Розділ 166 — По вогняні камені (7)

[Видобуто вогняний камінь.]

Поки Ґрід боровся з Пекельним Ґао, Піковий Меч успішно видобув вогняний камінь.

“Я це зробив!”

Червоний камінь, що глибоко врізався в землю, з’явився на поверхні, що викликало у Пікового Меча величезну радість. Як ніби йому вдалося витягнути занозу з пальця після кількох днів мук! Чи це було схоже на виривання коріння?

— Так! Вдалося! Я добув вогняний камінь!

Він грав у Satisfy півтора року, пройшов усілякі випробування, набрався досвід і посів 16‑те місце в загальному рейтингу. Він міг підвищувати свій рівень, полюючи, беручи участь у рейдах на потужних босів або борючись із ворожими силами. Тепер його очі відкрилися на новий спосіб насолоджуватися грою.

“Я відчув таке задоволення, коли видобув мінерал. Може, слід навчитися гірничій справі?”

Піковий Меч відчув справжнє задоволення від досягнутого й помахав вогняним каменем у бік Ґріда.

— Як тобі? Хіба я не молодець?

Ґрід підняв великий палець, не відриваючись від сутички з Пекельним Ґао.

— Молодець.

— Ооо!

Це було неймовірно. Йому сподобалося, що той хлопець його похвалив. Піковий Меч саме сміявся, як раптом нахмурився.

“Ой. Що я зараз роблю?”

Він посідав 16‑те місце в об’єднаному рейтингу й був главою гільдії «Срібні лицарі», але все ж виляв хвостом, наче собака, перед кимось, хто щонайменше на 10 років молодший за нього?

“Прокинься.”

Він надто розхвилювався, коли усвідомив, що перший представник легендарного класу, Наступник Паґми, був корейцем. Піковий Меч заспокоївся і подивився на Ґріда та Пекельного Ґао. Ґрід виглядав відносно добре, тоді як Пекельний Ґао був поранений. У нього навіть обидві руки були відрубані.

“Сказитись.”

Монстра, який вбив 200 «Срібних лицарів» із середнім рівнем 140, відтіснили?

“Сила легендарного класу…”

Він згадав битву під Байраном, яка чотири місяці тому спричинила бурхливий резонанс у світі. Одну з найпотужніших груп у Satisfy, гільдію «Цдака», Церква Ятана змусила перейти в оборону.

Тоді Піковий Меч та члени його гільдії зібралися в пабі і передбачали, що гільдія «Цдака» буде знищена. Слуги Ятана ― Неберіус і Балак ― були надзвичайно сильними, до того ж переважали чисельністю, тож у «Цдаки», здавалося, не було жодної надії.

І раптом з’явився чоловік. Він переламав хід подій, кинувши броню Вантнеру, зброю Туну та застосувавши проти Неберіуса вміння «Танець меча Паґми». Піковий Меч відчув, як у нього закипіла кров, а люди, що були в пабі, одностайно вибухнули оваціями. Не буде перебільшенням сказати, що в ту мить весь світ гудів від хвилювання.

Після закінчення битви.

Наступник Паґми був озброєний потужними предметами, але публіка висміювала його за слабкий контроль. Однак Піковий Меч думав інакше. Паґма, можливо, і був чудовим мечником, але за своєю суттю він був ковалем. Наступник Паґми правильно скористався особливостями свого класу, озброївшись чудовими предметами. Він проявив свою силу у спосіб, що йому личив.

А тепер.

Наступник Паґми, з яким він зустрівся, вдало використовував особливості свого класу. Його броня та зброя, за оцінками, були легендарними; були й ті сім лез, що рухалися самостійно, та кільце, яке, здавалося, мало здатність зцілювати. Його навички контролю все ще були поганими, але завдяки силі своїх предметів він був достатньо сильним, щоб його можна було порівняти з рейтером.

Але сила Пекельного Ґао була безмежною. Він втратив обидві руки, але продовжував наступ на Ґріда. Піковий Меч швиденько знову замахав киркою.

“Швидше. Мені ще треба добути два вогняні камені.”

Ґрід був новою надією для Південної Кореї ― країни, яка відставала в Satisfy. Піковий Меч хотів допомогти Ґріду в цьому рейді. Ґрід розвивався так швидко, що одного дня він зачарує корейський народ. Однак, щоб дійти до цього, йому ще треба подолати чимало перешкод.

— Починаю збір!

Піковий Меч знайшов новий вогняний камінь і замахнувся киркою. У ту мить він був не Піковим Мечем, а Піковою Киркою.

***

— Я хвилююся… Хвилююся.

Кімната відпочинку в замку села Байран.

Начальник штабу гільдії «Цдака», Тобан, був стурбований. Члени гільдії, які повернулися після полювання чи роботи, похмуро дивилися на нього.

— Що сталося? Ти такий кислий.

Тобан, тримаючись за голову, повільно заговорив:

— Ґрід пішов за вогняним камінням…

— І що не так?

— …Він двічі сказав мені, щоб я в нього повірив.

Перший раз ― перед від’їздом на острів Кокро. Потім ще раз ― після прибуття на острів Кокро. Він чітко сказав це двічі.

Тобан від хвилювання зламав собі ніготь. А члени гільдії були в глибокому шоку.

— Ґрід…

— Він двічі сказав таке?

— Ех, це найгірше, що могло статися.

Таке сталося після того, як вдалося відбити масштабну атаку Церкви Ятана. Більшу частину наступних чотирьох місяців Ґрід присвятив виготовленню предметів і загалом зробив 142 предмети. З цих предметів 25 були звичайними, 84 ― рідкісними, 30 ― епічними та 3 ― унікальними.

Невже це була просто невдача, чи, як стверджував Ґрід, змова операторів?

Спочатку, після вступу до гільдії, Ґрід мав відносно високу ймовірність виготовлення висококласних предметів і навіть створив два легендарні предмети. Однак останні чотири місяці він перебував у кризі.

Предмети, які він виготовляв, мали на 20% вищі характеристики, ніж звичайні, тож навіть рідкісні предмети були непоганими, але члени гільдії не могли приховати розчарування. Зокрема, ті, хто отримав звичайні предмети, проливали криваві сльози. Легендарний коваль у підсумку виготовляв звичайні предмети? Їхнє розчарування було невимовним.

Тоді вони згадали про те, що Ґрід говорив щоразу, коли виготовляв звичайний предмет. Це було: «Повір в мене». Ґрід говорив це щоразу, коли вірив, що зробить легендарний предмет. Тож коли члени гільдії чули слова «Повір в мене», вони очікували найгіршого. Насправді, щоразу, коли він це говорив, результат виявлявся найгіршим.

Але цього разу він знову це сказав…

— Повір у мене…

Для створення Вогняного щита треба було три вогняні камені. Чи вдасться Ґріду справді зібрати три вогняні камені? Схоже, цього може і не статися. Тобан був засмучений. Його тривожні передчуття майже завжди справджувалися.

Інші члени гільдії також висловили розчарування.

— Якщо він не зможе створити Вогняний щит… То чи не ліпше буде відкласти рейд на Фенікса на інший раз?

— Напевно. Навряд чи рейд закінчиться успіхом, якщо головний танк не зможе танкувати.

Панувала похмура атмосфера. Озброївшись спорядженням Ґріда, вони стали достатньо сильними, щоб без проблем пройти рейд на Пробудженого хранителя лісу. Тепер можна було братися за босів вищого рівня.

***

4‑й поверх підземелля острова Кокро.

З відрубаних зап’ястків Пекельного Ґао неперервно текла кров.

Коли кров торкалася землі, піднімався дим і поширювався неприємний запах. Ґрід затиснув ніс і запитав:

— Чого від твоєї крові так смердить?

— Замовкни!

Тіло Пекельного Ґао раптом вкрилося ранами. Тіло передового демона виявилося слабкішим, ніж думав Пекельний Ґао. До того ж у нього забрали другий вогняний камінь, тож його магічна сила слабшала. Більше половини чорного полум’я, що символізували його силу, перетворилися на нефрит.

Це було погано.

“Я знову зазнаю ганебної поразки від людини..!”

Він думав, що лише Святий меч Мюллер був особливим. Але Мюллер помер понад 100 років тому, а тепер знову з’явилась виняткова людина. Як казали інші демони, потенціал людського роду не можна було ігнорувати.

“Мене будуть висміювати в пеклі, якщо я знову програю людям.”

Він ще не міг здаватися.

— Я обов’язково вб’ю тебе! — викрикнув Пекельний Ґао й змахнув руками. Потім він облив Ґріда кров’ю, що лилася з його відрубаних зап’ястків.

[Отримано 1 850 шкоди.]

[Отримано 1 790 шкоди.]

“Шкода завдається навіть від однієї краплі крові? Реально монстр!”

Ґрід здригнувся, коли Пекельний Ґао залив його своєю кров’ю і на його обличчі відбилась несамовита ненависть.

"Я заберу твою душу до пекла і зроблю тебе своїм рабом назавжди!"

Пекельний Ґао змінив тактику бою. Коли в нього були обидві руки, він використовував посох як основну зброю, а пекельний вогонь ― як додаткову атаку. Тепер, коли він втратив обидві руки, він міг битися лише як маг, запускаючи гарячі вихори та пекельний вогонь.

— Угх!

Ґрід намагався ухилитися від полум’я. Він не міг просто так наблизитися до нього. Пекельний Ґао подумав:

“Так, він ― мечник, тож у мене є перевага в бою на відстані.”

Пекельний Ґао був удвічі слабкішим, ніж тоді, коли з’явився вперше. Але за людськими мірками його магічна сила все ще була нескінченною. Він продовжував генерувати пекельне полум’я з інтервалом у 0,3 секунди й стріляв безперервно, наче лазерна гармата, що працювала на сонячній енергії.

— Підійди й згори до попелу!

Три промені вогню, що пролетіли по прямій лінії! Ґрід, відчувши, що йому обмежують простір для маневру, поспішно спробував ухилитися. У цей момент павраній рушив.

Сім лез зібралися перед Ґрідом, утворивши трикутний щит.

Золотий щит зіткнувся з полум’ям. Щит застиг і впав на землю, а гарячі вітри вдарили по тілу, що стояло за ним. Пекельний Ґао націлився на серце Ґріда і проголосив:

— Ти скоро помреш.

[Отримано 3 900 шкоди.]

[Отримано 4 150 шкоди.]

[Ви отримали серйозний удар!]

[Отримано 8 870 шкоди.]

— Ооо!

Ґрід, якого повалили на землю, отримав удар. Його охопила повна розгубленість.

“Я думав, що у другому раунді його завалю, коли відріжу йому руки. Навпаки, з ним було легше битися, коли він розмахував своїм посохом.”

Пекельний Ґао, безперечно, ослаб після того, як Піковий Меч забрав вогняний камінь. Шкода від пекельного вогню помітно зменшилися. Але він все ще був сильним. Його силу неможливо було оцінити.

“Я мушу скоротити відстань…”

Він міг використати «Трансценденцію», щоб атакувати з відстані. Але, на жаль, «Трансценденція» тривала лише 30 секунд. Він мусив зберегти цей засіб атаки як козир, тож краще було наблизитися й атакувати.

Однак Пекельний Ґао керував гарячим вітром, одночасно запускаючи пекельний вогонь, тож знайти спосіб скоротити відстань було нелегко.

Поранений Ґрід не міг належним чином керувати своїм тілом, а навколо Пекельного Ґао вже з’явилися вогняні кулі. Ґао миттю сформував 30 куль і зареготав.

— Аха‑ха‑хах! Це кінець!

30 куль одночасно атакували з різних траєкторій. Захиститися від усіх лише сімома лезами було практично неможливо.

“Доведеться прийняти деякий дамаг.”

Ґрід зважився і кинув три дротики зі свого пояса.

На місці, де стояв Ґрід, з'явився туман. Потім 30 сфер влучили в туман і одночасно вибухнули.

— Ух!

Пікова Кирка, який розмахував киркою в кутку… Тобто, Піковий Меч, впав. Усе тому, що потужний вибух струсонув підземелля. Піковий Меч повернувся в бік Ґріда, і його обличчя спохмурніло.

Туман розвіявся, відкривши місце вибуху. Ґріда там не було видно взагалі.

— Не може бути…

Він перетворився на сіре світло після тієї атаки?

— Це неможливо..!

Піковий Меч був розчарований. Пекельний Ґао був у захваті й реготав, наче божевільний.

— Аха‑ха‑ха‑хах! Той тарган нарешті перетворився на попіл!

Людське тіло було слабким і не могло залишитися неушкодженим після обстрілу 30 сферами пекельного вогню. Ґрід був озброєний чудовою бронею та мав захист золотих мечів, але все ж були свої межі. Пекельний Ґао був переконаний, що Ґрід загинув.

Однак…

— …Що!?

Ґао, який щойно сміявся, раптом озирнувся. У центрі підземелля, після того, як Ґрід перетворився на попіл, залишився стояти лише він.

— …Танець меча Паґми.

Ґрід розстібнув блискавку на своєму худі та повільно з’явився. Ненависть і вбивчий намір щодо Пекельного Ґао, одного з 33 великих демонів пекла, витали навколо блакитного великого меча.

— Вбивство.

На штучному тілі Пекельного Ґао з’явилася велика рана.

Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі . Смакуйте улюблені веб-новели рідною мовою!

Також заходь у мій телеграм , там я публікую одразу готові томи у .pdf і .epub