Розділ 133 — Як це ― бути рабом? (1)

Завдяки величезному успіху Satisfy, S.A. Group стала найкращою групою у світі. Вона налічувала два мільярди лояльних клієнтів та сотні дочірніх компаній, тож у історії не було компанії, яка б мала більший вплив і багатство.

А Південна Корея була дуже залежна від S.A. Group. Південна Корея мала невелику територію та обмежені природні ресурси, тому робочі місця, які створювала S.A. Group, та численні благодійні проєкти були для неї як промінь світла.

Лише вчора уряд Південної Кореї звернувся до S.A. Group із новим проханням. Йшлося про те, щоб запросити рейтерів Satisfy до Південної Кореї, де мали відбутися національні змагання.

— Позиція уряду така. Гравці з топ‑100 рейтингу будуть запрошені до Південної Кореї у складі команд від кожної країни, де відбудеться змагання, що складатиметься з рейдів, марафонів з улюбленцями та інших дисциплін. Ми сподіваємося, що організатором виступить уряд Південної Кореї, а планування, зв’язки з громадськістю та спонсорство візьме на себе S.A. Group.

Конференц‑зал у штаб‑квартирі S.A. Group у Сеулі.

Деякі виконавчі директори відреагували негативно.

— Ви вважали за правильне й далі робити подарунки, але корейський уряд заходить вже задалеко. Ми що, благодійна організація? Мені не подобається їхня поведінка ― вони постійно просять у нас щось.

— У різних країнах проводиться безліч змагань із Satisfy, організованих компаніями та телерадіокомпаніями. Чому ми маємо вкладати в це свої гроші та людські ресурси?

— І нащо нам запрошувати рейтерів до Південної Кореї, якщо це можна зробити онлайн? Хіба вони не знають, наскільки дорогими є сотня найкращих? Рейтери надто зайняті прокачкою і не поїдуть за невеликі гроші. Щоб привезти сюди 100 людей, знадобиться сотні мільярдів вон.

Юн Сан‑Мін вислухав їхні негативні коментарі й нарешті взяв слово.

— Слід зауважити, що це будуть саме міжнаціональні змагання. Змагання, в яких країни змагаються одна з одною, такі як Олімпійські ігри та Чемпіонат світу з футболу, з давніх‑давен завжди були популярні у всьому світі. Більше третини населення планети цікавить «Сатісфай», тому, навіть коли популярність різних видів спорту знизилася, рейтинги Олімпійських ігор та Чемпіонату світу з футболу залишаються високими. Національні змагання, пов’язані із «Сатісфай»… Це контент, який може стати світовою сенсацією.

Кім Чі‑Йон, керівник південнокорейського відділення, також позитивно оцінив цю ідею.

— Запросити лідерів рейтингу на офлайн‑заходи ― чудова ідея. Якщо на Олімпійському стадіоні в Сеулі перед численною аудиторією відбудуться такі події, як привітання на сцені чи церемонія нагородження, це зацікавить людей середнього віку, які вважають «Сатісфай» лише грою, і дасть їм справжнє відчуття занурення в гру.

Президент Лі‑Хун посміхався.

— Лідері рейтингу ― справжні зірки, які залучать натовпи, тож нам не треба турбуватися про продаж квитків. Якщо люди зможуть побачити багатьох відомих рейтерів в одному місці, сюди приїде чимало туристів з усього світу. Ми також зможемо продати права на трансляцію кожній країні за високою ціною, тож прибуток буде чималим. Саме в цьому мета уряду Південної Кореї.

Лім Чхоль‑Хо був гордий.

— Якщо рейтери розділяться за країнами й змагатимуться між собою, жителі кожної країни підтримуватимуть своїх учасників і це пробудить патріотизм. Дуже бажано формувати патріотизм за допомогою «Сатісфай».

Обличчя виконавчих директорів, які висловлювались негативно, змінилися. Схоже, рішення було ухвалено.

Кім Чі‑Йон добив остаточно:

— Починаючи з цього року, ми маємо щороку проводити національні змагання із «Сатісфай». Ми можемо придумати унікальні заходи, які можна реалізувати лише в рамках гри, і поступово збільшувати кількість учасників, щоб національні змагання одного дня стали подією, престижнішою за Олімпійські ігри та Чемпіонат світу з футболу.

Лі‑Хун плеснув у долоні.

— Добре, добре. Ми не втратимо нічого, скільки грошей би не вклали.

Тепер увага всіх зосередилася на Чхоль‑Хо, головному керівнику. Він кивнув.

— Передайте уряду Південної Кореї, що ми приймаємо їхнє прохання.

У цей момент Юн На‑Хі, голова оперативної групи, тихо підняла руку. Вона не знітилася під поглядами всіх цих начальників і висловила занепокоєння:

— Нам треба внести деякі уточнення, оскільки ми схвалили прохання уряду.

Юн На‑Хі була молодшою сестрою Юна Сан‑Міна. Він знав, наскільки вона прискіплива і компетентна, тому прислухався до її слів.

— Розкажи.

На‑Хі пояснила:

— По‑перше, якщо ми розподілимо 100 найкращих гравців за країнами, то це не буде збалансовано. Наприклад, у топ‑100 рейтингу 23 американці й лише 2 корейці. Оскільки це змагання між країнами, кількість учасників має бути рівномірною, але розрив між країнами занадто великий.

— А що, якщо обмежити кількість учасників топ‑30 замість топ‑100?

— Це екстремальна ситуація, яка призведе до скорочення кількості країн‑учасниць. Тоді змагання стануть занадто дрібними, щоб зацікавити весь світ.

Керівники були схвильовані.

— Я не хочу, щоб участь у змаганнях обмежувалася лише тими, хто входить до рейтингу. Натомість слід відбирати тих, хто виділяється у кожній дисципліні, так само як у спорті…

— Тоді нам доведеться зробити надто багато. Хіба не знадобиться багато часу, щоб розподілити два мільярди користувачів за країнами та перевірити їхні здібності в кожній галузі, перш ніж проводити відбір?

— Принаймні для першого змагання запрошення рейтерів допоможе досягти успіху. Хто зацікавиться, якщо представниками кожної країни будуть люди, про яких ніхто не чув?

Посеред цієї плутанини На‑Хі підняла ще одну проблему.

— Крім того, вчора о 23:55 Юра досягла 280‑го рівня.

— Хах…

Хіба швидкість підвищення рівня лідерів рейтингу не була справді вражаючою? Усі присутні були в захваті й підняли галас.

— Чудово. Тож п’ятірка лідерів перейшла 280‑й рівень?

— Це приємно. Досягнення Юри стане гарною новиною для корейців, яким останнім часом не щастить у іграх.

— Згоден. Коли я був молодим, проводилися різноманітні ігрові змагання, і переважно перемагали корейські команди. Але останнім часом молодь…

— Це не радує. Хіба рівень рейтерів зростає не надто швидко?

— Це правда. Прогноз суперкомп’ютера «Морфей» знову не справдився. Погляньте на довідкові матеріали перед тобою. «Морфей» очікував появи гравця 280‑го рівня вже протягом найближчих двох місяців.

— Справді. Це серйозно…

210‑й, 240‑й і 270‑й рівні.

Ці рівні гравці називали «пекельними ділянками», оскільки кількість досвіду, необхідного для підвищення рівня, зростала в геометричній прогресії. Проте дивно, що це не обмежувало швидкість підвищення рівня лідерів рейтингу.

— З моменту запуску «Сатісфай» низка прогнозів Морфея виявилися хибними. Може, у ньому вірус?

— Здається, потрібна серйозна модернізація.

На‑Хі похитала головою, поки виконавчі директори висловлювали свою стурбованість.

— З «Морфеєм» все нормально. Просто здібності топранкерів вищі, ніж очікувалося. Якщо врахувати це й скоригувати діапазон похибки, прогнози «Морфея» в майбутньому не будуть помилковими.

— Ха‑ха… Наскільки ж вони хороші? Це можна навіть назвати абсурдом.

— Вони набагато перевершують пересічних гравців. А особливо видатні здібності топ‑30. Їхнє розуміння вмінь та бойової ситуації відрізняється від звичайних людей. Вони відносно легко полюють на майже непереможних монстрів і ефективно прокачуються. Навіть гравець під ніком «Реґас» швидко набирає рівні й входить до топ‑30, хоча він не використовує зброю, а полює голими руками.

Сан‑Мін нахмурився.

— Майстер тхеквондо Реґас? Він досі цим займається?

Клас майстрів бойових мистецтв менше залежав від зброї, ніж інші класи. За замовчуванням їхні вміння мали високу силу атаки та пасивні вміння, здатні пробивати захист цілі. Це давало змогу завдавати цілі достатньої шкоди навіть під час атаки голими руками. По‑перше, зброя, яку могли носити майстри бойових мистецтв, обмежувалася кастетами. Зброя типу кастетів мала найнижчу силу атаки серед усіх видів зброї.

Загалом майстри бойових мистецтв рідко захоплювалися зброєю порівняно з іншими бойовими класами. Але як би там не було, носити кастети було в кілька разів краще, ніж битися голими руками. Реґас мав репутацію того, хто не використовував зброю з самого початку гри у Satisfy. Тому за ним деякий час спостерігали, і керівництво знало про нього.

— Він одержимий тхеквондо…

Справжнє ім’я Реґаса ― Роальд Гоффман. Він народився в Лондоні, Англія. У нього була особлива історія: він був олімпійським чемпіоном з тхеквондо і настільки захоплювався цим видом спорту, що, попри завершення кар’єри, поєднував навички тхеквондо з грою в Satisfy.

— Він не використовує зброю, бо вважає, що той, хто її застосовує, порушує дух тхеквондо… Дурість. Це якийсь вид психозу.

— Але чому ви раптом згадали Реґаса?

— Про нього згадали після того, як сказали, що Юра досягла 280‑го рівня…

— А, так, точно. А чому ви раптом заговорили про рівень Юри?

Керівники дивилися з подивом. На‑Хі пояснила їм.

— Якщо темпи підвищення рівня п’ятірки збережуться на такому ж рівні, вони досягнуть 300‑го рівня вже за три місяці й пройдуть третє класове підвищення.

Користувачі лише п’ять місяців тому досягли другого класового підвищення. Іншими словами, серед двох мільярдів гравців не було навіть 100, хто мав би рівень вище 200. На той час рівень топ‑5 становив лише 230.

Зараз понад 1 000 гравців досягли другого класового підвищення, а п'ятірка кращих майже досягли 300‑го рівня. Це призведе до серйозних змін у національних змаганнях.

— Якщо Південна Корея погодиться виступити приймаючою країною, на підготовку та рекламну кампанію знадобиться як мінімум три місяці.

Керівництво нарешті усвідомило серйозність ситуації.

— Хмм, розумію. Якщо змагання відбудуться після того, як з’являться гравці з третім підвищенням…

— Так не піде. Розрив між гравцями другого та третього підвищень настільки великий, що матчі буде легше передбачити, а дивитися на них стане менш цікаво.

— Різниця між ними буде завелика. Цього не уникнути… Хмм…

Різниця між класами першого та другого класового підвищення була як різниця між небом і землею. Якщо порівняти гравця 99‑го рівня з гравцем 100‑го рівня, здавалося б, що різниця становить лише один рівень. Але насправді різниця становила 50 рівнів.

А різниця між другим і третім класовими підвищеннями була ще більшою. Класи третього підвищення мали дерево вмінь, яке можна було порівняти з декількома прихованими класами. Класи третього підвищення були навмисно створені сильнішими, щоб мінімізувати відчуття обділеності у звичайних гравців, які не мали прихованих класів.

Сан‑Мін запитав:

— Чи не можна якось прискорити графік проведення змагань? Чи обов’язково проводити його через три місяці?

— Якщо ми вкладемо більше коштів і наймемо більше персоналу, ми зможемо скоротити період підготовки. Але має бути принаймні тримісячний період реклами, щоб достатньо прорекламувати захід у всьому світі…

На‑Хі непевно висловилася, після чого свою думку висловив керівник відділення Кім Чі‑Йон.

— А як щодо створення завдань у «Сатісфай»? Важко обмежити кількість учасників національних змагань лише рейтерами, тому я б краще дав завдання всім двом мільярдам гравців.

Його думка була такою:

Завдяки завданням гравці дізнаються про національні змагання. Це природним чином створить рекламний ефект. Вони спонукатимуть гравців до участі у національних змаганнях за допомогою завдань. Прогрес гравців у завданнях буде відстежуватися, і на основі цього будуть відбиратися компетентні особи, які підходять на роль представників для кожного заходу.

— Це скоротить термін проведення рекламної кампанії та час, необхідний для відбору учасників. Це також допоможе підвищити інтерес гравців і зробити національні змагання значною подією…

Ніхто не заперечував. Усі підтримали пропозицію Чі‑Йона.

***

Святилище Церкви Домініону. Священик підійшов до глави церкви, яка молилася.

— Хтось просить благословення від бога Домініону.

— Зараз? Хтось із наших послідовників?

— Це… Ні.

— ..?

Глава, Ронда, була збентежена. Благословення бога ― це священна річ, яку не можна дарувати будь‑кому. Це священний обряд, який можна проводити лише для обраних і перевірених людей. Раз на рік з‑поміж послідовників обирався один, хто отримував благословення бога, але тепер про благословення просила третя особа, яка навіть не була послідовником? Ця людина не мала жодного почуття сорому.

Оскільки Ронда зробила неприємний вираз обличчя, священик додав пояснення.

— Його супроводжує Тобан ― найкращий паладин Церкви Джудара. Крім того, у нього є рекомендаційний лист від Ізабель, однієї з Дочок Ребекки.

— Хмм…

Людина, яку підтримують найкращі паладини Церкви Джудара та Церкви Ребекки? Релігійна лідерка зацікавилася і підвелася зі свого місця. Тоді вона побачила чоловіка, який прийшов до неї.

Це був звичайний чоловік із чорним волоссям. Його рот і очі видавалися впертими, тож він не справляв гарного враження. Але в цих очах було щось, що викликало невиразну симпатію. Крім того, здавалося, що навколо нього витає німб світла.

“Дивне враження.”

Ронда на мить заціпеніла.

Тоді до них підійшов перший паладин Церкви Джудара.

— Главо, це Ґрід. Він ― один із великих героїв, які перемогли Шостого слугу Ятана, Малакуса, та посланець богині, що вбив Папу Древіґо, який користувався Церквою Ребекки для власної наживи.

— Хах…

Вона зрозуміла, звідки взялося сяйво навколо Ґріда. Це була велика людина, яка вже отримала благословення богині Ребекки.

— Для мене честь познайомитися з вами, Ґріде.

Глава Церкви Домініону вклонилася Ґріду. Тобан, побачивши цю сцену, був вражений.

“Я представив його так, як сказав Ґрід, але щоб до нього ставилися отак?”

Авторитет папи та лідерів церков перевищував усяке уявлення. Кожен із них мав десятки мільйонів вірян і користувався повагою навіть серед королів різних країн. Але ця фігура вклонялася одному гравцю?

Поки Тобан стояв мов камінь від подиву, Ґрід звернувся до глави Церкви Домініону:

— Я сподіваюся, що ви зможете благословити щось від імені бога Домініону.

— Я з радістю.

Після цього глава Ронда провела церемонію. Поки десятки вірян молилися, вона благословила два золоті диски. Тоді перед Ґрідом з’явилося вікно сповіщення.

[Благословення бога Домініону зійшло на павраній.]

[Сила таки павранію була посилена.]

Ґрід оглянув золоті диски.

[ Золоті диски з павранію

Міцність: нескінченна

Золоті диски з павранію ― найміцнішого мінералу, створеного спільними зусиллями легендарного коваля Паґми та легендарного великого мага Брахама.

За замовчуванням вони обертаються навколо свого власника та захищають його. Вони також виконуватимуть інші дії за командою свого власника.

* Завдяки благословенню богині Ребекки вони набули здібностей до зцілення. Вони збільшують швидкість відновлення здоров’я свого власника на 300%.

* Завдяки благословенню бога Домініону вони набули вміння посилювати атаку. Сила атаки власника збільшиться на 15%.

Вага: 3]

— Хох…

Ґрід був у захваті.

Він так багато натерпівся, щоб отримати благословення богині Ребекки, тому хвилювався, які ще випробування доведеться пройти, щоб отримати благословення бога Домініону. Але, всупереч його побоюванням, завдання виявилося легким, і він отримав чудовий ефект посилення.

— Добре. На черзі ― Церква Джудара.

Тобан злякався від шокуючої заяви Ґріда.

— Ц‑церква Джудара?

Тобан був першим паладином Церкви Джудара! Він виконував завдання для глави Церкви Джудара. Спочатку він мав забрати у Ґріда комплект Святого світла. Йому доведеться повернутися до церкви разом із Ґрідом, не досягнувши своєї мети? Було очевидно, що глава церкви розлютиться. Він не знав, з якими проблемами йому доведеться зіткнутися.

— Пробач, Ґріде… Не думаю, що зможу супроводжувати тебе до Церкви Джудара. Через те що…

Тобан почав пояснювати. Він детально розповів про ситуацію, щоб Ґрід міг зрозуміти. Ґрід деякий час слухав, а потім нарешті промовив:

— Мені пофіг. Яке це має відношення до мене? Ти ― мій раб, тож просто виконуй мої накази. Йди за мною.

— Ґрід…

Ґрід не мав жалю. Але Тобан не міг скаржитися. По‑перше, це він вчинив неправильно і тепер шукав прощення, тож мусив беззастережно слідувати за Ґрідом. Проте він не міг стримати сліз, що текли по щоках.

Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі . Смакуйте улюблені веб-новели рідною мовою!

Також заходь у мій телеграм , там я публікую одразу готові томи у .pdf і .epub