим. На Широ подіяло ослаблення.
— ОТ ЛАЙНО! — у паніці крикнула Лірика, дістаючи зілля. Проте подруги вже ніде не було видно.
— Га? — розгубилася вона.
І здригнулася, коли згори посипалися сніжинки.
— На Широ подіяв страх? — насуплено запитав Джонас.
— Так. Але коли я спробувала дати їй зілля, вона вже зникла! — панікувала Лірика.
— Схоже, це навіть нам допомогло. — Він вказав на завірюху, що набирала сили.
— ВІДІЙДІТЬ ВІД КОРОЛЕВИ!
У завірюсі блиснули блакитні очі. Лірика здригнулася від вбивчого наміру, що йшов від Широ.
— Що, в біса, вона побачила? — пробурмотів Джонас.
Широ тим часом усміхалася, мов божевільна, й спускалася до Королеви, як мисливець до здобичі.
Коли страх подіяв, частина її свідомості запитала: чого ж вона боїться? Побачила Героя-світлоносця. Вона не боялася його — зовсім ні. Просто прагнула лише одного: покінчити з ним.
«Раз так хочеш прибрати його подобу, дозволь виконати твоє бажання». Широ хижо всміхнулася й створила крижаний спис.
Кинулася вперед, ухилилася від удару Королеви й притиснула руку до землі.
Аура холоду діяла на повну: завірюху переважно створювало пасивне вміння.
Укривши руку льодом, Широ вдарила Королеву по голові.
Та відсахнулася. Рухом зап’ястка Широ послала п’ять списів із різних боків.
Озирнулася, побачила, що сніг закрив усім огляд, і всміхнулася.
На долоні блиснула блискавка, формуючи кинджал. До нього вона додала вміння, вилучене з одного з раніше обраних предметів.
[Крижаний кинджал, створений нанотехнологіями (Синій) — 10-й рівень]
Пробивна здатність: +15
Уміння: Зосередження мани
Мана: +10% на 5 хвилин
Відновлення: 5 хвилин
Випивши зілля, вона всміхнулася своєму запасу.
[Мана: 31 910/31 910]
Це означало, що Створення лука розблоковано.
Затиснувши кинджал зубами, Широ кинулася до Королеви.
Відштовхнулася від її коліна й перестрибнула через неї. За цей час сформувала лук.
[Лук, створений нанотехнологіями (Синій+) — 25-й рівень]
Пробивна здатність: +30
Сила: +50
Проникнення: +50
Шанс критичного удару: +50
Критична шкода: +50
Уміння: Посилена манова стріла
Використайте накопичену ману, щоб посилити стрілу.
Накопичена мана: 25 000/25 000
Витрата: 1 000 на стрілу
Королева мала близько вісімдесяти п’яти відсотків здоров’я. Звичайних ворогів навколо вже прибрали, тож Широ могла витрачати ману, не боячись появи несподіваної червоної позначки.
Створила крижаний гак, щоб натягувати тятиву без правої руки.
На луці засяяла неоново-блакитна стріла.
*БАХ!
Вона легко пробила панцир. Широ вигнулася, підкинула лук і випила кілька зіль мани.
Розвернувшись на нозі, ухилилася від удару й сама копнула Королеву по голові.
Лук упав назад у руку. Вона створила наступну стрілу й вистрілила впритул.
Зовні всі лише дивилися, як завірюха росте, перетворюючи місцевість на крижану тундру.
Крізь сніг нічого не було видно, окрім спалахів світла.
Один із них пробився назовні.
*БУМ!
У стіні утворився велетенський кратер. Люди поруч зблідли.
— Хоч би що сталося, нагадай мені не злити Широ, — сказав Джонас. Лірика мовчки кивнула.
Виявилося, те, чого Широ найбільше боялася, вона водночас найбільше прагнула вбити.
Один шукач пригод побачив стрілу й недовірливо пробурмотів:
— Як, у біса, стріла може містити настільки щільну ману?!
— Про що ти?
— Для такого руйнування мана має зберегти майже всю силу до влучання. Навіть у мене вона розсіюється з часом. Тому заради ефективності ми користуємося звичайними виготовленими стрілами.
— Тобто магиня стріляє мановими стрілами краще за тебе?
— …Так.
За тридцять хвилин спалахи нарешті припинилися.
Невдовзі вщухла й завірюха. Усі зблідли від побаченого.
Широ з налитими кров’ю очима та зловісною усмішкою сиділа на тілі Королеви. На дівчині не було ні подряпини. Під нею лежав понівечений труп.
Найпомітнішою була рівна діра, що тягнулася від заду до самої голови. Люди тремтіли, уявляючи, як вона могла утворитися.
Широ дістала зілля, випила й розвіяла страх. Вбивчий намір різко ослаб. Так само швидко припинився снігопад.
«…»
— ЯКЩО ТИ МОГЛА САМА ЗДОЛАТИ КЛЯТОГО ФІНАЛЬНОГО БОСА, ЧОМУ ПОПЕРЕДНІХ БУЛО ТАК ВАЖКО ВБИТИ?!