Розділ 89 — Серце велетня (частина 1)

Потягнувшись, Широ здивовано побачила, що Канае залізла до її спальника й обіймає її.

«Як вона сюди потрапила?» — подумала Широ спершу. Наступною думкою було: «Вибач, у мене немає нічого м’якого під твою голову». Відкинувши зайві думки, вона обережно вивільнилася з обіймів.

— Мм… Широ-ні? — пробурмотіла Канае, сонно розплющуючи очі.

[Тс-с, спи. Ще дуже рано.] — Широ піднесла палець до її губ.

— А ти? Кудись ідеш, Широ-ні? — запитала дівчинка, протираючи очі.

[Так. Сьогодні повернуся раніше, добре?] — Вона всміхнулася.

— Добре~

Почувши відповідь, Канае заплющила очі й заснула.

Ледь усміхнувшись, Широ вибралася зі спальника та вийшла з намету.

Сьогодні вона хотіла випробувати одне з міських підземель. Друга мета — якнайбільше підвищити рівень Інь.

Дивлячись на небо, ще не освітлене ранковим сонцем, Широ всміхнулася. Ідеальний час для вбивств. Хоча потреби в цьому не мала.

«Доброго ранку, Інь. Трохи розімнися: сьогодні підніматимемо тобі рівень», — беззвучно звернулася Широ. Пташка підняла голову й указала на дзьоб.

«Гаразд. Спочатку сніданок».

Широ дала їй камінь мани й сама поснідала, переглядаючи брошуру.

Найнижчий рівень підземель був 40-й. Навколо Кайроси їх було чотири. Перше називалося «Серце велетня».

Воно наче містилося всередині велетенського серця. Через колір каменю стіни нагадували плоть, а схема приміщень — камери серця. У кожній був бос, якого треба перемогти.

Підземелля було гібридним: для переходу між камерами потрібно розв’язувати загадки.

Інше, «Смуток океану», складалося переважно з головоломок. Та це не означало повної відсутності монстрів. Вони просто траплялися набагато рідше, і бос був лише один.

Третє, звичайне підземелля, називалося «Кривава долина». Його монстри постійно випромінювали надмірну жагу крові, яка заважала шукачам пригод.

Останнім підземеллям 40-го рівня був підводний «Лабіринт Морського короля». Усередині траплялися невеликі бульбашки повітря для поповнення кисню, але їх було замало. Обов’язково слід було принести спорядження для підводного плавання, інакше можна просто потонути.

З чотирьох варіантів Широ зрештою вибрала «Серце велетня».

Воно здавалося найкращим для підвищення рівня Інь.

У підземеллі головоломок пташка не зробить достатнього внеску. «Кривава долина» заважатиме її бойовим умінням, а «Лабіринт Морського короля» був під водою — тут і пояснювати нічого. Залишалося лише «Серце велетня».

«“Серце велетня”. Гібридне підземелля з п’ятьма головоломками й чотирма босами. Загадки нескладні, але потребують творчого мислення. Їхні елементи випадково мінятимуться місцями. Є важіль скидання й кам’яна табличка з поясненням кінцевої мети», — прочитала Широ в брошурі.

«Мабуть, головоломки тренують мислення», — подумала вона й прибрала брошуру.

Що різноманітніше мислить маг, то різноманітнішою стає його магія. У підземеллі, яке розвиває творчість, може раптом прийти натхнення й народитися нова атака на основі наявного рівня магії.

Біля «Серця велетня» Широ помітила кількох шукачів пригод із Нью-Йорка, які йшли туди ж.

«Схоже, хочуть продовжити підвищувати рівень», — здогадалася вона.

Фантомне мистецтво стилю Інь: 1-й фантом. Ілюзорний фантом.

Переконавшись, що ніхто її не помічає, Широ прослизнула крізь натовп і сама увійшла до підземелля.

Усередині вона насупилася, роздивившись приміщення.

«Хм, дуже схоже на плоть, правда, маленька Інь?» — подумала Широ, оглядаючи кам’яні стіни тілесного кольору.

Провівши пальцями по стіні, вона гидливо відсмикнула руку: поверхню вкривав тонкий шар слизу. Струсивши його, Широ звернула увагу на першого монстра.

[Кам’яний велетень — рівень 40]

Здоров’я: 150000/150000

Мана: 50000/50000

Він був майже триметровий і майже не мав слабких місць. Широ радше назвала б його големом: плоті на поверхні не бачила.

«Дивно… не пам’ятаю такого монстра з минулого життя».

Однак одного швидкого погляду їй вистачило, щоб визначити, до якого типу монстрів належить цей велетень і яка зброя найкраще підійде для бою з ним.

«Монстри з таким важким захистом переважно слабкі до ударної зброї. Тут підійде молот».

У правій руці відразу переплелися метал і блискавка, утворивши нанотехнологічний молот.

Позаду головки був мініатюрний двигун, який за потреби додавав розгону.

Тримаючи молот однією рукою, Широ замислилася над збільшенням Сили. Інакше тіло не витримає віддачі ручних гармат.

Вона подовжила руків’я, зробивши зброю дворучною.

«Маленька Інь, я битимуся з монстром. Хочу, щоб ти отримала якомога більше досвіду, добре?» — беззвучно пояснила Широ. Інь кивнула й махнула крилами.

Побачивши, що пташка готова, Широ кинулася вперед, волочачи молот. У межах досяжності удару примружилася.

Мандрівник розломів!

Увійшовши в розлом, вона уникнула першої атаки велетня.

* БУМ!

Вийшовши, Широ розвернула тіло й увімкнула ракетний двигун для додаткового розгону молота, а тоді вдарила в тулуб.

На ньому утворилася невелика вм’ятина.

Інь скористалася тим, що велетень відступив, і застосувала вміння.

Крижаний ланцюг + Тіньове посилення.

Скувавши монстра, пташка склала крила й пірнула на нього дзьобом униз.

Тіньовий кіготь + Мандрівник розломів!

Завдяки можливості проходити крізь предмети Інь розігналася до найбільшої швидкості, атакувала й утекла в розлом.

Шкоди вона завдала менше за Широ, зате мала більше нагод збільшити внесок у бій. Саме цього Широ й хотіла.

* * *

Лише майже за 30 хвилин монстр нарешті помер.

* БУМ!

Від останнього удару Широ його тіло розсипалося на попіл.

Щойно бос загинув, Інь відразу піднялася до 22-го рівня.

[Інь — рівень 22]

Здоров’я: 42 000/42 000

Мана: 110 000/110 000

«Приблизно один монстр 40-го рівня на кожне підвищення? Тоді зможемо наблизити Інь до 30-го», — оцінила Широ, дістаючи з попелу блискучий камінь мани.

Зібравши здобич, вона розчаровано зітхнула. Зброї не було, лише кілька не надто корисних речей.

«Здобич цих монстрів, мабуть, пов’язана із захистом і силою. А зброя буде важкою, як цей молот».

Зітхнувши через ймовірні нагороди, які їй зовсім не підходили, Широ перейшла до наступного Кам’яного велетня.

* * *

Тим часом Лірика й Медісон збиралися в загін із кількома давніми знайомими.

— Привіт, Лірико. Давно не бачилися, — всміхнулася Сільвія, дізнавшись, що та піде з ними.

— Так. Широ пішла сьогодні вранці. Мабуть, пробує пройти підземелля сама, — відповіла Лірика.

— Га-ха-ха, якщо вже сама вбила рейдового боса, звичайне підземелля точно подужає, — засміявся Джонас.

Це були ті п’ятеро, з якими Широ й Лірика ходили на першого рейдового боса.

Джонас — Воїн із сокирою, Пол — Убивця, Еріка — Магиня вогню, Трейсі — Мечник і Велика цілителька Сільвія, яку Широ хотіла запросити до свого загону.

— Стривайте, як? Широ сама вбила рейдового боса?! — Медісон здивувалася й приголомшено глянула на них.

— Так. Тебе ж тоді ще не було з нами, пам’ятаєш? — нагадала Лірика. У той час вони ще не були близькими.

— Нова подруга? — запитала Сільвія, дивлячись на Медісон.

А Пол і Трейсі тим часом розглядали її уважніше.

— Так. Вона приєдналася до нас після рейду. І навіть не думайте поводитися недоречно. Маді ще неповнолітня, хоч і здається старшою, — сказала Лірика, вказавши на Пола й Трейсі.

— Що? Неповнолітня? Вона ж виглядає дорослою! — здивовано запитав Пол.

— Так, саме так, — насупилася Медісон і схрестила руки на грудях, намагаючись виглядати грізно.

Однак це лише ще більше підкреслило її бюст.

Стукнувши Пола й Трейсі по потилицях, Джонас винувато всміхнувся.

— Вибачте їх. Вони трохи напружені, бо останнім часом не можуть зняти напруження, — сказав Джонас, не зважаючи на збентеження Пола й Трейсі.

— Усе гаразд. То в яке підземелля йдемо? Спробуємо повністю зачистити 40-й рівень? — запитала Лірика.

— Так, такий план, — кивнув Джонас.

Поки вони розмовляли, Лірика, Медісон і Сільвія привернули підозрілі погляди людей у високих будівлях нетрів.

— То беремося?

— Дайте час. Скоро прибудуть нові торговельні партнери. В останню мить дістанемо дещо, щоб підняти ціну, ха-ха-ха.

— Так, але чому б спершу не відібрати їхнє спорядження? Дурно залишати все при них.

— Авжеж, вони ж біженці. Головним міським чиновникам буде байдуже.

— Ха-ха-ха, чудово!

* * *

Діставшись першого боса, Широ перевірила рівень Інь.

[Інь — рівень 26]

Здоров’я: 50,000/50,000

Мана: 150,000/150,000

На 25-му рівні пташка відкрила нове вміння.

[Поглинання / Перенаправлення (рівень 1)]

Поглиніть 50% шкоди, отриманої за останню секунду, та поверніть 50% потужності від поглинутої частини.

Найбільша кількість поглинутої шкоди залежить від рівня.

Поточна межа: можна поглинути 20,000 (40,000 загальної шкоди).

Приклад: атака завдає 2000 шкоди. Поглинути 1000, перенаправити 500.

Вартість: 5000 мани за застосування.

Час відновлення: 10 секунд.

Це вміння дозволяло їм обом певною мірою зменшувати отриману шкоду. Зараз його обмежував 1-й рівень, та Широ вбачала великий потенціал.

На жаль, віддаючи більшу частину внеску Інь, сама вона рівня не підняла. Однак, за її оцінками, була вже близько. Цей бос міг допомогти.

Він був набагато більшим і масивнішим за інших велетнів. Заввишки близько 6 метрів — Широ довелося закинути голову, щоб побачити верх.

Найгірше те, що проти нього потрібна велика вогнева сила. Поки Широ не могла її забезпечити: основними важкими ударами були удари молота.

Якби вона спробувала використати лід, йому забракло б розгону й сили, щоб завдати смертельного удару.

Та це не означало, що вибору немає. Варіантів було кілька, просто треба підійти творчо.

Але перед останнім ударом спершу слід знизити здоров’я боса до 1.

* БЗ-З-З!

Довкола тіла спалахнули метал і блискавка. Широ створила пару чобіт та рукавиць. Чоботи поліпшували рухливість, а рукавиці — силу й швидкість кидків.

«Схоже, це моя межа», — подумала вона. Створення лише чотирьох частин обладунку вже надзвичайно напружувало манові зв’язки.

«Ну… тоді залишу лише чоботи». Рукавиці зникли.

Рухом зап’ястка Широ створила дворучну нанотехнологічну бойову сокиру.

«Цього має вистачити», — всміхнулася вона.

* Цвірінь!

Побачивши готовність Широ, Інь злетіла для підтримки. З дрібними монстрами ще могла впоратися, та проти боса найбільше, на що здатна, — допомагати стримувати його.

Завершивши підготовку, Широ кинулася до боса.

[Посилений Кам’яний велетень — рівень 40, БОС]

Здоров’я: 500,000/500,000

Мана: 200,000/200,000

* УРА-А-А!!!

Піднявши руки, бос ударив кулаками об землю.

* БУМ!!!

Ракетні двигуни на чоботах увімкнулися. Широ ковзнула по землі, уникнувши поштовхів.

Звісно, нанотехнологічні чоботи мали переваги й недоліки.

Давали кращу рухливість у повітрі та вищу швидкість після вдосконалення.

Проте під час польоту за допомогою чобіт Широ вже не могла застосовувати 1-й і 2-й фантоми.

«Але…» — холодно всміхнулася вона.

«Цієї пари чобіт більш ніж вистачить, щоб упоратися з тобою!»