Розділ 159 — Байран має талант (4)

“Я здурію.”

Три дні тому Ґрід отримав від Джішуки завдання знайти талановиту людину. Ґріду це дуже сподобалося. Було цікаво досліджувати людей за допомогою «Пошуку талантів», і він міг виконувати своє завдання, водночас підвищуючи свою проникливість.

Але проблема полягала в тому, що на цьому шляху з’явилася Ірен. Вона привела війська до Байрана під приводом допомоги у відновленні селища і протягом останніх трьох днів не відходила від Ґріда ні на крок. Через неї Ґрід не міг вільно пересуватися селом, тож опинився в пастці.

— Ґріде… Може, трохи пригальмуєш?

— Ого, яке видовище.

Село Байран.

Ґрід ремонтував та оцінював предмети членів гільдії, а всі, хто проходив повз, піднімали великий галас. Це було через Ірен, яка не відходила від Ґріда ні на крок. Вона діставала хустинку щоразу, коли він пітнів, час від часу годувала його перекусами та наспівувала, коли їй було нудно.

Красива жінка з білою шкірою, м'якими губами, великими очима та витонченими жестами так ставилася до Ґріда, що чоловіки‑члени гільдії не могли не заздрити.

“Цей гівнюх у минулому житті врятував країну? Як йому вдалося одружитися з такою гарною і могутньою жінкою?”

“Я так заздрю… Я більше заздрю тому, що він ― чоловік Ірен, ніж його легендарному класу… Ех…”

“Хах… Я теж хочу провести час з Ірен… Заради неї я б навіть вирвав серце дракона Трауки…”

“Вони ж одружені, тож хіба вони не сплять разом..? Ух… Ґрід забрав у Ірен невинність…”

Вони стали відверто ворожими. Ґрід почувався, ніби сидів на подушці з голок.

— Мені треба трохи відпочити.

— Гарна ідея, — Ірен підвелася разом із Ґрідом. Потім вона промовила, дивлячись своїми блакитними очима, що сяяли, наче ліхтарики: — Ти працював із самого світанку, тож, певно, втомився. Може, підеш спати?

— Ні… Мені не треба спати.

У Satisfy гравці спали лише для того, щоб швидко відновити здоров’я чи витривалість. Наразі здоров’я та витривалість Ґріда були на повній. Він просто хотів на деякий час залишити своє місце, щоб уникнути членів гільдії. Але Ірен була впертою.

— Ні. Ти мусиш поспати. Чи ти не думаєш, що достатній відпочинок ― це секрет доброго здоров’я? А тепер іди й подрімай.

Дивно, але вона була дуже рішучою. Ґрід засумнівався.

“Чому вона постійно намагається змусити мене піти спати?”

Протягом останніх трьох днів Ірен постійно змушувала Ґріда лягати спати. Вона влаштовувала сварки вранці, вдень і вночі. Ґрід не розумів, чому, і прямо запитав:

— Будь чесною. Чого ти від мене хочеш?

— Що?

Від такого прямого запитання Ірен широко розплющила очі, наче кролик. Нетактовний Ґрід притиснув її до стіни будівлі й знову запитав:

— Мені повторити? У чому причина?

— Н‑ну… — біле обличчя Ірен почервоніло. Вона не витримала погляду Ґріда й відвернула голову. — …Як це дратує. Чому я маю це говорити своїми губами? — промовила вона слабким голосом.

Ґрід чомусь відчув провину, але не відступив. Він хотів розібратися в цьому питанні.

— Так, ти мусиш це сказати.

Зрештою, очі Ірен наповнилися сльозами. Вона була надзвичайно збентежена.

— Хник… Коханий, ти один з тих, хто любить поводитися з жінками саме так..? Наказуєш мені сказати щось таке соромне… Хник‑хник…

— І‑Ірен? Чому ти плачеш?

Ґріда вразили сльози Ірен, і він озирнувся навколо.

“Я з’їжджаю з глузду.”

Якби хтось побачив його зараз, то напевно б неправильно все сприйняв. Адже він був тим «поганим чоловіком», який змусив свою прекрасну дружину плакати на людях. Поки Ґрід розгублено міркував, що робити, Ірен прикусила нижню губу. Потім, наче кошеня, яке прагне їжі, вона повільно подивилася на Ґріда.

— …Я хочу дитину.

— Ти хочеш дитину? Я розумію. Я зараз її тобі дістану, тож перестань плакати… Га? Д‑дитина?

Ґрід запанікував і відскочив назад. Ірен підбігла до нього й обійняла його. Потім вона нерішуче попросила:

— Я хочу хлопчика. Подаруй мені дитину.

— Ого…

Ґрід був збентежений.

“Вона серйозно? Я правильно розумію сенс її слів?”

Безумовно, Ірен з самого початку хотіла дитину. Хіба після першої ночі вона не заявила графу Стейму, що народить кількох дітей? Але вона не могла чекати і поводилася так агресивно серед білого дня.

“Це зовсім… Вона аж надто довіряє своїм інстинктам.”

Ірен була втіленням ніжності, та поводилася саме так. Ґрід кліпнув очима, дивлячись на неї, а потім вона вбила клин.

— Чому ти не відповідаєш? Я не відповідаю твоїм смакам..?

— …Смакам?

— Те… що я хочу. Мій дорогий чоловіче…

— Будь ласка, більше нічого не кажи.

Ґрід не зміг витримати, почувши ці слова, що пролунали з чистих вуст Ірен, і закрив їй рот. Потім його охопив бурхливий порив.

“Це негоже…”

Чи був він розчарований? Зовсім ні! Навпаки, вона стала ще чарівнішою! Така прекрасна жінка так сильно його бажала. Хіба це не привід для радості й вдячності? Його самооцінка як чоловіка зросла.

— Ходімо.

Ґрід із захопленням підняв Ірен на руки. Це були так звані «обійми принцеси».

— Ой‑йой, — Ірен була здивована й задоволена водночас. Вона сором’язливо посміхнулася, а потім сховала обличчя в грудях Ґріда. Він широко посміхнувся й почав бігти. Пункт призначення, звісно ж, була спальня.

— Що? Чого ти так спішиш?

— Може, леді Ірен поранилася чи що?

Члени гільдії, яких він зустрів по дорозі, були стурбовані. Але Ґрід та Ірен не чули їхніх голосів. У цей момент у цьому світі були лише вони двоє.

— Любий чоловіче… Будь ласка, підійди.

Вони дісталися спальні. Ірен сіла на ліжко в спокусливій позі й зустріла Ґріда, широко розкинувши обійми.

Ґрід ковтнув слину.

— Ірен…

Ґріда зачарували її витончені форми, але раптом він зупинився.

“…Я не можу.”

Невже тільки Ірен хотіла завести дитину? Ґрід відчував до неї сильне бажання. Але система Satisfy обмежувала статеві стосунки лише одним разом на місяць, тож як користувач міг цьому протистояти? Контроль над мозковими хвилями пригнічував бажання та послаблював фізичні реакції. Він усім серцем прагнув Ірен, але його тіло не реагувало. Що це за жахливі тортури?

“Демон, який створив цю гру…”

Сльози потекли по щоках.

— Любий чоловіче..?

Ірен здивувалася, бо Ґрід раптом почав плакати.

— Я просто такий щасливий, що не можу стримати сліз.

Ґрід посміхнувся, щоб заспокоїти Ірен, і підійшов до неї. Потім він почав застосовувати техніки 21–35, якими ще не користувався, з книги «100 технік для задоволення жінок».

— Я подбаю про те, щоб ти отримала задоволення.

Довгі й товсті пальці Ґріда почали рухатися. Після рейду на Хранителя лісу, створення Провалу та Хвильової броні його вправність стала вищою, ніж у першу ніч, завдяки чому він перевершив навіть рівень бога.

— Ах…

Ірен видавала прекрасну мелодію, коли з нею грали, наче на музичному інструменті. Гаряче дихання почало заповнювати спальню…

Опустимо.

***

— Коханий, я розумію, що ти ― велика людина і що справи, які тобі доводиться вирішувати, височіють, наче гора. Але, будь ласка, не забувай, що твоє місце ― у Вінстоні. Повертайся якомога швидше.

Завдяки Ґріду Ірен змогла позбутися своїх придушених бажань і нарешті відновила самовладання.

— Я повернуся вже зараз.

Завдяки зусиллям гільдії «Цдака» та допомозі Ірен село Байран було відновлено до прийнятного рівня. Ірен вважала, що її допомоги вистачило, тож вона повела всіх назад до Вінстона. Члени гільдії дивилися, як вона відходить.

— Вам не здається, що вона стала набагато гарнішою порівняно з тим днем, коли вперше приїхала?

— …Спочатку я думав, що Джішука гарніша, але тепер це не обов’язково так.

Реґас сказав із теплою посмішкою:

— Хіба закохана жінка не схожа на квітку? Завдяки тому що Ґрід щоночі робить її щасливою, ця квітка розквітає.

— Що?

Члени гільдії обурилися.

— Ґрід! Той нелюд! Той підлий тип, він торкався незрівнянної Ірен?

— Саме її… Не можу в це повірити!

— Він же її чоловік! Це нормально.

Ґрід нахмурився, дивлячись на членів гільдії.

— Я буквально використовував свої руки. А тепер замовкніть.

— …

До закінчення його обмеження залишалося ще два тижні. До того часу він мав якомога більше утримуватися від зустрічей з Ірен. Якщо доведеться, він використає свої техніки рук, щоб задовольнити її й побороти кризу.

Він вийшов із кузні, щоб насолодитися свободою, яка з’явилася після того, як Ірен пішла. Потім він знову почав досліджувати мешканців, але не зміг знайти жодних талантів ані того дня, ані наступного, ані ще наступного.

“Я вже переглянув більше 400 людей, але так і не зміг знайти жодного таланту… Тут реально нема жодного такого?”

Реставрація зовнішніх стін була завершена. Тепер мешканці розійшлися в різні боки, щоб відновити будівлі. Ґрід супроводжував їх, шукаючи таланти, завдяки чому його показники проникливості та наполегливості зросли. Це було приємно й цікаво, але він все одно нервував.

“Я шукаю вже кілька днів, але якщо я не знайду таланту, то виходить, що дарма потратив час? Не подобається мені це. Ах… А якщо так подумати…”

Ґрід оглянув село за допомогою Меча правителя і звернув увагу на невеличку гору за селом. Це була та сама гора, з якої він добував залізну руду, коли мав мінусовий рівень.

“Особливі продукти Байрану ― це джаффа та залізо, а більшість селян ― шахтарі…”

Зброя була потрібна для поповнення військ, а залізо ― для виготовлення зброї. Джішука потребувала солдатів заради безпеки, тому вона відправила деяких мешканців до шахти, замість того щоб залучати їх до робіт з відбудови села. Можливо, у шахті ховався мешканець із талантом?

Ґріда охопило передчуття, і він почав підніматися на гору. Коли він мав мінусовий рівень, це було для нього випробуванням, але не тепер. Він підбіг нагору й дістався до шахти.

Усередині шахти.

Там було 20 шахтарів, які розмахували кирками. Ґрід, тримаючи Меч правителя, по черзі їх оглядав. Там був хлопчик років 15? Серед старих шахтарів над головою юнака мерехтіло щось схоже на золоту зірку.

“Це він!”

З ентузіазмом Ґрід застосував «Пошук талантів».

[Ім'я: Мінор

Вік: 13

Стать: чоловік

Професія: шахтар

Рівень: 23

Сила: 64/450

Витривалість: 89/608

Спритність: 51/200

Інтелект: 98/420

Вміння: «Фантастична техніка роботи з киркою» (S), «Майстер мінералів» (S+), «Талант сам себе виявить» (SS).

Хлопчик, який з п’яти років тримає кирку в руках під впливом свого батька, що був шахтарем. Незважаючи на свій юний вік, він вміє збирати мінерали не гірше за шахтарів із 20‑річним стажем.

Селяни вірять, що цей хлопчик колись перевершить легендарного шахтаря Ґіса.

* Великий талант. Якщо цей талант розквітне, він стане представником країни в цій галузі.]

“Неймовірно..!”

Ґріда охопила велика радість.

З огляду на те що максимальні характеристики звичайних людей становили близько 100, максимальні показники Мінора були просто неймовірними, а його поточні характеристики були надзвичайно високими, враховуючи його вік і рівень.

“До того ж усі його вміння перевищують S‑ранг!”

Та ще й шахтар? Хіба він не ідеально підходить для коваля? Ґрід перевірив інформацію про вміння Мінора. Меч правителя був у всіх відношеннях покращеною версією Меча командира, тож він міг визначити деталі вмінь, якими володіла ціль.

[ Фантастична техніка роботи з киркою

Ранг: S

Талант, яким володіє одна людина на 100 000.

Ви можете збирати корисні копалини з надзвичайно високою швидкістю. Зібрані корисні копалини матимуть якість вище мінімального рівня.]

[ Майстер корисних копалин

Ранг: S+

Талант, яким володіє одна людина на 1 000 000.

Чим вищий ваш інтелект, тим більше ви знатимете про види корисних копалин у світі, їхні особливості та навіть місця, де вони зустрічаються.]

[ Талант сам себе виявить

Ранг: SS

Талант, яким володіє одна людина на 10 мільйонів.

Як би ви не намагалися приховати свій талант, він все одно відкриється іншим. Ваша доля ― прожити життя, перебуваючи під пильною увагою оточуючих. Ви неминуче зіткнетеся з безліччю спокус.

Ваші характеристики будуть дуже швидко зростати, і ви станете зарозумілим.]

Останнє вміння було досить дратівливим, але Ґріду це не заважало. Він підійшов до Мінора й наказав:

— Відсьогодні ти будеш служити мені.

— …

Мінор припинив копати й подивився на Ґріда. Потім, нахмурившись, промовив:

— Ти той герой, який врятував село та дружину віконта Вінстона? Я чув про твою славу. Ти ― чудова людина. Але я не знаю, чи підходиш ти на роль мого керівника. Якщо ти хочеш найняти талановиту людину, хіба не маєш бути готовий за це заплатити?

Мінор усвідомлював свою цінність. В історії королі країн відвідували талановитих людей, щоб запросити їх до себе, тож Ґрід мав продемонструвати свою щирість. Але Ґрід був за своєю суттю простою людиною. Він нахмурився і натер Мінору голову кулаком.

— ..!

Мінор відчув сильний біль і навіть не зміг закричати ― він схопився за голову й покотився по підлозі.

Ґрід весело звернувся до хлопчика:

— Ти, шмаркач, не знаєш, хто я такий… Слухай, яке значення має твій талант? Тобі ще далеко до успіху. Просто слідуй за мною. Якщо ти достатньо розвинешся, навчаючись у мене, ми зможемо змінити умови контракту.

— …Так.

Поточний показник гідності Ґріда разом з характеристиками Корони святого світла та Меча правителя становив майже 700 очок. Яким би великим не був його талант, Мінор був ще маленьким хлопчиком, і харизма Ґріда його приголомшила.

— Я піду за тобою.

— Так, ти прийняв правильне рішення.

У цей момент майбутній детектор корисних копалин потрапив до рук Ґріда. А сам Ґрід ніколи не уявляв, що настане день, коли йому доведеться зайти в лігво дракона, щоб добути корисні копалини через цей клятий детектор.

Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі . Смакуйте улюблені веб-новели рідною мовою!

Також заходь у мій телеграм , там я публікую одразу готові томи у .pdf і .epub