Розділ 138 — Вітайте віконта (2)

Кілька місяців тому, коли Фейкер вперше зустрів Ґріда, він невисоко оцінив його.

Справа в тому, що, хоча ковальські та бойові навички Ґріда були чудовими, його психічна незрілість не дозволяла йому повністю розкрити свій потенціал. Чесно кажучи, Фейкер ніколи цього не висловлював, але вважав Ґріда просто смішним. Йому здавалося, що Ґрід не вміє повною мірою використовувати можливості свого класу.

Але тепер все змінилося. Минуло чимало часу, і Ґрід здавався іншим, ніж раніше.

“Якщо він і надалі так стабільно розвиватиметься, одного дня я зможу довірити йому свою спину.”

Поки Фейкер розмірковував, Ґрід показав йому інструменти для встановлення пасток та машину для змішування отрут.

— Ось це… Я не знаю, як ними користуватися. Інструкції немає.

Фейкер з подивом дивився на предмети.

— Це гарні предмети. Особливо ця машина для змішування отрут ― просто супер. Де ти їх дістав?

— Я вбив вбивцю, якого звали Шей, і він їх скинув.

— Шей..? Гравця?

— Так.

Шей посідав п’яте місце серед класу вбивць. Він був досить досвідченим гравцем, але, судячи з усього, зазнав поразки від Ґріда і втратив цей предмет.

“Шей має дурну славу через те, що завжди ходить у компанії Керба і Сніффера… Ґрід сам переміг усіх трьох? Наскільки ж сильним він вже став?”

Здавалося, що ступінь зростання перевищив очікування Фейкера.

“Джішука з Вантнером припустили, що Ґрід не поступається, а то й перевершує Пона і Реґаса…”

Він вважав це жартом, але, може, це й справді так? Фейкер мав змагальний характер, як і інші члени «Цдаки». Він захотів позмагатися з Ґрідом. Але зараз був не той час.

— Давай якось пізніше з ними розберемося. Поглянь на годинник. Твоє весілля вже скоро.

— А, вже?

Ґрід перевірив час і вийшов із кузні. Це було не чиєсь інше весілля. Він не міг запізнитися на власне весілля. Гільдія «Цдака» та Хан пішли за ним. Хан виглядав понуро.

— Ґрід… Ґрід став чоловіком леді…

Хан втратив хвору дружину, а потім і сина. Залишившись сам, він почав пити. Через підступність компанії «Меро» він ледь не втратив кузню, яка належала його сім'ї протягом багатьох поколінь.

Але одного дня раптово з’явився Ґрід і врятував його. Він зміг утекти від болю свого життя та відбудувати кузню. Ґрід був його рятівником. Він був приблизно того ж віку, що і його покійний син, і Хан щиро його цінував.

Тепер ця дорога йому людина вирушала у вищі сфери, недосяжні для Хана. Звісно, він радів, бачачи, що у Ґріда все гаразд. Проте він не міг приховати свого смутку. Ледь стримуючи сльози, він звернувся до Ґріда:

— Ґріде, ти, може, і є простолюдином, який одружується з представницею знатного роду, але не соромся й живи собі спокійно. Я завжди буду тебе підтримувати.

Ґрід посміхнувся у відповідь на слова підтримки Хана.

— Я ― Наступник Паґми. Чому я маю боятися аристократів? І не кажи так, ніби ми розлучаємося. Я й далі ходитиму до кузні, як і раніше, навіть якщо одружуся з Ірен. Ти забув? Я ж твій спадкоємець.

— Ґрід..!

Напевно, допомагати бідному й хворому старому чоловікові було нелегко, але Ґрід нічим цього не показав. Хан був у захваті, і сльози потекли по його щоках. Ґрід простягнув йому хустинку й сказав:

— Твій син попросив мене про щось. Він попросив мене подбати про його батька.

Він не брехав. Колись Ґрід разом із Ханом відвідав родинне кладовище Хана й, поки той спав, зустрів там привидів. Серед них предок Хана дав йому підказку, як здобути «Танець меча Паґми», а син Хана попросив Ґріда подбати про його батька.

Син, який турбувався про батька навіть після смерті! Ґрід любив Хана і був зворушений відданістю його сина, тому намагався якнайкраще ставитися до нього. Звісно, це не була беззастережна послуга. Чесно кажучи, деякі його дії були розраховані на те, щоб успадкувати кузню. Але це не впливало на те, що Хан йому подобався. Це почуття все ще залишалося.

Тоді вираз обличчя Хана почав повільно перекошувався.

— Ґріде… Чого твоя хустинка така брудна? Це що, ганчірка?

— Аж ніяк. Це хустинка. Просто я її не виправ, тому вона схожа на ганчірку. Ха‑ха‑ха! Ну, та нічого страшного. Ти що, помреш, якщо витреш сльози ганчіркою?

— Цк‑цк, ти гірший за старого вдівця… Мені на душі легше, що покоївки будуть доглядати за тобою після того, як ти одружишся з леді.

З іншого боку, члени гільдії «Цдака» дивилися на Ґріда та Хана з теплотою. У їхніх очах Ґрід виглядав просто прекрасно, демонструючи, що гравці та НІПи дійсно можуть бути друзями. НІПи мали ті самі емоції, що й люди. Їм стало соромно за те, що вони ігнорували цей факт і ставилися до них як до простого штучного інтелекту в грі.

Потім група прибула до замку.

— Ласкаво просимо!

Лицарі та солдати вже визнали Ґріда своїм лордом. Його славили як героя, і він мав стати чоловіком леді. Вони увійшли до замку, де прекрасна наречена зустріла Ґріда.

— Ґріде!

— Леді Ірен…

Її біла сукня підкреслювала її красу. І тепер, коли вона так сором’язливо посміхалася, Ірен була настільки ж вродливою, що могла зрівнятися з Юрою та Джішукою.

— Ай..!

Цю прекрасну й благородну жінку забирав собі Ґрід! Вантнер стримав сльози. Потім він помітив, що лицар Бланд плаче, витираючи носа, і відчув з ним душевну близькість.

— І ти теж…

Двоє обмінялися поглядами, поки тривала пишна весільна церемонія.

На церемонії були присутні десятки високопоставлених аристократів з усього королівства, а також іноземні посли. Промова графа Стейма та вітальне послання від королівського посланця додали урочистості атмосфері.

— Тут присутні представники інших країн і навіть надійшло послання від короля… Не буде перебільшенням сказати, що граф Стейм ― одна з найвпливовіших осіб у королівстві, — захоплено зауважила Джішука. Вона підкорилася Ірен лише заради Ґріда, але тепер це здавалося мудрим рішенням у багатьох сенсах.

“Як би я не думала, Ґрід справді дивовижний” , — подумала Джішука з посмішкою.

Військовий оркестр почав грати легку й веселу музику. Сотні людей були свідками того, як Ґрід та Ірен обмінялися обітницями кохання.

— Чи присягаєте ви поважати й кохати одне одного, доки не станете світлом і не повернетеся до богині Ребекки?

— Присягаюся.

— Присягаюся.

Ніхто не сказав цього першим. Ґрід та Ірен відповіли одночасно ніби вони були одним цілим, а гості привітали їх оплесками.

— Обміняйтеся знаком вашої обітниці.

“Знаком обітниці?”

Ґрід не міг зрозуміти слів ведучого церемонії. Усі весільні приготування взяла на себе сторона нареченої, тож він не міг не запанікувати. Тоді Ірен подала йому пару обручок. Це були найвишуканіші золоті обручки з діамантом у центрі.

— Надінь ці обручки нам на пальці, — сором’язливо сказала Ірен.

Її червоне обличчя було таким чарівним, що Ґрід тремтячими руками взяв маленьку обручку і надів її на палець Ірен. Вона теж наділа обручку на палець Ґріда. Тоді перед ним спалахнули вікна сповіщення.

[Ви наділи Кільце обітниці. Якщо ви перебуваєте поруч із людиною, яка носить таке саме кільце, виникнуть особливі ефекти.]

[Ви присягнулися у вічній любові до Ірен Вінстон фон Стейм.]

[Ви стали чоловіком леді.]

[Тепер ви можете переглядати інформацію про володіння, користуючись повноваженнями чоловіка леді. Однак ви не маєте права визначати політику щодо володінь.]

[Чим вища симпатія вашої дружини до вас, тим більше переваг ви отримаєте і тим сильнішим буде ваш голос.]

[Якщо симпатія вашої дружини низька, найгіршим сценарієм може стати розлучення. Будьте обережні.]

[Ви стали зятем графа.]

[Відкрито характеристику «Аристократизм».]

[Усі характеристики збільшилися на 20.]

[Ви можете проникнути у світське коло аристократів.]

[Ви отримуватимете щомісячну зарплату в розмірі 500 золотих.]

Ґрід роззявив рота. Здавалося, його вдача покращувалася завдяки його прекрасній, здібній і добрій нареченій.

З іншого боку, граф Стейм спостерігав, як його донька почервоніла, коли Ґрід надів їй обручку, і раптом помітив Хана. Він підійшов до нього й простягнув йому вино.

— Ви друг Ґріда?

Хан здивовано підвів погляд і запитав:

— Чому така велика людина, як Ваша Світлість, цікавиться кимось таким, як я..?

— Не кажіть так. Хіба ви не коваль, який представляє північ, і друг мого зятя? Для мене честь розмовляти з вами.

— …Так.

Після цього почалося бурхливе пияцтво. Більшість гостей пили алкоголь, наче воду, благословляючи наречених. Вантнер і Бланд разом напилися й почали лаяти нареченого, через що капітан лицарів Фенікс вигнав їх.

Були й іноземні посли та високопоставлені аристократи, які потайки посміювалися з того, що наречений був простолюдином, але гарний настрій зберігався, бо Фейкер таємно приспав їх і відніс у куток.

З іншого боку, мешканці та користувачі у Вінстоні також святкували. Панувала святкова атмосфера з феєрверками та музикою.

— Леді Ірен вийшла заміж!

— Ааа! За нашого героя!

— Сподіваюся, що леді народить сина!

— Так! Я з нетерпінням чекаю на майбутнє!

НІПи дізналися, що нареченим Ірен став Ґрід, і танцювали від радості. Однак гравці не знали всіх подробиць і не дуже цікавилися шлюбом Ірен. Вони раділи з інших приводів.

[Ірен, леді Вінстона, вийшла заміж і благословила всіх!]

[Усі товари Вінстона будуть звільнені від податків протягом наступних 10 днів.]

[Користувачі, які вкажуть Вінстон як місце проживання, отримають 50% бонус до досвіду та 30% бонус до шансу на отримання предметів протягом наступних 15 днів.]

[Користувачі, які оселилися в місті чи селі, що належить графу Стейму, протягом наступних 10 днів отримуватимуть на 30% більше досвіду та на 15% більше предметів.]

Це був справжній щасливий збіг обставин!

Мільйони гравців на території графа Стейма почали активно полювати, щоб скористатися цією нагодою. Вони почули чутки й переїхали на територію графа Стейма, щоб взяти участь у цьому заході, що спричинило величезний приріст населення в цих районах.

Серед них кількість людей, що прямували до Вінстона, не мала собі рівних. Але населення Вінстона вже досягло межі. Гравці, які планували переїхати до Вінстона, змушені були розглянути інші села поблизу нього.

Серед цих сіл було Байран, яким керувала гільдія «Цдака». Село Байран було територією під владою Вінстона, і завдяки цьому змогло досягти приголомшливого зростання за короткий проміжок часу. Щодня туди переїжджали тисячі людей, будувалися сотні нових будинків, збільшувалася кількість крамниць, а економіка бурхливо розвивалася.

— Ах..! Ну і завал. Я надто зайнята! — вигукнули Джішука та гільдія «Цдака». Якщо ця тенденція триватиме, гроші будуть литися рікою, але вони хвилювалися, що будуть занадто зайняті, щоб мати час на прокачування.

Тоді давайте повернемося в минуле ― до весільної ночі!

Ґрід стояв голим навпроти Ірен, яка також оголила своє біле тіло.

— Прекрасна…

— Мені соромно…

Ірен мала широкі стегна та довгі стрункі ноги, як у моделі. Її груди були лише розміру B, що, на смак Ґріда, було дещо недостатньо. Але Ґрід не був розчарований. Форма грудей Ірен була ідеальною, а гармонія кольорів ― чудовою… Деталі опустимо.

— Ірен!!

— Ой‑йой.

Збуджений Ґрід поклав Ірен на ліжко і одразу ж застосував техніки, описані в книзі, яку прочитав перед тим, як увійти в Satisfy. Ці техніки були дуже вражаючими… Деталі опустимо.

— Ааа!!

Щоразу, коли довгі й тверді пальці Ґріда ковзали по білій і м’якій шкірі Ірен… Деталі опустимо.

— Ґрід..!

Ірен заливалася сльозами, опинившись в оточенні насолод, яких вона ніколи не відчувала за свої 20 років життя. Задоволення, яке вона відчувала, було настільки сильним, що їй стало майже страшно.

— Мені страшно… Я відчуваю себе іншою… Таке відчуття, ніби я зараз кудись злечу…

Його руки дарували їй таке задоволення, що важко було повірити, ніби Ґрід був незайманим. Причиною того, що він міг продемонструвати таку чудову техніку рук, було не те, що він прочитав книгу, а те, що на нього впливав його високий показник вправності.

Поєднання його характеристик і титулів означало, що він мав понад 1 500 очок вправності, що виходило за межі людських можливостей. Іноді ніжно! Іноді сильно! Він міг ідеально контролювати темп, коли його руки ковзали по всьому тілу Ірен. Цього майже вистачало, щоби присвоїти йому титул «короля пестощів».

— Ґріде… Швидше..!

— Ірен!!

Ірен підняла на нього погляд із жагучим бажанням. У мить, коли Ґрід зустрів цей погляд, він втратив розум. Він глибоко вдихнув, і вперше за свої 27 роки життя… Деталі опустимо.

— Ах… Ґріде! Я кохаю тебе..! Я кохаю тебе!! Я кохаю тебе!

Чим глибше ставала ніч, тим сильнішим ставало задоволення Ірен. У поєднанні з ефектами титулів сила Ґріда перевищувала 1 600, а витривалість ― 1 000, тож Ґріда можна було порівняти з легендарним королем потенції.

Завдяки цьому Ірен переживала задоволення, яких звичайні жінки ніколи не відчували… Деталі опустимо.

[Симпатія Ірен до вас зросла.]

[Симпатія Ірен до вас зросла.]

[Симпатія Ірен до вас зросла…]

Кожного разу, коли Ґрід рухав стегнами, любов Ірени до нього ставала все сильнішою… Деталі опустимо.

Отже, перша ніч пройшла надзвичайно успішно. Ґріду вдалося досягнути максимального рівня симпатії з боку Ірени всього за одну ніч.

Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі . Смакуйте улюблені веб-новели рідною мовою!

Також заходь у мій телеграм , там я публікую одразу готові томи у .pdf і .epub