Розділ 152 — Битва за Байран (4)

Колишній коваль у селі Байран був дуже вправним. До появи Хана цей коваль вважався найкращим на півночі. Але його учень Сміт не мав такого таланту. Цього року Сміту виповнилося 66 років. Він працював ковалем уже 50 років, але все ще залишався ковалем‑початківцем.

— Ой, сільськогосподарське обладнання Сміта так швидко ламається.

— Мені доводиться їхати в інше село, щоб купити інструменти.

— Дядько Сміт мав би краще стати шахтарем.

— Ха‑ха, правда. Він так само вправно орудує киркою, як і шахтар.

Він прожив у цій місцевості кілька десятиліть, але люди досі пліткували про нього за його спиною. А що ж щодо мандрівників?

— Бляха ж ти муха, село Байран ― класне, а коваль ― відстій. У кузні нічого пристойного не дістанеш.

— Мисливські угіддя тут для високих рівнів, а чому коваль такий слабенький? Лайно!

— Але ж він добре робить Джаффові стріли? Ціна теж дешева. Для лучників вони непогані.

— У тому‑то й проблема, що вони непогані.

Так тривало майже щодня протягом десятиліть. Сміта звинувачували в некомпетентності. Як би він не старався, це було марно. Він нагадував собі настанови свого наставника й щодня наполегливо тренувався в роботі з вогнем та залізом, але його вміння не покращувалися. Складалося враження, ніби його прокляла відьма.

— Я не хочу здаватися саме зараз…

Кожен молодий чоловік у селі мріяв стати шахтарем, але уникав професії коваля. Тож у нього не було учнів. До того ж він був уже старий. Рано чи пізно лорд змусить його піти на пенсію.

Сміт хотів до того часу стати досвідченим ковалем. Він хотів довести свою цінність. Він прожив усе життя з залізом, але мав померти як коваль‑початківець? Було очевидно, що люди будуть глузувати й сміятися щоразу, коли бачитимуть його могилу. Він не хотів, щоб його ображали навіть після смерті.

“Спробуй згадати.”

Сміт заплющив очі перед ковадлом. Він згадав юнака, якого кілька місяців тому недовго навчав. Юнака звали Ґрід. Він мав непривабливу зовнішність, але йому вдалося виготовити Спеціальні джаффові стріли.

“Як йому це вдалося?”

Сміт намагався. Він намагався не пропустити жодного руху Ґріда під час роботи з вогнем і залізом. Час плив безперервно. Не встиг він оглянутися, як місяць зайшов, і настав світанок. Небо проясніло.

Нарешті Сміт розплющив очі.

У його рухах не було жодних зайвих рухів. Він поводився з вогнем і мінералами набагато впорядкованіше, ніж раніше.

Не встиг він й оком кліпнути, як сонце піднялося вже до середини неба. Але Сміт перебував у трансі. Він не відчував ні плину часу, ні навіть голоду. Він навіть не усвідомлював, що за межами кузні люди кричали. З вогнем і молотком він просто працював над плавленням і загартуванням руди.

І…

— О..! Ооооо!

Казали, що просвітлення настає раптово. Це була правда. Сміт подолав бар’єр, який стояв на його шляху протягом 50 років. Він був настільки схвильований, що сльози полилися струмком. Він тримав у руках щойно створену Спеціальну джаффову стрілу і буквально впав на землю.

— Ха‑ха..! Ха‑ха‑ха! Я радий… Я радий…

Почуття, що нахлинуло на нього, не зникало. Сміт гладив стрілу, наче улюблену дитину, і не переставав плакати. Його останнє відчайдушне зусилля було винагороджено. Тоді відчинилися двері кузні.

— Невірний, ти будеш засуджений.

— ..?

Хтось раптово увірвався до кузні. Це був вірянин Церкви Ятана. Що відбувалось? Сміт здивувався раптовій ситуації й виглянув назовні крізь відчинені двері кузні.

Село було охоплене вогнем. Постійно лунали крики людей. Тепер Сміт зрозумів, що відбувається.

— Вторгнення Церкви Ятана…

Послідовник повільно наблизився, і направив кинджал на Сміта.

— Помри, невірний.

Сміт щиро розсміявся:

— Ха‑ха… Так. Я можу померти. Я вже не обмежений.

Він нарешті подолав обмеження. Якщо хтось знайде стрілу, яку він залишив, то зрозуміє, що він уже не коваль‑початківець. Потім Сміт заплющив очі.

— Я можу зустрітися з вчителем.

Він відчув моторошне передчуття того, як кинджал наближається до його серця.

Пролунав дивний звук. Швидко поширився запах крові. Але він не відчув жодного болю.

— ..?

Сміт тихо розплющив очі та побачив, як послідовник кашляв кров’ю після того, як стріла влучила йому в серце. За спиною послідовника посміхався молодий чоловік, за яким він часто сумував.

— Давно не бачилися, старий.

— Чому ти тут..?

Це був Ґрід. Молодий чоловік, який приніс йому просвітлення, з’явився саме в цю мить і врятував йому життя? Він думав, що ні про що не шкодує у своєму житті, але не міг не відчути полегшення. Сльози знову потекли струмком.

— Як ти поживаєш?

Сміт був у захваті, коли Ґрід простягнув йому руку. Це була велика рука, вкрита мозолями. Безсумнівно, це була рука коваля. Ґрід усміхнувся й підняв Сміта на ноги.

— Старий, ти робив відмінні стріли.

— Ах..!

Його серце забилося сильніше. Його визнали. Це сталося вперше за 66 років. І це була не звичайна людина, а великий коваль! Завдяки осяянню однієї ночі Сміт піднявся аж до рівня досвідченого коваля. Він відчував велич Ґріда, тож почав шморгати носом.

— Я зможу пропрацювати ще кілька років. Я хочу продовжувати… Я хочу й надалі працювати…

Ґрід поплескав Сміта по плечах.

— Звісно, ти зможеш працювати й далі. Це твій розквіт сил.

Ґрід завис у повітрі й подивився Сміту в очі.

— Твоє робоче місце. Я захищу його.

Саме в цю мить…

[Ваше серце зігрівається, коли ви згадуєте старого коваля, який подолав свої обмеження завдяки відданості та бажанню працювати.]

[Створено завдання «Прихильність коваля».]

[ Прихильність коваля

Складність: B

Ви ― наступник технік і волі Паґми! Ви поділяєте гуманістичну ідеологію Паґми, згідно з якою «ковальство має приносити користь іншим людям».

Нова мрія старого коваля, який подолав свої межі, надихнула вас. Ви хочете винагородити старого коваля, чиє серце гаряче, як вогонь, і міцне, як сталь.

Умови виконання завдання : захистіть кузню Сміта.

Нагорода за виконання : тривалість життя Сміта буде продовжена на 30 років.

* Сміт ― «пізній цвіт», який досяг успіху завдяки власним зусиллям. Він має всі якості чудового коваля. Продовження його життя принесе вам користь.

Нагорода за прийняття завдання : створиться вміння «Прихильність коваля».

Провал завдання : життя Сміта не подовжиться.]

[ Прихильність коваля

Якщо ви маєте максимальну прихильність до НІПа‑коваля, ви можете підвищити рівень його вміння на 1–5 рівнів.

Коваль, якого ви навчите, буде відданий вам до кінця життя і ділитиметься з вами кожним новим методом виготовлення предметів, якого навчиться.]

[Завдання виконується.]

— Ого.

Коли він уперше зустрів Хана у Вінстоні, він розлютився так, що опанував вміння «Лють коваля». Він прийшов, щоб доставити броню Вантнеру, але побачив, у якому скрутному становищі опинився Сміт. Врятувавши його, Ґрід отримав несподівані вигоди.

“Може, світ не такий, як я думав.”

Він вважав, що світ ― це місце, де вигоду отримують лише егоїстичні й погані люди, а доброзичливі страждають. Але його думки дещо змінилися після того, як він отримав нагороду за добру справу.

Ґрід відчув полегшення, покидаючи кузню. Тоді його гостра інтуїція виявила поблизу рівно 15 послідовників Ятана. Ґрід одягнув Плащ Малакуса й дозволив їм наблизитися, розраховуючи ідеальний момент.

— Танець меча Паґми, Хвиля!

Це була абсолютна велич. Енергетичні хвилі від Провалу миттєво вбили 15 послідовників.

[Завдання «Прихильність коваля» виконано.]

[Тривалість життя коваля подовжиться на 30 років.]

“Добре.”

Ґрід усміхнувся й перевів погляд на центр села. Гільдія «Цдака» протистояла старому Неберіусу, який грав на флейті, та демону Балаку, тіло якого сяяло, наче лава. Але члени гільдії, здавалося, ще трималися. Реґаса, Пона, Джішуки та Вантнера не було поруч, але, судячи з усього, вони добре билися.

“Усі стали набагато сильнішими порівняно з часами рейду на Малакуса. З їхньою нинішньою силою вони ж просто знущатимуться з Малакуса.”

Ґрід перевів погляд на інший бік. Джішука та Вантнер опинилися в ізоляції в районі, де було скупчення будинків.

— Там треба конче помогти.

***

— Хух‑хух… Чорт! Ви, кляті гниди!

Здоров’я Вантнера впало до мінімуму. Він отримав стільки шкоди, що зілля не встигало відновлюватись, і він опинився на межі смерті.

— Помри!

— Божественне покарання!

Розумні віряни почали зосереджувати свої атаки на Вантнері. Зрештою, Джішука прийняла рішення.

Вона кинулася захищати Вантнера від атаки чорного лицаря, через що вона вкрилась кров'ю. Вантнер викрикнув:

— Що ти робиш? Це я маю захищати тебе, а не ти мене!

Джішука висміяла його:

— Ти взагалі здатний мене захистити?

— Урх…

Коли гільдія «Цдака» вийшла з L.T.S. і перейшла до Satisfy, Вантнер переробив свого персонажа на танка. У L.T.S. він був пошкоджувачем, тому члени гільдії висловили занепокоєння. Але Вантнер був упертим. Він хотів займатися іншою роллю, ніж у L.T.S., тому обрав лицаря‑хранителя.

І одразу ж про це пошкодував. Слабка атака та повільна швидкість полювання танка йому не підходили. Щоб нормально набирати рівні, йому доводилося завжди полювати в групі. Відставання від його суперника Пона збільшувалося, і Вантнер став нетерплячим.

— Танк? Я цим займатися не буду.

Щоб відчути задоволення від самостійної гри, Вантнер почав вкладати очки характеристик у силу. Він забув про свій первісний намір ― захищати членів гільдії.

— Скільки разів я тобі казав, що танк тобі не підходить? Якби Гарсія став танком нашої гільдії, як і планувалося, ми були би сильнішими й стабільнішими. Шкода.

— …

Вантнер відчув провину перед Джішукою, яка його критикувала, і, схиливши голову, вибачився. Джішука же посміхнулася, бачачи, як Вантнер занепав духом:

— Після цієї ситуації в майбутньому розподіляй свої очки розумніше.

— …Так. Після рейду на Малакуса я вкладав скільки міг очок характеристик у витривалість. Тепер я повністю перейду на витривалість.

— Окей.

Джішука задоволено посміхнулася й натягнула тятиву до упору. Тоді на кінчику стріли почали з’являтися полум’я. Вона готувалася застосувати найпотужнішу атаку ― «Стрілу фенікса».

— Джішука?

Вона збиралася застосувати спеціальний прийом прямо перед чорним лицарем, який розмахував на неї мечем? Хіба це не самогубство? Збентежений Вантнер спробував її зупинити. Але Джішука вже прийняла рішення.

— Я знищу всіх ворогів тут. Тобі треба швидко відновитися й приєднатися до інших.

Джішука посідала 17‑те місце в об’єднаному рейтингу. Позиції найкращих гравців у рейтингу могли коливатися навіть через 1% досвіду, тож смерть когось із втратою 15% досвіду могла опустити його в рейтингу на 20 місць.

Вантнер не міг дозволити їй піти на таку жертву.

— Ні! Я помру замість тебе!

Джішука втупилася поглядом у Вантнера.

— Ти що, ідіот? Якщо ти помреш, я не зможу втекти сама. Просто послухай мене.

[Отримано 2 800 шкоди.]

[Отримано 2 550 шкоди.]

[На вас накладено прокляття. Ваш захист знижено на 30%, а швидкість руху сповільнено.]

Джішука зазнала магічних атак, але до самого кінця не відпустила тятиву.

Полум’я на кінчику стріли поширилося, і весь лук охопив вогонь. Вороги будуть знищені в ту мить, коли вона відпустить тятиву.

— О‑о‑о‑о!

Чорні лицарі та маг відчули небезпеку й почали наступ.

З неба пролетів дротик, який захистив Джішуку. Тоді з неба пролунав голос:

— Стій. Нащо тобі помирати?

Джішука кліпнула своїми довгими віями. Не вагаючись, вона загасила полум’я й підняла погляд до неба.

— Чого ти так спізнився? Гівнюх.

Вона була зворушена до сліз. Вона завжди була сексуальною, але її надуті щічки додавали їй милості. Ґрід почервонів, коли її чарівність вразила його серце.

— Вибач.

Після цього Вантнер викрикнув:

— Гей! Чого ти вийшов із гри, коли робив мою броню, і куди ти подівся, падло? Це вже перебір. Я міг би ліпше грати, якби ти зробив мою броню!

Ґрід кинув йому броню.

— Тоді починай відтепер.

— Що ти хочеш, щоб я робив відтепер… Га?

Вантнер розгубився, перевіряючи інформацію про броню.

[ Хвильова броня полегшення

Якість: легендарна

Міцність: 574/574

Захист: 861

Швидкість руху: ‑4%

* Зменшує отриману шкоду на 60%, якщо ваш запас здоров’я перевищує 60%.

* Збільшує захист від різальних атак на 30%.

* Існує висока ймовірність анулювання різальної атаки.

* Створюється вміння «Наполегливість».

Серед предметів, виготовлених великим ковалем «Ґ», це другий предмет, наділений емоціями.

Під час виготовлення її залишили без нагляду, і вона занепокоїлася. Тепер вона відчуває полегшення від того, що її завершили. Вона сповнена бажанням не бути викинутою вдруге, і це бажання впливає на того, хто її носить.

Вона має негативні почуття до свого творця, але занадто боязка, щоб висловити їх.

Умови використання : рівень 240 або вище. Сила понад 500. Просунуте володіння важкою бронею 2‑го рівня або вище.

Вага: 1 920]

[ Наполегливість

Якщо ваш рівень здоров'я нижчий за 5%, ви миттєво відновите 20% здоров'я та беззастережно захиститесь від однієї з атак ворога.

Час відновлення: 30 годин.]

Лицар‑хранитель володів непереможним умінням «Сила хранителя», яке дозволяло один раз відбити атаку. Якщо правильно його застосувати, можна було знешкодити дії супротивника. Тому лицар‑хранитель виконував роль танка. Однак уміння, пов’язане з предметом, було кращим за «Силу хранителя».

Вантнер широко розплющив очі.

“Є один недолік ― занадто довгий час відновлення, і його важко застосувати в потрібний момент, але миттєве відновлення 20% мого здоров'я…”

Це був справді легендарний предмет. Він був у захваті й вигукнув:

— Ґріде! Дякую!!

Вантнер зняв стару броню й одягнув нову. Його захист різко зріс, а 20% здоров’я було миттєво відновлено. Ставши непереможним, він кинувся на чорних лицарів.

— Джішука! Тепер я став сильним! Ха‑ха‑ха! Сильним! Я буду атакувати й захищати тебе щосили!

Меч чорного лицаря полетів у спину Вантнера, але його заблокував невидимий бар’єр.

— ..?!

Той, хто вже був при смерті, раптом одужав, що це за здатність? Збентежені чорні лицарі відступили, а Вантнер почав бігти, наче божевільний, розмахуючи своїми парними сокирами. Вороги зосередили всю свою увагу на Вантнері.

Джішука змогла збільшити відстань, і тому її потужні стріли летіли безжально.

— Аар!

— Еаах..!

Двоє чорних лицарів миттєво перетворилися на світло.

Чорні лицарі, що вижили, атакували Вантнера, але їхні мечі часто зісковзували з хвилястого візерунка, вигравіюваного на броні Вантнера.

— Ти..!

Чорні маги застосували магію, щоб зупинити Вантнера, який лютував, наче бик. Але Джішука була проблемою.

— Еерх!

Вона почала по‑снайперськи обстрілювати чорних магів, тож нікого не залишилося, хто міг би зупинити Вантнера. Ґрід уже дивився в інший бік:

— Ти наступний.

Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі . Смакуйте улюблені веб-новели рідною мовою!

Також заходь у мій телеграм , там я публікую одразу готові томи у .pdf і .epub