Розділ 83 — Кайроса

Дивлячись на краєвид за вікном потяга, Широ бачила громіздке тіло звіра, прикликаного аномальним порталом.

Лірика й Медісон розмовляли, а Широ вирішила оновити характеристики: тепер вона мала 37-й рівень. Два підвищення дали їй 500 невитрачених очок, адже за кожен рівень вона вже отримувала по 250.

[Ім’я: Широ

Раса: Сніжна дівчинка (умови еволюції ще не виконано)

Звання: Тіньова імператриця, Монстр-початківець (7/10 убитих людей), Братовбивця

Рівень: 37

Клас: Сніжна дівчинка ★★★, Наномант

Здоров’я: 106,800/106,800

Мана: 155,000/155,000

Сила: 560 → 660 (+110) <+192>

В итривалість: 660 → 760 (+95) <+213>

Інтелект: 900 → 1000 (+240) <+310>

Спритність: 630 → 730 (+120) <+212>

Вправність: 650 → 750 (+70) <+205>

Захист: 300 (+100) <+100>

< > = бонус від звання

Невитрачені очки: 500 → 0

Єднання зі стихіями:

Лід — рівень 2

Блискавка — рівень 1

Метал — рівень 0

Тінь — рівень 0

Баланс: 23,100,49 дол. США

Спорядження (торкніться, щоб переглянути)

Уміння —

Сніжна дівчинка ★★★:

Магія льоду 2-го рівня, Пасивне відновлення, Благословення льоду, Магія снігу, Хода снігопаду, Аура холоду, Крижаний дотик, Крижаний подих, Єдність із крижаним полем

Наномант:

Створення кинджала, Нанотехнологічне проєктування 1-го рівня, Створення меча, Створення лука, Створення важкої зброї, Створення щита, Створення нанотехнологічного обладунку.

Інші:

Мінікарта, Огляд, Маскування, Бар’єр мани.

Спільні вміння (Інь):

Тіньове посилення (рівень 1), Крижаний ланцюг (рівень 1), Тіньовий плащ (рівень 1), Тіньовий кіготь (рівень 1), Мандрівник розломів (рівень 1)]

Побачивши, що запас мани досяг 155 тисяч, Широ задоволено всміхнулася.

«З більшою кількістю мани можна вільніше користуватися класом Наноманта. Але лише для холодної зброї. У вогнепальної кожна куля коштує величезної кількості мани. А з пошкодженими зв’язками часто її застосовувати не варто, якщо я не певна, що так уб’ю боса», — подумала вона.

Геліон, Сільвія, Аарім і Ліам їхали в інших евакуаційних потягах, тож Широ не стала їх шукати.

— Широ, знаєш, місто, куди ми їдемо, набагато розвиненіше за Нью-Йорк? Я трохи хвилююся: там усе буде вищого рівня. А ми лише на тридцятих. Як думаєш, упораємося? — запитала Лірика, нервуючи через нове місто. Більшу частину життя вона провела в Нью-Йорку, тож вихід у широкий світ лякав.

До того ж підготуватися за планом не вдалося. Через тотем і раптову евакуацію Лірика не встигла піднятися до 50-го рівня перед від’їздом.

[Не хвилюйся надто сильно. Нові місця — нові можливості розвитку. Нас троє, і ми добре працюємо разом, тож можемо проходити підземелля вищих рівнів. Особливо з моїм 37-м. Ви обидві могли б об’єднатися в складніших підземеллях і швидше підвищувати рівень.] — відповіла Широ.

— Так. Але з тобою на 37-му рівні ми не відчуваємо небезпеки. Звісно, ростемо швидко, проте досвіду боротьби за життя не здобуваємо, — сказала Лірика, порушивши питання, яке її турбувало.

— Саме так. Якщо працюватимемо на межі, знаючи, що панночка Широ нас не підстрахує, станемо обережнішими й не такими зухвалими, — додала Медісон.

Обидві високо цінували допомогу Широ, та підсвідомо завжди знали: у разі чого вона врятує. До того ж щоразу, коли вони відверталися, Широ знову піднімала рівень.

«Хм… у їхніх словах є сенс. Після перевтілення я якийсь час діяла так, ніби досі найсильніша у світі. Це шкідливо й уже кілька разів наражало мене на небезпеку. Може, варто зачекати на них, попрацювати над технікою й допомогти маленькій Інь підвищити рівень».

[То що пропонуєте? З прочитаного я знаю, що нове місто називається Кайроса. На старій карті Землі його не було. Діапазон рівнів — від 40 до 60.]

Кайроса лежала неподалік узбережжя, на північний схід від Нью-Йорка. Основними галузями були підземелля, морепродукти й туризм, переважно завдяки близькості моря.

Виловлені в морі монстри давали різноманітні тимчасові посилення, корисні під час проходження підземель.

Порівняно з Нью-Йорком підземелля Кайроси були набагато різноманітнішими. Тут траплялося кілька нових типів, але найпоширенішим серед них був гібридний.

Гібридними їх називали тому, що вони поєднували бої та розв’язання головоломок. Через головоломки проходження зазвичай тривало довше, ніж у звичайних підземеллях, зате досвіду давало набагато більше.

— Чула, у Кайросі є навіть підземелля з підводними боями. Кажуть, здобич там набагато краща, адже винагороди мають відповідати небезпеці, — сказала Медісон.

[Звучить не надто весело. Треба і подбати про запас кисню, і пристосуватися до особливого середовища. У затопленому підземеллі не рухатимешся так само вільно, як на суші.]

[А ще деякі вміння втрачають ефективність. Лірико, наприклад, Палаючий лотос під водою не працюватиме.] — Широ похитала головою.

Звісно, і її магія льоду під водою буде палицею з двома кінцями. Якщо необережно поводитися з пасивними Крижаним дотиком та Аурою холоду, вона легко заморозить себе в крижану брилу.

— Знаю. Тому мій план у Кайросі — пройти з Маді кілька підземель високого рівня, доки не досягнемо приблизно 35-го. Так? — Лірика повернулася до Медісон.

— Так. Спробуємо наздогнати тебе, якщо зможемо.

[А я переважно допомагатиму маленькій Інь дістатися нашого рівня, щоб вона приносила більше користі в підземеллях.] — написала Широ, гладячи пташку по голові.

[Та спершу треба знайти житло. Можна спробувати готель, але пам’ятайте: ціни будуть значно вищі, адже шукачі пригод високого рівня заробляють набагато більше за нас.]

— Хм… може, винаймемо квартиру чи щось таке? — запропонувала Лірика.

— Квартира була б дуже доречною. Але хіба не доведеться підписувати купу паперів і договорів? Навіть на кілька днів, — нагадала Медісон.

— О, так, маєш рацію… — відповіла Лірика.

[Думаю, ви обидві дещо забуваєте.]

— Що?

[За оцінками, у Нью-Йорку зараз близько 10 мільйонів мешканців. Як гадаєте, чи вистачить у Кайросі кімнат для всіх евакуйованих? Найімовірніше, облаштують величезний табір. Зараз ми фактично біженці. Чорт, пощастить, якщо дістанеться намет лише на нас трьох. Інакше можемо опинитися в ньому ще із сімома незнайомцями.] — Широ проаналізувала становище.

— Сімома?! — Лірика трохи занервувала. Коли всі зберуться в маленькому наметі, випадкових дотиків не уникнути. Для неї це навіть було б непогано: з’явилася б нагода бути ближче до Широ. Але ж це стосувалося й інших людей.

[Ну… можемо розбити власний табір. Та тоді треба купити спорядження й усе для приготування їжі. Найдешевше було б готувати самим.]

«…»

Лірика й Медісон перезирнулися, а тоді знову подивилися на Широ.

— Ти вмієш готувати? — спитала Медісон.

[Так. Але давно цього не робила, тож, здається, трохи втратила вправність.] — Широ відповіла чесно. Для шукача пригод кулінарія була обов’язковою навичкою: треба вміти готувати, щоб виживати в дикій місцевості.

Проте в тілі Сніжної дівчинки вона живилася каменями мани, тому потреби готувати не виникало.

Раніше Широ куштувала страву й коригувала смак. Тепер, не відчуваючи смаку їжі, робити цього не могла.

— Ну, добре, бо ні я, ні Лірика готувати не вміємо, — стомлено всміхнулася Медісон.

Коли хотілося їсти, вони зазвичай витрачали зароблені в підземеллях гроші в шкільному кафе або купували щось поза школою. Самі готували рідко.

[Вам справді потрібно навчитися.]

— Знаємо. Просто це складно, розумієш? — Медісон почухала потилицю.

[Я б навчила, але після стількох років не впевнена у власному вмінні.] — Широ зітхнула.

— Не переймайся. Уже те, що хтось уміє готувати, дуже допоможе: менше витрачатимемо на їжу, — усміхнулася Лірика.

[Так, але спершу доведеться купити необхідні речі, хоча б каструлю. Тому, гадаю, краще поки оселитися з усіма. Уряд забезпечуватиме їжею, та й не треба буде поспіхом усе купувати. Чесно кажучи, вирішуйте ви. Я не заперечую.]

— Хм… що думаєш, Маді?

— Мм? Варто поки пожити в урядовому таборі. Подивимося, як воно, а потім вирішимо, чи переїжджати.

— Гаразд, — кивнула Лірика.

[Раз ми погодилися, перегляньмо карту Кайроси й вивчімо місто. Нам же якийсь час тут жити.] — Широ всміхнулася та відкрила карту в телефоні.

Загалом Кайроса поділялася на три основні частини: район заможних шукачів пригод, район людей середнього достатку та бідний район, відомий як нетрі.

Багатії жили ближче до центру. Там були і підземелля досить високих рівнів, і розвинений ринок. Хороший ринок означав більший вибір потрібних корисних предметів.

Звісно, біля узбережжя теж стояли маєтки, але більшість заможних людей жила в центрі.

Далі йшов район середнього достатку. Його мешканці жили далі від центру й переважно оселялися біля доків та узбережжя. Широ припустила, що це пов’язано з роботою, яка вимагала виходити в море.

«Зрештою, рибна галузь у місті величезна. До того ж у морі на судна нападають монстри, тож доводиться наймати шукачів пригод для захисту. Без цього ніяк», — подумала вона й почала шукати нетрі.

Нетрі лежали на півдні міста. Поки займали лише невелику частину, та Широ знала: вони розростатимуться.

«Коли сюди прибудуть усі біженці з Нью-Йорка, нетрі, найімовірніше, стануть першою зупинкою…»

Кайроса була на північний схід від Нью-Йорка, тому логічно припустити, що першими на шляху будуть нетрі. До того ж там біженці найменше турбуватимуть місцевих.

Отже, Широ хотіла якнайкраще вивчити це місце.

Кинувши швидкий погляд і переконавшись, що ніхто на неї не дивиться, вона ввела кілька наноботів у телефон. Трохи зачекала, поки ті зламають усі камери поблизу нетрів.

Заплющивши одне око, Широ побачила приблизний план місцевості.

«Хм… далі на північ розташовані всі важливі заклади, зокрема кузня й гільдія. А в нетрях — переважно старі будівлі та контрабандні маршрути. Треба позначити місця, куди Ліриці й Медісон краще не ходити, і попередити їх», — подумала вона.

«А? Може, це чорний ринок?»

Широ примружилася й насупилася: поруч із чорним ринком не знайшлося жодної камери, яку можна було б зламати.

«Доведеться навідатися особисто… але спершу трохи підвищити рівень. Якщо прийду слабачкою 37-го, спробують мене використати».

Прибравши наноботів, Широ похитала головою й відкрила сучасну карту світу.

На ній вона помітила подібність до старої карти Землі. Континенти тепер лежали ближче один до одного, а подекуди навіть з’єдналися.

Та головне: у новому світі вся колишня Земля була лише архіпелагом.

«Передова, схоже, далі на північ. Люди намагаються розширювати територію й водночас відбиваються від монстрів. В інших напрямках просунулися не надто далеко, бо хочуть спершу освоїти північ… Отже, якщо колись знадобиться сховатися, північ не підійде. Радше схід або південь», — міркувала Широ.

Поки вона працювала з телефоном, попереду вже з’явилася Кайроса.

Дивлячись на величезні хмарочоси та великі судна, пришвартовані біля узбережжя, Широ відчула легке хвилювання.