Розділ 156 — Байран має талант (1)

Неберіус загинув, а Балак втік. Джішука переглянула інформацію про володіння, щоб визначити точний обсяг збитків.

[Назва: Байран

Розмір: село

Правителі: Джішука Байран (баронеса, глава гільдії «Цдака»)

Управитель: Ґрілл (адміністративні здібності C‑рангу)

* Чим вищі адміністративні здібності управителя, тим вищий загальний рівень розвитку володіння.

Приналежність: Вічне Королівство, граф Стейм.

Населення: НІПи ― 451, гравці ― 5 104.

Війська: лицарі ― 2, солдати ― 103

Безпека: 10/100

* Рівень безпеки найнижчий. Мешканці села можуть влаштовувати заворушення, а поблизу села часто з’являються бандити та монстри.

* Щоразу, коли кількість солдатів збільшується на 10, рівень безпеки підвищується на один пункт.

* Рівень безпеки підвищується щогодини пропорційно до кількості солдатів.

Внутрішні справи: 269/1 200

* Збільшення кількості торгових центрів, громадських культурних об’єктів та будівель підвищує показник внутрішніх справ.

* Коли показник внутрішніх справ досягне максимуму, масштаб володінь збільшиться.

Дипломатія: немає.

Сили, ворожі до правителя: Церква Ятана / Королівство Ріо / Червоний дракон Траука / Група «Залізний стиль» / Клан Гелдінгів / Клан Коучів.

Сили, ворожі до ваших союзних груп: Церква Ятана / Королівство Ріо.

Спеціалізації: джаффа, сталь.

Видатна постать: наразі присутня одна особа]

Сьогодні вранці.

До вторгнення Церкви Ятана кількість НІПів‑мешканців у Байрані становила 700, безпеки було ― 90 очок, а внутрішніх справ ― понад 600. Цього вдалося досягти завдяки тому, що гільдія вклала всі свої кошти за останні 20 днів.

Усе це було знищено за пів дня. Будь‑хто б гнівно лаявся, але Джішука мала радісний вираз обличчя. Це було через гарну новину про видатну особу.

“У рядку «Видатна постать» завжди стояло «невідомо».”

Один талант міг замінити 100 людей або солдатів. А може, він міг замінити й тисячу, чи навіть десять тисяч людей.

“Хотілося б, щоб у нього були адміністративні здібності, але й так добре.”

Джішука перевірила деталі меню персоналу.

* Якщо правитель володіння або його підлеглий має понад 300 проникливості й носить Меч правителя, існує дуже рідкісний шанс знайти видатну особу.

* Якщо правитель володіння або його підлеглий має понад 600 проникливості й носить Меч правителя, шанси знайти видатну особу непогані.

* Якщо правитель володіння або його підлеглий має понад 900 проникливості й носить Меч правителя, існує середня ймовірність знайти видатну особу.

“Понад 300 проникливості…”

Проникливість ― це особлива характеристика. Користувачі класу «командир» володіли ним за замовчуванням, але звичайні гравці, такі як Джішука, могли його здобути лише після тривалого управління (гільдією, володінням тощо).

Єдиною людиною з проникливістю у гільдії «Цдака» була Джішука, і її показник був досить обмеженим.

“У мене 75 очок проникливості, тож я не зможу знайти ту видатну особу…”

Видатна особа з’явилася вперше, тому Джішука дуже хвилювалася, що упустить її.

— Хмм, я поблукаю трохи і якось її знайду.

Східний регіон.

Джішука відправила членів гільдії та солдатів саме сюди, де пошкодження були найбільшими. Вона спостерігала за мешканцями, які були в розпалі ремонтних робіт. Але по дорозі вона стала свідком цікавої сцени.

— Гей, ти. Ти що, не вмієш працювати лопатою?

— Га?

— Ти ж точно добре працюєш з лопатою… Твоє прізвисько, по суті, «Лопатник».

— Що? Звідки ти це знаєш?

— Оу… Ах ти ж піструн. У тебе такі цінні навички, а ти мовчав і лінувався, бо не хочеш працювати?

— Лінувався? Хіба я зараз не стою на варті?

— Війна закінчилася, то нащо ти стоїш на варті?

— Я отримав наказ захищати мешканців від залишків Церкви Ятана, які, можливо, вижили!

— Фігня. Навіть якщо дехто з послідовників Ятана й залишився, ти мав би зізнатися, що в тебе добре виходить копати лопатою. Солдатів для охорони вистачає, тож тобі слід іти копати.

— Я… я був важко поранений у бою проти Церкви Ятана, тому мені бракує сил на копання.

— Важко поранений? Ти маєш на увазі ту подряпину на передпліччі? Ого, ти що, повний козел? Копай, чи хочеш по морді?

— …Я піду копати.

Це був Ґрід, він тримав у руках Меч командира і міг одним поглядом визначити навички солдатів. Це Ірен подарувала його йому?

“А легендарний клас має якісь особливі характеристики?”

Очікування Джішуки зросли. Щоб правильно користуватися Мечем командира, потрібний високий рівень проникливості!

“Може, він зможе впоратися з Мечем правителя?”

Упевнена в собі Джішука підбігла до Ґріда.

— Ґріде, знайди мені видатну особу?

— Ти про що?

Ґрід нахмурився, почувши раптові слова Джішуки. Він більше не ставив запитань. Джішука вручила йому Меч правителя.

[ Меч правителя

Міцність: 150/150

Сила атаки: 150

* Гідність +60

* Створиться вміння «Роздивляння персонажа».

* Створиться вміння «Пошук талантів».

Меч, який дарується лише визнаним володарям.

Він надає можливість уважно оцінювати солдатів та мешканців, тому його можна використовувати для управління володіннями.

Вага: 200]

Меч правителя був вдосконаленою версією Меча командира.

“Пошук талантів?”

Ґріда це зацікавило. Тоді Джішука запитала його:

— Ти можеш користуватися Мечем командира, значить, зможеш користуватися й Мечем правителя, правда? Наразі в Байрані є одна видатна людина, тож, будь ласка, знайди її для мене.

— Ти що, змушуєш коваля робити все?

— Хе‑хе, — вона посміхнулася, штовхнула Ґріда в бік і підморгнула йому. — Я особисто віддячу тобі. То як?

— Уф…

Що вона мала на увазі під «особисто віддячу»? Ґрід відчув збентеження, бо її чуттєва краса в поєднанні з багатозначним зауваженням розбурхали його уяву.

“Минуло вже 22 дні, а моє серце досі калатає… Чи це щось інше, ніж просто потяг?”

Можливо, кохання?

“Божевілля.”

Ґрід у реальному житті навіть ніколи не тримався за руки з жінкою, тож йому було легко помилитися щодо своїх почуттів до жінки. Наскільки це серйозно? Ґрід згадав про інцидент з А‑Хьон і взяв себе в руки.

“Така жінка мене не полюбить. Не варто марнувати час на марні ілюзії” , — йому й так не потрібна була людська жінка. “Мені найбільше подобається НІП Ірен.”

Ґрід поступово перетворювався на Даміана! Він поклав Меч командира в інвентар і дістав Меч правителя, промовивши:

— Як особисту нагороду, дай трохи грошей Вантнеру та Туну. Їм трохи не вистачає грошей, щоб купити Хвильову броню та Дайнслейф.

— На жаль, запаси гільдії на нулі. Пробач, але це займе деякий час. А, і візьми ось це.

[Отримано 7 шматків блакитного оріхалку.]

[Отримано 21 шматок оріхалку.]

[Отримано 55 шматків чорного заліза.]

Це були дорогоцінні мінерали. Зокрема, блакитний оріхалк можна було отримати лише від Хранителя лісу, тому він був безцінним. Це було безкоштовно? Джішука широко посміхнулася здивованому Ґріду.

— Це природно ― давати цінні мінерали ковалю гільдії.

Наразі гільдія «Цдака» надавала Ґріду всі матеріали, коли надходило замовлення на виготовлення. Тому Ґрід міг виготовляти предмети без жодних витрат і отримувати величезні прибутки. Він вважав, що цього достатньо, але тепер вони ще й підтримували його ресурсами?

Ґрід був щиро вражений. Хіба це не радість ― коли тебе визнають інші? Він почувався наче Чжуге Лян із «Трьох королівств».

— Дякую, що розумієш мою цінність, — щиро відповів Ґрід. Джішука зніяковіла від його безпідставної впевненості й кахикнула: — Ти ― скарб для нашої гільдії. Я зроблю все можливе, щоб ти відчував, що наша гільдія ― найкраще місце для життя. Тож давай і далі добре працювати разом.

— Якщо хочеш, щоби все й надалі йшло добре, тобі слід називати мене «оппа»… Тобі ж, хіба не 24 роки?

— Що‑що? «Оппа»? Я не хочу!

У гільдії «Цдака» Джішука була однією з наймолодших. Її дратувало, коли їй нагадували про її юний вік. Її прийняли на посаду майстра завдяки її лідерським якостям та видатним здібностям, але вона відчувала себе незручно, коли давала накази своїм підлеглим. Тому вона свідомо ігнорувала свій вік. Вона не зважала на свій вік, а лише на свою посаду лідера гільдії. Тому вона не могла називати Ґріда «оппою».

— Я не можу цього робити.

Джішука відмовилася з серйозним виразом обличчя, тож Ґрід здогадався, що у неї є свої обставини.

“А може, їй просто це не подобається? Дійсно, у неазіайських країнах не так приділяють уваги віку.”

— Тоді, вперед.

Джішука доручила Ґріду знайти ту видатну особу й повернулася до роботи. Ґрід залишився сам і переглянув деталі про «Пошук талантів».

[Ваша проникливість перевищує 600 очок. Завдяки впливу проникливості активовано «Пошук талантів» 2‑го рівня.]

[ Пошук талантів

Рівень: 2

Виявляє прихований потенціал цілі.

* Об’єктами пошуку є лише НІПи, що належать до володіння.]

— …Це означає, що мені доведеться оцінити всіх?

Як член гільдії «Цдака», Ґрід міг переглядати інформацію про село Байран. Тож він знав, що в селі проживало 556 мешканців та військових. Хіба це не означало, що йому доведеться проаналізувати 556 осіб? Ґрід на мить роздратувався.

“Це цікаво, тож я не проти.”

Саме так. Переглядати поточні здібності, максимальні характеристики та вміння об’єкта було приємно, тож він не переймався тим, скільки часу на це піде. До того ж, а що, як він виявить прихований потенціал? Тоді задоволення буде вдвічі більшим.

“Моя проникливість швидко зростатиме під час цього і, може, я знайду кандидатів у лицарі… Це як вбити двох зайців одним пострілом” , — йому на думку спав його кандидат у лицарі Джуд. “Джуд ― просто чудовий…”

Він полював на морозосвітлих орків та збирав луски сильфідів під керівництвом Хуроя та Ромео… Навіть не так, Джуд і солдати проходили спеціальне навчання. Ґрід сподівався, що вони швидко повернуться з лусками сильфідів… Навіть більше, він сподівався, що вони повернуться, вже ставши сильнішими.

— Йон‑У.

Він блукав селом і вивчав НІПів, коли отримав приватне повідомлення від Юри. Ґрід продовжував вивчати НІПів, відповідаючи на повідомлення.

— Чому ти так пізно?

— Пробач. Я спізнилась, бо дивилась в інтернеті битву за село Байран.

Ґрід зупинився.

— Битва за село Байран?

— Так, вперше на публіці з’явився перший представник легендарного класу Наступник Паґми.

— Це транслювали в інтернеті?

— В інтернеті й по телевізорі. Зараз увесь світ у захваті. Це дивно. Я ніколи не думала, що Наступник Паґми буде у твоїй гільдії.

“На щастя, ніхто не знає, що я ― Наступник Паґми.”

Він пам’ятав про гравців у селі Байран і приховав своє обличчя та ідентифікатор. Юра звернулася до спокійного Ґріда.

— Ти в Байрані? Я хочу подивитися на того улюбленця, про якого ти говорив.

— Ти йдеш до Байрану?

— Я хотіла би спробувати з’ясувати, хто є Наступником Паґми.

— Хіба ти не Восьма слуга Ятана? Як ти думаєш, наша гільдія впустить тебе?

— Я приховаю свій нік. Не буде ніякої небезпеки, якщо ти не здаси мене.

— Чому ти думаєш, що я не видам тебе? І чому ти мені довіряєш?

— Хіба між нами немає таємних стосунків? Ми співпрацюємо, і я не буду вороже ставитися до тебе.

— Не зрозумій мене неправильно. Ну добре, згода. Я поки що не можу піти звідси, тож ліпше приходи ти.

У той самий час, Вінстон. Ірен дізналася, що село Байран було вщент зруйноване, і підвелася з місця.

— Давайте долучимося до робіт з відновлення села Байран. Зберіть солдатів і фахівців. Ми вирушимо негайно.

Фенікс висловив невдоволення:

— А ви, моя леді, самі туди поїдете?

— Мій чоловік страждає, чому б його дружині не поїхати і не допомогти?

— Але дорога до Байрану небезпечна, бо там багато монстрів. Вінстон не може залишитися без нагляду, тож чи безпечно вам їхати?

— Ми можемо залишити Вінстон адміністратору Валді.

— Він не може впоратися з поточними справами через наслідки нападу Церкви Ятана…

— Заткнися!

— …Моя леді?

— Мені самотньо! Я не можу спати, бо щоночі думаю про нього! Я хочу якнайшвидше народити дитину! Чи треба мені ще щось додавати?

— Я дуже згрішив, тож, будь ласка, вбийте мене!

Це був старий чоловік, який не міг зрозуміти серце своєї леді. Ірен була рішучою й щойно лицарі були готові, одразу ж вирушила в дорогу.

Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі . Смакуйте улюблені веб-новели рідною мовою!

Також заходь у мій телеграм , там я публікую одразу готові томи у .pdf і .epub