Розділ 107

Модель серії 13, випущена компанією B у другій половині цього року, була найпривабливішим середньорозмірним седаном у цій серії. Контури були плавними, витонченими та збалансованими, а бампер підкреслював простоту. Автомобіль заслуговував на похвалу за те, що поєднував у собі спортивність і потужність. Низький кузов контрастував із високим задом. Срібний глушник був однією з його головних привабливих рис.

Автомобіль вартістю 800 мільйонів вон, який отримав високу оцінку за свій дизайн у відомому журналі, тепер належав Шіну Йон‑У.

— Оу… Дуже круто.

Перед будинком Йон‑У…

Він зачарувався, коли машина під'їхала. Матовий чорний колір надавав їй ще більш престижного вигляду. Йому хотілося негайно виїхати на цій машині на дорогу. Було очевидно, що всі звернуть увагу на цей топовий автомобіль.

Йому кортіло гукнути до якоїсь красуні: «Гей, сідай!».

13‑та серія ― це машина, на якій хотіла би проїхатися будь‑яка жінка, тож він був упевнений, що легко досягне успіху в полюванні.

— Але полювання залишимо на потім. Спочатку…

Йон‑У запустив двигун. Важкий і потужний рев двигуна змусив його серце забитися швидше.

Насправді об’єм двигуна 13‑ї серії був значно зменшений порівняно з 12.8‑ю серією. На відміну від 12.8‑ї серії, яка була суперседаном, 13‑та серія була більше орієнтована на дизайн, ніж на потужність, тому це було неминуче. Проте вона мала монструозні характеристики: 580 кінських сил, максимальний крутний момент 72 Н·м і розгін від 0 до 100 за 3,8 секунди. Серію 13 також можна було б назвати суперседаном.

— Поїхали!

Йон‑У готувався вирушити на автомобілі, який він назвав «23‑м».

Дивовижна потужність і швидкість, що досягала 100 кілометрів на годину менш ніж за чотири секунди після старту! Йон‑У був слабким водієм, але ця поїздка була абсолютно комфортною!

— О‑о‑о‑о! Офігіти! 23‑й, ти реально класний! Аха‑ха‑ха!

Ця ситуація здавалася сном, тому з його вуст виривався лише щасливий сміх. Ще кілька місяців тому він був боржником, а тепер став власником автомобіля вартістю 800 мільйонів вон! Це був справжній приклад того, як можна кардинально змінити своє життя!

Його переповнювала радість. Його мрія здійснилася. І все це завдяки Satisfy! Satisfy ― це фантастична гра, гідна своєї назви. Йон‑У цінував той факт, що гра у віртуальній реальності, яку раніше навіть уявити не можна було, з'явилася в наш час і принесла йому такий успіх.

***

Старша школа юних леді була навчальним закладом виключно для дівчат і входила до десятки найкращих шкіл країни. Вона була заснована менше ніж 50 років тому, тож її історія була недовгою, але численні випускниці досягли значних успіхів у різних сферах життя.

І цього року слава Старшої школи юних леді досягла свого піка. Це сталося завдяки двом ученицям, Шін Се‑Хі та Пак Є‑Рім. Вони увійшли до п’ятірки найкращих за результатами загальнонаціональних пробних іспитів, а їхня краса перевершувала красу зірок.

По‑перше, Пак Є‑Рім.

Вона завжди посміхалася. Її вії були настільки довгими, що затінювали очі, а блиск очей придавав їй дещо декадентського вигляду.

Під лівим оком у неї була родимка, а нижня губа була пухкою. Загальне враження в поєднанні з її ніжною та блідою шкірою було достатнім, щоб розпалити уяву людей. Вона була типовим прикладом героїні з малюнка. У неї був такий сексуальний шарм, що важко було повірити, що вона ― учениця старшої школи.

Крім того, вона носила коротку шкільну спідницю та розстібала кілька ґудзиків, щоб підкреслити груди, тож її однолітки не могли заснути, думаючи про неї. Деякі дорослі серйозно замислювалися, чи не є вони педофілами через неї, що змушувало їх звертатися до психіатра.

На противагу цьому, Се‑Хі була дуже охайною дівчиною. Вона завжди виглядала спокійною та врівноваженою. Її очі були великими та круглими, а з її стиснутих губ віяло виразною завзятістю. Вона просто виглядала прекрасно. У неї були гармонійні риси обличчя та довге пряме волосся. Вона мала ідеальну зовнішність для чиєїсь першої любові.

Якщо в Satisfy були Юра та Джішука, то в південнокорейських школах були Шін Се‑Хі та Пак Є‑Рім. Аура, яку випромінювали ці дві дівчини, була унікальною. Через це вулиці перед Старшою школою юних леді щодня були переповнені.

— Вона вийшла! Се‑Хі!

— Ооо! Є‑Рім теж!

Біля головного входу до Старшої школи юних леді…

Чи справді це була школа для дівчат? Це питання було цілком природним, оскільки перед входом зібралося багато учнів‑хлопців. Хлопці цікавилися лише двома дівчатами ― Се‑Хі та Є‑Рім. Вони зібралися, щоб подивитися на них. Це було звичне видовище. Ученицям дівчачої школи, звісно, не заважало, що тут зібралися хлопці з інших шкіл. Єдина, хто страждала, ― це Се‑Хі.

— Огидно.

Їй, чесно кажучи, було страшно. На щастя, у школі працювало багато охоронців, тож хлопці не змогли перерости в натовп. Вона просто хотіла ходити до школи, як завжди, і була розлючена тим, чому їй доводиться терпіти таку ситуацію, коли вона навіть не знаменитість.

Але Є‑Рім була іншою. На відміну від Се‑Хі, їй подобалася ця ситуація.

— Є тут якісь симпатичні хлопчики..? — запитала Є‑Рім у Се‑Хі, оглядаючи всіх збуджених хлопців.

— Не переборщуй. Хіба не стомлює, коли всі вони приходять щодня?

Є‑Рім не відчувала дискомфорту від нарікань Се‑Хі. Навпаки, вона засміялася й обійняла її за талію.

— Але хіба це не кумедно? Поглянь на них. Тобі не здається, що вони схожі на мавп? Це як у зоопарку.

— …Схоже, що це ми ― мавпи.

Дві дівчини, які були абсолютно різними, за винятком своїх хороших оцінок! Однак вони були подругами ще з середньої школи. Їхні характери та смаки були настільки різними, що вони чудово ладнали між собою без жодних конфліктів.

Се‑Хі багато знала про Є‑Рім. Наприклад, про її смаки та сімейну історію. Вона знала навіть найпотаємніші подробиці про неї. Се‑Хі знала це не тому, що хотіла знати. Є‑Рім хотіла зблизитися з нею і почала ділитися з нею всім.

І навпаки, Є‑Рім мало що знала про Се‑Хі. Та ніколи особливо не розповідала про себе. До того ж, здавалося, що крім навчання у неї не було жодних захоплень. Було лише одне ― її брат.

“Вона виглядає зовсім іншою людиною, коли говорить про свого брата.”

Се‑Хі була байдужою до протилежної статі. На відміну від своїх одноліток, вона не знала імен жодних ідолів. Якою людиною був брат Се‑Хі? Є‑Рім почала дошкуляти їй.

— Се‑Хі, я нині зайду до тебе в гості. Окей?

Вона підняла куточки очей і струснула грудьми. Цього було б достатньо, щоб збити з пантелику навіть чоловіка, але Се‑Хі не проявила жодної реакції.

— Я не хочу.

— Га… Чому?

— Мені це не подобається, тому я не хочу.

— Я хочу піти до подруги! Задовольни моє бажання!

Вона почала скаржитися й нити, але це не дало жодного ефекту.

— Я не хочу.

— …

З нізвідки повіяв холодний вітер. Се‑Хі рушила вперед, а Є‑Рім бігла за нею. Все сталося, коли вони обидві проходили через головний вхід…

— Се‑Хі…

З‑поміж сотень учнів перед входом до Старшої школи юних леді з’явився…

— Е? Що, він?

Завжди усміхнене обличчя Є‑Рім застигло. Причиною цього був чоловік перед нею, який викликав у неї надто неприємні відчуття.

— Найгірший…

Ті, хто мав зовнішність трохи гіршу за середню, могли компенсувати свої недоліки стилем, але цей здавався абсолютно байдужим до стилю.

Він був одягнений у коричневий светр, зелені спортивні штани, білі шкарпетки та коричневі капці, а його волосся було розчесане навпіл, що не пасувало його гострому обличчю, роблячи цю зовнішність найгіршою, яку Є‑Рім коли‑небудь бачила.

— Мені… мені хочеться блювати.

— Як він може виходити з дому в такому вигляді?

Бліді школярки відійшли від чоловіка.

— Будь ласка, надішліть підкріплення до головного входу. Там дуже підозрілий чоловік.

Чи був він пацієнтом, який втік із психіатричної лікарні? Охоронці поспішно викликали підкріплення по рації. Тоді хлопці вигукнули з обуренням.

— Як цей брудний сміттяр сміє заступати Се‑Хі дорогу!

— Що ви робите? Викиньте цього виродка геть! Не дайте Се‑Хі дихати одним повітрям із ним!

Десятеро охоронців не витримали гніву понад сотні хлопців. Хлопці зламали барикаду й кинулися на чоловіка. Здавалося, що вони його вб’ють!

— Ш‑що? Що таке?

Саме коли здавалося, що чоловік загине, слова Се‑Хі здивували їх усіх.

— Оппа, що ти робиш у моїй школі?

— Га? О‑оппа?, — неправильно зрозуміла Є‑Рім і міцно обійняла Се‑Хі. — Ні, Се‑Хі! Цей бомж твій хлопець? Я цього не сприйму!

— Х‑хлопець?

Така красива дівчина, як Се‑Хі, зустрічалася з кимось таким? Усі були збентежені. Тоді Се‑Хі почервоніла і викрикнула до неї:

— П‑про якого хлопця ти мелеш? Він буквально мій оппа ― брат. Член моєї сім’ї.

— Га…

Це теж було шоком. Чому брат Се‑Хі такий потворний? Хіба не було б нормально, якби він був схожий на Се‑Хі? Найбільше шокованою була сама Є‑Рім.

— Ц‑це твій брат?

Се‑Хі завжди мала приємну посмішку на обличчі, коли говорила про свого брата, тому Є‑Рім знала його лише як добру людину. Вона вже давно хотіла з ним познайомитися. Оскільки Се‑Хі ніколи не дозволяла їй зустрітися з ним, її цікавість лише зростала. Згодом її фантазії розрослися до того, що брат Се‑Хі став принцом на білому коні.

Але що було насправді? Він був безхатченком у Сеулі, а не принцом на білому коні!

— …

Є‑Рім була неймовірно розчарована. Тоді дівчата, які заздрили Се‑Хі, почали перешіптуватися між собою.

— Ти чула? Той хлопець ― її брат.

— Вони зовсім не схожі. Се‑Хі, певно, зробила пластичну операцію. Вона така красива, що я й сама дивувалася.

— Авжеж, це пластика. Ти що, думаєш, людина може бути такою ідеальною красунею без сторонньої допомоги? Те саме стосується Є‑Рім і знаменитої Юри….

Чоловік, який став центром пліток! Брат Се‑Хі та найкращий коваль у Satisfy, Шін Йон‑У, натиснув кнопку на пульті, який тримав у руці. І тоді…

Серія 13 була оснащена автоматичною системою керування, яка реагувала на сигнал пульта, і зупинилася перед Йон‑У.

— Ваау!

Серія 13 була гарячою темою з моменту її випуску, тому навіть найнеобізнаніший школяр знав про цю машину. Це була також модель обмеженого тиражу 199 екземплярів! Поки учні та охоронці милувалися нею, Йон‑У відкрив двері водія і звернувся до Се‑Хі:

— Залазь.

Тоді Є‑Рім помахала рукою.

— Так, оппа!

Очі Є‑Рім сяяли.

“Він ― принц на чорному коні, а не на білому!”

Се‑Хі зітхнула.

“Я втомилася.”

Того дня у Се‑Хі, відомої своєю красою та здібностями до навчання, з'явився старший брат, який викликав заздрість у інших дівчат. Вона стала для них нездоланною перешкодою, що забезпечило їй спокійне шкільне життя.

Йон‑У їхав містом разом із Се‑Хі та Є‑Рім.

— Ва‑а‑а‑а..!

— Уа‑а‑а‑а!

Поїздка була бурхливою. Інші автомобілі поступалися дорогою щоразу, коли з’являлася 13‑та серія, тож вони змогли на власні очі побачити диво Мойсея. Йон‑У та Є‑Рім не переставали кричати, а Се‑Хі нарешті вирішила насолодитися цією миттю.

Після поїздки…

Йон‑У попросив їх двох підібрати йому стиль, який би йому пасував. Його волосся було коротко підстрижене так, щоб підкреслити його гострі риси обличчя, що робило його вигляд більш чоловічим. Довгий чубчик робив його обличчя гарнішим. Він не займався спортом, тож довге пальто приховувало його тіло, завдяки чому він виглядав непогано.

— Оппа, ти високий, як Се‑Хі, тому довге пальто так гарно підкреслює твої руки й ноги. Шкіра в тебе темніша, тож цей колір…

Йон‑‑У задоволено посміхнувся, дивлячись на Є‑Рім.

— Я радий, що в Се‑Хі є така гарна й добра подруга, як ти. Мені стало спокійніше. Сподіваюся, ти й далі пильнуватимеш за нею.

— Е? А, так…

Її перше враження про нього було найгіршим, але тепер він був зовсім іншим, ніж здавався спочатку. Це був перший досвід Є‑Рім у спілкуванні з «успішним дорослим чоловіком», тому вона не могла не почервоніти.

Се‑Хі стало ще гірше.

“Ось чому я не приводила її додому.”

Ніч наставала, а Йон‑У робив покупки та вечеряв із двома красивими дівчатами, чим викликав заздрість у всіх чоловіків навколо.

Наступного дня…

Ґрід весь ранок був у Satisfy, виготовляючи предмети. Потім він одягнув одяг, який Се‑Хі та Є‑Рім купили йому напередодні, і заліз у 23‑й. До початку зустрічі залишалося 30 хвилин. Його перша зустріч за два роки ― Йон‑У нервував, але більше за все він був схвильований.

— Я змінився.

Він більше не був тим жалюгідним хлопцем з минулого. Шін Йон‑У був упевнений у собі завдяки всім останнім подіям.

Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі . Смакуйте улюблені веб-новели рідною мовою!

Також заходь у мій телеграм , там я публікую одразу готові томи у .pdf і .epub