LNCrawler

Розділ 10

Всеозброєний — baka.in.ua · All chapters

Розділ 10

— Щоб піти до руїн Мубайд, треба бути 130+ левела!

— Шукаю тих, хто хоче полювати в Сірому лісі ― воїн 130 рівня чекає на людей вище 96‑го…

— Набираю людей для рейду на Хранителя лісу! Будуть лучник 190‑го левела, майстер бойових мистецтв 181‑го та інші топ‑рейтери! Ваш клас і рівень не мають значення! Підійде будь‑хто!

Коли Ґрід увійшов у гру, він стояв на центральній площі. Він не міг воскреснути в храмі Ятана, оскільки перебував у ворожих стосунках із церквою Ятана.

“Село Байран?”

Саме сюди він завітав, перш ніж приступити до виконання завдання Ашура. Ґрід нахмурився, згадуючи минуле.

— Я повернувся.

Монстри поблизу села Байран були щонайменше 100‑го рівня. Крім того, всі вони були лютими монстрами. Рівень користувачів тут був щонайменше 80‑м, і для полювання їм завжди потрібна була група. Це було небезпечне місце, де гравці нижче 120‑го рівня не могли самостійно покинути село.

У минулому Ґрід блукав тут сам, шукаючи Печеру кінця півночі, і загинув. У той час міцність частини його спорядження знизилася до нуля, а його черевики та рукавиці розсипалися.

— Я зрештою воскрес тут.

Можливо, у минулому житті він був якимось дурним богом і, ймовірно, зганьбив Леді Удачу. Тоді його спогади стерли, і його вигнали у світ людей. З того часу він жив нещасливим життям.

“Це правда. Я не можу бути настільки невдачливим, якщо тільки не згрішив безпосередньо проти богині удачі.”

Ґрід притулився чолом до стіни і звинуватив своє минуле життя. Проте він не міг залишатися тут вічно, тож все‑таки зібрався з духом.

— Я маю піти в інше село.

Наразі найважливішим було підняти рівень. Ґрід хотів якомога швидше вибратися з негативного рівня. Не було сенсу залишатися в селі, де неможливо було полювати. Він знайшов у кутку площі кінну карету, що чекала на клієнтів, і запитав кучера:

— Яке найбезпечніше село поблизу?

— Село Вінстон. Багато починаючих мандрівників відвідують це місце. Вам потрібен кучер, щоб відвезти вас туди?

— Скільки?

Кучер підняв один палець.

Ґрід подумав, що кучер ― шахрай. Карети були засобом пересування для багатих. Для таких обтяжених боргами людей, як Ґрід, вони були надзвичайною розкішшю. Це була розкіш, яку можна порівняти з тим, щоб з'їсти цілу мариновану курку за один прийом їжі!

Проте Ґрід нічого не міг вдіяти. Наразі він не мав можливості самостійно дістатися до іншого села. Якщо він покине село, то зможе пройти лише невелику відстань, перш ніж помре.

Ґрід, проливаючи сльози, простягнув одну срібну монету.

Кучер подивився на нього.

— Що це таке? Це коштує 10 золотих.

Ґрід зробив здивоване обличчя, ніби він дійсно не знав.

— Гаа! 10 золотих? Це 10 золотих, а не срібних?

— Ви, мабуть, вперше їдете в кареті. У безпечній зоні базова вартість поїздки в кареті ― п'ять золотих. У такому районі, де багато монстрів, за високий ризик має бути якась надбавка. Це насправді дешево. Вінстон знаходиться недалеко, тому це лише базова вартість.

— Ви берете стільки тільки за те, що везете каретою!

— Цк‑цк, ось чому я не люблю новачків. Невже не ясно, що всі монстри в околицях нападуть, як тільки побачать людей?

— Ні! Я знаю, що немає монстрів, які могли б наздогнати карету!

Кучер здригнувся. Аргумент Ґріда зачепив його.

Кучер кахикнув і пояснив:

— Звісно, монстри повільні. Але вони знають місцевість і мають інстинкти природжених мисливців. Вони використовують ці переваги, щоб догнати нас.

Це було як продаж наркотиків.

— Тоді ви маєте бути пильними.

— Екхм… тоді я погоджуюся на дев'ять золотих.

Гаразд, торги почалися. Основне правило торгу ― знизити ціну якомога більше!

— 10 срібних.

— …

— Агов?

— …

“Що? Чому він нічого не каже?”

Відповідь була іншою, ніж очікував Ґрід.

Хіба нормальною реакцією не було б сказати у відповідь: «10 срібних ― замало. Я візьму вісім золотих»? Тоді Ґрід запропонував би 20 срібних, а візник ― сім золотих. Потім 30 срібних, шість золотих…

Це був грандіозний план Ґріда, щоб завершити торги приблизно за дві золоті монети. Однак кучер просто проігнорував його, зірвавши план.

— Ви не будете торгуватися? — запитав Ґрід.

— Хто в світі буде торгуватися з таким шахраєм, як ти? Ти, нікчемний байстрюк! Я люб'язно погодився знизити ціну до дев'яти золотих, а ти пропонуєш 10 срібних? Ти хочеш, щоб я торгувався? Хто буде домовлятися з таким виродком, як ти?!

— Хіба не кажуть: «Клієнт ― завжди правий»? Я подам на тебе в суд і зроблю тебе бомжем!

— Якщо хочеш подати на мене в суд, подавай! Думаєш, профспілка стане на твій бік? Забирайся, ненормальний виродку!

У Патріані Ґріду завжди вдавалося домовитися, оскільки його репутація та симпатія мешканців були на найвищому рівні. Навіть якщо це не працювало, він просто сміявся з цього. Однак така реакція була для нього абсолютно новою.

Це була серйозна проблема. За такого стану речей він не зможе їхати каретою. Наразі він мав лише 3 золоті та 11 срібних монет. Квест Ашура був настільки складним, що він витратив багато грошей на зілля.

— Будь ласка… Моя хвора мати сама‑одна в селі Вінстон… Вона скоро помре. Яким же я буду сином, якщо не зможу провести останні хвилини життя зі своєю матір'ю… Будь ласка, згляньтеся наді мною і обдумайте цю пропозицію, — Ґрід виглядав якомога нещаснішим, розповідаючи цю зворушливу історію.

Однак холоднокровний кучер лише пирхнув.

— Ти явно брешеш. Ти спочатку навіть не планував їхати туди, то хто тобі зараз повірить?

— …Блііін, ти розумніший, ніж здається на перший погляд.

— Ш‑що! Ти, скупий мерзотник!

У цього не було шансів на успіх. Ґрід втік від кучера, який гнався за ним з червоним обличчям, і завітав до інших карет. Проте, незважаючи на те, що він був максимально акуратним, неможливо було збити ціну до трьох золотих. Які б зворушливі історії Ґрід не розповідав, межа була 8 золотих і 90 срібних.

Сучасне суспільство Satisfy його розчарувало.

— Чому?

Чому він мусив застрягти на -3‑му рівні, будучи ізольованим у віддаленому селі Байран?

— Це неможливо.

Тоді Ґрід усвідомив, що має спосіб отримати гроші на карету. Він міг просто виготовити предмети! Якщо він виготовить предмет, то отримає трохи досвіду. А якщо предмет матиме нормальну якість, то він зможе продати його в крамниці.

Ґрід відкрив вікно вмінь і перевірив «Майстерність коваля».

[ Майстерність коваля

Рівень: майстер

Виготовляйте предмети спорядження, які ви вмієте робити.

Існує певна ймовірність створення рідкісних предметів.

Існує низька ймовірність створення епічних предметів.

Існує рідкісна ймовірність створення унікальних предметів.

* Завдяки ефекту від освоєння вмінням, характеристики всіх предметів збільшуються на 10%.

* При виготовленні рідкісних предметів всі характеристики назавжди підвищаться на 2. Репутація на всьому континенті підвищиться на 30.

* При виготовленні епічних предметів всі характеристики назавжди підвищаться на 4. Репутація на всьому континенті підвищиться на 80.

* При виготовленні унікальних предметів всі характеристики назавжди підвищаться на 12. Репутація на всьому континенті підвищиться на 300.]

— Це абсурд…

Згідно з рейтингом, коваль, що посідає перше місце, мав лише посередній рівень ковальських вмінь. Попри те, що до 110‑го рівня він виготовив десятки тисяч предметів, він ледь досяг посереднього рівня. Тому він говорив, що рівень виробничих вмінь важко підвищити. Однак Ґрід базово опанував «Майстерність коваля», яка виходила за межі «Просунутої техніки коваля» та «Посередньої техніки коваля». Якби людина, яка посідала перше місце в рейтингу ковалів, знала про існування Ґріда, вона, напевно, покинула б гру.

“Порівнюючи себе з ним, я нарешті усвідомив велич легендарного класу.”

Потім Ґрід перевірив інше вміння «Майстерність легендарного коваля».

[ Майстерність легендарного коваля

Рівень: 1

Виготовляйте предмети спорядження, які ви вмієте робити.

Ви можете створити методи виробництва нового предмета за допомогою вміння «Створення легендарного коваля».

Існує певна ймовірність виготовлення рідкісних‑епічних предметів.

Існує рідкісна ймовірність створення унікальних предметів.

Існує дуже рідкісна ймовірність створення легендарних предметів.

* Всі характеристики виготовленого предмета збільшаться на 10%.

* При виготовленні рідкісних предметів всі характеристики назавжди підвищаться на 2. Репутація на всьому континенті підвищиться на 30.

* При виготовленні епічних предметів всі характеристики назавжди підвищаться на 4. Репутація на всьому континенті підвищиться на 80.

* При виготовленні унікальних предметів всі характеристики назавжди підвищаться на 12. Репутація на всьому континенті підвищиться на 300.

* При виробництві легендарних предметів всі характеристики назавжди підвищаться на 25. Репутація на всьому континенті підвищиться на 1000.

* За кожні п'ять створених легендарних предметів відбуватиметься щось особливе.]

— Вау…

«Майстерність легендарного коваля» була лише першого рівня. Проте вона значно перевершувала освоєну «Майстерність коваля». Ґрід не міг не захопитися нею.

Він був схвильований і негайно поглянув на «Створення легендарного коваля».

[ Створення легендарного коваля

Ви можете створити три методи виробництва предметів спорядження кожного разу, коли рівень вміння «Майстерність легендарного коваля» підвищується.

Кількість предметів, які можна створити на цей момент: 3/3

* Коли предмети виробляються за допомогою цього вміння, ім'я творця автоматично розміщується на предметі.]

— Створити предмет? Як це зробити?

Пояснення було нелегким для розуміння. Побачити ― значить повірити, тому він вирішив спробувати.

Ґрід без вагань використав вміння «Створення легендарного коваля».

[Який предмет бажаєте створити?]

Найважливішим предметом, звісно, була зброя. Зброя дозволяла швидко полювати і напряму стосувалася високих рівнів. Серед зброї Ґрід вважав найкращим великий меч.

Товстий, великий, красивий… Великий меч, здатний розтрощити броню ворога, був мрією кожного чоловіка! До цього моменту він ніколи не вибирав в іграх іншу зброю, крім великого меча. Тож спершу треба виготовити великий меч.

— Великий меч.

[Ви вирішили?]

— Так.

[Які матеріали бажаєте використовувати?]

— Оу… Правильно, — Ґрід створював предмет, тому йому потрібні були матеріали.

Хіба не було природно використовувати спеціальні матеріали?

Він згадав про людину, яка запрошувала до групи і взяти участь у рейді на Хранителя лісу, і сказав:

— Я чув, що Хранитель лісу дає найкращий мінерал… Як він там називається…

Ґрід згадав і відповів:

— Блакитний оріхалк.

[Ви вирішили?]

— Так.

Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі . Смакуйте улюблені веб-новели рідною мовою!

Також заходь у мій телеграм , там я публікую одразу готові томи у .pdf і .epub