Розділ 130 — Ціль завдання ― Ґрід (3)

Перемігши папу, Ґрід покинув Ватикан, щойно його завдання завершилося, і був готовий до нових пригод. Але перед цим йому потрібен був час, щоб відновити сили.

— Вийти з гри.

Ґрід знову став Шіном Йон‑У. Він вийшов із капсули й одразу ж почав шукати їжу.

— Який же я голодний.

Він розсіяно підтягнув боксери на стегна, відкриваючи дверцята холодильника. Всередині були рулети з шинкою та яйцем, м’ясо та всілякі страви. На столі лежала записка від матері.

«Сину. Не забувай регулярно їсти! Заробляти гроші ― це добре, але не грай у гру занадто багато і не забувай про фізичні вправи.^^»

Його рідна мати. Раніше Йон‑У, обтяжений боргами, завжди був джерелом турбот для родини. Йому часто доводилося вислуховувати докори батьків. Але тепер він змінився. Він досяг успіху в грі й виплатив не тільки свої борги, а й борги батька. Тепер він став надійним старшим сином, а не тим жалюгідним сином, про якого їм доводилося турбуватися.

— Я буду працювати ще старанніше.

Йон‑У більше не хотів, щоб батьки турбувалися. Він не хотів знову бачити їх пригніченими. Він хотів, щоб вони були такими ж щасливими, як і зараз. Тож він нагадав собі: Satisfy ― це не просто гра, це його робота! Він швидко завершить це завдання і перейде до виготовлення предметів, заробляючи більше грошей і роблячи свою сім’ю щасливішою.

Він доїв. Йон‑У трохи відпочив і подивився телевізор. Потім перемкнув на канал, присвячений Satisfy, і задрімав.

У новинах повідомлялося, що папу Церкви Ребекки вбив невідомий. Журналісти з великим ентузіазмом аналізували, хто саме вбив папу і кого оберуть новим папою. Але Йон‑У не побачив цих новин, оскільки заснув.

Через 30 хвилин він прокинувся й вимкнув телевізор. Він потягнувся, а потім повернувся до капсули, щоб увійти в Satisfy.

— Я в найкращій формі.

Він смачно пообідав і добре відпочив. Ґрід енергійно рушив до місця призначення. Завдяки чистому повітрю він наспівував, прогулюючись лісом. Але по дорозі на нього хтось напав.

Спочатку з’явилися ведмеді й атакували, а потім вискочили люди. Їхні псевдоніми були «Чорний Тедді» та «Асука». Вони були дещо знайомими, але Ґрід не міг пригадати, хто вони такі. Тоді, не встигнувши зрозуміти, чому, почалася битва…

— Що це за ведмеді?

Прикликані істоти відповідали смакам закликача. Зазвичай чоловіки‑закликачі віддавали перевагу вродливим жінкам, а жінки ― вродливим чоловікам. Також існувала сильна тенденція прикликати монстрів, які вселяли страх у супротивника.

Але ці ведмеді? Звісно, було чимало гравців, які любили улюбленців у вигляді тварин, як‑от Чорний Тедді. Однак ця любов не досягала рівня Чорного Тедді. Це були не просто один чи два ведмеді. Наче фанатик ведмедів, усі його улюбленці були ведмедями.

— Виклик білого ведмедя‑воїна!

Ґрід уже перемагав різні види ведмедів. Тепер Чорний Тедді викликав білого ведмедя. Він був одягнений у червоний плащ і мав на собі чорні сонцезахисні окуляри. Чомусь це виглядало безглуздо. Ведмідь із серйозним виразом обличчя та схрещеними руками виглядав досить смішно.

“Хіба це не мило?”

Ґрід розслабився і втратив пильність. Білий ведмідь‑воїн не пропустив цього шансу. Він з блискавичною швидкістю зірвався з місця й завдав аперкоту.

[Отримано 2 550 шкоди.]

[Активовано ефект «Кільця Дорана».]

[Відновлено 1 275 здоров’я.]

— Ах!

Швидко й потужно. Тоді до здивованого Ґріда наблизилася Асука. Вона одночасно розмахувала двома мечами.

[Отримано 2 900 шкоди.]

— Дівка..!

Він швидко отримав поранення. Було важко захиститися від двох мечів, що атакували різні частини тіла.

“А вони сильні.”

Він самотужки переміг папу. Можливо, він вважав себе найсильнішим? Ця думка швидко зникла, коли Ґрід збагнув ситуацію. Потім він подивився на Чорного Тедді та Асуку. За допомогою своєї гострої проникливості, він оцінив їхню бойову силу.

“Що?”

Ґрід здивувався. Бойова сила Асуки становила 18 000, а Чорного Тедді ― лише 9 000, але завдяки його улюбленцям вона зросла до 20 000.

“Їхні ніки здаються знайомими. Вони топрейтери?”

Ґрід поспішно відкрив свій інвентар. Потім він дістав комплект Святого світла, який був настільки вишуканим, що його навіть було обтяжливо носити.

[Ви спорядили комплект Бойового спорядження святого світла.]

[Отримано додаткові ефекти: захист +500 та здоров’я +6 000.]

Чисто‑біла броня із золотими нитками та рукавиці виблискували. Крім того, маленька срібна корона випромінювала велич.

“Тепер він схожий на хайлевела. Той неохайний вигляд був лише для прикриття” , — саме в ту мить, коли Чорний Тедді так подумав, людина, під ім’ям Ґрід, сховала кинджал і дістала величезний чорний великий меч.

“Той меч..!”

Очі Асуки широко розширилися від подиву.

З якої причини вона вступила до гільдії «Цдака»? Тому що хотіла дізнатися, до якого класу належала людина в шоломі, яка проявила надзвичайні навички у Вінстоні та розправилася з членами гільдії «Гіганти».

Вона хотіла з'ясувати всі приховані класи.

Як спадкоємиця конгломерату у другому поколінні, вона щодня контактувала з торговцями, і іноді ці торговці продавали їй інформацію про приховані класи. Але вона не могла перейти в будь‑який прихований клас. Існувала незліченна кількість типів прихованих класів, тож їй треба було багато інформації, щоб зробити найкращий вибір. Вона мала зустрітися з якомога більшою кількістю представників прихованих класів.

Але гільдія «Цдака» приховувала чоловіка в шоломі у формі черепа й не дозволяла їй зустрітися з ним. Це дратувало її, бо вона не могла здійснити свій початковий задум, але тепер вона натрапила на нього в несподіваній ситуації.

— Ти ж той «Психопат‑м’ясник», правда? — запитала Асука, не приховуючи дружнього тону.

Ґрід хотів накричати на неї.

Шолом вождя морозосвітлих орків був знищений папою! Завдяки срібній короні він виглядав як принц із манхви, але його все одно називали психопатом.

“Вони знають, що це я, через Дайнслейф, навіть якщо шолома вождя вже нема. Та хіба вона не мала би підпасти під чари моєї зовнішності?”

Комплект бойового спорядження святого світла мав надзвичайно гарний вигляд. Він був упевнений, що цей комплект крутіший за будь‑який інший існуючий. Ґрід сподівався, що дівчата вважатимуть його крутим, коли він одягне його.

Однак він помилявся. Завершення образу залежить від обличчя! Ґрід мав дещо пересічну зовнішність, тому, намагаючись одягнутися розкішно, він викликав лише обурення.

— А що сталося з тим шоломом? Мабуть, мені більше подобалося, коли ти носив шолом у формі черепа, — мимохідь зауважила Асука.

Тоді гнів Ґріда досяг апогею.

“Ну і мала… Навіть не представилася, а вже напала… Та це ж особиста образа.”

Ґрід не був з тих, хто ставав ввічливим до когось лише тому, що це жінка. Асука була досить вродливою, але цього було недостатньо, щоб послабити рішучість Ґріда.

— Ти ще пошкодуєш! — зціпивши зуби, відповів Ґрід.

Потім він розпочав свій танець меча. Гострий вбивчий намір зосередився на великому мечі, і повітря навколо нього почало вібрувати.

— Вбивство!

Потужна атака полетіла в бік серця Асуки. Здивований Чорний Тедді віддав наказ білому ведмедю‑воїну.

— Захисти юну леді!

Білий ведмідь‑воїн мав 280‑й рівень. Серед улюбленців Чорного Тедді він був найсильнішим у бою. Він був сильніший за рейтера. Ведмідь здійняв кулак і кинувся на великий меч, оповитий темрявою.

Вони зіткнулися. На перший погляд, здавалося, що сили рівноцінні, але це тривало лише мить. Рівновага швидко порушилася, коли «Вбивство» Ґріда прорвало могутній кулак білого ведмедя і пронизало його товсте тіло.

За один удар здоров’я білого ведмедя зменшилося на 1/3. Якби атака влучила в Асуку, вона б потрапила в критичний стан. Але найбільшою перевагою улюбленця було те, що він не відчував болю. Ведмідь не відступив, незважаючи на величезну шкоду. Натомість він пішов у контратаку.

Голова білого ведмедя влучила Ґріду в груди. Але це не завдало значної шкоди. Раніше Ґрід носив лише чоботи та плащ, тому його захист був низьким. Тепер же завдяки комплекту Святого світла він мав високий рівень захисту. Він зовсім не відчув болю від удару головою.

Тоді активувався ефект Рукавиць святого світла і було застосовано «Контратаку», що завдала великої шкоди білому ведмедю. Зрештою, Чорному Тедді довелося втрутитися.

— Берсерк!

Закликачі мали десятки пасивних та активних вмінь, що посилювали здібності улюбленця. Серед них «Берсерк» був умінням, яке могли використовувати лише закликачі з другим класовим підвищенням. Воно надавало улюбленцям імунітет до станів і тимчасово подвоювало всі їхні характеристики.

Білий ведмідь закричав і замахнувся лапами. Ґрід перейшов у оборону через швидкий і потужний натиск. Якби він пропустив цю атаку, то зазнав би жахливих ушкоджень.

“Що з ним сталося?”

Він на мить розгубився. Ґрід мав чималий бойовий досвід, тож швидко розібрався в ситуації.

“Може, це тимчасовий баф? Його сила дуже зросла, тож тривалість, певно, коротка.”

Ґрід активував «Танець меча Паґми: Стриманість». Тоді білий ведмідь завагався й відступив від Ґріда.

Чорний Тедді занервував:

“Що таке? Мої команди не виконуються!”

Тривалість «Берсерка» становила лише 10 секунд. Кожна секунда, витрачена на відступ, була цінною для Чорного Тедді. Ґрід скористався цією паузою, щоб активувати «Лють коваля», і кинувся на Асуку.

Асука схрестила свої подвійні мечі й спробувала дати відсіч. Але Ґрід завдяки своїй швидкості взяв ініціативу, змусивши її перейти в оборону, не даючи шансу на контратаку.

“Дивно.”

Після обміну ударами з Ґрідом Асуку охопили сумніви. Великий меч, яким користувався Ґрід, мав довжину понад 3 метри й здавався надзвичайно важким. Тоді звідки така швидкість атаки?

“Хіба швидкість атаки має бути повільною?”

Це був стереотип. Дайнслейф був дуже легким, незважаючи на свій розмір великого меча. Цей меч виготовив Альбатіно, якого називали найкращим ковалем ще до Паґми, і зроблений із чорного заліза, яке було твердішим за сталь, але вдвічі легшим. Дайнслейф ― зброя, що мінімізувала недоліки великого меча.

На перший погляд здавалося, що Асука перебуває в обороні проти безжальних ударів Ґріда. Але в Асуки ще залишався запас сил. Більше того, це була її сильна сторона. Її клас ― берсерк. Чим довше тривала битва, тим сильнішою вона ставала. Асука змогла пристосуватися до швидкості атак Ґріда і нарешті розпочала контратаку.

— Шаленство меча!

Блакитні очі Асуки почервоніли в момент активації вміння. Потім подвійні мечі Асуки почали танцювати в сліпучому ритмі.

Це було типове вміння берсерка, яке завдавало дев'ять ударів по цілі. Ґріду вдалося відбити шість ударів, але він не зміг запобігти решті трьох і отримав поранення.

[Отримано 1 700 шкоди.]

[Отримано 1 650 шкоди.]

[Отримано 1 810 шкоди.]

Асука спровокувала Ґріда:

— Звісно, твій захист зріс, відколи вдягнув броню. Але хіба це не просто високий захист? Ти не зможеш встигнути за швидкістю моїх подвійних мечів і будеш лише мішком для биття.

Ґрід презирливо скривився.

— Танець меча Паґми, Зв'язок!

— ..?!

Чорні енергетичні мечі з’являлися з неймовірною швидкістю й вражали Асуку. Збентежена Асука знову активувала «Шаленство меча», але це було марно. «Шаленство меча» могло завдавати 9 ударів, але «Танець меча Паґми, Зв'язок», атакував загалом 17 разів. «Шаленство меча» не змогло повністю це компенсувати, і тіло Асуки вкрилося ранами.

Тоді Ґрід направив свій меч на шию Асуки.

— І чого ви на мене напали?

З іншого боку…

[Магічна сила почала керувати вашим тілом. Важко цьому протистояти.]

[Ви стаєте маріонеткою «Бокса» на три секунди.]

“Ні!”

Тобан не міг рухати тілом за своєю волею. Він був першим у рейтингу паладином із високим опором магії, тож як можна було так легко ним маніпулювати? Тобану це здавалося абсурдним.

“Мені ще багато чого треба досягти.”

Це зашкодило його репутації. Це була образа, яку неможливо було змити. Тобан затремтів. Однак насправді шокованим був не Тобан, а Бокс.

“Я можу контролювати його лише три секунди?”

Магія маріонетки була найпотужнішою магією для зв'язувача. Це була потужна магія, яка направляла магічну силу в тіло цілі, щоб маніпулювати нею. А здатність Бокса керувати магічною силою була, безперечно, найкращою серед свого класу. Якщо Бокс використовував заклинання маріонетки, він міг керувати монстром до 5 хвилин, а гравцем ― 30 секунд.

А Тобаном ― лише три секунди?

“Чим вищий рівень і магічний опір цілі, тим коротший час впливу. Але… Хіба не гарантовано хоча б 10 секунд, навіть якщо противник має вищий рівень, ніж я?”

Магічний опір Тобана, здавалося, відрізнявся від усіх супротивників, з якими він стикався досі. Бокс захоплювався цим.

“Ось вона ― гідність паладина 1‑го у рейтингу. «Цдака» просто кишить монстрами.”

У маріонетки був час відновлення у дві години, тож керувати людиною лише три секунди було марнуванням вміння. Бокс зітхнув і почав керувати магічною силою, пов’язаною з Тобаном.

— Шефе, йди й допоможи Асуці.

— Г‑гей! Стій!

Тобан благав, але це не допомогло. Його тіло раптово опинилося між Ґрідом та Асукою. Потім він скористався щитом, щоб відбити великий меч, спрямований на шию Асуки.

— …Тобан? — очі Ґріда розширилися.

Тобан незручно засміявся:

— А, привіт?

Магія маріонеток зникла. Тобан міг вільно рухатися, тож спробував пояснити ситуацію, але Бокс перервав його.

— Радий познайомитися з тобою, Ґріде.

— Хто ти?

Ґрід відчував інстинктивну неприязнь щоразу, коли зустрічав вродливого чоловіка. Тож його обличчя похмурніло в ту мить, коли з’явився Бокс. Тоді Бокс звернувся до нього:

— Ми втрьох недавно вступили до гільдії. Зараз ми допомагаємо шефу з квестом. Квест вимагає, щоб ми вбили тебе.

— Е?

Ґрід не повірив своїм вухам і поглянув на Тобана. Переляканий Тобан пояснив ситуацію:

— Ґрід, це непорозуміння. Я не знав, що ти ― ціль квесту. Це…

Білий ведмідь‑воїн звільнився від впливу «Стриманості». Потім він підбіг до Ґріда, який слухав Тобана, і вдарив його по голові.

[Отримано 3 200 шкоди.]

Ґрід тихо промовив, з голови текла кров:

— Ти це говориш, щоб відволікти мою увагу, аби хтось інший міг напасти..? Тобане, ти серйозно так хочеш робити?

Це було величезне непорозуміння. Тобан запанікував. Якщо так піде далі, Ґрід може взагалі не виготовити для нього предмет. Він не міг тиснути на Ґріда. Тому йому треба було розвіяти це непорозуміння.

— Чорний Тедді! Що ти робиш? Ти не розумієш обстановки? Ґрід ― наш товариш по гільдії! Перестань атакувати! — крикнув Тобан, але Чорний Тедді лише погладив свого плюшевого ведмедика й вдавав, що нічого не знає. Зрештою гнів Ґріда вибухнув.

— Тобане… Ти, певно, дуже образився, коли я сказав, що зроблю тобі предмет останнім. Правда? Тож тепер ти хочеш помститися?

Тобан викрикнув:

— Це не так! Зараз я виконую квест ― вбити таємничу особу, яка вбила папу і забрала скарби! Я не знав, що це будеш ти!

— Хіба ти не напав на мене, коли дізнався правду? Ти знаєш, що я ― та таємнича особа, тож це чудова нагода продовжити квест? Правильно?

— Ні! Вислухай моє пояснення! Нам не треба битися! Продай мені скарби! Мені просто потрібні вони!

— …Тобі потрібні лише скарби?

Ґрід почав розуміти, у чому справа. З полегшенням Тобан вказав на предмети, які були на Ґріді.

— Цей комплект Святого світла. Ось що мені треба.

Ґрід нахмурився:

— Ти здурів? Я не продам.

— Ей, Ґріде. Я дам тобі купу грошей. Будь ласка, зроби це для мене хоч раз. Добре? — благав Тобан. Насправді Ґрід потай радів. Він думав, що продати ці предмети не вдасться через обмежені умови використання. Ґрід почав діяти так, як той просив.

— Ех… Я подумаю над тим, щоб зробити тобі послугу, оскільки ми ― члени однієї гільдії. За скільки ти їх купиш?

— По 2 000 золотих за кожен, загалом 6 000 золотих?

Тобан не знав особливостей комплекту Святого світла. Встановлюючи ціну, він вважав їх простими предметами для квесту. Він був упевнений, що назвав високу ціну, але Ґріда ця пропозиція роздратувала.

Навіть попри систему ексклюзивного використання, цей комплект все одно мав легендарну якість. Він думав, що отримає щонайменше два мільйони золотих за кожну частину. Але Тобан хотів купити їх по 2 000 золотих за штуку? Він, мабуть, жартує.

— Ти що, мене розігруєш?

Хіба ця реакція не була дивною? Тобан змінив суму.

— Тоді по 2 200 золотих за штуку..?

— Нєа, не піде.

— Скільки ти хочеш?

— По два мільйони за штуку.

— Що?

Ґрід був непохитний. Комплект Святого світла був чудовим, тож краще було використовувати його самому, якщо тільки його не можна було продати за два мільйони золотих за кожен предмет. Він не продавав би його за меншу суму. Але з точки зору Тобана, комплект Святого світла був простим предметом для завдання, а Ґрід здавався шахраєм.

— Гей, це, чесно кажучи, забагато… Я отримав свій перший квест SS‑рангу, тож, будь ласка, допоможи мені його пройти…

Бокс надіслав приватне повідомлення Тобану, на обличчі якого з'явився похмурий вираз.

— Шефе, ми хочемо битися з Ґрідом, щоб перевірити його силу. Ми вб'ємо його й заберемо для тебе ці предмети. Окей?

Просто диявольськи спокуслива пропозиція. Тобан востаннє запитав Ґріда:

— Ґріде… Ти справді хочеш продати їх по два мільйони за штуку? Це не жарт?

— Я серйозно. Я не жартую.

Переговори зірвалися. Тобан заплющив очі. І відповів Боксу:

— Удавай, що використовуєш магію на мені!

— ..?

Бокс був здивований, але виконав прохання Тобана. Він застосував заклинання, щоб зачарувати Тобана. Тоді він раптово закричав і сів. Потім почав грати свою роль.

— Ні? Що це таке? Я не можу сам навіть пальцем вільно поворухнути. Це найсильніша магія зв'язувача, яка контролює ціль за власним бажанням. Я став маріонеткою! О боже! Це серйозно! Я більше не можу їм завадити атакувати. Ґріде! Це небезпечно!

— …

Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі . Смакуйте улюблені веб-новели рідною мовою!

Також заходь у мій телеграм , там я публікую одразу готові томи у .pdf і .epub