Розділ 112

У центрі цього Ґрід змахнув Дайнслейфом. І темне енергетичне лезо вистрілило уперед.

Хранитель був збентежений своїми деформованими руками і скрикнув, отримавши удар в обличчя.

— Хох?

Що це за реакція на всього один удар? Ґрід посміхнувся, оцінивши силу «Трансценденції». Потім він знову підняв Дайнслейф.

Два леза полетіли вперед, утворивши хрест, і влучили в груди хранителя.

Голем відчув ще більший біль. Ґрід, побачивши це, розсміявся і змахнув Дайнслейфом по діагоналі. Леза зігнулися, наче батіг, і влучили в шию Хранителя. Чорні енергетичні мечі Ґріда продовжували летіти вперед.

[Завдано 4 100 шкоди.]

[Завдано 3 730 шкоди.]

[Завдано 4 450 шкоди.]

Завдяки червоній блискавці сила атаки Дайнслейфа подвоїлася. Атаки Ґріда стали потужнішими, ніж під час попереднього використання вміння «Зв’язок». Крім того, у нього було інше вміння, яке можна було застосовувати без жодних умов.

— Лють коваля!

[«Лють коваля» активовано. Ваша сила та швидкість атаки значно збільшились на 20 секунд.]

Ґрід активував «Лють коваля» і почав справжнісіньку розправу над Хранителем.

— Здохни! Здохни! Здохни! Ваха‑ха‑ха!

[Завдано 5 500 шкоди.]

[Завдано 5 350 шкоди.]

[Активовано ефект Найкращих рукавиць, завдяки чому атака виконується двічі.]

[Завдано 10 940 шкоди.]

[Завдано 5 900 шкоди.]

Це була одностороння битва. Через леза, що постійно летіли в нього, Хранитель лабіринту не міг наблизитися до Ґріда.

Якби його руки були справними, він міг би захищатися обома руками. Однак через удари Ґріда деформовані руки не могли рухатися так, як він хотів. Він був просто грушею для биття, не здатним захиститися.

Кожного разу, коли він отримував удар, виникала ударна хвиля, що прискорювала руйнування підземелля. Джішука нервово спостерігала за битвою згори.

— Ґрід все одно в небезпеці, — сказав Вантнер Джішуці. — Може, поможемо? Чому ми просто стоїмо?

Джішука також завдавала фізичної шкоди. Але її атакувальна сила була неперевершеною. Її стріли могли завдати великої шкоди Хранителю лабіринту. І саме зараз Джішука перебувала в ідеальному положенні для снайперського пострілу. Було природно запитати, чому Джішука просто спостерігала, замість того, щоб допомагати.

Вона пояснила:

— Звісно, я можу помогти, але… думаю, Ґрід розсердиться на мене. Правда?

Вантнер вдарив себе по лобі. Потім він кивнув на її слова.

— Так, звучить логічно, якщо врахувати його характер. Він точно зірветься, якщо хтось втрутиться і забере його досвід.

— Так, і, здається, Ґріда одного буде достатньо. Я просто хочу, щоб він трохи поспішив.

Джішука зрозуміла, що Хранитель лабіринту був на нижчому рівні, ніж Хранитель лісу. Високий захист, здоров’я та сила атаки були рівними або вищими, ніж у Хранителя лісу, але цей мав фатальну слабкість.

“У нього немає вмінь.”

Саме так. Джішука деякий час спостерігала і помітила, що Хранитель лабіринту не застосував жодного вміння. Хранитель лісу володів усілякими хитрими вміннями, такими як приголомшення по великої площі та виклик големів, а от Хранитель лабіринту був лише шматком металу з високими характеристиками.

Джішука крикнула до Ґріда.

— Подивись за спину боса. Бачиш маленьку печеру? Якщо все почне обвалюватися, тікай туди!

— Добре!

Ґрід отримав інформацію і рушив до боса. Він продовжував стріляти в нього лезами, тож той не міг дати відсіч.

— Це просто неймовірна потужність.

— Його шкода та витривалість перевершують у всьому.

Джішука та Вантнер відчули впевненість.

“Він не використав усі свої вміння під час рейду на Малакус або проти «Гігантів».”

“З такою силою, чи вийде в нього перемогти Реґаса?”

З іншого боку, Хранитель лабіринту відступив і притиснувся до стіни.

“Тут.”

Він побачив вхід до невеликої печери у стіні, до якої притиснувся бос. Ґрід застосував «Швидкі рухи» та змахнув Дайнслейфом. Аура меча злетіла і влучила босу в очі.

Від блискавки його очі спалахнули червоним. Тоді Ґрід з’явився перед ним.

— Танець меча Паґми!

Тривалість «Трансценденції» закінчилася. Потім закінчився час відновлення «Зв’язку».

— Зв’язок!

Коли Ґрід вперше вивчив «Зв’язок», він міг змахнути мечем лише шість разів. Коли він звик до цього, кількість змахів збільшилася до восьми. Потім він набрався досвіду в боях, і кількість змахів зросла до десяти.

Хранитель лабіринту отримав 10 ударів червоними блискавичними лезами й впав на коліна.

— Танець меча Паґми..!

Ґрід підскочив у повітря й вклав усю свою силу в Дайнслейф.

— Вбивство!

Чорний великий меч пронизав голову Хранителя. Після цього перед Ґрідом з'явилися вікна повідомлень.

[Ви перемогли Хранителя лабіринту великого мага Брахама!]

[Отримано 180 золотих.]

[Отримано 90 штук вишуканої залізної руди.]

[Отримано 33 штуки чорного заліза.]

[Отримано 45 штук оріхалку.]

[Отримано 3 вишукані магічні камені.]

[Отримано ключ від скрині зі скарбами Брахама.]

[Отримано 45 350 000 досвіду.]

[Підвищення рівня.]

[Підвищення рівня.]

[Підвищення рівня.]

[Підвищення рівня.]

[Підвищення рівня.]

[Підвищення рівня.]

[Підвищення рівня.]

[Підвищення рівня.]

Під час рейду на Малакуса у групі Ґріда було 17 осіб. Тому кількість отриманого досвіду була невеликою через його розподіл між учасниками. Але зараз він отримав стільки досвіду, бо самотужки провів рейд.

Рівень Ґріда, який був 106 завдяки полюванню на големів у лабіринті, одразу підскочив до 114. Крім того, Ґрід отримав десятки дорогого чорного заліза та оріхалку, але його вираз обличчя був невтішним.

— Окрім досвіду, нагороди ― відстій…

Він був справді розчарований. Хіба бос не мав би скинути хоча б один унікальний предмет?

“У боса високі характеристики, але немає спеціальних атакувальних вмінь, але… Хіба він не мав би скинути предмети, це ж бос?”

Хранитель лабіринту не використовував жодних вмінь від початку до самої смерті. Махання руками було його єдиним способом атаки, тому він не міг нічого зробити після того, як руки були деформовані. Але все ж було ще одне, що слід врахувати.

Джішука та Вантнер цього не знали, але хіба Ґрід не активував десятки магічних пасток Брахама, коли вперше потрапив на арену?

Реагувати на такі раптові пастки було практично неможливо. Шкода становила сотні тисяч. Ґрід вижив лише завдяки своєму пасивному вмінню, але інші гравці точно загинули б від цих пасток.

Пастки входили до складу рейду, тож навіть якщо Хранитель лабіринту був слабким, складність самого рейду була вищою, ніж у битві проти Малакуса. Проте нагородами за рейд були лише матеріали для виготовлення?

“Звісно, чорне залізо та оріхалк дорогі, але… я сподівався на якісь спеціальні предмети.”

Тоді простір навколо Ґріда почав руйнуватися. Ґрід пройшов повз останки Хранителя і зайшов у невеличку печеру. І тоді він побачив це. Усередині печери поруч стояли три скриньки!

— Оох!

Ґрід згадав про ключ від скрині зі скарбами Брахама, який випав із Хранителя лабіринту.

— Аха‑хах! Ось воно! Справжня нагорода лежить окремо!

Ґрід став перед трьома скриньками.

Перша скринька була пишно прикрашена і яскраво сяяла. Її цілком можна було назвати скринею зі скарбами. З іншого боку, друга скринька була вся пошкрябана, і її дизайн був простим. Нічого особливого в ній не було. І нарешті, третя скринька. Вона була просто старою дерев'яною скринькою.

Був лише один ключ!

Звичайна людина подумала б, що пишна скринька зі скарбами ― це пастка, а справжніми скарбами є стара скринька. Ні, звичайна скринька без будь‑яких особливостей може виявитися фальшивим скарбом. Ця думка викликала б глибокі роздуми.

Але Ґрід був простим.

— Звісно, ця блискуча скринька ― і є скарб! Якщо буду довго вагатися, це тільки підкреслить мою нерішучість!

Ґрід дістав із інвентарю ключ і вставив у вишукану скриньку.

Ґрід упевнено посміхався. Він без жодних сумнівів вставив ключ у скриню зі скарбами. Скриня відреагувала, широко розчинившись.

— Ооо!

З’явився яскравий спалах світла, і вміст скрині проявився! Ґрід з нетерпінням ковтнув слину. Потім він нахмурився.

— …Що це?

У скрині не було ні барвистих скарбів, ні рідкісних предметів. Там було лише одне яйце. Саме так. Це не було яйце якогось конкретного монстра чи тварини, це було просто яйце. Судячи з розміру, форми та кольору, це було звичайне яйце.

— ..?

Ґрід онімів. Він бився з монстром і дістався сюди, лише щоб отримати яйце?

— …

Тіло Ґріда затремтіло. Він нарешті не зміг стримати гнів і викрикнув.

— Чорт! Як підло! Що це, блін?! Я ним навіть не наїмся! Та чого взагалі яйце в скрині зі скарбами? Який в цьому сенс, кляті розробники? Якщо ви вже робите гру, то хоч трохи подумайте над цим.

Він забув про це через свою недавню смугу удачі.

— …Так, початково мені не щастило.

Чи було це знаком того, що його невдачі знову почнуться? Ґрід виглядав наляканим, а потім зітхнув. Він подивився на дві скрині, що залишилися, з незадоволеним обличчям.

— Справжній скарб десь в одній з них… — озираючись назад, він усвідомив, що був надто наївним. — Треба було відкрити стару скриню… Ха…

Він глянув на першу скриньку і хотів перевірити, чи можна повторно використати використаний ключ, але той уже був знищений.

— Я не хочу так повертатися… Чекай.

Ґріду раптом спало щось на думку. Він без зволікань взявся до справи.

— Створення предмета!

[Який предмет бажаєте створити?]

Ґрід відповів на запитання системи.

— Ключ.

Саме так. Ґрід збирався створити універсальний ключ, щоб відкрити дві інші скрині. Вміння «Створення предметів» мало обмежену кількість використань, тож йому слід було бути обережним, але Ґрід чудово усвідомлював це після створення Провалу.

“Наявність універсального ключа, здатного відкрити будь‑що, принесе мені постійну користь у майбутньому. Це надто добре, щоб пройти повз, навіть якщо доведеться витратити один слот.”

Скрині зі скарбами були важливим елементом ігор. Зокрема, гравці RPG та пригодницьких ігор були змушені носити з собою ключі від скринь зі скарбами. Під час своїх пригод вони стикалися з незліченною кількістю скринь. А що, якби існував універсальний ключ, який міг би відкрити всі типи скринь? Це було б справді ідеально. Він міг би отримувати всі види нагород щоразу, коли натрапляв на скриню.

Те саме стосувалося й Satisfy.

“Потрібен універсальний ключ.”

[Ви вирішили?]

Ґрід рішуче кивнув.

— Так.

[Які матеріали бажаєте використати?]

Ключ Брахама був виготовлений із чорного заліза. Чорне залізо було також матеріалом, з якого зроблений Дайнслейф.

“Міцність чорного заліза ― це щось особливе. Якщо я зроблю його з чорного заліза, то зможу користуватися ним майже вічно.”

Ключ Брахама був одноразовим через специфіку події, але ключ Ґріда буде іншим. Ґрід прийняв рішення.

— Чорне залізо.

[Спроєктуйте предмет.]

— Хмм…

З цього моменту Ґрід став обережним. Яким має бути вигляд універсального ключа, здатного відкрити будь‑що? Він переймався цим. Вирішити було нелегко. Раптом він згадав грабіжників із серіалів, фільмів та аніме, які дивився.

“Дріт..!”

Грабіжники. Хіба вправні грабіжники не могли відкривати всі типи замків лише за допомогою двох дротів? Навіть якщо він бачив це у фільмі, це могло бути насправді можливим. Зрештою, Ґрід намалював на кресленні два шматки дроту. Вони були занадто тонкі, тож він їх стер і намалював знову. Намалювавши дизайн у вигляді циліндричного стовпчика, він пробив у центрі маленький отвір і з’єднав там два дроти.

Це було дуже неакуратно, але Ґрід був задоволений і натиснув кнопку «Завершити». Тоді система, як завжди, надала йому останній шанс.

[Ви вирішили? Коли ви завершите креслення, кількість доступних творінь від вміння створення зменшиться на один.]

— Я вирішив! — енергійно відповів Ґрід.

У той самий час на кресленні з’явилися всілякі цифри та літери. За мить креслення було готове.

[Будь ласка, опишіть характеристики предмета.]

— Неймовірний, розроблений за науковими принципами ключ, здатний відчиняти будь‑які замки!

[Будь ласка, дайте назву предмету.]

Далі йшла назва.

— Майстер‑ключ!

[Ви вирішили назвати його «Майстер‑ключ»?]

— Так!

Дзінь…

Перед Ґрідом з’явилася готова голограма Майстер‑ключа разом з описом.

[ Майстер‑ключ

Ключ, виготовлений із чорного заліза. Його форма дещо неоднозначна, щоб називати його ключем. Якщо повісити його на шию, він виглядає як намисто. Якщо одягнути на зап’ястя, він виглядає як браслет.

Зовнішній вигляд дуже скромний, але виготовлений він із чудових матеріалів. Крім того, його характеристики напрочуд вражаючі. Він може відкривати багато типів замків.

* Чим вища вправність користувача, тим більше типів замків можна відкрити.

Умови використання : вправність понад 300.]

— Ось воно!

Результат був надзвичайно успішним. Хіба Ґрід не був першим за вправністю?

— Цей предмет саме для мене! Аха‑ха‑ха.

Тепер йому залишалося лише виготовити його. Але для цього треба було виплавити чорне залізо. Йому доведеться повернутися до кузні. Ґрід не хотів цього робити.

“Я заблукав у цьому лабіринті. Я потрапив сюди випадково. Зможу я знайти дорогу назад? А що, як ця печера повністю зникне, поки мене не буде? Це скарбниця, тож її не так легко виявити іншим… Може, є якийсь часовий ліміт, після якого вона зникне?”

Тоді він почув голос Джішуки з‑за спини.

— Ґріде! Ти в безпеці?

Вона занепокоїлася, коли Ґрід довго не виходив із печери. Тоді Ґрід широко посміхнувся.

— Стріла фенікса..? Вона, як здається, має досить високу температуру…

«Стріла фенікса» Джішуки була найпотужнішою атакою, яку вона продемонструвала під час рейду на Малакуса. Вогняна стріла нагадувала гігантського фенікса, а там, де вона вибухала, з’являлася кипляча лава. Це вміння завдавало величезної шкоди, але Джішука не часто її використовувала, оскільки вона витрачала 100% її мани. Але зараз Ґрід змусив Джішуку.

— Джішуко, ти бачиш мене прямо біля входу в печеру? Будь ласка, вистріли сюди «Стрілою фенікса».

— Що?

Джішука нахмурилася. Він хотів, щоб вона використала своє вміння просто так? Вона подумала, що Ґрід здурів. Він зрозумів, що вона не розуміє, і пояснив.

— Мені зараз потрібен вогонь, щоб переплавити мінерали. Мені треба зробити невеличкий предмет.

— …Ти хочеш сказати, що хочеш використати мою «Стрілу фенікса», щоб розпалити вогонь?

— Точно.

— …

Абсолютна техніка майстра‑лучника буде використана для переплавлення мінералів? Джішука відчула сором. Вона прикусила нижню губу й затремтіла, коли Ґрід закопав її.

— Ти не в тому становищі, щоб відмовляти мені. Розумієш? Є багато гільдій, які радо мене приймуть.

— …

— Це ж не так важко, правда? Не будь такою гордою.

Ґрід більше не був боязким перед нею. Він досить гнучко використовував людей у своїх інтересах. Джішука відчувала, що він став зовсім іншою людиною порівняно з тим Ґрідом, якого вона зустріла два тижні тому. Це було досить втішним.

— Добре.

Краще було допомагати одне одному.

“Ґрід ― коваль, який вміє робити легендарні предмети. Допомогти йому створити такий предмет ― це не погано.”

Джішука намагалася мислити якомога позитивніше, прицілюючись з лука у залишки печери. Потім вона попередила Ґріда.

— Обережніше з вибухом.

На кінці стріли з’явилося невелике полум’я, яке раптово перетворилося на гігантську вогняну кулю. Тоді Джішука вигукнула.

— Стріла Фенікса!

Невже це був крик птеродактиля? По печері пролунав гучний крик, що боляче вдарив по вухах Ґріда. Палаючий птах вилетів із печери, залишаючи за собою палаючий слід. Потім він миттєво зник.

Ґрід побачив місце, яке горіло, і з радісним обличчям побіг туди. Він дістав ковадло та молоток і почав плавити чорне залізо. Тим часом у Джішуки вичерпалося 100% мани, і вона, відчуваючи запаморочення, притулилася до стіни.

— Коли мою фірмову техніку використовують ось так… Це дуже неприємно.

З іншого боку, Вантнер побачив, що сталося, і заздрісно дивився на Ґріда.

“Змогти так поводитися з Джішукою… Це перший раз, коли я зустрічаю такого чоловіка, як ти, Ґріде! Ти крутий!”

Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі . Смакуйте улюблені веб-новели рідною мовою!

Також заходь у мій телеграм , там я публікую одразу готові томи у .pdf і .epub