Розділ 139 — Вітайте віконта (3)

Ґрід розплющив очі під спів птахів і підвівся. Першим ділом він почав шукати Ірен. Його охопило занепокоєння від думки, що минула ніч була лише сном, але потім він зітхнув з полегшенням.

— Ірен…

Поруч із ним спала прекрасна дівчина зі сріблястим волоссям, яку він міг сміливо назвати найчарівнішою істотою у світі. Її світла шкіра просвічувалася крізь ковдру, поки вона спала, що викликало у Ґріда дивне почуття.

“Моя жінка.”

За 27 років Ґрід ніколи не знав кохання. Більше того, він навіть не тримався за руку з дівчиною, не кажучи вже про стосунки. І не дивно, що він відчував саме такі почуття до своєї першої жінки.

“Я зроблю Ірен щасливою.”

У Ґріда з’явилася нова мета. Ірен двічі викрадала Церква Ятана, і це були найгірші спогади в її житті. Вона ще довго страждатиме від цієї травми. Ґрід пообіцяв собі, що ніколи більше не дозволить їй пережити такі ж нещастя.

“Мені потрібна достатня сила, щоб захистити її.”

Доран був би радий почути це з іншого світу. Ірен міцно спала після вчорашніх навантажень. Він боявся розбудити її, тому встав якомога тихіше, одягнувся й вийшов із кімнати.

Біля дверей його чекали дві покоївки.

— Ви вже прокинулися, сер Ґрід?

— Я хочу помитися, тож, будь ласка, проведіть мене до ванної.

— Ем…

Одна покоївка була спокійною, а інша ― жвавою за характером. Ґрід, не задумуючись, пішов за ними, а потім запанікував у роздягальні перед ванною кімнатою. Покоївки почали знімати з нього одяг, ніби це було цілком природно.

— Ш‑що ви робите?

Як покоївкам вдалося зняти стільки одягу всього за кілька секунд? Наче вони скористалися магією, і Ґрід опинився голим у мить ока. Він прикрив свої інтимні місця обома руками й викрикнув:

— Ви здуріли? Чого ви мене роздягаєте?

— Га?

Вони відповіли так, ніби вважали його реакцію дивною.

— Щоб помитися, треба роздягнутися.

У цей момент Ґрід, завдяки своїй гострій проникливості, миттєво збагнув ситуацію й запитав:

— М‑може, ви… Ви збираєтеся мене помити?

— Так, це наш обов’язок.

— Для покоївки цілком природно мити тіло свого господаря.

“Ц‑це..!”

Аристократи ― такі збоченці, що змушують молодих дівчат мити їхні тіла!

“…Хіба це не класно?”

Це було те, чого він завжди хотів спробувати, коли бачив таке в манхві. У захваті Ґрід прибрав руки, якими прикривав свої інтимні місця. Потім він гордо випростався й сказав:

— Добре. Знімайте одяг і мийте мене.

— Так.

Ґрід за одну ніч закохався в Ірен й поклявся, що кохатиме її вічно. Однак це не означало, що він буде вірним лише їй. Адже він ― чоловік! Будь‑який головний герой мріє про гарем! З давніх‑давен героїв завжди оточували дівчата. Хоча Ґрід і не мав наміру упускати цю нагоду, реальність виявилася жорстокою.

“…Реакції на це нуль.”

У Satisfy секс був доступний лише раз на місяць і мав відбуватися виключно між подружжям. Якщо ці умови не дотримувалися, сама сексуальна функція просто не спрацьовувала. Милі покоївки мили кожну частину його тіла м’якими, ніжними дотиками, але Ґрід нічого не відчував.

“Якась маячня…”

Йому на думку спало відоме слово.

“Я… Я євнух…”

Ґрід відчував розчарування, поки покоївки мили його тіло. Чомусь здавалося, що вони сміються з нього, тож його самоповага як чоловіка була зруйнована.

Через 30 хвилин.

— …

Покоївки закінчили витирати його тіло досуха, після чого Ґрід із бездушним виразом обличчя вийшов із ванної кімнати й одягнув новий одяг. Це був найкращий одяг, який носили аристократи.

Покоївки захоплено дивилися на нього, вигукуючи:

— Сер Ґрід, ви виглядаєте так стильно!

— Точно! Одяг тільки підкреслює вашу статуру!

Ґрід поглянув на своє відображення у дзеркалі й відчув себе ніяково.

— Якщо я одягну дешевий одяг, Ірен… Я зіпсую репутацію леді. Хіба цей одяг не занадто розкішний? Я ж чоловік леді, а не аристократ.

Покоївки пояснили:

— Незабаром відбудеться церемонія. Сьогодні Ґрід офіційно отримає титул аристократа.

— Так, так. Це ж не костюм.

Їхні слова були правдивими.

Після сніданку.

Граф Стейм викликав Ґріда.

— Ірен ― моя єдина спадкоємиця, що фактично надає їй повноваження графині. Вона стане графинею після моєї смерті.

— …

— Окрім титулу, Ірен ― леді великого міста. Проблемою буде, якщо її чоловік ― простолюдин… Я хотів би надати тобі титул віконта, приймеш його?

— Звісно.

Згідно із законами Вічного Королівства, граф мав право призначати двох віконтів і вісім баронів. Однак граф Стейм уже мав під своїм керівництвом п’ятьох віконтів. Він був одним із двох аристократів, які представляли Вічне Королівство, і мав владу, що виходила за межі закону.

Тож Ґрід став шостою особою, якій граф Стейм надав титул віконта.

[Ви стали віконтом Вічного Королівства.]

[Як зять графа Стейма, ви отримали прізвище Стейм.]

[Ви маєте повноваження керувати територією.]

[Ви маєте право командувати солдатами.]

[Ви можете найняти до трьох осіб у якості лицарів. Ви можете наймати як НІПів, так і користувачів.]

[Ви можете віддавати людям примусові накази. Але це не рекомендується.]

[Ви отримуватимете щомісячну зарплату в розмірі 2 000 золотих.]

“Так!”

Як зять графа, Ґрід отримував пристойну зарплату в розмірі 500 золотих. Однак він був розчарований, бо ця сума була занадто низькою. Тепер він став віконтом і отримав додаткові 2 000 золотих, тож загалом щомісяця отримував 2 500 золотих.

“2 500 золотих готівкою ― це..!”

Це становило три мільйони вон. Це була величезна фіксована сума, тож Ґрід був у захваті. Граф Стейм помітив його задоволення й тихо запитав:

— То… Перша ніч пройшла добре?

— …Ну…

Ґрід не міг легко відповісти. Адже це був його тесть. Який зять міг би розповісти правду про те, що сталося минулої ночі? Зрештою, Ґрід скромно відповів.

— Таким рівнем я можу пишатися.

— Ха‑ха!

Граф Стейм задоволено розсміявся, почувши відповідь Ґріда. Тоді до кімнати увійшла Ірен. Вона почервоніла, відчувши атмосферу, а потім сказала:

— Тату, рано чи пізно ти зможеш побачити своїх онуків. Ґрід… Він просто неймовірний.

— Ооо! Ясно! Мій зять такий молодець?

— Так, він справді дивовижний. Минулої ночі я відчула більше, ніж могла собі уявити. Може, у майбутньому у нас буде щонайменше п’ятеро хлопчиків. Я народжуватиму дітей, доки не закінчаться сили, і порадую тебе, тату, у твоїй старості.

— Так! Я з нетерпінням чекаю на це! Дуже чекаю! Ґріде, будь ласка, доклади всіх зусиль. Я хочу хоча би 10 онуків!

— Ах…

Ґрід не міг зізнатися, що, можливо, не зможе дати 10 онуків, бо може це робити лише раз на місяць. Він знав обставини родини Стеймів, тому не хотів розчаровувати графа.

— …Я постараюсь.

Ґрід ледь зумів відповісти й вийшов із кімнати. Тоді Ірен окремо звернулася до нього:

— Ти повернешся до роботи в кузні Хана, як і планував? — Ірен трималася за його руки, ніби не хотіла з ним розлучатися. Вона хотіла би бути з Ґрідом 24 години на добу.

Ґрід сказав:

— Перед цим мені треба зробити ще дещо. Ірен, можеш позичити мені кількох солдатів?

Ґрід використав свої вміння й за одну лише ніч довів симпатію Ірен до максимуму. Тепер він навмисно скористався цією симпатією. Ірен не могла відмовити йому в проханні.

— Я можу дати тобі скільки захочеш. Але що ти хочеш зробити, що для цього потрібні солдати..?

Стіни, звідки відкривається вид на Вінстон! Ґрід стояв поруч з Ірен і серйозно промовив, дивлячись на село Байран на півдні:

— Як твій чоловік, я хочу боротися за мир на твоїй території. Я переможу Хранителя села Байран, який залякав багатьох людей.

Спочатку Ґрід не мав жодного таланту до гри. До того, як стати Наступником Паґми, він пробув у одному місті цілий рік і досяг лише приблизно 80‑го рівня. Це свідчило про те, наскільки він був невмілий у іграх. Але тепер все було інакше. З моменту, як він став Наступником Паґми, він пережив усілякі пригоди, виконуючи довгострокові завдання та продовжуючи розвиватися. Тепер він знав, чому саме слід надавати пріоритет у грі.

“Насамперед я маю створити Провал.”

Перший предмет, який спроєктував Ґрід, ― Провал! Це був абсолютно незаконний великий меч. На жаль, через особливі умови використання він не мав жодної цінності як товар, придатний для продажу. Дайнслейф уже був найпотужнішою зброєю, що існувала на той час, тож Ґрід не відчував сильної жаги до Провалу.

Але тепер він змінив своє мислення. Він відчував, що Провал йому потрібен. Він усвідомив, що мати кращу зброю ― це «природно».

— Ти будеш битися заради мене, а також заради цієї території..?

— Так. Лише заради тебе.

— Ах..!

Іноді ж таки доводилося трошки прикрашати правду з добрими намірами! Ірен була в захваті від слів Ґріда й відповіла, дивлячись на нього зворушеним поглядом:

— Можеш взяти 100 солдатів і двох лицарів, але, будь ласка, не перестарайся й пам’ятай, що треба бути обережним. Якщо ти постраждаєш… Моє серце розірветься на шматки.

Вона справді була чарівною.

“Я дійсно маю чудову дружину.”

Ґрід обійняв Ірен й міцно притиснув її до себе. Він присягнувся, що обов’язково переможе Хранителя лісу й здобуде блакитний оріхалк, щоб її допомога не була марною!

Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі . Смакуйте улюблені веб-новели рідною мовою!

Також заходь у мій телеграм , там я публікую одразу готові томи у .pdf і .epub