Розділ 51 — [Сніжна дівчинка★★]

— Фух… — видихнула Широ й підійшла до тіла.

Спустившись у створену нею яму, вона забрала камінь мани рангу D.

«[Зібрати]».

На її думку, здобич знову виявилася не надто доброю.

Якби інші шукачі пригод почули це, то захотіли б її задушити: за таку здобич вони ладні були вбити. На відміну від Широ, вони не могли будь-якої миті створити собі потрібну зброю.

Переробивши спорядження, крім кількох речей, Широ погладила Інь по голові й поглянула вгору.

«До вершини вже недалеко».

За нинішнього темпу вбивство двадцяти босів мало зайняти приблизно день чи два за межами підземелля.

Усередині ж минуло б близько тридцяти — п’ятдесяти днів.

Вище на горі звичайні монстри нагадували єті-берсерка. Усі вони були схожі на двоногих биків із білим хутром.

«Стривай… Здається, маю ідею». Широ опустила долоню.

Під нею розгорнувся великий лист наноботів, проте вона насупилася: його площа становила лише десять квадратних метрів.

«Система стиснення, поршневий привід, система втягування, система датчиків…» — міркувала вона, поволі створюючи пастку.

На кожному квадратному метрі було по чотири шипи. Широ задоволено всміхнулася й присипала пастку снігом.

Дочекавшись відновлення мани, вона взялася до справи. Створила лук, прицілилася вгору й випустила світлошумову стрілу.

* БУМ!!!

Стріла вибухнула світловою кулею, і єті мусили прикрити очі від болю.

Сніг дуже добре відбивав світло й навіть міг спричинити сліпоту, якщо не бути обережним.

Хоча єті звикли до відблисків на снігу, раптового спалаху від стріли Широ вони все одно не витримали.

* ГРУАААХ!!!!!

Вони заревли, поступово відновлюючи зір. Побачивши Широ, люто втупилися в неї.

З легкою садистською усмішкою вона поманила їх до себе.

* ГРУААА!!!

Єті одночасно заревли й кинулися вперед.

Та щойно вони ступили на пастку, з’явився лазерний приціл, спрямований на них.

Зафіксувавши цілі, пастка вистрелила списами вгору. Вони розкрилися, немов венерина мухоловка. Гострі шипи вкривали внутрішні стінки, що щільно зімкнулися на єті.

* ГРУААААХ!!!!!!

Їхні крики відлунювали в горах, але невдовзі стихли. Знову запанувала тиша.

Широ хихикнула: пастка дозволила їй убити відразу вісьмох єті.

Відновлюючи ману, вона рушила до останнього боса.

Продовжуючи вбивати єті, Широ помітила: що вище піднімалася, то рідше вони траплялися.

«Сподіваюся, там не буде чергового клятого різновиду», — вилаялася вона, досі пам’ятаючи дратівливу багатоніжку. У мурашиному підземеллі та була одним із охоронців обеліска.

Діставшись найвищої точки, Широ присіла, щоб її було важче помітити, й поглянула на боса.

Він принюхувався. Побачивши його, Широ примружилася.

Бос не був схожий на решту єті. Замість білого хутра мав чорно-синє. Дивлячись на нього, Широ сумнівалася, чи він узагалі здатний сховатися в снігу.

До того ж у нього було чотири м’язисті руки. Здавалося, варто йому лише напружитися — й він переламає автомобіль навпіл.

[Титанічний єті-руйнівник, 30-й рівень — Бос]

Здоров’я: 800 000/800 000

Мана: 200 000/200 000

«Гм, мабуть, спершу варто скувати йому руки», — подумала Широ, поглянувши на Інь.

«Маленька Інь, знерухом йому руки, будь ласка». Вона створила лук.

* ЦРР! ЦРР!!!

Коли Крижаний ланцюг обвив руйнівника, Широ натягнула тятиву.

* ГУАРРР!!!

Щойно він заревів, вона вистрілила.

* БУМ!

Стріла вибухнула в пащі єті, а Широ відразу наклала наступну.

Відступивши назад, вона розділила манову стрілу надвоє й випустила обидві.

Зігнувши пальці, Широ спрямувала стрілу до скроні єті.

Скроня була однією з найслабших частин черепа, тож пробити її можна було без особливих зусиль.

Схопивши лук за руків’я, Широ повернула його й розділила на два мечі.

Крижаний ланцюг почав розпадатися, тож вона застосувала власний, аби довше стримати боса.

Швидко створивши чип уміння, Широ спорудила крижану похилу доріжку в його бік.

Підстрибнувши, вона націлилася на артерії й ударила, поєднавши кілька вмінь.

[Прилив крові]

[Множник імпульсу]

[Посилення потужності]

[Посилення гостроти]

[Гострий край]

* ШУХ!!!!!

Клинки перерізали обидві артерії, і з боса полилася кров.

У великих монстрів на кшталт руйнівника кровообіг був дуже швидким, адже рух їхніх громіздких тіл потребував багато енергії.

Та головна причина, чому Широ обрала артерії, полягала в іншому: від такої крововтрати здоров’я боса мало спадати значно швидше.

Він засяяв синім, і Широ насупилася.

«Ти і твоє кляте Відновлення». Вона трохи зачекала.

Щойно щит зник, Широ встромила один із клинків просто в пащу руйнівника.

Відразу відстрибнула назад, ухилившись від його рук.

Вона застосувала закляття, і меч у пащі руйнівника вибухнув.

Створивши новий меч, Широ кинулася до його ніг.

* ШУХ! ШУХ!!

Біля п’ят миттєво з’явилися порізи: вона перерізала сухожилля.

Підстрибнувши й розвернувшись, Широ перетнула сухожилля на плечі.

Та руки єті раптом неприродно вигнулися й потягнулися до неї.

* БУМ!

Широ швидко створила крижаний стовп, відштовхнувши їх.

Дивлячись на руки, які так дивно згиналися, вона гидливо насупилася.

Випивши зілля мани, Широ створила лук і наклала нанотехнологічну стрілу.

Вона натягнула тятиву й побігла довкола руйнівника.

* БУМ! БУМ! БУМ! БУМ!

У руках руйнівника з’явився крижаний шип, який він жбурнув у Широ.

Фантомне мистецтво стилю Інь: перший фантом + другий фантом.

На додачу до першого й другого фантомів Широ активувала Ходу снігопаду, ще більше підвищивши швидкість.

Почала здійматися хуртовина.

Руйнівник створив чотири мечі, по одному в кожній руці, й заходився розмахувати ними довкола себе.

«Не переймайся. Я ж недарма обрала дальній бій», — подумала Широ, вже опинившись над ним.

* БУМ!

Вона випустила стрілу вниз, у бік руйнівника.

* ДЗЕНЬ!

Стріла перетворилася на велетенську сітку з лезами.

Сітка обплела тіло руйнівника. Що сильніше він пручався, то глибше леза впивалися в шкіру.

Зігнувши пальці, Широ змусила леза обертатися.

* ГУАРРРР!!!

Руйнівник заревів, а кров продовжувала текти.

Випустивши ще дві стріли, Широ знову влучила в артерії.

Найкраще було дати такому босові повільно померти.

Тепер, коли сухожилля й артерії були пошкоджені, більше нічого робити не потрібно.

Широ вистрибнула на платформу, сіла й холодно дивилася на руйнівника. Лук був напоготові на випадок, якщо той раптом нападе.

Після тридцяти хвилин боротьби руйнівник помер і впав.

Прибравши лук, Широ зібрала здобич.

«Цьк. Нічого корисного». Вона вирушила на наступне проходження підземелля.

Тепер треба було повторити все ще дев’ятнадцять разів, щоб виконати умову підвищення зіркового рангу.

* * *

Широ ліниво лежала на спині.

Вона чекала, поки помре двадцятий руйнівник.

«Яке ж надокучливе завдання для підвищення класу, правда, маленька Інь?» Пташка цвірінькнула й притулилася до її щоки.

За двадцять проходжень цього підземелля Інь неодноразово підвищувала рівень.

[Інь, 18-й рівень]

Здоров’я: 18 000/18 000

Мана: 51 000/51 000

Уміння — Тіньове посилення (1-й рівень), Крижаний ланцюг (1-й рівень), Тіньовий плащ (1-й рівень)

Під час підвищення рівня вона вивчила Тіньовий плащ. Це вміння дозволяло ставати непомітною, зливаючись із тінями. Проте на 1-му рівні щосекунди витрачало чимало мани.

[Тіньовий плащ (1-й рівень)]

Використовуйте тіні, щоб сховатися.

Витрати: 500 мани/с

Відновлення: —

Щойно руйнівник помер, Широ побачила, що виконала всі умови підвищення класу.

[Сніжна дівчинка★★]

Убити 20 босів 30-го рівня зі стихією льоду ✓

30 крижаних ядер ✓

Досягти 2-го рівня єднання зі стихією льоду ✓

Виконавши всі умови, Широ підвищила свій зірковий ранг.

Довкола неї з’явилися тридцять крижаних ядер. Вони поволі злилися, утворивши кришталевий кокон.

Відчуття трохи притупилися, та вона все одно розуміла, що тіло стає сильнішим.

* Дзень~!

Кришталь розсипався, і Широ поволі розплющила очі. Вона відчувала, що її чуття значно загострилися. Характеристики теж зросли.

[Ім’я: Широ

Раса: Сніжна дівчинка (Умови еволюції ще не виконано)

Звання: Тіньова імператриця, Монстр-початківець (Для підвищення звання вбито людей: 0/10)

Рівень: 33

Клас: Сніжна дівчинка★★, Наномант

Здоров’я: 60 600/60 600

Мана: 58 300/97 500

Сила: 340 → 450 (+110) <+140>

Витривалість: 370 → 400 (+85) <+121>

Інтелект: 550 → 600 (+180) <+195>

Спритність: 480 → 550 (+110) <+165>

Вправність: 400 → 500 (+50) <+137>

Захист: 180 → 220 (+150) <+92>

< > = Бонус за звання

Невитрачені очки: 400 → 0

Єднання зі стихіями:

Лід — 2-й рівень

Блискавка — 0-й рівень

Метал — 0-й рівень

Тінь — 0-й рівень

Баланс: 2 127 400 дол. США

Спорядження (торкніться, щоб переглянути)

Уміння —

Сніжна дівчинка★★:

Магія льоду 2-го рівня, Пасивне відновлення, Благословення льоду, Магія снігу, Хода снігопаду, Аура холоду, Крижаний дотик (нове), Крижаний подих (нове).

Наномант:

Створення кинджала, Нанотехнологічне проєктування 1-го рівня, Створення меча, Створення лука, Створення важкої зброї, Створення щита.

Інші:

Мінікарта, Огляд, Маскування, Посилення (Спорядження), Легкий страх (Спорядження), Бар’єр мани, Прискорення (Спорядження).

Спільні вміння (Інь):

Тіньове посилення (1-й рівень), Крижаний ланцюг (1-й рівень), Тіньовий плащ (1-й рівень)]

Друга зірка дала лише два нові вміння й додаткові двадцять очок для розподілу за кожне підвищення рівня.

На її думку, цього було замало. Та Широ розуміла: що більше зірок отримає зараз, то кращими будуть її наступні класи.

Одне з нових умінь було пасивним, як Аура холоду. Залежно від сили вбивчого наміру вона могла торкнутися чогось і заморозити це без витрат мани.

[Крижаний дотик — Пасивне вміння]

Холодний дотик Сніжної дівчинки може бути смертельним для непідготовленого супротивника. Від одного дотику людина здатна впасти в кому.

Ефективність залежить від температури довкілля, вбивчого наміру й опору супротивника.

Друге вміння було активним.

[Крижаний подих]

Витрачайте ману, щоб видихнути потік холодного туману. За достатньої кількості мани він здатний заморожувати ворогів.

Витрати: залежать від наміру користувача.

Відновлення: —

— М-м! А-ах~ — Широ потягнулася. Двадцять самостійних проходжень підземелля страшенно втомили її.

«Маленька Інь, ми нарешті закінчили!» Пташка зраділа.

Вона знову застрибнула на плече Широ й затишно вмостилася на своєму місці.

Тихо посміюючись, Широ вийшла з підземелля.

Усередині минуло приблизно двадцять п’ять днів — отже, зовні спливло двадцять п’ять годин.

Легенько помасажувавши шию, вона приготувалася до чергової догани від Лірики.

Дорогою до гуртожитку Широ дивувалася, чому на неї дивляться частіше, ніж зазвичай. Особливо на обличчя.

«Гм… Підвищення зіркового рангу змінило моє обличчя чи що?»

Біля дверей гуртожитку чекала Лірика.

— ШИР—!!! — Вона замовкла, побачивши Широ.

Її обличчя миттєво почервоніло, і вона закинула голову, намагаючись спинити носову кровотечу.

Проте очей від Широ не відводила.

[З моїм обличчям щось не так?] — з цікавістю запитала Широ.

— Просто подивись сама, Широ… — пробурмотіла Лірика, намагаючись закарбувати цей образ у пам’яті.

Діставши дзеркало, Широ здивувалася своєму відображенню.

Тепер її обличчя було значно привабливішим: дитяча округлість зменшилася. Риси стали витонченими, надаючи їй майже нереального вигляду. Шкіра набула рожевого відтінку.

Однією з найбільших змін було волосся. Раніше воно було чорним, мов смола. Тепер стало темно-синім, із білими пасмами, що спалахували на кінчиках.

«Гм… Схоже, маска від Аарім знадобиться раніше, ніж я думала». Широ прибрала дзеркало.

Вона ніяк не очікувала, що підвищення зіркового рангу настільки змінить і її зовнішність.