Розділ 54 — Аукціон (Частина 3)

— Хе-хе-хе… — Нань Тянь хихикнув, коли меч Широ продали за п’ятсот тисяч доларів.

Судячи з її записів, вона виманила в аукціонного дому чотириста п’ятдесят тисяч і деякі запасні матеріали.

Отже, дім отримав лише невеликий прибуток у п’ятдесят тисяч.

«Німа Сніжна дівчинка обдурила аукціонний дім. Забавно. Цікаво, чи приєднається вона до боротьби за здобич після аукціону?» — подумав Нань Тянь, поглянувши в її бік.

Маска прикривала нижню частину обличчя Широ, а її очі час від часу перебігали по залі.

«Постійно насторожі. Яка пильна», — подумав він з усмішкою.

Хуань Ер не розуміла, чому Нань Тянь раптом почав хихикати й усміхатися.

— Щось смішне, мій… Нань Тяню? — запитала вона, виправивши себе.

— Нічого. Просто смішно, що аукціонний дім заробив менше, ніж сподівався. — Він махнув рукою.

— Як думаєш, можемо самі виставити щось на торги? — запитав Нань Тянь, повернувшись до неї.

— Здається, остання частина аукціону саме для цього. Можна, якщо попередимо організаторів. Хочете щось продати?

— Зачекай. Треба дати людям більше приводів боротися за нагороди. Нехай це буде проба перед завтрашнім заходом. — Він дістав предмет з інвентарю.

— Але ж це! Мій пане, не можна! — поспішно сказала Хуань Ер, опустившись навколішки й склавши руки.

Нань Тянь дістав Реліквію пробудження потенціалу. Вона мала три заряди, кожен із яких пробуджував потенціал однієї людини.

Хоча він був одним із найважливіших людей у секті, досі отримав лише одну таку реліквію для своїх підлеглих.

На відновлення одного заряду йшли роки, тож кожна реліквія була безцінною. І все ж Нань Тянь хотів використати її на крихітному аукціоні в крихітному місті? Хуань Ер була спантеличена.

— Знаю, що вона цінна. Але невже думаєш, що я не зможу її повернути? Це лише приманка. — Нань Тянь усміхнувся й передав реліквію. Він не боявся, що її встигнуть використати: процес займав цілих дванадцять годин.

Тримаючи реліквію, Хуань Ер ніяк не могла зрозуміти його задуму. Якщо потрібна приманка, хіба не вистачило б низькорівневої зброї? У її пана було стільки фіолетової зброї в інвентарі, що з неї можна було скласти маленьку хатину.

І з-поміж усього він обрав саме цю реліквію?! Чого ж домагався?

— Просто продай її, Хуань Ер. Якщо щось станеться, відповідальність на мені. — Нань Тянь махнув рукою, дивлячись у бік Широ.

«Покажи, на що здатна, Сніжна дівчинко…» — подумав він, із передчуттям чекаючи подальших подій.

Він хотів побачити, на що вона спроможна серед гравців 50-го рівня.

— …Зрозуміла, — відповіла Хуань Ер і вийшла.

* * *

Тим часом Широ здавалося, що вона ось-ось засне від посередніх аукціонних лотів.

«Коли ж нарешті виставлять камінь пробудження?» — подумала вона, злегка потираючи очі.

— Ти втомилася, Широ? — запитала Лірика.

[Ні, просто нудно. Ці речі для мене майже марні.]

— Може, трохи поспиш? Розбуджу, коли буде потрібно, — запропонувала Лірика, сподіваючись, що Широ засне в неї на плечі.

[Ні, все добре.] Та похитала головою.

Лірика зітхнула з легким жалем.

Минуло понад годину, перш ніж до передньої частини зали винесли головний лот вечора.

Широ знову зосередилася: хотіла знати, кому дістанеться камінь пробудження.

— Наступний лот — камінь пробудження! Дивовижний предмет, який допоможе пробудити чи поліпшити єднання з певною стихією! Він піднімає єднання лише до другого рівня, але пам’ятайте: саме такий рівень мають найсильніші шукачі пригод рангу D! — вигукнув аукціоніст.

— Початкова ціна — мільйон кредитів!

— Мільйон!

— Півтора мільйона!

— Мільйон п’ятсот п’ятдесят тисяч!

* * *

[Платять мільйони за те, що навіть не дістанеться їм наприкінці вечора.] — написала Широ.

— Га? Чому ти так упевнена, що вони його не отримають? — здивувалася Лірика.

[Просто передчуття.] Широ усміхнулася.

Ставки лунали безперервно, а вона намагалася запам’ятати, хто їх вигукував.

Торги спинилися лише на шести мільйонах доларів.

Переміг один із магів першої десятки пріоритетного списку.

«Четверте місце, Льюїс Сандерс». Широ вже збиралася підвестися.

— Перш ніж підете, мушу повідомити про невелику зміну в сьогоднішньому аукціоні! В останній частині, де свої предмети продають самі шукачі пригод, з’явився особливий лот! Реліквія пробудження потенціалу! Це рідкісний артефакт, яким користуються фракції на передовій! Одне застосування пробудить ваш внутрішній потенціал! Ваша сила легко затьмарить силу ровесників!

— Заради такого рідкісного предмета раджу залишатися на місцях! Переможці все одно отримають покупки лише після завершення аукціону. Чи підете зараз, чи пізніше — значення не має, — сказав аукціоніст. Широ знову сіла.

Вона ніяк не очікувала побачити тут Реліквію пробудження потенціалу. Продавати такий високорівневий предмет у цьому низькорівневому містечку було марнотратством.

«Який дурень виставив її на торги?» — подумала Широ, озираючись.

Примружившись, вона поглянула на верхні трибуни й зустрілася очима з чоловіком на третьому поверсі.

«Третій поверх — лише для VIP-клієнтів. Чому хтось такого рівня дивиться сюди?» Вона насупилася.

Побачивши її погляд, Нань Тянь лише усміхнувся.

Потім хихикнув і легенько помахав рукою.

Широ насупилася ще більше й відвернулася.

[Лірико, раджу зараз повернутися до гуртожитку.]

— Через Реліквію пробудження потенціалу?

[Так. Раніше мала бути бійка, а тепер буде кривава різанина. Ці… п’ятдесятого рівня через реліквію вбиватимуть без вагань.]

— Добре. Але й ти йди зі мною. — Широ похитала головою.

[Для мене це навіть краще: вони будуть зайняті Реліквією пробудження потенціалу.] — відповіла Широ.

Коли всі зосередяться на головному предметі, каменю пробудження приділятимуть менше уваги.

Та це мало й зворотний бік.

Менше людей навколо каменя означало менше хаосу. А коли хаосу менше, викрасти предмет важче.

До того ж потрібно було впіймати мить, коли його дістануть з інвентарю. Нагода буде короткою: якщо проґавить, іншої може не отримати.

— Гаразд. Але пообіцяй, що не намагатимешся зробити щось понад свої сили, добре? — сказала Лірика. Широ кивнула.

Подруга ще мить подивилася на неї, потім повернулася й вийшла з аукціонного дому.

«Отже, щойно побачила реліквію, відіслала подругу. Добре рішення», — подумав Нань Тянь з усмішкою.

— Хуань Ер, які шанси, що людина тридцять третього рівня зможе тут украсти предмет?

— Гадаю, жодних, — відповіла та. Для будь-кого 33-го рівня спроба щось викрасти перед очима понад тридцяти людей 50-го була самогубством, хоч би якою великою була його сила.

— Справді. Але мені дуже цікаво, чи не виявиться сьогодні ввечері, що ми помиляємося. — Хуань Ер приголомшено поглянула на нього.

— Ви ж не про ту магиню льоду?

— Схоже, камінь пробудження цікавить її більше, ніж реліквія. Добрий вибір, зважаючи на боротьбу за реліквію. Але й небезпечний: за камінь доведеться змагатися з одним чи двома людьми п’ятдесятого рівня. — Нань Тянь усміхнувся.

— Чому приділяєте їй стільки уваги?

— Їй лише тринадцять, а рівень уже тридцять третій. Хоча… хіба молоді члени нашої секти не можуть так само?

«Можуть. Але чи мала вона тридцять третій рівень кілька тижнів тому?» Нань Тянь був упевнений: саме вона була тією «Шіно», яка вийшла з підземелля.

Досягти 33-го рівня за кілька тижнів — неймовірний подвиг, у який важко повірити. Це показувало її потенціал і як бійця, і, тим паче, як можливого союзника.

Особливо з огляду на те, що, вийшовши з підземелля, вона мала лише 20-й рівень і сама подолала його боса.

— Для нашої секти тринадцятирічна дитина тридцять третього рівня — звичайна справа. Але чи так само в Нью-Йорку? Підземелля тут низькорівневі. Предмети випадають щонайвище синього рангу. А головне — всі мають рівень нижче п’ятдесятого. Скажи, чи легко за таких умов досягти тридцять третього в тринадцять років? — Хуань Ер можна було довіряти як товаришці по команді. Проте її уявлення про світ поза сектою були дещо обмеженими. Вона вірила, що секта найкраща й ніхто не здатний її перемогти.

Небезпечний спосіб мислення.

— …Ні, не можу, — відповіла вона, опустивши погляд.

— Тоді краще похвали її. Не будь такою скупою на похвалу. — Хуань Ер кивнула.

Проте все одно не розуміла, чому Нань Тянь так зацікавився малою шукачкою пригод із маленького міста. Це просто не мало сенсу.

Зрештою ставка за реліквію сягнула приголомшливих двадцяти чотирьох мільйонів доларів. Її виграв воїн 50-го рівня.

Широ натягнула каптур, щоб разом із маскою він приховав обличчя.

Фантомне мистецтво стилю Інь: перший фантом — Ілюзорний фантом.

Її постать замерехтіла й зникла із зали.

Нань Тянь здивовано розплющив очі ширше. Одне коротке мерехтіння — і він уже втратив її з поля зору.

«Цікаво. Сплеску мани не було, тож це якесь бойове мистецтво. Трохи схоже на мистецтво Храму тіней. Можливо, тому його молодий пан за нею й стежить». Він теж підвівся.

— Хуань Ер, ходімо. Подивимося на боротьбу за здобич. Може, знайдемо добрі молоді паростки. — Нань Тянь вийшов із ложі.

Хуань Ер мовчки пішла за ним.

Непомітно стоячи в залі, Широ чекала на власника каменя пробудження.

«А ось і він». Вона намагалася не привертати уваги. Льюїс Сандерс був високим чоловіком із довгим каштановим волоссям. Обличчя звичайне, зате аура потужна.

[Льюїс — 46-й рівень — Маг землі]

Швидко забравши камінь, він вийшов із будівлі.

Широ рушила слідом і помітила ще двох переслідувачів.

«Отже, у бою буде чотири сторони».

Тіньовий плащ.

Чорний туман огорнув її й злився з тілом.

Коли вона перестрибувала дахами, навіть при місячному світлі її було майже не видно.

Активувавши Маскування, Широ замінила свій статус знаками питання.

[??? — ???-й рівень — ???]

Разом із прихованою зовнішністю та вбранням це давало доволі надійне маскування.

Вона присіла й примружилася, дивлячись на трьох магів, які вже почали битися.

Обидва нападники були вищого рівня за Льюїса.

Один мав 50-й, інший — 44-й. Обоє випереджали її більш ніж на десять рівнів, тож Широ мусила діяти обережно.