Розділ 15

[ Ім'я : Ґрід

Рівень : ‑3 (15/20)

Клас : Наступник Паґми

* Збільшена ймовірність додавання додаткових ефектів під час виготовлення предметів.

* Збільшена ймовірність посилення предметів.

* Всі предмети спорядження можна носити без жодних вимог. Однак, існує штраф залежно від якості предмета.

Титул : Той, хто став легендою

* Аномальні стани не впливають на вас.

* Ви не помрете, коли здоров'я впаде до мінімуму.

* Легко визнається.

Здоров'я: 14/14

Мана: 3/3

Сила: 1 + 5

Витривалість: 1

Спритність: 1

Інтелект: 1

Вправність: 1

Наполегливість: 4

Спокій: 1

Непохитність: 1

Гідність: 1

Проникливість: 1

Очки характеристик: 0

Вага: 3075/200

* Вага перевищує 200%, тому швидкість руху зменшена на 100%.

Тіло важке і не може нормально застосовувати силу.

Імовірність отримання стану «ослаблений» дуже висока.]

“З таким повільним темпом підйом на гору займе багато часу.”

Хоча Ґрід і рухався на повній швидкості, його темп був занадто повільним. Він хотів залишити всі речі на складі. Однак у цьому світі нічого не було безкоштовним. Щоб скористатися складом, він мав заплатити чимало грошей.

“Я не можу дозволити собі витрачати гроші на склад, коли мені так потрібна карета.”

Гроші є гроші, але також було припущення, що витримка «повільного темпу» вплине на його показник наполегливості.

— Ну окей, просто пішли.

Він повільно рушив у бік гори. Відстань між кузнею і горою була невеликою. Якщо йти із середньою швидкістю дорослого чоловіка, то це займе близько 30 хвилин? Але його швидкість руху впала на цілих 100%! Йому знадобилася година, щоб дістатися до підніжжя гори.

— Фух.

Ґрід був втомлений, незважаючи на те, що йшов навіть повільніше за інших. Дивно, як такі істоти, як черепахи та слимаки, можуть жити з такою повільною швидкістю.

Через три години…

— Хе, хе…

Він ледве зміг піднятися до середини гори. Гірська стежка була добре побудована, а схил не був крутим. Проте, йому знадобилося стільки часу, щоб дістатися до кінця стежки. Тепер було вже темно.

— Треба пройти ще трохи…

Світло від входу в шахту було недалеко, але дістатися до нього було нелегко. Його слабка витривалість вже вичерпалася.

— Чорт…

Ґрід не хотів затримуватися на шляху до місця призначення. Він ледь стримав бажання відпочити і змусив себе рухатися далі. Крок за кроком… Кожен крок був важким. Ґрід відчував, ніби йде у глибокій воді, одягнений у товстий бавовняний одяг, але продовжував рухатися вперед.

У той момент, коли він прибув до шахти..!

[Ваша наполегливість зросла.]

— Як я і очікував!

Ґрід посміхнувся, дивлячись на підвищення характеристики. Він відчув, ніби миттєво позбувся втоми. Хоча він не міг підвищити ці характеристики за допомогою рівнів, ті, що зростали завдяки певним діям, давали йому неймовірне відчуття досягнення і задоволення, схоже на дію наркотику. Здавалося, що він ніколи не зможе припинити підвищувати характеристики до кінця свого життя.

Ґрід увійшов у шахту і буквально впав на землю від радості. Він відпочив і з'їв хліб та випив води, після чого його витривалість повільно відновилася.

— А тепер починаємо. Оцінка.

Вирішивши, що він достатньо відпочив, Ґрід дістав кирку і використав вміння «Оцінка легендарного коваля».

[ Кирка Сміта

Якість : нормальна

Міцність: 19/19

Сила атаки: 7‑9

Кирка, якою користувався коваль Сміт. Вона допомогла йому вдосконалити свої навички.

Завдяки високій міцності, Сміт за один день видобув 120 залізних руд за допомогою цієї кирки. З того дня шахтарі цього села визнали Сміта.

Вага: 40]

[Прихованих ефектів немає.]

[Ви зрозуміли матеріали, з яких виготовлена Кирка Сміта, метод її виробництва та наміри її творця.]

[Ваше розуміння Кирки Сміта тепер становить 100%. Ви можете досконало користуватися Киркою Сміта.]

[Ви навчилися виготовляти кирку.]

Ґрід отримав великий стимул після прочитання опису кирки.

— Ц‑цей старий видобув 120 залізних руд за один день?

Він отримав завдання видобути 80 залізних руд, але обмеження за часом не було. Щоб зібрати 80 залізних руд, необхідних для виконання завдання, знадобилося б кілька днів. Однак, дізнавшись, що Сміт добув 120 залізних руд за один день, він не міг розслабитися.

— Я добуду 200 штук за день, і тоді той старий визнає мене!

Ґрід оглянув шахту з киркою в руці. На стінах були розкидані блискучі червоні крапки.

— Я маю вдарити по цих точках.

Коли він підійшов до однієї червоної крапки, шахтарі, які відпочивали збоку, помітили його.

— Гей, новачку, чого у тебе кирка в руках? Ти ж не думаєш копати?

— Думаю.

— Що? Ахахаха!!

Шахтарі розсміялися. Деякі з них каталися по підлозі зі сльозами на очах.

Інший чоловік нахмурився і сказав:

— Досить. Такий новачок, як ти, може цілий день махати киркою і не добути жодної руди.

Інші погодилися.

— Ти будеш щасливчиком, якщо не зламаєш собі зап'ястя.

— Ми говоримо це, бо дбаємо про тебе, тож просто йди додому. Новачок.

“Ага, смійтеся.”

Ґрід не відповів їм. Він просто доведе їм це своїми діями!

Дзень! Дзень!

[Залізна руда добута.]

Залізна руда з'явилася після того, як він три‑чотири рази вдарив по червоній крапці.

Шахтарі були вражені цим явищем.

— А, як? Як він може це робити так легко..?

— Та це просто випадковість.

Дзеень! Дзеень!

[Залізна руда добута].

— Вау…

— Хто він? Чому він такий вправний, хоча виглядає таким бездарним?

— Дурні. Це не він такий вправний. Це кирка особлива.

Один із шахтарів, які шепотілися, підійшов до нього, простягнув руку і сказав:

— Можна я спробую?

Невже вони думали, що Ґрід видобуває руду за допомогою сили предмета, бо не могли розпізнати його навички? Ґрід хотів побачити, як зміняться обличчя шахтарів, коли вони зрозуміють, що його кирка звичайна, тому він передав її шахтареві.

— Дивіться уважно. Я доведу, що ця кирка незвичайна, — заявив шахтар і впевнено взявся за кирку.

Дзеень! Дзеньк! Дзе! Дзеньк! Дзе!

— Хух, хух… Це ж звичайна кирка… — ніяково сказав шахтар, багато разів повторивши удар киркою і отримавши лише одну залізну руду.

Шахтарі, які це бачили, були схвильовані.

— Значить він хороший шахтар…

— Не варто судити про людей за зовнішністю. У будь‑якому разі, нам час йти. Давайте спускатися.

Шахтарі проігнорували Ґріда і залишили шахту. Вони не вибачилися за свою помилку і не визнали його навички.

У будь‑якому разі, Ґрід приступив до повномасштабної гірничої роботи.

[Залізна руда добута.]

— Це дійсно легко.

100% розуміння виправило його поставу при ударі киркою і точно визначило місце, в яке слід було вдаряти. Здавалося, що він міг зібрати 200‑300 залізних руд.

Проте ця впевненість тривала лише короткий час. Через деякий час він виснажився. Удари по стіні в напівзакритому просторі вимагали більше сил, ніж коління дров.

— Хух, хух… Блін…

Коли Ґрід добув 26‑ту залізну руду, його дихання погіршилося, а талія і руки почали тремтіти. Його тіло -3‑го рівня кричало, щоб він зробив перерву. Але він не міг відпочити. Адже його бажання швидко підвищити рівень було сильнішим за бажання відпочити.

Відновивши дихання, він випрямив поставу і знову замахнувся киркою.

Дзень! Дзень!

— Ух…

На той час, коли Ґрід видобув 41‑у залізну руду, чутливість його зап'ястя і талії почали зникати. Піт лився по його тілу рікою. Ноги ослабли, але він продовжував махати киркою. Коли він підняв голову, то не побачив неба, а лише задушливу стелю. Він хотів відпочити, але також хотів заробити грошей, навчившись швидко виготовляти речі.

Руки Ґріда тремтіли.

Дзень! Дзень!

— Хух… хух… Я помираю.

На 59‑му шматку залізної руди його зір затуманився від утоми. М'язи кричали, а тремтячі руки не могли міцно тримати кирку. Проте, він просто втамував голод хлібом і водою і продовжив працювати.

Це була його межа. У цей момент він хотів викинути кирку, що тримав у руці. Але насправді він ще міцніше стиснув її.

— Я не здамся через це. Моя робота ― це важка праця! Аааар!

Дзень! Дзень! Дзень!

Ґрід був у боргах через гру. У реальності він був невдахою. Одного дня він почув від друга, що його однокласники зі старшої школи ігнорують і висміюють його. Він був розчарований, бо знав, що друг, який передав йому цю новину, поводився так само як і вони. А його друзі з армії та університету? Він давно не спілкувався з ними. А, чотири місяці тому з ним зв'язався один з армійських товаришів. Той працював у багаторівневій (пірамідній) компанії і хотів запропонувати йому роботу.

Легко було зрозуміти, хто його зневажав. Він не намагався переконати їх змінити свою думку. Якби він сказав їм, що божеволіє від гри, вони б просто дивилися на нього, як на жалюгідну людину. Йому було так соромно за своє жалюгідне «я», що він не зміг піти на другу зустріч випускників. Однак це був єдиний спосіб зустріти свою першу любов, А‑Хьон. Тож він відвідав зустріч випускників, коли був у відпустці з армії… У тому, що сталося, не було нічого приємного. Він міг забути про реальність і знайти рівновагу лише тоді, коли заходив у Satisfy.

Проте це було давно. Зараз Satisfy нічим не відрізнявся від реального світу. Навіть НІПи ігнорували його! Це не був реальний світ. Йому треба було якомога швидше розвиватися. Він підвищить свій рівень, заробить гроші і позбудеться боргів. Він стане рейтером. Тоді, як і Катз не так давно, його запросять на інтерв'ю на телебачення.

Ґрід був Наступником Паґми! Епічні класи, які вразили два мільярди користувачів? Вони були нічим перед легендарним класом!

— Я покажу всьому світу!!!

Дзеень!

[Залізна руда добута.]

— Я маю досягти успіху.

Через борги він щодня виконував важку роботу. Потім він казав усім, хто його ігнорував, що більше не буде терпіти знущань і що, взагалі‑то, вони теж не такі вже й круті!

Кирка Ґріда знову рухалася. Його характеристика наполегливості стабільно зростала. У міру того, як він все більше і більше звикав до техніки видобутку, швидкість зменшення міцності сповільнювалася. Непомітно для нього, засяяло яскраве ранкове сонце. Шахтарі, які прийшли на роботу, здивувалися, побачивши його.

— Він працював всю ніч?

— По ньому не скажеш, що він такий витривалий. І як він ще розумом тримається? Який дивовижний хлопець.

— Ого! Подивіться, скільки залізної руди! Він побив рекорд Сміта?

— Ваай, як він міг побити рекорд Сміта? Я чесно визнаю, що він добре працює, але… е? Ей, хіба він не став ліпшим у цьому за одну ніч?

Протягом того дня Ґрід кілька разів опинявся в критичному стані та мінімізував час, витрачений на видобуток. Він пережив небезпечні моменти і кілька разів ледь не загинув під час видобутку, але йому вдалося подолати кризи і до обіду він добув 170 залізних руд. Хоча це було менше, ніж його ціль у 200 штук, він не міг продовжувати, бо у нього закінчилася вода.

Шахтарі дивилися, як Ґрід, похитуючись, покидав шахту, ледь маючи на це сили.

— Він… Великий. Я змушений це визнати. Пробач за те, що сказав вчора і за те, що ігнорував тебе. Пробач мені за мою грубість.

— Ти, неодмінно, станеш чудовим шахтарем! Ні, з таким духом ти досягнеш успіху в усьому, що захочеш!

Шахтарі, які вчора ігнорували Ґріда, тепер визнали його. Бути визнаним кимось ― це був цінний досвід, який він мав лише кілька разів у житті. Він пишався, навіть якщо інші люди були НІПами. Ґрід спускався з гори легшими кроками.

За ніч його показник наполегливості зріс до 16 очок. Його витривалість також зросла, тож він зміг спуститися з гори, не втомившись. Він тягнув важкий мішок із залізною рудою до кузні. Йому здавалося, що погляди селян значно змінилися. Шахтарі розповсюдили його історію по селу.

— Е‑е, пробач за вчора, шахтарю, — хлопчик, який був вчора, повністю змінив своє ставлення і вибачився перед Ґрідом. Його батько також посміхнувся Ґріду.

Рівень Ґріда все ще був мінусовим. Однак ставлення шахтарів і людей, які ігнорували його, раптово змінилося за один день. Схоже, що спрацювала особливість його титулу «легко визнається».

“Я почуваюся добре…”

Світ Satisfy, який став схожим на реальність після того, як він отримав мінусовий рівень, тепер знову здавався йому спокійною гаванню. Ґрід посміхнувся і легенько поплескав хлопчика по плечу.

Незабаром він прибув до кузні. Сміт уже чув про це. Коли Ґрід вручив йому мішок із 170 залізними рудами, той був вражений.

— Як вам? Ви все ще називаєте мене новачком? — запитав Ґрід.

— Ха‑ха… — Сміт перевірив кількість і стан залізної руди, а потім з радісним виразом обличчя похитав головою. — Ні, ти велика людина, а не новачок. Ти маєш великий талант і, подолавши будь‑які труднощі, виростеш у видатну особистість.

Сміт простягнув Ґріду руку для рукостискання.

— Такий, як ти, мріє стати ковалем, і всі ковалі на континенті будуть цьому радіти. Дякую, що дав мені честь навчати тебе.

Ґрід охоче потиснув Сміту руку.

Сміт тепло посміхнувся і продовжив:

— Ти впорався дуже добре. Ти ще й побив мій рекорд з добування руди, чого нікому іншому не вдавалося. Я дам тобі вдвічі більше обіцяної нагороди.

Ґрід отримав повідомлення про успішне виконання завдання, після чого почали надходити винагороди.

[Репутація в селі Байран зросла на 200.]

[Отримано 1 срібну монету.]

[Прихильність Сміта до вас зросла до 60.]

[Підвищення рівня.]

[Підвищення рівня.]

[Підвищення рівня.]

[Підвищення рівня.]

[Ви тепер на рівні 1. Ваші характеристики, які були зафіксовані на мінімальному рівні через штраф за мінусовий рівень, відновлені до нормального стану.]

[Застосовані базові характеристики Наступника Паґми.]

Нарешті…

— Це тільки початок.

Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі . Смакуйте улюблені веб-новели рідною мовою!

Також заходь у мій телеграм , там я публікую одразу готові томи у .pdf і .epub