Розділ 171 — Ґрід виходить на сцену (2)

Юра контролювала свою базу за допомогою «Темної бурі» і продовжила, застосувавши магію, що поєднувала два атрибути.

— Темна блискавка.

Це вміння можна порівняти з природним лихом. У небі згустилися темні хмари, і звідусіль сипалися блискавки. Ліс горів, а земля кришилася. Емоційний коментатор вигукнув, спостерігаючи за ланцюжком вибухаючих мішеней.

| 38, 39, 40..! 45! 46! Команда Південної Кореї! 46 очок! Неперевершена швидкість! |

— Ва‑а‑а‑а‑а!

Глядачі перебували в шоку від цього нереального видовища, але врешті‑решт оговталися від мовчання. Крик був настільки гучним, що здавалося, ніби землетрус докотиться аж до Північної Кореї.

Джішука похитала головою.

— Я ніби дивлюся на Неберіуса. Ця сила магії та швидкість заклинань уже виходять за межі рівня гравця. Як Восьма слуга, вона наче бос.

Семюель нервував.

— Інші команди почнуть атакувати Юру. Може, нам теж приєднатися? Якщо ти підсилиш їх своєю стрільбою, Юру можна буде перемогти, ні?

Джішука презирливо скривилася.

— Це дурна ідея.

Лук Джішуки був спрямований у небо. Розгорнулася сліпуча серія пострілів.

Невеликі мішені, що летіли зі швидкістю 40 метрів за секунду, миттєво пронизували стріли. Увага перейшла з Юри на Джішуку. Натовп вигукував від захвату. Стріли, що сипалися одна за одною, розривали мішені. Така була могутність справжньої професійної лучниці.

| Збірна Бразилії ― 13 очок! 14! 15! Вони продовжують набирати очки, поки інші команди фокусуються на Юрі! Ах! Щойно я це сказав, як збірні США, Франції, Китаю та Японії почали стрімко набирати очки. |

Хтось мав стримати Юру. Але це не обов’язково мала бути їхня команда. Це було мудре рішення, прийняте деякими країнами, зокрема США, Францією та Бразилією. Команди, які намагалися зупинити Юру, були слабкими. Вони стали б козлами відпущення.

— Блін! — вилаявся член іспанської команди Мед, кидаючись на Юру разом з іншими командами. Решта команд набирали очки, а їм доводилося стримувати Юру? Очки набиралися не так швидко, але це все одно було обтяжливо.

“Може, ліпше зараз зосередитися на мішенях?”

Учасники були стурбовані, але повертатися було вже запізно. Відступати вони не могли. Зрештою, вісім команд, включаючи іспанську, продовжували атакувати Юру.

Бомбардування темною магією тривало. Здатність Юри використовувати свою магію для атак на гравців і боротьби з цілями була справді першокласною. Глядачі та гравці стояли з роззявленими ротами, а коментатори, хвалячи її, аж слину пускали.

Але не лише вона була особливою. Усі учасники Національних змагань ― це впливові особи, які представляли свої країни. Зокрема, лідери рейтингу часто брали участь у змаганнях, що підкреслювали індивідуальні бойові здібності, таких як знищення мішеней та PvP.

Лише одна людина перебувала нижче 80‑го місця в об’єднаному рейтингу. Це був напарник Джішуки, Семюель.

Гравці використовували потужні захисні вміння або особливості місцевості, щоб максимально нейтралізувати магію Юри, і швидко скоротили відстань до неї. Юра була дещо здивована.

“Вони ліпші, ніж я думала.”

Якщо її задум, що вимагала швидких дій, провалиться, це неминуче переросте у тривалу битву. Одна Юра не мала жодних шансів.

“Зрештою… Може, мені варто здатися?”

Юру брали на інтерв’ю іноземні ЗМІ як представницю Південної Кореї.

Іноземні журналісти завжди говорили, що вона ― «єдина надія занепадаючої Південної Кореї». Чи могло в Південній Кореї народитися ще одне талановите дитя, подібне до Юри? Також виникали питання щодо того, чи отримувала вона таємну підтримку від уряду Південної Кореї та S.A. Group.

Юрі не подобалися іноземці, які зневажали країну, в якій вона народилася й виросла. Це було майже інстинктивно. Вона ніколи не вважала свій патріотизм чимось особливим, але те, що іноземці так ставилися до її країни, було для неї неприйнятним. Вона хотіла змусити їх по‑новому поглянути на Південну Корею завдяки цим Національним змаганням. Але для неї однієї це було занадто важко.

Поки вона сумовито дивилася вперед, перед нею приземлився чоловік. Він ефектно з’явився з‑поміж верхівок дерев. Це був Реґас, представник Великої Британії.

— Що можуть зробити 16 чоловіків і жінок проти однієї жінки?

— Ха, не будь дурним.

У Наташі, напарниці Реґаса, розболілася голова.

Мед зціпив зуби:

— Реґасе! Ти досі не розумієш, у чому справа? Якщо ти допоможеш Юрі, то Південна Корея отримає золоту медаль! Відклади на хвилину свою дешеву справедливість!

— Дешева справедливість? — зазвичай спокійне обличчя Реґаса застигло. — Чому ти так зневажливо ставишся до мого шляху бойових мистецтв?

Місяць тому Реґас нарешті випередив Джішуку й посів 12‑те місце в об’єднаному рейтингу. Ще в юному віці він отримав прізвисько «Майстер тхеквондо» і літав, наче метелик.

— Ах!

Комбінація ударів ногою колишнього золотого медаліста з тхеквондо влучила в Меда. Блискуча атака пронизала його, наче шило. Корейці в залі вибухнули оваціями.

— Тхеквондо!

— Так, Реґасе! Покажи їм гідність тхеквондо!

Реґас був відомим британцем, і він з’явився в ідеальний момент, щоб врятувати Юру, виглядаючи так само прекрасно, як головний герой з кінофільму. Не лише корейська та британська публіка, а й глядачі з інших країн почали вболівати за нього.

Група Меда добре знала, наскільки сильним був Реґас. Однак Мед не був лиходієм. Він просто робив те, що мусив.

“Я витримаю.”

Мед посідав 33‑тє місце в рейтингу монахів, тож він не так легко відступав перед потужними й жорстокими атаками Реґаса. Він стояв непохитно й крикнув своїм товаришам:

— Залиште його мені, а самі йдіть за Юрою! Скоріше закінчуйте тут, а потім нам треба тримати під контролем США та Францію!

Вісім команд не мали іншого вибору, як об’єднати зусилля, і, не враховуючи Меда, їх було 15. Реґас побоювався, що Юру можуть зачепити, тож застосував ауру блискавки.

Золота аура звалила з ніг залізне тіло Меда.

— Хаах!

У Меда пішла кров з рота і він впав.

[Ви отримали серйозний удар!]

[Отримано 10 900 шкоди.]

— Ах ти..!

Мед поспішно випив зілля й почав контратакувати. Однак Реґас природно відвернувся, щоб уникнути атаки, і завдав удару ногою.

Удар, підсилений блискавкою, влучив Меду в обличчя.

[Отримано 4 800 шкоди.]

Це був кінець. Почалася серія ударів.

[Отримано 4 350 шкоди.]

— Силова долоня.

[Отримано 9 200 шкоди.]

— ..!

Мед навіть не встиг застогнати, як вже кашляв кров’ю. Потім він скотився вниз по схилу, щоб уникнути магічного обстрілу Юри.

— От гівно..!

На відміну від паладинів, монах не служив жодній із трьох головних релігій. Він служив місцевому богу Борису, ім’я якого було дуже маловідомим порівняно з трьома великими релігіями, храми яких були розкидані по всьому континенту. Через це Мед мусив вирушити до занепалого селища в куточку континенту, щоб стати монахом. Йому навіть доводилося відвідувати той храм щоразу, коли він хотів навчитися новим вмінням.

Це був не єдиний мінус класу монаха. На відміну від паладинів, вони не могли носити важкі обладунки. Вони також не мали вмінь володіння мечем. Єдиним захистом для них був тканинний одяг. Єдиною зброєю, якою вони могли користуватися, була палиця, що мала слабку силу атаки та повільну швидкість атаки.

Тому розвивати монаха було складно. Цей клас більшість гравців намагалися уникати.

— Зворотне походження.

[Ваше здоров’я повністю відновлено.]

[Ваше пошкоджене тіло повернуто до початкового стану.]

[Ви будете зазнавати постійного зниження здоров’я. Цей ефект не припиниться, доки ваше здоров’я не досягне мінімального рівня.]

— Можливість походження.

[Ви можете тимчасово перерозподілити свої характеристики. Будь ласка, вкажіть їх.]

— Вклади очки інтелекту, непохитності, наполегливості та удачі в спритність.

[Інтелект, непохитність, наполегливість та удача знизилися до 1 очка. Ваша спритність тепер становить 2 137 очок.]

Монах ― це релігійний клас, але його концепція відрізнялася від концепції паладина чи священика. Це були паломники, які йшли шляхом страждань. Щоб щось здобути, їм завжди доводилося чимось жертвувати. Нагорода була великою ― залежно від того, чим вони пожертвували.

— О‑о‑о‑о‑о!

Монах, що посідав 1‑ше місце в рейтингу, Мед, піднявся на пагорб і явно відрізнявся від того, яким був раніше. Світ спостерігав за одним із небагатьох майстрів‑монахів.

Сила його палиці була спрямована на майстра тхеквондо.

Реґас впав і поспішно підвівся. Він з подивом вигукнув: Ти якось зашвидко відновлюєшся.

— Якщо майстер бойових мистецтв тренує свої навички, то монах тренує своє тіло. Я терпляче його зміцнював, тож воно не впаде так легко. Я ніколи не впаду.

— Все це заради того, щоби завадити Юрі. Але, хіба атакувати одну жінку натовпом ― це не ганебно?

“Не сміши мене.”

Це було поле бою. Зважати на становище супротивника під час бою було нерозумно й лицемірно.

“Я ― представник Іспанії, і на мене сподівається мій народ.”

Країни запалювалися навіть через непопулярні події, не кажучи вже про Satisfy, яким насолоджувалася третина населення світу. Відчуття відповідальності на ньому було іншим. Поки він був представником, він мав докласти всіх зусиль.

Мед, сповнений бойового духу, атакував Реґаса. Він знав, що його супротивник сильніший за нього, але не хотів показувати слабкість, представляючи свою країну. Він боровся з Реґасом, поки решта 15 осіб інтенсивно атакували Юру.

“Це дратує.”

Напарниця Реґаса, Наташа, поводилася інакше. Вона не допомагала Юрі, бо не була з тих, хто забуває про свій обов’язок. Вона влаштувалася в безпечному місці й почала зосереджуватися на знищенні цілей.

Юра самотужки протистояла 15 ворогам. Її спокійний вираз обличчя вже давно зник.

***

Це було цілком очікувано, але квитки на Національні змагання були розпродані ще кілька місяців тому. Проте Йон‑У без вагань увійшов до Олімпійського стадіону.

— Ви не зможете увійти, якщо не покажете посвідчення особи.

Охоронець перегородив Йон‑У шлях.

— Ви маєте на увазі ось це?

Йон‑У дістав посвідчення, яке отримав поштою кілька днів тому. Після цього шлях відкрився. Він без проблем увійшов у коридор, що вів до кімнат очікування учасників, і попрямував прямо до бразильської кімнати очікування.

Але Джішуки там не було. Вона відображалася на великому моніторі в кімнаті очікування.

“Це знищення мішеней?”

Погляд Йон‑У, спрямований на монітор, повільно змінювався. Він зрозумів, що Юра була сама.

“Ото дурна.”

Це дратувало. Вона що, намагалася поставити його в незручне становище?

“Нащо ти внесла до списку людину, яка не хотіла брати участь? Вперта і егоїстична жінка. Ах, а тепер тільки подивись.”

Йон‑У сів у проміжку між бразильськими гравцями. Ніхто не звертав на нього уваги. Усі були зосереджені на моніторі.

| Гравець Юра опинилася в кризовій ситуації! Представники восьми країн почали концентрувати свої атаки саме на ній. |

| Ці 15 дуже сильні. Принаймні шестеро з них входять до топ‑30 рейтингу. Це пригнічує. Єдина надія Південної Кореї руйнується. |

| А‑а‑а..! Вони протистояли неймовірній майстерності Юри, але тепер вона пропускає деякі атаки..! |

| Захист і здоров’я мага дуже низькі. Як тільки вони пропускають атаку, то швидко падають. Це, мабуть, боляче. Юра мала найбільше шансів виграти медаль у знищенні цілей… Як і передбачали багато хто, схоже, Південна Корея не зможе досягти жодних успіхів у національних змаганнях. |

| Така реальність Південної Кореї. Вони намагаються повернути свою колишню репутацію грізних суперників, але це лише ілюзія. |

| Тільки‑но я це сказав, як Юра пропустила ще одну атаку. Зараз вона підходить до свого ліміту. Коли вона впаде, все закінчиться. |

Вираз обличчя Йон‑У поступово ставав все більш напруженим, поки він дивився на монітор. Натомість бразильські гравці, спостерігаючи за цим, сміялися.

“Бісить.”

Йому це не подобалося. Можливо, тому, що він роками зазнавав принижень від сильніших, будучи самотнім, без друзів? Останнім часом Йон‑У відчував бажання допомогти, коли бачив, як сильні принижують слабких.

У цю мить слабкими були Юра та Південна Корея.

Все було заплутано. У дитинстві він не розумів героїв, які беззастережно допомагали іншим, і співчував реалістичним лиходіям. Але тепер він відчував у собі певну неоднорідність.

“Хіба я не обіцяв, що, досягнувши успіху, буду жити як самотній егоїст? То чому це відбувається саме зараз? Га? Шін Йон‑У.”

Коли він переживав важкі часи, інші люди не допомагали йому. Навпаки, вони відверталися від нього і відверто демонстрували свою огиду. Але тепер, коли інші люди потребували його допомоги? У нього не було жодної причини це робити.

— Ах, я не знаю.

Він не знав чому, але не міг сидіти на місці. Зрештою він підвівся. Потім він спробував переконати себе:

“Хіба я не зароблю грошей, якщо виграю медаль на національних змаганнях? За одну золоту медаль ніби дають 200 мільйонів вон.”

І це ще не все. Уряд Кореї пообіцяв гравцям спеціальні пільги, якщо команда посяде принаймні третє місце.

“Так, саме через це.”

Ось чому він виходив. Не тому, що він був героєм. Йому не було шкода Юру, яка самотужки протистояла ворогам. Він не був таким типом людини. Тоді що? Йому не подобалося, що іноземці сміються над Південною Кореєю?

Ні. Це було заради власної вигоди.

Ця думка заспокоїла його.

Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі . Смакуйте улюблені веб-новели рідною мовою!

Також заходь у мій телеграм , там я публікую одразу готові томи у .pdf і .epub