Розділ 62 — Набір до фракцій (Частина 6)

* БАХ! БАХ!!!

Блокуючи удари обох близнюків, Широ встромила держак списа в землю й ударила вістрям по їхніх головах.

Вони відсахнулися.

Напруживши руки, вона підняла тіло й ударила обох ногами в груди.

* БЗЗЗ!!

Близнюки швидко вкрилися блискавкою.

Зціпивши зуби, Широ вилаялася: тіло на мить звело.

Крутанувшись у повітрі, вона метнула в них списи.

Крижаний ланцюг.

Скувавши першого близнюка, Широ кинулася до другого.

Вона послала в нього спис, змусивши підняти руки для захисту.

Рухом зап’ястка послабила атаку й водночас відтягнула спис назад. Потім виставила праву ногу, змусивши його спіткнутися.

Широ притиснула долоні до землі. Крижаний стовп ударив йому в спину.

Повернувшись на лівій руці, вона ухилилася від атаки першого близнюка.

Потягнула його за руку, вдарила по ліктях, а потім кулаком у груди.

— Арг! — Він скрикнув, відчувши струс у всьому тілі.

Коли близнюк відсахнувся, Широ схопила його за ногу й штовхнула до брата.

Вони схопили один одного за руки та змінили напрямок руху. Знову кинувшись до Широ, ще сильніше розпалили свої стихійні обладунки.

Вона вкрила руки потоком блискавки, щоб послабити параліч.

* БАХ! БАХ!

Легко спрямувала їхні удари один проти одного.

Близнюки насупилися й підстрибнули.

У долонях спалахнула блискавка, націлена на Широ.

Швидко перевіривши ману, вона вдарила руками по землі.

* КРРРР!!!! БУУУМ!!!!!

Перед нею виник ще один щит, блокуючи промінь блискавки.

Через поспіх Широ не встигла створити достатньо шарів для максимальної ефективності.

Її відкинуло назад. Ковзаючи на руках і ногах, вона створила невелику крижану стіну й спинилася об неї.

Широ зігнула пальці. У долонях блиснули блискавка й метал.

Насупившись, вона знову стиснула руки.

Тупнула, викликаючи хуртовину.

Виставила вказівний і середній пальці. Коли повела ними праворуч, у хуртовині з’явилися крижані голки.

* КШШШ!!!!!

У хуртовину вдарила потужна блискавка: близнюки не гаяли часу.

Якщо зблизька не могли перемогти, спробують здалеку.

Небо над ними затягнули грозові хмари, всередині яких мерехтіли блискавки.

Немов утілення Зевса, бога грому, близнюки керували ними й стріляли в Широ.

Вона схопила крижану стіну, перетворила її на спис і підкинула вгору. Потім легким рухом руки зробила з нього величезне крижане павутиння.

Блискавка пройшла крізь нього й розсіялася без шкоди.

Близнюки засмутилися. Блискавка мала дивовижну руйнівну силу, проте у взаємодії з водою була водночас сильною і слабкою. Сильною — бо вода посилювала її.

Та й слабкою проти стихії на водній основі, як показала Широ. Підтоплюючи поверхню криги, вона відводила блискавку так, щоб та її зовсім не зачіпала.

Створивши в руках кілька куль блискавки, близнюки безжально жбурнули їх у Широ.

Вона випила зілля мани, а вільною рукою створила крижаний спис. Кинула його в землю й розбила на уламки.

Швидко розвела долоні й перетворила уламки на крижані павутиння — по одному на кожну кулю, що летіла до неї.

Примружившись, Широ зрозуміла: близнюків треба позбутися якнайшвидше. Тупнула й створила перед собою товстий крижаний стовп.

Фантомне мистецтво стилю Інь: третій фантом — Фантом противаги.

Розвернувшись на лівій нозі, вона вдарила по стовпу й послала його до близнюків.

Поки стовп затуляв їм огляд, Широ метнулася вперед.

Ударивши блискавкою по крижаній колоні, вони насупилися: супротивниці ніде не було.

Обличчя близнюків посіріли, коли вони відчули небезпеку позаду.

Спробували повернутися, проте не встигли.

Списи врізалися в потилиці й вибили їх зі змагання.

Коли близнюки зникли, Широ насупилася.

«Схоже, трохи недооцінюю людей». Треба пам’ятати, що не лише вона здатна долати різницю в рівнях. Інші теж мали такі можливості.

Початок змагання це довів. Широ рушила однією з перших, але дехто був іще швидшим. До того ж її супротивники не були найсильнішими — радше середніми для цієї арени.

Найсильніші навіть не поглянули б на неї. Просто проігнорували б і дали іншим розібратися. Якщо ці двоє напали, отже, до найсильніших не належали.

«Якщо середній ярус настільки сильний, потрібно трохи поберегти сили», — подумала Широ, насупившись.

Вона мала зберегти запас, щоб вижити, коли з’являться потужніші супротивники.

Застосувавши перший фантом і Тіньовий плащ, Широ примружилася й оглянула місцевість.

Зараз у першій сотні були учасники сорокових — п’ятдесятих рівнів. Сорокових залишилося мало: п’ятдесяті вибивали їх майже відразу після підйому.

Якщо новий учасник затримувався тут довше визначеного часу, когось випадкового відправляло назад на другий ярус.

Тож людина 40-го рівня неодмінно напала б на Широ, яка мала лише 34-й. Втрачати через неї місце ніхто не хотів.

«Я вже в сотні. Тепер треба втриматися».

Час минав, а Широ зберігала місце. Звісно, іноді доводилося битися. Проте завдяки прихованим атакам небагато учасників сорокових і п’ятдесятих рівнів знали, що серед них є 34-й.

— СТОП! РАУНД ЗАВЕРШЕНО! — вигукнув ведучий. Лише тоді Широ підняла голову й полегшено зітхнула.

Такого темпу вона не витримала б довго. П’ятдесятих рівнів було забагато, і часом не вдавалося знайти нагоду їх вибити.

Іноді сусідів відправляло на другий ярус, бо тут ставало надто людно.

На щастя, саму Широ не відкинуло. Знову пробиватися нагору не довелося.

Коли вона вийшла з маскування, маги довкола приголомшено побачили маленьку дівчинку серед першої сотні.

— Вона весь час була тут?! — запитав один зі старших.

— Як тридцять четвертий рівень узагалі сюди потрапив?

Не зважаючи на розмови, Широ зістрибнула з арени й рушила до місця збору.

Пов’язки записували ярус, на якому учасник закінчив змагання. Після повернення до трибун за ними видавали відповідні стрічки.

Ставши в чергу, Широ побачила чимало засмучених магів 50-го рівня.

«Схоже, виступили не надто добре…» Рівні мали значення, та бойова майстерність теж була важливою — можливо, навіть у кілька разів важливішою.

Взяти хоча б її. Бойовий потенціал дозволяв легко долати різницю в рівнях і кидати виклик тим, чиї характеристики були вищими.

Звісно, це працювало не завжди. У кожному бою вона мусила зосереджуватися на 120%, адже тіло просто не встигало за людьми з кращими характеристиками.

Коли підійшла її черга, чоловік попереду зчинив галас.

— ЦЕ ЯКАСЬ МАЯЧНЯ! Що значить, мені не належить синя стрічка?! Хіба не бачите, що я був у першій сотні дев’яносто відсотків змагання?! — люто кричав він.

— Перепрошую. Але остаточне місце — лише в першій п’ятисотці. Подобається вам чи ні, — незворушно відповіла працівниця.

Щодня вона мала справу з невдоволеними шукачами пригод. Нічого нового.

— АЛЕ…!

* БАХ!

Вона вдарила долонею по столу. Біля чоловіка з’явилися два важкі лицарі.

— Те, що я працюю за столом, не означає, що можеш кричати мені в обличчя. Підеш сам чи змусити тебе? Обирай, — холодно сказала вона.

[Перона — 50-й рівень — Прикликачка]

Широ подумки похвалила її. Як і зазначалося, вона належала до класу Прикликачів.

На вищих рівнях цей клас не був найрідкіснішим. Проте отримати його під час першого підвищення класу було надзвичайно важко. Треба було знайти й виконати приховані умови ще до 20-го рівня, щоб він з’явився серед варіантів.

Звісно, після кількох поколінь спроб і вдалих збігів умови можна було з’ясувати. Знаючи їх, людина могла виховати найкращих охоронців у світі. Переваги першого класу Прикликача не зрівнялися б із можливостями звичайного прикликача, який отримав цей клас лише під час третього підвищення.

Перші мали два додаткові підвищення, щоб розвинути його силу.

Чоловік здригнувся, побачивши двох лицарів поряд. Від кожного линуло відчуття небезпеки. Він рясно спітнів.

Неохоче забрав свою стрічку.

Коли він закінчив, Широ підійшла до Перони й простягнула пов’язку.

— О? — Та здивувалася, побачивши, скільки часу Широ провела в першій сотні. А дізнавшись, що дівчинка не має навіть 35-го рівня, хоча трималася там більшу частину змагання, здивувалася ще більше.

— Ось твоя стрічка. Зайди на наш офіційний сайт і введи зазначений на ній номер — побачиш призначене місце. Обов’язково візьми її з собою: це твоє посвідчення. Не намагайся підробити стрічку. Ми можемо перевірити, справжня вона чи ні. — Перона передала її.

Торкнувшись стрічки, Широ відразу зрозуміла: матеріал відрізнявся від звичайного.

На жаль, чоловік помітив у неї синю стрічку. Думка, що 34-й рівень отримав синю, а він лише зелену, розпалила його лють.

— ЗВІДКИ В НЕЇ СИНЯ СТРІ— ГАХ!

Одного руху пальців Перони вистачило, щоб обидва лицарі завдали нищівного удару знизу в його щелепу.

— Я дала шанс. Не вважай мої слова жартом. — У її очах читалася зневага.

Ще один рух пальців — і чоловіка схопили за ногу та викинули з місця збору.

Широ мимоволі присвиснула від прямоти Перони. Мовчки показала піднятий великий палець і повернулася до Лірики й Медісон.

Побачивши їх, помітила, що вони водночас невдоволені й трохи налякані.

[Чому такий вигляд?]

— Широ! Ми майже не бачили, як ти билася! Лише на початку, а потім просто зникла. Далі бачили тільки жертв, яких залишала позаду, — сказала Лірика. Широ кивнула.

Без повтору люди не могли помітити її: вона змушувала їхній мозок ігнорувати свою присутність. Та коли почнуть переглядати записи, зможуть розгледіти.

[З тобою зрозуміло. А чому такий вигляд у Медісон?] Подруга була блідою й наляканою.

— Е-е… Її трохи налякав твій початковий прийом. — Лірика всміхнулася.

Не лише Медісон: усіх шкільних учнів, які бачили ту атаку, вона дещо спантеличила.

Широ зрозуміла це з того, що ніхто не намагався зустрітися з нею поглядом. Щойно поверталася до них, усі відводили очі.

Вона лише хихикнула.

— То до якого ярусу дісталася? — запитала Лірика.

Широ усміхнулася й показала синю стрічку.

— ПФ-Ф-Ф! ПЕРША СОТНЯ?! — вигукнула Медісон.

Люди довкола озирнулися, та одного погляду Широ вистачило, щоб вони відвернулися, бережучи свої дупи.

[Так, я в першій сотні. Завтра через різні стрічки виступатимемо на різних аренах.]

[Як уже казала Лірика, наступний етап, найімовірніше, буде королівською битвою. Трохи підготуємо вас, щоб завершили його на пристойних місцях.]

Оскільки все відбуватиметься в симуляції, Широ могла замаскувати нанотехнології й обдурити систему. Проте це підвищувало ризик викриття її другого класу.

«Схоже, знову доведеться потурбувати Геліона».