Розділ 153 — Битва за Байран (5)

Нефритовий вогонь був символом демонів. Він був настільки прекрасний, що міг спокусити душу, але насправді міг навіть розплавити сталь.

Щоразу, коли меч Балака рухався, у повітрі спалахував вогонь, а на землі пролягав вогняний слід. Раптом уся місцевість опинилася вкрита вогнем.

— Чорт, він такий самий страшний, як Ґрід.

Центр села Байран. Там чорношкірий чоловік тікав, ховаючись за руїнами зруйнованих будівель. Його вираз обличчя був таким же похмурим, як і колір шкіри.

“Такий швидкий.”

Зовнішність демона Балака нічим не відрізнялася від людської. Він мав струнке тіло, як у дорослого чоловіка. Але його шкіра кипіла, наче лава. Два великі білі ока розташовувалися над ротом, що розтягувався від вуха до вуха. Волосся палало, тож це справді було схоже на образ демона.

Жахливий демон наздогнав людей з надзвичайною швидкістю й змахнув своїм подовженим мечем.

Вогняний меч розрізав товсту зовнішню стіну будівлі, наче це була редька.

Тобана буквально розрізало б навпіл.

— Гах…

Тобан застогнав, захищаючись щитом. Його обличчя, що виднілося над нефритовим вогнем, було спотворене від болю.

“Його пасивка надто небезпечна.”

Йому ледь вдавалося захищатися, але його здоров’я невпинно зменшувалося. Полум’я, що розходилося на 1 м навколо Балака, стрімко кружляло й завдавало постійної шкоди.

“Це фіксована шкода, тому опір вогню тут ні до чого ― це точно геморой ще той.”

Нападники не могли наблизитися. Вогонь завдавав 500 шкоди на секунду, тож це було величезним тягарем для пошкоджувальників 250–260 рівня, чий запас здоров’я становив близько 19 000. Тун, як танк, мав великий запас здоров’я, тож він вичікував нагоди. Він не поспішав з рухами.

Наразі група сподівалася, що Тобан, їхній танк, створить «можливість». Тобану довелося деякий час битися самотужки.

“Швидкість атак зросла.”

Тобан використовував усі свої вміння посилення. Усі показники у вікні статусу зросли від кількох до десятків відсотків порівняно зі звичайним станом. Але неможливо було вічно захищатися від меча Балака.

Максимальна швидкість.

Тобан не зміг встояти перед ударом меча, що летів йому в груди.

[Отримано 3 900 шкоди.]

[Ви отримали серйозний удар!]

[Отримано 7 980 шкоди.]

Вогняний меч пробив його щит, і з грудей Тобана хлинула кров.

— Раах!

Тобан видав жахливий крик і впав на коліна, що викликало у Балака посмішку. Він знову змахнув мечем, ніби хотів покінчити з цим. У той момент, коли меч пересувався по траєкторії.

Тобан застосував уміння.

— Болотний щит!

Перед Тобаном раптово з’явився товстий щит із магічної енергії, що нагадував слизьке болото.

Вогняний меч, яким орудував Балак, зіткнувся зі щитом і його засмоктало глибоко всередину, наче він провалився в болото.

— Вдаєшся до трюків.

Меч так і не витягнувся. Чим міцніше Балак його стискав, тим сильніше ставала сила, що втягувала його. У очах Балака відбилося роздратування.

— Було би простіше, якби ти слухняно став рабом бога демонів (Ятана)…

Голос демона одночасно доносився до його вух і проникав у мозок. Будь‑хто, хто б це почув, відчув би страх і розгубленість. Однак його супротивником був найкращий паладин Церкви Джудара. Він не дав себе обдурити голосом демона.

— Прощавай.

Тобан засміявся. Тун та ще семеро членів гільдії «Цдака» одночасно кинулися в атаку.

— Швидше!

Балак мав пасивне вміння, яке завдавало постійної шкоди всім ворогам у радіусі 1 метра від нього. Чим довше вони билися, тим гірше для них. Треба було атакувати миттєво.

— Контратака.

— Подвійний удар лисячого вогню!

— Меч місяця!

— Блискучий удар!

— Мороз.

— Вакуумна хвиля!

100 найкращих пошкоджувачів об’єднаного рейтингу застосували свої ультимативні вміння.

Тун виділявся серед інших. Слон, носоріг, бегемот, ведмідь, лев, тигр, ягуар, орел, змія, дикий кабан тощо! Тун перетворювався на найрізноманітніших диких звірів і влучно завдавав ударів по грудях Балака.

— Удар володаря!

У цей момент Володар звірів ― представник рідкісного прихованого класу ― завдав 1 350% своєї фізичної сили.

Енергія звірів обрушилася на груди Балака.

— Ти..!

Меч Балака всмоктувався в «Болотний щит». Йому не вдалося належним чином захиститися, і у нього почала текти кров з рота. Потім на нього обрушилися вміння решти шести членів гільдії. Швидкі та повторювані удари палицею, палаючі кулаки, меч, що ніби розрізав сам простір, спалахи блискавок, мороз, здатний заморозити кістки, та потужна енергія, що пронизувала все на своєму шляху ― все це обрушилося на нього з блискавичною швидкістю.

Усі ці вміння були надзвичайно потужними й завдавали шкоди, що перевищувала 1 100% їхньої сили атаки. Однак проблемою став звук флейти Неберіуса. Три з шести вмінь були нецільовими. Їхня точність знизилася на 60%, тому вони не змогли завдати шкоди Балаку.

— Ах…

— Ого.

Члени гільдії були збентежені. Балак, якого збили з ніг чотирма послідовними ударами, знову встав на ноги. Потім він проревів:

— Фестиваль пекельного вогню!

Сотні вогняних куль закружляли навколо Балака! Вони палали й розширювалися.

— Виглядає небезпечно.

— Відійдіть!

Було вже запізно. Члени гільдії намагалися відійти від Балака якнайдалі, але вогняні кулі вже почали вибухати один за одним.

Це було схоже на фестиваль феєрверків.

— Ааах!

Навколо членів гільдії стались сотні вибухів, від яких вони відлетіли назад, скрикуючи від болю. Зокрема, Тобан отримав важке поранення і перебував у критичному стані.

У цю мить дія «Болотного щита» закінчилася. Тоді меч Балака звільнився. Він підняв меч, що впав на землю, і, сміючись, блиснув гострими зубами.

— Цього разу я запрошу вас на фестиваль мечів.

— Тупі малі, які юзали нецільові вміння… Кхе! Тфуу! Якщо у вас знижена влучність, то треба юзати цільові вміння, ідіоти.

— Чорт… Та ну тебе… Чого такий самовпевнений… Заткнися.

Члени гільдії, що від вибуху перетворилися на лахміття, почали лаятися. Це був кінець. Усі це відчували.

Тобан був у відчаї.

“Я не зміг полювати, бо мене полонив Ґрід, а тепер я помру й втрачу досвід…”

Це був результат його некомпетентності. Після цього він буде ще більше старатися, щоб підвищити рівень і стати сильнішим. Саме в цей час Тобан давав собі обіцянку.

— Хто має рівень вище 250, силу понад 1 800 і просунуте володіння мечем?

З неба пролунав голос. Вони були раді й роздратовані, побачивши його.

— Що за нах? Що ти там мелиш, поц? Храаа… тфуу!

Тун висловив усі свої емоції. Тобан посміхнувся, дивлячись у небо. Найсильніший гравець, якого знав Тобан, ― Ґрід ― з’явився немов чарівник. Нові члени, включаючи Туна, не впізнали його, бо він був у капелюсі, але Тобан та інші старі члени гільдії впізнали його миттєво. Просто всі знали його як коваля у пошарпаному одязі.

— Ґрід, про що ти? Рівень? Сила? До чого це все?

— Гей, досить базікати і спускайся помагати.

Члени гільдії бурчали. Але вони були раді. Наступник Паґми. Поява легендарного класу додала їм впевненості.

— Я хочу позичити вам зброю. Питаю ще раз. Хто має рівень вище 250, силу понад 1 800 і просунуте володіння мечем?

— Тобан має більший за 250‑й рівень, але інші умови…

Члени гільдії переглянулися, коли Ґрід запитав ще раз. Були ті, хто відповідав одній чи двом умовам, але, здавалося, ніхто не відповідав усім трьом. У той момент Тун підняв руку.

Ґрід впізнав його й нахмурився.

— Мені не подобається цей мудак.

Тун почув слова Ґріда і нарешті зрозумів, хто він такий.

— Я теж тебе не люблю. Храа… тфуу! Ти боягуз, який збрехав про свою справжню особу, типу якийсь нікчемний коваль.

— Та пофіг, бери.

Ґрід кинув Туну чорний великий меч. Це був той самий меч, яким користувався м’ясник, з яким Тун хотів битися. Іншими словами, це була зброя, якою Ґрід користувався вже довгий час. Тун упізнав її з першого погляду й запитав:

— Ти здурів? Нащо ти віддаєш мені свою зброю? Ти плануєш битися голими руками?

Ґрід презирливо хмикнув.

— Ти думаєш, що це сміття ― моя зброя?

— С‑сміття?

Тун, перевіривши характеристики Дайнслейфа +5 (репродукція), вирішив, що це абсурд. Цей потужний предмет, який можна було назвати найпотужнішою зброєю у світі, вважався сміттям?

“Що не так із цим ідіотом? А, точно. Хіба він не завжди такий?”

М’ясник був відомий як психопат. Тун прибрав кистьові клинки, якими користувався вже давно. Він озброївся Дайнслейфом і застосував уміння «Напівлюдина‑напівзвір».

— Ру… О‑о‑о‑о!

М’язи його тіла роздулися, наче у Халка. Потім на його потовщеній шкірі почало рости сіре волосся. У нього виросла вовча морда, а зуби подовжилися. Він був схожий на перевертня. Ґрід подивився на зміненого Туна й зітхнув.

— Жодної креативності… Гей, якщо тобі сподобається той меч, то купи його в мене. Ціна ― чотири мільйони.

— Аууууу..!

Вовк… Точніше, Тун завив. Потім він помчав до Балака й почав розмахувати Дайнслейфом.

Тун поєднав людські здібності з силою звіра, що зробило його набагато сильнішим, ніж раніше. До того ж Тобан та інші члени гільдії підтримували Туна вміннями посилення, тож Балак не міг стримати здивування.

— Як людина може бути такою сильною..?

— Це місце ще трохи витримає…

Ґрід на деякий час зв’язав Балаку ноги після того, як кинув Дайнслейф. Потім він перевів погляд на 80 метрів назад. Він побачив літнього чоловіка, який однією рукою грав на флейті, а іншою ― боровся з Фейкером та Ібелліном.

“Спочатку я маю зупинити того старого, що грає на флейті.”

Магічна сила, що виходила з флейти, розносилася по всьому селу Байран.

— Це кінець для тебе.

Ґрід засунув руку в інвентар.

У небі з’явилося блакитне світло. З його інвентарю виринув ще один великий меч. Він був схожий на акулу. У ньому відчувалася гідність хижака.

— Танець меча Паґми, Трансцендентний зв’язок.

Ґрід цього не знав, але він опинився в центрі уваги всього світу. Було завдано загалом 20 ударів, кожен із яких завдавав 150% сили атаки. Вони вилітали один за одним без жодної затримки.

— …Що?! — вигукнув Неберіус, борючись із Фейкером та Ібелліном. З неба пролився щільний дощ мечів. Побачивши це, Неберіус широко розплющив очі. І не лише він. Ця приголомшлива атака вразила весь світ, включаючи гільдію «Цдака».

— Темна вогняна буря!

Неберіус дістав сферу. Він викликав найпотужнішу магію трьох атрибутів, що поєднувалися в цій сфері. Вогняна буря зіткнулася з блакитними енергетичними мечами.

— Ухиляйтеся!

Стався потужний вибух. Гільдія «Цдака» це помітила й миттєво розбіглася. 18 із 20 мечів були відбиті бурею Неберіуса. Однак два мечі прорвалися й наближалися до нього.

— Ця могутня сила..! — захоплено вигукнув Неберіус і вперше перестав грати на флейті. Він поспішно застосував магію. — Стіна темного льоду!

Миттєво з’явився крижаний бар’єр. Його висота значно перевищувала висоту стін села Байран.

Два енергетичні мечі були заблоковані та знищені бар’єром.

В результаті зіткнення вилетіли іскри, що полетіли в бік Ґріда.

— Небезпечно!

Ібеллін уже відчув силу чорного полум’я і хвилювався за Ґріда. Але Ґрід був у порядку.

Чорне полум’я було знищено блискучим Золотим щитом, після чого Ґрід опустився на землю. З‑поміж чорного волосся проглядали гострі, блискучі очі.

— Ти!

Десятки темних блискавок впали й влучили в Ґріда. Та він був цілий.

— Ой..?

Неберіус злякався.

[Активовано ефект Броні святого світла, що протистоїть темній магії.]

Ґрід посміхнувся, побачивши вікно сповіщення. Після того як темні блискавки зникли, промайнула червона блискавка.

Інтенсивна іскра!

— Танець меча Паґми, Вбивство!

Найпотужніше вміння!

Сила, еквівалентна ядерній бомбі у Satisfy, обрушилася на голову Неберіуса.

Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі . Смакуйте улюблені веб-новели рідною мовою!

Також заходь у мій телеграм , там я публікую одразу готові томи у .pdf і .epub