Розділ 41 — Асоціація магів

Другий поверх дався так само легко, як перший. Заряджена стріла пробила панцир багатоніжки й без зусиль прошила її.

А щодо останнього боса…

Фантомне мистецтво стилю Інь: перший фантом — Ілюзорний фантом.

Бігаючи навколо Королеви й низько пригнувшись, Широ створила лук.

Неоново-синя мана зібралася в стрілу. Вона натягнула тятиву.

Королева відчула небезпеку. Навколо неї відразу з’явився напівпрозорий бар’єр.

«Пробий!» — подумала Широ, відпускаючи стрілу.

*БУМ! ДЗЕНЬ!

Постріл із близької відстані пробив щит.

Не чекаючи, скільки шкоди завдано, Широ тупнула. Чотири крижані списи вирвалися вгору й підняли Королеву.

Та борсалася, але наступна стріла вже була готова.

Націлившись у задній отвір, Широ всміхнулася.

«Це за мою руку».

*БУМ!

Стріла вилетіла й влучила просто в задній прохід Королеви. Не здатна відреагувати, та могла лише чекати смерті від стріли в задниці.

*КРРРР!!!

Повний болю вереск змусив Інь жалісливо відвернутися.

Побачивши, що Королева ще жива, Широ прибрала лук і створила спис.

Прокрутила в долоні й встромила туди ж.

Переконавшись, що він увійшов глибоко, повернула його. Спис вибухнув, мов граната, руйнуючи нутрощі.

Здоров’я: 0/200 000

Королева переважно покладалася на мановий щит, щоб виснажувати супротивника. Широ відразу знищила цей захист. Без головної переваги бос став легкою здобиччю.

«Як швидко все змінюється, правда?»

Похід зайняв кілька годин: вона не зосереджувалася на збиранні здобичі. Обібравши Королеву, кинула камінь мани до рота й повернулася з Інь на другий поверх.

Там більше часу пішло саме на збирання. Заради каменів довелося винищити всіх звичайних монстрів.

Зрештою Широ здобула понад шістдесят каменів рангу D.

«Маленька Інь, тобі двадцять п’ять, мені тридцять п’ять. Добре?» — Пташка кивнула.

Радісно щебечучи, жадібно з’їла три камені й знову заснула.

«Ць. Яка ледача. І звідки ця риса?» — Широ беззвучно захихотіла.

Та головним здобутком став 30-й рівень.

[Ім’я: Широ

Раса: Сніжна дівчинка (Умови еволюції ще не виконано)

Звання: Тіньова імператриця, Монстр-початківець (Для підвищення звання вбито людей: 0/10)

Рівень: 30

Клас: Сніжна дівчинка★ (Підвищення зірки доступне), Наномант

Здоров’я: 46 200/46 200

Мана: 73 700/73 700

Сила: 230 (+85) <+78>

Витривалість: 250 → 300 (+70) <+92>

Інтелект: 400 → 450 (+140) <+147>

Спритність: 340 → 400 (+75) <+118>

Вправність: 260 → 300 (+40) <+85>

Захист: 150 (+135) <+71>

< > = Бонус від звання

Невитрачені очки: 0

Баланс: 531 800 дол. США

Спорядження (торкніться для перегляду)

Уміння —

Сніжна дівчинка★:

Магія льоду 2-го рівня, Пасивне відновлення, Благословення льоду, Магія снігу, Хода снігопаду, Аура холоду.

Наномант:

Створення кинджала, Нанотехнологічне проєктування 1-го рівня, Створення меча, Створення лука, Створення важкої зброї.

Інші:

Мінікарта, Огляд, Маскування, Посилення (Спорядження), Легкий страх (Спорядження), Бар’єр мани]

Відкривши вкладку підвищення зірки, Широ завмерла над вимогами.

[Сніжна дівчинка★★]

Убити 20 крижаних елементалів і боса 30-го рівня

Зібрати 30 крижаних ядер

Досягти єднання зі стихією льоду 2-го рівня

Перші дві вимоги прості: допоможе клас Наноманта.

А от де досягти єднання другого рівня зі стихією льоду, вона не знала.

Чула про дедалі глибший зв’язок із власною стихією та появу Справжнього стихійного обладунку.

Та цей обладунок відкривався лише на третьому рівні єднання.

Навіть зараз Широ сумнівалася, чи мала б перший без переваги своєї раси.

Раси давали різні бонуси. Тепер, ставши монстром, вона знала, скільки зусиль потребує розвиток. Принаймні монстру було значно важче.

Спершу вирватися з-під контролю підземелля, потім вибратися з нього. Вижити в місті — і лише тоді почати розвиватися. Проте виконати вимоги підвищення поза підземеллям непросто.

Доводилося крастися через усе місто, щоб дістатися входу. Нелегке життя монстра.

Вийшовши, Широ пошукала відомості про єднання зі стихією льоду.

На сайті знайшла інформацію про зали єднання, які фінансував уряд. Та отримати перепустку було складно.

Найпростіше — через Асоціацію магів.

Вона мала переважний доступ, бо маги потребували єднання частіше за воїнів та інші немагічні класи.

«Маленька Інь, як думаєш, я зможу опанувати іншу стихію? Наприклад, метал завдяки класу?» — Та схвально цвірінькнула.

«Ех, якби ж ти вміла говорити». Широ усміхнулася.

Але перед Асоціацією вирішила забрати одяг у Аарім.

Увійшовши, завмерла: знайоме обличчя.

[Привіт, Ліаме.] — Вона ніяково всміхнулася. Той заціпенів, випустивши все з рук.

[Я лише по Аарім.] — Широ зібралася відійти.

— Стривай! Це непорозуміння! — вигукнув він, наближаючись.

[Ага…]

— Ліаме, не лякай її. Що більше панікуєш, то підозріліше виглядаєш, — захихотіла Аарім.

— Широ, брат лише зайшов перевірити, як у мене справи. — Вона усміхнулася.

[Брат?]

— Так, я її брат. — Ліам знизав плечима й сів. Він перевіряв, чи заробляє вона достатньо, щоб прожити місяць. Саме чекав звіту про продажі, коли ввійшла Широ.

[А, зрозуміло.] — Та зітхнула. Під час першої зустрічі він справив добре враження. Не був схожий на людину, яка посеред дня ходить до таких крамниць.

— Гадаю, ти по замовлення? — усміхнулася Аарім.

[Так. Як справи з вбранням подруги?]

— Майже готове. Даси годину — закінчу.

— Ліаме, допоможи. На другому поверсі третя скриня зліва. Там одяг для Широ.

Він кивнув і пішов нагору.

[То ви брат і сестра?] — запитала Широ.

Було цікаво: вони зовсім не скидалися одне на одного.

— Так, але не кровні. Мене вдочерили. Тепер лишилися тільки ми. Батьки нещодавно померли. — Аарім знизала плечима.

[Зрозуміло.] — Широ кивнула.

Стало ніяково. Вона не знала, що сказати.

Коротке, але нестерпно довге мовчання скінчилося, коли Ліам приніс одяг.

[Скільки коштує?]

— Нічого. Заплатила, побувши моделлю. — Аарім усміхнулася. Знайти юну модель, яка не втече, щойно побачить крамницю, було непросто. Широ заощадила їй чимало часу.

[Хм. Не хочу залишатися в боргу. Просто назвіть ціну.]

— Ць. Як і казав той безмозкий. Чотириста тисяч доларів за твоє вбрання й за те, що доробляю. — Вона знизала плечима.

Широ кивнула й переказала всю суму.

[Можна зараз перевдягтися?]

— Звісно. У студії, як минулого разу. — Аарім показала на двері.

— Займайтеся своїми справами. А я повернуся на зміну, — сказав Ліам, виходячи.

[До зустрічі.]

— Бувай.

У крамниці залишилися лише вони двоє.

— Гаразд. Треба закінчити сукню. — Аарім підвелася.

Широ кивнула й пішла до іншої кімнати.

Перевдяглася та оглянула себе в дзеркалі.

Чорна сорочка, короткі чорні джинсові шорти, білі панчохи й чоботи, велика біла мантія та білі рукавиці. Мантію спереду тримала кришталева застібка.

Широ сподобалося, що каптур приховував обличчя. Саме цього й хотіла.

Коли відкинула його, Інь невдоволено писнула: у новому вбранні не було кишень для сну.

«Заспокойся, маленька Інь. Є місце тут, бачиш?» — Широ показала рукави й середину каптура. Пташка могла зручно вмоститися.

Цвірінькнувши, Інь зарилася в каптур. Час від часу визирала тільки голова.

Широ всміхнулася й погладила її.

Повернулася до головної кімнати, де Аарім іще шила.

— Майже готово. — Та знизала плечима.

Широ кивнула й сіла поряд, спостерігаючи за останніми штрихами.

Не минуло й години, коли Аарім зупинилася.

— Усе. Подобається?

Світло-зелене вбрання мало сині й жовті відтінки та квіткові візерунки вздовж країв. Сукня без рукавів, із високим коміром і спідницею до середини стегон. На додачу — довгі білі рукавиці й панчохи.

[Дякую.] — Широ усміхнулася.

— Нема за що. Приходь, якщо потрібне замовлення. Розрахуємося фотосесією, звісно. — Аарім підморгнула.

Широ кивнула й прибрала одяг до інвентарю.

Накинула каптур і вийшла. Через невисокий зріст і прикрите обличчя люди майже її не бачили.

Щонайбільше кидали один погляд.

Спершу пішла до гільдії шукачів пригод оновити посвідчення.

[Ім’я: Широ

Орієнтовний вік: 13 років

Клас: Магиня льоду

Рівень: 30]

Після цього дісталася Асоціації магів і стала в чергу.

Для доступу до залу єднання треба було виконати три умови.

1 — Бути членом Асоціації магів.

2 — Володіти магією 2-го рівня.

3 — Увійти до п’ятдесятки пріоритетного списку.

Перші дві прості. Проблема — список.

Серед численних магів міста треба потрапити до п’ятдесятки найперспективніших. У списку визначали тих, хто має найбільший талант до розвитку.

Їм щотижня видавали камені мани, матеріали й навчальні записи з магії. А ще надавали доступ до залу єднання.

Місця від п’ятдесятого до двадцять першого давали одну годину в залі.

Утім, навіть за цю годину маги могли істотно підвищити характеристику Інтелект.

Від двадцятого до одинадцятого — три години. Перша десятка — по п’ять.

За можливості Широ хотіла потрапити до першої двадцятки. Для швидкого пробудження єднання зі стихією потрібен довший час у залі. Тим паче успіху з першої спроби ніхто не гарантував.

Одні не могли пробудити його за все життя, іншим вистачало першої спроби.

Коли підійшла її черга, Широ дістала телефон.

[Хочу зареєструватися в Асоціації магів.]

— Покажіть посвідчення шукача пригод.

Вона кивнула й подала картку.

— Тринадцять років і тридцятий рівень?! — недовірливо вигукнула реєстраторка. Зазвичай такого рівня досягали близько двадцяти п’яти. А цій дівчинці лише тринадцять.

— Покличу керівника відділення, гаразд? — Широ кивнула.

Піднялася невелика метушня. Навколо перешіптувалися.

— Вона сказала, що ця малявка тридцятого рівня?

— Їй тільки тринадцять.

— Скільки було Джулії, коли досягла тридцятого?

— Здається, двадцять один. Поїхала до великих міст, щойно почала вчитися. Подумати тільки: побачимо, як хтось перевершить її рекорд.

— Справді.

Ігноруючи метушню, Широ примружилася: раптом відчула на собі чийсь погляд.

Озирнулася й побачила чоловіка, який вийшов із приймальні. Мабуть, керівник відділення.

Худорлявий, близько 196 сантиметрів заввишки, із зачесаним назад світлим волоссям, блакитними очима й чисто виголеним обличчям. У чорному костюмі.

[Марк — 50-й рівень — Двостихійний маг]