Розділ 42 — Симуляція

[Марк — 50-й рівень — Двостихійний маг]

— Ти та дівчинка, що досягла тридцятого рівня в тринадцять років? — запитав він із легкою усмішкою.

[Так. Хочу зареєструватися в Асоціації магів.]

— Зрозуміло. Боюся, доведеться особисто перевірити твої здібності й визначити місце в пріоритетному списку. Не щодня зустрічаємо таких юних геніїв.

— Прошу зі мною до зали випробувань.

Широ кивнула й насунула каптур. Дорогою гадала, що саме її чекає.

— Перед тобою віртуальний бойовий симулятор попереднього покоління. Можна ввійти до бойового простору, де вимірюють магічні здібності. — Марк показав на капсулу посередині.

— За його допомогою складаємо пріоритетний список. Перша двадцятка мусить битися, щоб утримувати свої місця.

— Решта учасників п’ятдесятки можуть увійти до двадцятки, перемігши когось із неї.

— А місця в першій п’ятдесятці визначаємо за середнім результатом останніх двадцяти поєдинків.

Оглянувши пристрій, Широ вже приблизно зрозуміла принцип роботи.

[Мабуть, він зчитує інстинктивні реакції, коли рухаєш тілом у симуляції. Тож рівень і характеристики не важать: головне — наскільки добре мозок керує тілом. Задля справедливості всі персонажі мають однакові характеристики. Отже, добрий контроль і техніка дають змогу перемогти?]

— Раніше бачила такий? — Він здивувався її знанням.

[Ні. Просто легко здогадатися.] — Широ усміхнулася.

«Якщо все залежить від того, наскільки добре я контролюю своє тіло, то маю перевагу над місцевими», — подумала Широ.

— Хм. Зрозуміло. У будь-якому разі зайди до симуляції й проведи зі мною спаринг. Я визначу твоє місце, — сказав Марк, даючи зрозуміти, що вона особливий випадок.

Зазвичай проводили десять поєдинків з іншими учасниками й визначали ранг за результатом.

Проте тринадцятирічну дівчинку 30-го рівня Марк хотів перевірити сам.

Широ дістала Інь і посадила поряд.

«Трохи потренуюся. Будь чемною, посидь тут, гаразд?» — Пташка схвально цвірінькнула.

— Твоя вихованка? — запитав Марк.

[Так. Звати Інь. Почекає тут, поки битимемося.]

Широ залізла до капсули, заплющила очі й увійшла у віртуальний світ.

Перед нею була панель створення персонажа. Уже збиралася відтворити колишнє тіло, та зупинилася.

«Це друге життя. Не варто чіплятися за минулу славу. Старе тіло я контролювала досконало, але тепер маю нове. Треба вдосконалюватися в ньому». Вона дозволила капсулі зберегти теперішній вигляд.

Далі — магія. Побачивши серед основних стихій метал, Широ примружилася. Вийшла з симуляції, зігнула пальці й спрямувала наноботів до капсули. Переглянула записи та стерла все, що могло видати Наноманта.

Полегшено зітхнула й знову ввійшла. Тепер залишилася тільки магія льоду другого рівня.

Завершивши налаштування, вона здивувалася відчуттям.

«Не такі добрі, як віртуальні пристрої першого життя, але й не погані».

Озирнулася. Навколо була споруда, схожа на Колізей.

Кремові колони й трибуни для майбутніх глядачів. Каміння та пісок арени помітно погіршували зчеплення підошов із землею.

«Трохи обмежить фантомне мистецтво», — насупилася вона.

Воно дуже залежало від роботи ніг і керування імпульсом.

На такій поверхні Широ було б важко повною мірою застосовувати фантомні мистецтва. На власній кризі вона рухалася вправно лише завдяки контролю льоду. Без нього постійно ковзала б.

Марк стояв неподалік.

— Випробування просте. Покажи свою магію в бою. — Він усміхнувся.

Запросив її нападати. Навколо руки закрутилися вогонь і блискавка.

«Його стихії — вогонь і блискавка. Блискавку можна відвести льодом, а вогонь докучатиме.

Головна слабкість — витрата мани. Обидві стихії потребують багато. Поки підтримує дві, найкраще затягувати бій.

Або атакувати якомога потужніше». Навколо Широ закрутилися лід і сніг.

Вітер розвівав волосся. Вона нагадувала духа стихій.

«Спершу потрібне поле для дій». Вона притиснула долоні донизу.

Лід швидко поширився. Широ чітко уявляла весь процес, щоб зробити його дуже міцним і стійким до танення.

Марк здивовано відскочив, побачивши, як швидко крига вкриває арену.

Хоча між ними було щонайменше двадцять п’ять метрів, він ледь не потрапив під неї.

«Неймовірна візуалізація. Інакше лід не поширювався б так швидко», — подумав він, приземляючись.

Трохи ковзнув, присів і спробував розтопити його вогнем.

Насупився ще сильніше: крига майже не танула.

Перш ніж продовжити, довелося перекотитися вліво. У попереднє місце вдарив крижаний шип і вибухнув.

Марк повів зап’ястком, посилаючи до неї блискавку.

Широ усміхнулася й стиснула руку. Піднялася крижана стіна. Зовнішній шар трохи розтанув, утворивши шар води.

Блискавка розійшлася вздовж стіни й не завдала шкоди.

«Його вогонь не може як слід розтопити мій лід, а вода з розталого льоду блокує його блискавку. У цьому поєдинку перевага моя», — подумала Широ з усмішкою.

Можна було спробувати перевершити її бойовою майстерністю. Та Широ вдосконалювалася ціле життя. Із понад тридцятьма роками бойового досвіду тут ніхто не зрівняється.

Вона вирішила перейти до ближнього бою й кинулася до Марка.

У руках сформувався крижаний спис, націлений у нього.

Розвернувшись на одній нозі, Марк створив вогняний кулак і рушив назустріч.

Широ рухом зап’ястка повернула спис, узяла його обома руками й заблокувала удар.

Фантомне мистецтво стилю Інь: третій фантом — Фантом противаги.

Змістивши вагу, притягнула Марка й ударила ногою в живіт, використовуючи сумарний імпульс атаки.

— УРГХ! — Він застогнав, відлітаючи назад.

Перекотився землею, перевернувся й став на ноги.

Лише побачив рух зап’ястка Широ — і навколо потемніло.

— ОТ ЛАЙНО! — вигукнув він.

Зібрав у долонях вогонь і блискавку, послав угору й зруйнував стовп, який вона скидала на нього.

Широ врахувала це. Уже стояла перед ним.

Ударила списом просто в голову.

*Ф’Ю!

Сила удару здійняла вітер, але Марк устиг відхилитися.

Перед ним зібралися вогонь і блискавка. Він послав їх до Широ.

Вона змахнула вільною рукою й підняла щит.

Вибухна хвиля легко пробила кригу. Широ насупилася.

Встромила спис у щит, змістила вагу, перестрибнула через нього й приземлилася за Марком.

Націлилася в зад і підступно всміхнулася.

«Розширення!»

— А-А-АХ!

Так поєдинок і скінчився. Спис пронизав його наскрізь і розірвав нутрощі.

Вийшовши з симуляції, вони переглянулися.

Широ вишкірялася, а Маркове обличчя зблідло: після смерті від анального шоку на ньому лишився вираз пережитої травми.

— Невже не було іншого способу? Ну, не знаю… Могла, наприклад, просто проштрикнути мені груди? — сказав Марк.

Симуляція передавала трохи фантомного болю, змушуючи мозок реагувати на подразники. Проте ще раз відчувати смерть від пронизаного заду він не хотів.

Широ лише всміхнулася й підійшла до Інь.

Погладила її та посадила на плече. Марк поклав руку на сідниці: фантомний біль досі пік.

— Контроль магії, я б сказав, на вершині другого рівня. Бойова майстерність… висока. Призначу тобі двадцяте місце, гаразд? Ще матимеш VIP-членство в Асоціації. — Вона кивнула.

— Дай посвідчення. Оновлю в системі.

Марк додав до нього кілька рядків.

[Ім’я: Широ

Орієнтовний вік: 13 років

Клас: Магиня льоду

Рівень: 30

Членство в Асоціації магів: VIP

Місце в пріоритетному списку: 20 (Нью-Йоркське відділення)]

Забравши картку, вона захотіла дізнатися про зал єднання.

[Маю двадцяте місце. Можна вже ввійти до залу?]

— А, ось чого прагнула. На жаль, доведеться почекати день. Сьогодні зали використовує перша десятка. Завтра — наступна, і так далі.

[Гаразд. Які ще переваги VIP-членства?]

— Доступ до фоліантів, матеріалів і симуляцій умінь.

Симуляція вмінь була їй добре знайома. У минулому житті це було однією з найзвичніших речей.

Не кожен знаходив гримуар чи камінь умінь. Тому люди відтворювали дію вмінь у симуляції.

Достатня майстерність і наполегливість дозволяли відкрити їх у системі.

Звісно, бойові мистецтва на кшталт Фантомного мистецтва стилю Інь там не відображалися. Це вмінням не було — радше набором рухів.

Із часом вона мала здобути хоча б звання.

Кожне бойове мистецтво за певний час давало його. Перше — [Практик (Назва бойового мистецтва)].

Що вищий ранг звання, то більше бонусів.

[А щодо матеріалів: можна попросити вас зібрати тридцять крижаних ядер?]

— Тридцять?! — приголомшено вигукнув Марк.

Ядра не були надзвичайно рідкісними, проте й поширеними теж. Із десяти крижаних босів рангу D випадали лише з одного-двох.

Для тридцяти ядер треба вбити понад сотню таких босів.

Асоціація могла собі це дозволити. Та серце Марка однаково боліло від витрат.

— На тридцять ядер має право лише перша десятка. У кращому разі дам десять. Це межа.

«Перша десятка, он як…» На обличчі Широ повільно з’явилася усмішка.

Побачивши її, Марк знову напружив сідниці.

[Як викликати учасників першої десятки?]

— Треба викликати тих дев’ятнадцятьох, хто стоїть вище, й підніматися перемогами один на один.

[Як саме? Знову симуляція?]

— Так. Якщо учасник не в мережі, можна викликати наступного над ним. — Марк кивнув.

[Добре. Повертаюся.] — Вона сіла до капсули.

— Бій транслюватиметься. Показуємо поєдинки, щоб усі знали про зміни рейтингу.

[Звісно.]

Широ не надто непокоїлася. Наноманта однаково не використовуватиме.

Увійшовши, перевірила рейтинг. Дев’ятнадцяте місце було доступне.

Натиснула виклик і стала чекати.

[Супротивник прийняв виклик. Телепортація за 10 секунд]

Розім’яла віртуальне тіло, чекаючи кінця відліку.

Арена була сучаснішою.

Величезна кімната без особливих рис. Для глядачів — лише кілька приміщень за скляними вікнами.

Перед нею стояв Кілліан, дев’ятнадцятий у списку.

Високий, із довгим рудим волоссям у хвості, в чорній мантії та з книгою заклять у руках.

Широ всміхнулася й створила крижаний спис. Наступна жертва готова.