Розділ 129 — Ціль завдання ― Ґрід (2)

Бокс помітив Тобана і з посмішкою привітався:

— Ти вже тут.

Бокс був надзвичайно вродливим чоловіком. У нього була чиста шкіра, виразне підборіддя та очі, настільки проникливі, що могли полонити серце будь‑якої жінки. Його довге чорне волосся було зібране у хвіст, і гармонія зовнішності та зачіски надавала йому вигляду молодого феодала зі східних картин.

Але ж кажуть: не варто судити лише за зовнішністю. Він занадто бавився з жінками. Його прізвисько ― «Принц‑восьминіг». Ходили чутки, що він одночасно тримав на гачку кількох жінок. Так багато жінок мали на нього зуб, що користувачки створили групу під назвою «Група вбивства Бокса».

— Ти вчасно.

Тобан, який нервував після розмови зі шпигуном, привітав Бокса. Потім він привітався також із Чорним Тедді та Асукою. Але на відміну від Бокса, їм бракувало товариськості. Вони проігнорували привітання Тобана й одразу ж закликали:

— Ходімо.

Чорний Тедді ― чоловік років сорока, зростом близько 2 м. Він не тільки мав гарну статуру, а й своїм поглядом справляв враження суворого чоловіка. Однак він завжди носив на руках милого плюшевого ведмедика, що зовсім не пасувало до його зовнішності та віку. Тобан зустрічався з ним кілька разів, але все одно важко було звикнути.

“Той плюшевий ведмедик…”

Чесно кажучи, на нього було важко дивитися. Велика волохата рука торкалася голови ведмедика. Кріт прошепотів Тобану, який весь цей час хмурився.

— Тобане, той, хто вбив Папу… Він одягнений у Броню святого світла. Гадаю, заради блага нашої церкви його слід покарати.

[Змінився зміст завдання «Нащадок Франца».]

— Ось воно як.

Вираз обличчя Тобана змінився, коли він ознайомився з новим змістом. Він пояснив ситуацію групі Бокса:

— Скарби, які я маю повернути, більше не у Ватикані. Їх перехопив один гравець, тож нам треба його вистежити.

Бокс виглядав стурбованим.

— Гравець? Ага, це точно обійдеться в кругленьку суму. Не знаю, хто він, але ніхто не віддасть квестові предмети просто так. Він, певно, попросить багато грошей.

Тобан похитав головою:

— Гроші ― не проблема. Ми мусимо битися з ним. Змінений квест наказує мені вбити його. Здається, якщо його вбити, скарби випадуть.

Бокс знову пожвавішав.

— Реально? Добре, що все так просто.

Четверо людей, що зібралися тут, були топрейтерами. Об’єднавши сили, їм буде легко перемогти гравця.

— Я скоро його знайду.

Бокс був упевнений у собі. Чорний Тедді й Асука поводилися так, ніби це дрібниця. Тобан відчув необхідність змусити їх бути обережнішими.

— Хоча зміст квесту і змінився на бій з гравцем, рівень складності все ще залишається SS. Це означає, що противник сильний, тож нам слід бути пильними. Поділитися інформацією про завдання.

Інформація про завдання Тобана з’явилася перед ними трьома.

[ Нащадок Франца (2)

Складність: SS

Згідно з інформацією від шпигуна, загадкова постать самотужки вбила папу і заволоділа скарбами Франца. На жаль, схоже, що саме він носить їх.

Лише нащадок Франца може носити його скарби, тож план Паскаля довести свою справжність поступово зводиться нанівець.

Знайдіть його та вбийте!

Потім заберіть скарби Франца!

Умови виконання завдання : вбити невідому особу та повернути корону, броню та рукавиці Святого світла.

Нагорода за виконання : +5 до рівня. Меч Мудрості.

Провал завдання : план Паскаля стати папою зірветься. Паскаль почне вас ненавидіти.]

— ..?

Вираз обличчя Бокса застиг. Чорний Тедді також завагався, продовжуючи гладити плюшевого ведмедика. Настала мить тиші. Тоді Асука вперше відкрила рота.

— Навіть я не зможу вбити папу сама.

Асука посідала 28‑ме місце в об’єднаному рейтингу. У гільдії її бойові здібності часто порівнювали з Поном або Реґасом. Власне, вона вже самостійно вбила боса рівня трохи нижче 200. Але, згідно з інформацією, що була в їхньому розпорядженні, папа мав щонайменше 330‑й рівень.

Вона ніколи не наважилася б спробувати вбити його самотужки. Але та загадкова постать, про яку йшлося в описі завдання, нібито вбила папу сама.

— Хтось, здатний перемогти папу… Він має бути щонайменше у першій десятці й мати прихований клас. Може, це був Аґнус?

7‑ме місце в об’єднаному рейтингу ― Аґнус! Він мав один із трьох епічних прихованих класів. Про нього ходили незліченні неймовірні легенди.

Бокс звучав схвильовано:

— Якщо це він, то буде цікаво. Це шанс з’ясувати, яким може бути його прихований клас.

Але Чорний Тедді заперечив:

— Хіба противник не засильний? Ми можемо всі просто померти.

Асука шикнула на нього.

— Якщо боїшся ― йди геть. Я сама буду битися.

— Юна леді…

Асука була дочкою голови правління глобального конгломерату. А Чорний Тедді ― її супровідником. Чорний Тедді запустив Satisfy за її наказом. Асуці потрібен був супровідник у грі, і вона обрала його.

Спочатку Чорний Тедді не знав, як грати в цю гру. Але, граючи в Satisfy разом з Асукою, він став рейтером. Тепер, як справжній геймер, він інколи забував про свої обов’язки.

— Тоді я йду. Не хочу втрачати досвід… Так важко качатись все‑таки…

— А, так? Ти реально підеш? Я розумію. Тоді ти звільнений. Мені не потрібен помічник, який не слухається свого керівника.

— Це був жарт. Я буду битися разом з тобою.

Чорний Тедді був головним годувальником, який утримував своїх старих батьків і брата, що страждав на невиліковну хворобу. Йому потрібна була величезна зарплата Асуки, щоб покрити витрати на прожиття, а також медичні рахунки брата. Тож він не міг її покинути. Насправді, справа була не лише в грошах. Він був поруч з Асукою з п’ятирічного віку, тож прив’язався до неї.

— Якщо ви визначилися, то вирушаймо.

Була сформована група для полювання на невідому особу, яка вбила папу. Вони отримали вказівки від шпигуна й почали відстежувати шлях цієї людини.

А потім, через три години? У темному лісі, що нагадував ніч завдяки густим деревам, які затуляли сонячне світло, Тобан помітив чоловіка, що сам ішов.

— Шшш!

Тобан жестом наказав своїм супутникам зупинитися. Потім вони сховалися, наскільки це було можливо, у кущах.

— Це він? — запитав Бокс, спостерігаючи за чорноволосим чоловіком, що йшов приблизно за 100 метрів попереду них.

Тобан кивнув:

— Саме так. Система каже, що це він.

Бокс був здивований.

— Що він робить у такому пошарпаному плащі? Він виглядає аж надто бідним. Він реально наша ціль?

Тобан відповів:

— Хайлевели не завжди озброюються найліпшими предметами. Дехто не любить привертати до себе увагу.

Плащ, який носив чорноволосий чоловік, здавався Тобану дещо знайомим. Але на ньому не було жодних особливих візерунків. Тому він не надав цьому особливого значення. Асука мовчки поглянула на Чорного Тедді. Він служив їй майже 20 років, тож міг прочитати значення її погляду.

— Я зрозумів. Я протестую його здібності, — тоді Чорний Тедді застосував уміння. — Виклик чорного ведмедя.

Найбільшим ведмедем на Землі був гризлі. Довжина тіла самців становила близько 3 м, а вага ― понад 600 кг. Їх можна було порівняти з компактним автомобілем. Чорний ведмідь, якого викликав Чорний Тедді, був приблизно в 1,5 раза більшим і важчим за гризлі.

Ведмідь заревів і кинувся на чорноволосого чоловіка.

— ..?

Той, який до цього мирно наспівував, зупинився, почувши галас. Потім він обернувся. Щойно його обличчя стало видно, над головою з’явився ідентифікатор «Ґрід». Очі Тобана розширилися.

“Е? Ґрід?”

Поки Тобан здивовано роздумував, чорний ведмідь влучно замахнувся передньою лапою прямо в обличчя Ґріда. Тобан запізно отямився й вигукнув у паніці:

— С‑стоп! Зупини ведмедя!

— Що? З чого це раптом?

Чорний Тедді збентежився, і тоді тіло величезного чорного ведмедя було розсічене десятками гострих ударів. Потім воно перетворилося на сіре світло.

— …Сильний!

Бокс замилувався цим.

Чорноволосий чоловік, тримаючи в руці невеликий кинджал, в одну мить розправився з прикликаним монстром 200‑го рівня. Неймовірна шкода. Бокс знав лише двох людей, здатних завдавати такої фізичної шкоди: Джішуку та того, хто в шоломі у формі черепа.

“Так, він достатньо сильний, щоби перемогти папу. Але я не знаю нікого, на ім’я Ґрід…”

Він не рейтер? Як він міг бути таким сильним, не бувши в рейтингу?

“Може, у нього прихований клас?”

Поки Бокс висував припущення, Чорний Тедді лютував.

— Ти, підлий виродку..! Як ти смієш різати милого ведмедика, навіть не змигнувши оком!

— Г‑гей! Почекай!

Тобан намагався спокійно вирішити ситуацію, але це було марно. Чорний Тедді обожнював ведмедів, і коли його гнів виходив з‑під контролю, лише Асука могла його вгамувати. Але Асука дозволила йому розгулятися.

— Виклик бурих лицарів‑ведмедів!

Було викликано трьох бурих ведмедів, удвічі менших за чорного ведмедя, але озброєних шоломами, обладунками, мечами та щитами. Вони були 240‑го рівня! Чорний Тедді наказав їм:

— Помстіться тому, хто вбив вашого побратима!

Ведмеді, перебуваючи під впливом психологічного стану свого господаря, розлючено кинулися на Ґріда. Вони почали тиснути на нього, використовуючи свою майстерність володіння мечем. Але їхній натиск був нетривалим. Ґрід ухилився від атак бурих ведмедів і контратакував, встромивши кинджал у щілину в броні одного з них. Однак прикликані істоти не відчували болю. Вони продовжували розмахувати мечами в бік Ґріда, незважаючи на тяжкі поранення.

Ґрід клацнув язиком.

— Чого ви такі сильні?

Ґрід кинув дротик у лицаря‑ведмедя. З дротика виринув отруйний туман.

Отруєні лицарі почали стікати кров'ю й спотикатися. Ґрід скористався цією нагодою, щоб завдати смертельних ударів, а потім перевів погляд на ліс, де ховалася група Тобана.

— Що це за ведмеді? Вони що, з цирку?

Аж тут Тобан глянув на Ґріда й усвідомив.

“Це не системна помилка… Ґрід справді переміг папу.”

Чорний Тедді посідав перше місце в рейтингу закликачів. Під час випробування на вступ до гільдії він прикликав лицарів‑ведмедів і продемонстрував чудові навички у бою проти Фейкера. А тепер ці могутні лицарі‑ведмеді загинули від рук Ґріда всього за дві хвилини.

“Коли ж він став таким сильним?”

Вважалося, що у Ґріда є легендарний прихований клас. Це був найсильніший клас, який можна було отримати в Satisfy. Але рівень Ґріда все ще був низьким. Коли два тижні тому він переглядав вікно інформації про гільдію, рівень Ґріда був лише на початку сотні.

“У будь‑якому разі, це добре.”

У Тобана було багато запитань, але він міг задавати їх поступово. Тобан збирався попросити Ґріда допомогти йому із завданням.

Але ситуація пішла не так.

— Гей, Ґріде…

— Я тобі цього не пробачу!

У ту мить, коли Тобан піднявся, щоб привітатися з Ґрідом, Чорний Тедді виринув із кущів і прикликав нових улюбленців. Крім того, Асука вже обмінювалася ударами з Ґрідом.

Тобан припустився помилки. Якщо подумати, Ґрід ніколи не зустрічався з новими членами гільдії. Тож вони не знали один одного. Можливо, вони бачили псевдоніми один одного у вікні інформації про гільдію чи у чаті, але, ймовірно, забули їх, оскільки це не мало значення.

— Гей, всі, ану стоп… Ми ж в одній гільдії…

Тобан намагався вгамувати їх, але марно. Через атаку з двох боків від Чорного Тедді та Асуки Ґрід витягнув свій великий меч.

— Хіба це не досить цікава ситуація?

Бокс розпізнав Ґріда, побачивши великий меч, і багатозначно посміхнувся. Потім він застосував магію маріонеток, що була символом з'єднувачів, і почав керувати тілом Тобана. Ситуація набувала все гіршого характеру.

Тобану хотілося плакати.

Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі . Смакуйте улюблені веб-новели рідною мовою!

Також заходь у мій телеграм , там я публікую одразу готові томи у .pdf і .epub