Розділ 114

Ґрід був приголомшений шматком золота перед собою. Тим часом зі скрині, з якої виходив дим, з'явилася чиясь тінь. Джішука помітила її та рефлекторно атакувала.

Вона вихопила стрілу, натягнула тятиву і вистрілила менше ніж за секунду. Як же ця істота відреагує на таку швидку атаку?

— Е?

— Що?

Джішука та Вантнер були шоковані. Тінь, що з’явилася зі скрині, підняла палець і спалила стрілу Джішуки до попелу.

[Мене не раді бачити у цьому світі після 300 років? Як сумно.]

Тінь виявилася довговолосим, вродливим чоловіком. З‑під розпущеного волосся виднілися гострі очі. Він по черзі глянув на Джішуку та Вантнера, а потім подивився на Ґріда, ніби вони його не цікавили.

“Він ― сильний. Як мінімум, він на тому ж рівні, що й Малакус.”

Він одразу ж знешкодив швидку атаку Джішуки. Вона та Вантнер були впевнені, що у разі бою вони програють. Їм полегшало, що він не зацікавився ними. Але Ґрід був іншим. Він не міг збагнути ситуацію й розлючено крикнув на того, хто намагався його вбити.

— Ти, ідіот! Чого ти раптом захотів когось вбити? Ти, підлий виродку! Як ти відповіси за свої вчинки? Га?

Ґрід, який витягнув Дайнслейф, раптом здригнувся від страху й відступив. Чоловік, що з’явився зі скриньки, мав прозоре тіло, а його ноги ширяли в повітрі. Це був привид.

— А‑а‑а..!

Він думав, що з маленької скриньки з’явилася людина з гнучким тілом, але насправді це був привид.

Ґрід був військовим, який присвятив себе службі своїй країні, але, на жаль, був безсилий проти привидів. Його охопив такий страх, що він думав, ніби ось‑ось обмочиться. Його обличчя було блідим і переляканим.

“Треба було вступити до морської піхоти!”

Ґрід поринув у пізнє розкаяння, коли привид звернувся до нього.

[Ти вижив після моїх магічних пасток. Ти відкрив усі три скриньки, що мали різні типи замків. Оскільки тебе захищав павраній, ти є Наступником Паґми?]

— Наступник Паґми? Що це таке?

— Шшш. Здається, квест Ґріда просувається. Тихо і не перебивай.

Джішука відійшла в куток, забравши з собою збентеженого Вантнера. Її очі сяяли, коли вона дивилася на Ґріда та привида, що розмовляли.

“Це нагода дізнатися, який саме клас у Ґріда.”

Тим часом Ґрід почав оговтуватися від зустрічі з привидом.

“Він згадав про Наступника Паґми… Знову починається застоялий класовий квест?”

Ґрід повністю оговтався. Він глибоко вдихнув і відповів.

— Саме так. Я ― Наступник Паґми. А ти хто?

Привид відповів.

[Мене знали як великого мага Брахама. Ти прийшов до лабіринту, який я створив для пошуку корисних копалин? Якщо ти ― Наступник Паґми, то вже давно мав би зацікавитися цим місцем. На відміну від Паґми, ти, здається, не виявляєш особливої цікавості та прихильності до корисних копалин.]

Цей привид стверджував, що є легендарним великим магом Брахамом! Якщо Ґрід правильно зрозумів його слова, то Лабіринт големів, судячи з усього, був створений саме для Наступника Паґми. Це місце здавалося Ґріду дуже привабливим, адже големи були зроблені з різних мінералів, а сам лабіринт був шахтою. Він міг збирати мінерали в будь‑якій частині лабіринту.

“Якби я дізнався про це місце раніше, то прийшов би раніше… Але…”

Це було абсурдно.

— Ти створив таке місце, бо чекав на мене? А що якби я так і не з’явився тут за все своє життя?

[Я створив ще 27 таких місць по всьому континенту. Навіть якби це затягнулося, я вірив, що одного дня наша зустріч відбудеться. Особисто я сподівався, що вона відбудеться раніше.]

— …То чого ти хотів зустрітися зі мною?

Брахам вказав на метал, що ширяв перед Ґрідом.

[Його називають павранієм. Цей метал є вершиною всіх мінералів, створених руками Паґми та моєю магією. Він твердіший за божественний метал адамантій, легший за мітрил і чудово поєднується з магічною енергією. Крім того, він має виняткову еластичність, як у джаффи.]

— Що?

Мінерал, що поєднує в собі всі переваги найкращих мінералів? Якщо це правда, його справді можна назвати ідеальним.

[…Він може самостійно приймати рішення та рухатися за власною волею. Це його єдиний недолік.]

“Мінерал, створений Паґмою…”

Ґрід уже не чув голосу Брахама. Він загубився у багатстві та красі павранію, що кружляв у повітрі.

Чи зможе він працювати з мінералом, створеним Паґмою? Він хотів би спробувати, навіть якщо це закінчиться невдачею. Яким буде результат, якщо він виготовить предмет із цього мінералу? Це був шанс опосередковано відчути майстерність Паґми через створений ним мінерал.

Ґріда охопила цікавість. Але Брахаму не подобалося, що Ґрід не приділяв йому уваги. Він знову вказав своїм тонким пальцем. І тоді з’явилося полум’я. Це був той самий вогонь, що спалив стрілу Джішуки. Вогняна куля полетіла в бік обличчя Ґріда й вибухнула.

— Божевільний..!

Павраній знову захистив Ґріда. Завдяки його швидкій реакції Ґрід уникнув небезпеки, після чого він зціпив зуби.

— Що? Чого ти знову на мене накинувся?

Погляд Брахама був спрямований на павраній, а не на Ґріда.

[Клятий шматок металу… Ти досі надаєш перевагу ковалю.]

— Гей! Що це було? Е? Псих! Нащо знову атакувати?

Ґріда роздратувало, що його проігнорували. Погляд Брахама знову повернувся до нього. Він коротко пояснив, чому атакував.

[Зосередься.]

— …

Це була поведінка дорогого репетитора! Ґріду це не сподобалося, але він зосередився, щоб просунутися у завданні. Тоді Брахам почав своє пояснення.

[Кінець життя… Я сподівався, що Паґма щось для мене зробить. Я допомагав Паґмі виготовляти павраній лише для того, щоб моє бажання здійснилося. На виготовлення павранію нам пішло 9 років і 11 місяців. Але все має свою межу. Паґма, який відрізнявся силою та міцним здоров’ям, помер незабаром після завершення роботи над павранієм. Навіть той, кого шанували як легенду, не зміг уникнути років і помер від старості.]

— …

[Все було марно. Усе, чого я сподівався досягти, здавалося втраченим. Я відвідав гномів і попросив їх виготовити щось із павранію, але їхні крихітні м’язи не змогли навіть переплавити його. Я був у відчаї! Я впав у розпач!]

Брахам закричав, підлетівши ближче до Ґріда. У його очах відбивалися суперечливі емоції: гнів, радість і навіть божевілля.

[Але тепер я зустрів тебе! Наступнику Паґми! Я хочу, щоб ти втілив останню надію, яку Паґма не зміг здійснити! Створи її! Посудину душі! Нагороди всі мої зусилля, спрямовані на захист павранію навіть після моєї смерті!]

— Посудину душі?

Тоді перед Ґрідом спалахнуло вікно сповіщення.

[ Наступник Паґми

Складність: класове завдання.

Ви, безсумнівно, успадкували ковальські навички Паґми, а також його майстерність у володінні мечем.

Але ви досі не знаєте, ким був Паґма.

Хто такий Паґма? Якби він був просто ковалем із хорошими навичками, легенди про нього не поширилися би по всьому континенту.

Слідуйте за легендами про Паґму. Якщо ви зможете зібрати всі легенди, то по‑справжньому зрозумієте Паґму і втілите його волю.

У той момент народиться нова легенда.

* Це класове завдання не має обмежень за часом.

* Завдання легендарного класу має силу змінити світ Satisfy залежно від результату.

Умови виконання класового завдання : успішно виконати всі пов'язані завдання.

Нагорода за виконання : невідома.

* Друге класове завдання: Воскресіння великого мага.

Легендарний великий маг Брахам був генієм. З самого початку навчання магії він вважався найкращим магом усіх часів. Існував міф, що він вижив у битві з вогняним драконом Трауком. З віком він почав сумувати через те, що був смертним. Психічно та фізично він уже перевершив людські можливості. Тому він прагнув стати безсмертним.

Після тривалих досліджень він винайшов Посудину душі, яка мала перетворити його смертну душу на безсмертну. Але Посудина душі ― це предмет, якого не існує в цьому світі, і створити його неможливо.

Він шукав абсолютно новий мінерал, який можна було б використати як матеріал для неї, і дізнався, що його старий друг Паґма намагається створити мінерал, який не існує в цьому світі. Він звернувся до Паґми й допоміг йому в роботі. Вони об’єднали свої сили й створили мінерал під назвою «павраній».

Брахам не мав сумнівів, що павраній можна використати для виготовлення Посудини душі. Але єдиним ковалем, здатним виплавити павраній, був Паґма, який, на жаль, помер від старості.

Зрештою, Брахам не зміг здійснити своє бажання!

Він з нетерпінням чекав на день, коли народиться Наступник Паґми, щоб створити Посудину душі, і перед смертю створив 28 копалень та облаштував лабіринти по всій землі. Кожен лабіринт сповнений мінералів, і він вірив, що цього вистачить, аби заманити Наступника Паґми.

Минуло вже 300 років. З 28 частин душі Брахама, які були запечатані в 28 лабіринтах, одна нарешті зустріла вас.

Брахам хоче, щоб ви створили Посудину душі. Завдяки їй він воскресне з душею та тілом безсмертного.

* Умови виконання другого класового завдання : створити Посудину душі.

Нагорода за виконання : велика кількість павранію.]

— Велика кількість павранію? То це не весь павраній?

[Хіба я не казав, що по всьому континенту розкидано ще 27 лабіринтів? Іще 27 частин павранію теж існують. Якщо ти створиш Посудину душі з цього павранію, я дам тобі решту.]

Казали, що адамантій походить зі світу богів. У світі людей його було дуже мало, що робило його найрідкіснішим серед усіх мінералів. Але не можна було виключати, що у світі богів адамантію було багато.

З іншого боку, павраній був штучно створеним мінералом. Спосіб його виготовлення в цьому світі вже не існував. Його запаси були ще обмеженішими, ніж у адамантію. Мало того, за своїми характеристиками він перевершував навіть адамантій. Ґрід не міг упустити нагоду здобути такий цінний мінерал. У нього також не було жодних підстав відмовлятися від класового завдання.

Ґрід легко прийняв рішення й кивнув.

— Добре! Я зроблю Посудину душі!

Але була одна проблема.

— Як її зробити? Може, просто зліпити миску для рису?

[Миску для рису?]

Посудину душі, яка мала об’єднати 28 розірваних частин душі та відродити її як безсмертну, порівняли з мискою для рису! Розлючений Брахман хотів убити Ґріда тут же. Але він стримався і ледь зміг пояснити.

[Бог здоров’я та мудрості, Джудар. Бог війни, Домініон. Богиня світла, Ребекка. Бог темряви та мору, Ятан. Нехай вони благословлять павраній. Після цього використовуй божественний павраній, щоб виготовити будь‑яку миску, яка тобі до вподоби, аби вона могла щось вмістити. Потім принеси її мені. Не зволікай.]

Ґрід висловив своє незадоволення.

— Мені треба отримати благословення від чотирьох богів? Як я це можу зробити? Тим більше, що я у ворожих стосунках із Церквою Ятана.

[У минулому я силою підкорив кожну церкву й попросив їх благословити його… Якщо це неможливо, спробуй придумати інший спосіб. Підлещуйся їм або благай. У будь‑якому разі, ти мусиш це зробити будь‑якими засобами.]

Брахам виглядав так, ніби збирався вбити Ґріда, якщо це не буде зроблено. Потім його душа почала зникати. Він був лише однією з 28 частин душі, тож йому було важко довго утримувати цю форму.

[Т…оді нащадок… Паґ…ми… Я ві…рю в тебе…]

Це було схоже на перегляд відео. Брахам використав свої сили, щоб вимовити останні слова, перш ніж повністю зникнути.

У голові Ґріда закрутилися думки.

“Завдяки рейду на Малакуса мої стосунки з церквами Ребекки, Домініону та Джудара поліпшилися. Не знаю, чи вони стали дійсно добрими, чи все ще бракує прихильності, але принаймні мене не вб’ють. Так, проблема ― це Церква Ятана. Бляха! Як мені отримати благословення від Бога Ятана?”

З іншого боку, Джішука мовчки спостерігала за подією і надіслала повідомлення Лаеллі, магічці гільдії.

— Ти знаєш мага, на ім’я Брахам?

Вона відповіла одразу.

— Звичайно. Брахам ― найсильніший маг в історії. Більшість магії в «Сатісфай» створена саме Брахамом, і його можна назвати вчителем усіх магів. Немає жодного мага, який би не знав про Брахама.

— Хех… Він такий знаменитий? А як щодо Паґми? Хто такий Паґма?

— Паґма? Не знаю… Я про нього чую вперше.

Паґма та Брахам були найвидатнішими ковалем та магом усіх часів, про яких ходило безліч легенд. НІПи були добре обізнані з історичними постатями, такими як Паґма та Брахам, оскільки вивчали історію Satisfy змалку. Але для гравців все було інакше. На відміну від НІПів, вони досліджували лише те, що їх цікавило. Джішука була лучницею, тому вона не знала про Брахама, тоді як магічка Лаелла знала лише про Брахама і зовсім не знала про Паґму.

Джішука дала наказ Вантнеру.

— Я хочу, щоб ти з’ясував, хто такий Паґма.

Якби вони знали, хто такий Паґма, то, звісно, змогли б з’ясувати, ким є Ґрід ― Наступник Паґми.

“Спочатку я не планувала копати глибше…”

Припускалося, що Ґрід має легендарний прихований клас. Вона не могла пропустити нагоду дізнатися, що це за клас.

— Хм?

Джішука, занурившись у роздуми, широко розплющила очі. Це сталося тому, що тіло Ґріда почало підніматися в повітря.

— Ах! Чоботи..! Як це можливо?

Вантнер остовпів, коли побачив, що Ґрід використовує Чоботи Брахама. Хіба у них не було обмеження рівня в 240? А Ґрід був лише на 114‑му рівні. По суті, Ґрід не міг би вдягнути цей предмет.

“Власне, плащ, який носить Ґрід, ― це Плащ Малакуса… Здається, у Плаща Малакуса 200‑й рівень. Може, Ґрід може використовувати будь‑які предмети, незалежно від умов використання?” — Джішука згадала, як Ґрід зміг скористатися Терном глибокої образи Ібелліна.

Чим більше вона дізнавалася про Ґріда, тим більше дивувалася. Тим часом Ґрід злетів до стелі обваленого підземелля й сказав їм обом:

— Я спочатку повернуся до кузні.

Ґрід злетів до самої стелі й миттєво зник з поля зору. Джішука та Вантнер захоплено вигукнули.

— А‑а‑а‑ах..! Супер!

— …Це ще крутіше, ніж я думав. У цій грі справді все залежить від сили предметів. Правда?

Вони уявили, як круто виглядав би Ґрід, літаючи й розмахуючи великим мечем. Може, це б викликало великий резонанс. З’явився воїн, здатний літати! Воїн, що вкрав магію у магів! Заголовки новин будуть схожими.

Та насправді він був ковалем.

Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі . Смакуйте улюблені веб-новели рідною мовою!

Також заходь у мій телеграм , там я публікую одразу готові томи у .pdf і .epub