Розділ 66 — Королівська битва (Частина 2)

* Скри-и-ип…

Двері поволі відчинилися. Чоловік обережно озирнувся й, не побачивши нікого, полегшено зітхнув.

«Ще трохи…» — подумала Широ. Треба було дочекатися, щоб усі пастки спрацювали на повну силу.

Її погляд лишався спокійним і впевненим. Стежачи за кожним кроком чоловіка, вона ще трохи натягнула тятиву. Він уже наближався до натягнутих ниток, тож незабаром доведеться стріляти.

«Зараз!»

Щойно він зайшов у зону ураження, Широ випустила стрілу.

* БУУУМ!!!!!

Одночасно спрацювали пастки: вгору вирвалися гострі крижані стовпи.

Він не встиг зреагувати. Лід пронизав його наскрізь і миттєво вбив.

Тіло на мить затремтіло, а потім розсипалося світлом.

— Фух… — полегшено зітхнула Широ й спустилася на землю.

Розтопивши лід, щоб не виказати свого місця, перевірила здобич.

«Синій меч, п’ять зіль здоров’я, три зілля мани, зелений посох, синя сумка й обладунки, що підвищують швидкість пересування та силу атаки». Широ забрала потрібне спорядження.

Оглянувшись на лікарню, замислилася, чи залишилися там корисні предмети.

«Ні. Треба рухатися, поки мене не знайшли інші гравці».

Її атака здійняла чималий переполох. Треба було поспішати, перш ніж сюди прибудуть учасники п’ятдесятого рівня.

На секунду вона завмерла: з’явилася ідея. Оглянувши сміття довкола, знайшла досить багато пляшок.

Оскільки це симуляція, Широ не знала, чи спрацює задум.

Підстрибнувши, вона дісталася з поручнів до карниза й опинилася за кілька поверхів від даху.

Залізла у вікно сусідньої з лікарнею будівлі й переконалася, що її не видно.

Знайшовши найближчий столик, мечем відрубала одну з ніжок.

Кількома надрізами надала верхній частині ніжки форми літери h. Потім відрізала дно пляшки й поставила її в паз.

Закріпивши меч біля нижнього краю пляшки, потягнула пластик.

«Працює». Широ всміхнулася. Пляшка оберталася, а лезо нарізало пластик однією довгою безперервною смугою.

Вона хотіла зробити пластикову мотузку, щоб зброя була під рукою. Сумка допомагала, проте діставання зброї забирало час, що в бою було неефективно.

Широ повторила це з кількома пляшками, аж поки поруч не зібралася купа пластикових смужок.

Зв’язала їх між собою, утворивши мотузку.

Оглянувши результат, здивувалася: симуляція дозволила створити предмет зеленого рангу.

Обмотавши тіло мотузкою навскіс, прикріпила до неї спис. Зробила так, щоб за потреби легко зняти його зі спини.

Трохи порухалася й задоволено переконалася, що він майже не заважає.

Виглянула у вікно: ніхто не прийшов.

«Схоже, мене ще не виявили». Широ випила зілля мани.

На гарантоване вбивство в попередньому бою пішло чимало мани.

[Широ — Магиня льоду]

[Здоров’я: 50 000/50 000]

[Мана: 64 500/75 000]

Широ насупилася: бракувало десяти з половиною тисяч мани. Одне зілля відновлювало приблизно двадцять тисяч. Випивши ще одне, вона змарнує додаткові дев’ять із половиною тисяч.

«Краще перестрахуватися, ніж потім шкодувати». З десятьма з половиною тисячами мани можна зробити чимало. Тим паче в симуляції її манові зв’язки були цілими.

Згадавши пошкоджені зв’язки, Широ лише пошкодувала, що раніше не цікавилася їхнім лікуванням.

У її минулому житті люди вже знайшли спосіб відновлювати зруйновані зв’язки. Це рятувало тих, хто народився з таким дефектом або пошкодив їх, опинившись на межі смерті.

Проте вона не звертала на це уваги: гадала, такі знання їй не знадобляться.

Тепер же сама потерпала від цієї проблеми й зовсім не знала, як її розв’язати.

Лишалося шукати рішення самотужки.

Звісно, можна спробувати знайти трави чи ліки, що повністю відроджують тіло. Ті, що очищають його й пробуджують прихований потенціал людини.

Широ не була певна, чи відновлять вони пошкоджені манові зв’язки, проте сподівалася.

Похитавши головою, вирішила поки забути про це. Шукатиме трави пізніше, коли покине місто. Утім, це буде важко: нечисленні відомі їй трави відродження росли в місцях, які охороняли могутні звірі. Чи зможе вона здобути їх — питання, яке навіть не варто ставити.

Вона загине. Без жодних сумнівів.

Зібравши речі, Широ вийшла з кімнати зі списом за спиною.

Хотіла пробратися до центру: кільце незабаром почне стискатися.

Відчинивши вікно, перевірила, чи немає ворогів, і перестрибнула до будівлі навпроти.

Ще якийсь час просувалася вперед, часом бачачи, як вибуває черговий гравець.

* БРР! БРР! БРР!!!

Залунав сигнал тривоги. Широ зупинилася.

[Кільце стискається]

Побачивши попередження, зрозуміла: треба прискоритися. На карті вона була неподалік від межі першого кільця.

«Треба влаштувати спостережний пункт і подивитися, хто залишився». Широ хотіла з’ясувати, скільки людей іще перебуває в її напрямку.

Перестрибуючи з даху на дах, дісталася верхнього поверху невеликої крамниці й почала облаштовуватися.

Крамниця стояла трохи вбік від кільця. Огляд був чудовий: ні будівлі, ні машини не затуляли головної дороги. Той, хто побіжить до неї, майже не матиме де сховатися.

Устромивши спис у стіну, вона довбала її, поки не зробила отвір для спостереження, який не видавав її місця.

До появи кільця залишалося десять секунд. Широ скористалася ними, щоб переглянути список учасників, які ще в грі.

«На цьому острові двадцять три гравці. На пустельному — вісімнадцять, у сільській місцевості — двадцять шість, у горах — тридцять один. Усього дев’яносто вісім. Отже, ще вісімдесят вісім мають загинути, перш ніж я пройду до наступного раунду». Широ насупилася. Це чимало, особливо коли більшість випереджає її рівнем.

Головною проблемою було кільце. Зі зменшенням ігрової зони зростала ймовірність зіткнення з іншими. Можливо, вісімдесят вісім гравців вибудуть швидше, проте й ризик її власного вибуття збільшувався.

Зазирнувши в отвір, вона перевірила, чи хтось наближається.

«Поки нікого».

На карті кільце з дивовижною швидкістю поглинало зовнішню зону.

Секунди спливали, кільце поволі наближалося.

Щойно воно з’явилося в полі зору, Широ примружилася й зосередила всю увагу.

Хотіла когось прибрати, щоб зменшити кількість суперників. Це збільшить її шанси вижити.

Звісно, другим найкращим варіантом було сховатися й дочекатися, поки вони пройдуть. Тоді можна буде атакувати зі спини.

Помітивши ледь видиму постать, що перестрибувала між дахами, Широ перескочила через виступ і перекотилася всередину крамниці.

З даху він міг побачити її схованку нагорі. Дочекавшись, поки пройде повз, вона ще трохи постежила, чи не з’явиться хтось інший.

«Схоже, він один. Усіх інших уже поглинуло б кільце».

Вийшовши зі схованки, Широ знову піднялася на дах крамниці.

Глянула на хмарочоси й спланувала шлях нагору.

Глибоко вдихнувши, кинулася до трохи вищої будівлі.

Підстрибнула, відштовхнулася від поручнів і посилила рух угору. Ухопившись за наступні, піднялася на ноги, ще додаючи імпульсу.

Після кількох швидких рухів Широ приземлилася на даху, важко дихаючи.

Закинувши голову, побачила, як гравець опустився на одному з хмарочосів.

Видихнула, заспокоюючись, і оцінила відстань.

«Щоб дістатися до нього, треба подолати три будівлі й приблизно тридцять поверхів».

Треба рухатися швидко й тихо, щоб він її не виявив. Трохи відступивши, вона коротко розбіглася, а потім рвонула з максимально можливою швидкістю.

Неймовірний контроль над тілом дозволяв розганяти його до самої межі.

У старому тілі навіть короткий розбіг був би зайвим. Вона майже миттєво переходила від нуля до сотні.

Перестрибуючи провалля, Широ встромила спис у стіну й використала його як трамплін.

Повела зап’ястком і створила крижаний спис. Із двома списами в руках перестрибнула через поручні.

На щастя, суперник стояв спиною до неї.

Розвернувшись у повітрі, Широ метнула крижаний спис, а слідом — другий.

— Гм? — Снайпер насторожився й різко повернувся.

«Це вона!» — подумав він, упізнавши Широ.

Націливши палець на спис, він забув про витрати мани й випустив свій найшвидший снаряд блискавки.

* БАХ!!!

Широ відхилилася назад, ухилившись від пострілу.

«Цьк, швидко реагує».

Приземлившись, із мечем у руці кинулася до нього.

* ДЗЕНЬ!

Метал ударився об метал: снайпер теж устиг вихопити меч.

Широ тупнула й заморозила землю під ними.

Відпустивши меч, розвернулася всім тілом до снайпера. Вдарила ліктем у живіт і схопила за комір.

Фантомне мистецтво стилю Інь: третій фантом — Фантом противаги.

Підкинувши його тіло, швидко створила вісім летючих крижаних кинджалів. Підстрибнула й метнула їх у суперника двома четвірками.

* БУМ! БУМ!

При зіткненні кинджали розліталися уламками, завдаючи ще більше шкоди.

Спочатку він устигав реагувати, проте наступними рухами Широ випереджала його.

Так вона створила прогалину в захисті й завдала удару.

У симуляції всі мали або п’ятдесят, або сімдесят п’ять тисяч здоров’я. Фізичні характеристики могли відрізнятися, проте запас здоров’я був однаковим. Отже, якщо завдати достатньо шкоди, він помре раніше, ніж оговтається.

Створивши ще кілька кинджалів, вона метнула їх, перш ніж він устиг відновитися після попередньої атаки.

Він зціпив зуби. Блискавки довкола заіскрилися й розлетілися навсібіч.

Широ створила крижаний щит, заблокувала їх і сформувала крижаний ведмежий капкан.

* БУМ!!!

Пастка зімкнулася й забрала рештки його здоров’я.

— Фух…

Широ швидко випила зілля мани й перевірила, чи ніхто не хоче скористатися наслідками бою.

Побачивши, що довкола порожньо, полегшено зітхнула.

Бій був небезпечним. Навіть один снаряд блискавки, що пролетів поруч, забрав чверть її здоров’я. Від думки про пряме влучання вона здригнулася.

Оглянувши здобич, здивувалася: чоловік мав лише кілька зіль, зброю й бінокль.

Зброя була досить поганою, а з зіль лишилися тільки ті, що відновлювали здоров’я.

«Логічно. Він усе-таки снайпер. Якби правильно розіграв свої карти, навряд чи довелося б битися зблизька».

Перевіривши перебіг раунду, Широ побачила: залишилося сімдесят чотири людини. За цю коротку мить вибули чотирнадцять, разом зі снайпером, якого вона щойно вбила.

«Двадцять п’ять відсотків карти вже знищено, тож лишається лише…»

* БУУУУМ!!!!!!!!!

Її увагу раптово привернув величезний вибух удалині. Упізнавши його, Широ розплющила очі ширше.

«Хтось щойно підірвав себе?! Як жорстоко. Убити інших лише тому, що сам не зміг перемогти».

Перевіривши кількість гравців, вона вражено побачила: вибух забрав п’ятьох, не рахуючи того, хто його спричинив.

Після вибуття ще шістьох лишилося шістдесят вісім. Треба дочекатися, поки їх стане десятеро.

«До кінця раунду ще шістдесят вісім…» — подумала Широ, дивлячись у бік центрального острова.