Розділ 174 — Ґрід виходить на сцену (5)

— Ото негідник, — пробурмотіла Джішука.

Глибоко в лісі. Вона боролася разом із Семюелем, найслабшим із учасників змагань із знищення мішеней, і її гнів нарешті вибухнув.

— Він проігнорував мої повідомлення, щоб прийти до іншої дівчини?

У день церемонії відкриття Джішука увійшла в Satisfy у Південній Кореї й писала йому, щоб дізнатися, де він живе. Але Ґрід і далі ігнорував її. Тоді Джішука намагалася це зрозуміти. Мабуть, він зайнятий.

Але що було зараз? Виглядало, що він не надто зайнятий, щоб врятувати іншу жінку.

“Чи він проігнорував мене, бо я йому не цікава? Він не хотів зустрічатися зі мною, тому й проігнорував?”

У неї були тисячі фан‑клубів по всьому світу. Сотні мільйонів чоловіків прагнули її. До неї залицялися найкращі чоловіки ― привабливі актори, нафтові магнати та успішні інтелектуали. Але тепер її ігнорували.

Вона тримала в руках Спеціальну джаффову стрілу, а її гордість була розбита вщент! Стріла зламалася навпіл. Вона не звернула на це уваги й запитала Семюеля:

— Хто гарніша ― я чи Юра?

Люди по всьому світу із задоволенням порівнювали Джішуку та Юру. Оцінювати, хто з них красивіша, було їхнім хобі. Справа була не лише в зовнішності. Їх часто порівнювали в усіх аспектах, адже вони були міжнародними зірками та топрейтерками у Satisfy. Навіть гонорари, які вони отримували за виступи на телебаченні чи фотосесії, були однаковими.

Джішука визнавала Юру своєю суперницею. Однак вона була впевнена, що перевершує Юру. Але, коли справа доходила до чоловіка, який її цікавив, вона, схоже, програвала. Вона й гадки не мала, що Ґрід і Юра були настільки близькі.

“Людина, що віддає перевагу поспішному створенню предметів, аби встигнути взяти участь у Національних змаганнях… Чи є Юра для нього кимось особливим?”

Семюель подивився на неї й чесно відповів:

— Джішуко, ти набагато сексуальніша. Твої риси набагато кращі. Об’єктивно, я думаю, що ти красивіша. Але особисто я віддаю перевагу елегантним жінкам, тому Юра мені здається вродливішою. До того ж Юра ― азійка. У неї спокійні очі, немає веснянок, і вона багато в чому має таємничий шарм. Хе‑хе, вона ― богиня.

— Замовкни.

[Активовано властивість Спеціальної джаффової стріли, що повністю ігнорує захист ворога.]

[Спеціальна джаффова стріла отруїла ворога.]

— Ай!

Стріла влучила йому в стегно, і Семюел здригнувся від болю. Тоді Джішука натягнула тятиву.

— Я зла.

Вона відкрила шквальний вогонь. Мішені, що пролітали між деревами та кущами, вибухали, не встигаючи втекти від стріл Джішуки.

— Я розігріваюся!

Завдяки її шаленій стрільбі рахунок бразильської команди продовжує зростати. Коментатор вигукнув:

| Бразилія ― 72… 73 очки! Справжня майстерна лучниця! Стріли представниці Бразилії, Джішуки, ігнорують усі перешкоди й миттєво знищують мішені! Ах! Щойно я це сказав, як китайська та японська команди почали атакувати Джішуку! |

— Уа‑а‑а!

Увага глядачів, яка була зосереджена на Наступнику Паґми, нарешті повернулася на поле бою. Вони знову почали вболівати за гравців своєї країни. З іншого боку, представник США, Хурент, дивився на табло із здивованим виразом обличчя.

— Ем… що це таке?

Південна Корея ― 113 очок.

США ― 77 очок.

Бразилія ― 73 очки.

Канада ― 71 очко.

Франція ― 69 очок.

Китай ― 62 очки.

Японія ― 61 очко.

Велика Британія ― 49 очок.

Іспанія ― 0 очок.

Це була сольна гра корейської команди.

Він майже наздогнав корейську команду за очками, коли на Юру напали представники восьми країн, але раптова поява Наступника Паґми звела його зусилля нанівець.

“Самотужки знищити 11 топрейтерів та керувати мечами, щоб знищувати мішені…”

Під час битви під Байраном він показав себе «прийнятно».

— Реально, хіба це не порушення правил ― вводити легендарний клас саме в цей момент?

Хурент зовні виглядав переляканим, але його очі були спокійними. Він почухав своє сіре волосся, і його зрілий мозок почав швидко працювати. Ситуація змінилася через вплив однієї єдиної особи. Як йому з цим впоратися?

Хвилюючись, він покликав свого напарника.

— Лауелю.

— Так, — молодий срібноволосий чоловік, який спостерігав за Ґрідом, відповів з байдужим обличчям.

Хурент запитав його:

— А з тими золотими лезами ти справишся?

— …

Погляд Лауеля знову повернувся до неба, де перебував Ґрід. Він швидко оглянув сім лез, що рухалися приблизно в 1,5 раза швидше за мішень, і пояснив:

— Снайперський постріл можливий, якщо я зможу наблизитися до них на відстань до 30 метрів. Але, якщо вони зроблені з того самого матеріалу, що й золоті диски, які з’явилися під час битви при Байрані, їх не вдасться знищити.

Хурент кивнув.

— Окей. Тоді ми віддамо золоту медаль.

Сполучені Штати були найпотужнішою державою світу.

Як представники Сполучених Штатів, Хурент і Лауель були чудовими. Як друга людина в американській команді, Хурент посідав 8‑ме місце в об’єднаному рейтингу та мав прихований клас. Тим часом Лауель входив до числа «Десяти новачків». Спочатку вони прагнули перемоги, але без вагань змінили свою мету.

— Наступник Паґми та Юра. З одним із них, може, ще можна було би впоратися, але воювати одночасно з обома ― це дурість. Давай просто залишимо їх у спокої й зосередимося на власному поєдинку.

Вони вирішили боротися за срібну медаль. Хурент прийняв рішення й вирішив перемогти своїх суперників.

— Перш за все, треба щось зробити з канадцями.

У лісі перебували п’ять команд: США, Франція, Бразилія, Китай та Японія. Вони всі намагалися тримати одне одного під контролем. Британська команда перебувала поруч із корейською, але їхній рахунок повільно зростав, оскільки Наташа самостійно займалася мішенями. А іспанська команда? Мед був єдиним, хто вижив, і він бився з Реґасом. Його рахунок також дорівнював нулю, тож про нього можна було забути.

Натомість канадська команда була як кістка в горлі.

Вони сховалися на півдорозі до вершини гори й наполегливо знищували мішені. Завдяки своєму чудовому розташуванню вони швидко набирали очки, і ніхто їм не заважав. Вони були очевидним вибором.

— …

Представники Франції та Китаю, що знаходилися праворуч і ліворуч, злякано поглянули в цей бік. Хурент посміхнувся їм і сказав:

— Три хвилини. Просто протримайся три хвилини без мене.

Обличчя Лауеля спотворилося.

— Протриматися самому три хвилини? Хіба інші команди не зосередяться проти мене, щойно ти відійдеш від мене? Я не витримаю навіть двох хвилин.

— Ні, ти втримаєшся. А якщо ні, то просто витримай 2 хвилини й 50 секунд. Я повернуся за цей час.

— А, може, разом підемо?

— Ні. Інакше канадці зможуть об’єднатися з іншими командами, щоб ізолювати нас. Тож я пішов…

Хурент вимовив ці слова в односторонньому діалозі, а потім високо підстрибнув, що зовсім не відповідало його великій статурі. Наче майстер бойових мистецтв, він пробіг вздовж дерев і за хвилину дістався гори.

— Ти прийшов, щоб тебе вбили?

Представник Канади глузував з Хурента. Їх було двоє, тоді як Хурент був сам. Лауель залишився сам і став жертвою атак представників інших країн. Це був кінець для США.

— Ти дурень, Хуренте.

Після корейської команди, у складі якої були Наступник Паґми та Юра, США мали наступну за силою команду. Тепер канадська команда мала нагоду перемогти США. Хурент, можливо, й посідав 8‑ме місце, але вони теж входили до топ‑30 рейтингу. Вони обоє вірили, що зможуть перемогти його, якщо діятимуть спільно.

“Хурент ― не таке чудовисько, як Юра чи Наступник Паґми. Якби він був таким самим, як вони, то вже давно сам би розгромив інші команди.”

Так вважали представники Канади. Але насправді Хурент і був чудовиськом. Він входив до сімки рейтерів, яких Юра вважала сильнішими за себе.

— Треба поспішати.

На обох руках Хурента спалахнула червона аура, схожа на вогонь.

— Е?

Це суперечило їхній інформації. Хурент мав рідкісний прихований клас під назвою «Майстер аури», і хіба він спочатку не користувався синьою аурою? Поки вони перебували в розгубленості й тривозі, Хурент повідомив їм нову інформацію.

— Серед прихованих класів існують типи «розвитку». Мій Майстер аури був рідкісним класом, коли я його отримав, але тепер він перейшов до епічного класу. Моя аура стала сильнішою.

— Брехня!

Вони вперше чули про класи типу розвитку. Канадська команда вирішила, що це блеф, і пішла в атаку. Аура навколо обох рук Хурента сформувала мечі.

— Я покажу вам велич майбутнього легендарного класу.

Хурент промовив це щиро й змахнув своїми двома аура‑мечами.

Канадці намагалися чинити опір. Вони обмінялися кількома ударами з Хурентом. Але майстерність Хурента у володінні мечем була набагато вищою. Представники Канади почали отримувати поранення. Аура‑мечі Хурента повністю ігнорували їхній захист, тож вони отримували 100% фіксованої шкоди.

Канадці були шоковані отриманими пораненнями, тоді як аура‑мечі Хурента рухалися, наче батіг.

— Ах… Ні!

— З такого кута, як..?

Одному з них пробили серце, і він заціпенів після отримання колосальної шкоди. Їхнє життя вже було в руках Хурента.

— Ваші здібності непогані, але… Чомусь нинішні рейтери надто слабкі в ПвП. Може, це тому, що ви зосереджені лише на прокачці? Ви ж не вмієте битися…

Хурент не зміг приховати свого розслабленого виразу обличчя, виводячи з гри канадських рейтерів. Він перевірив час, випивши зілля, і вдарив себе по лобі.

— Чорт, вже пройшло більше трьох хвилин.

Хурент сконцентрував ауру навколо нижньої частини тіла, що дозволило йому рухатися з величезною швидкістю й швидко дістатися до Лауеля. Потім він засміявся. Лауель, якого він вважав уже мертвим, був у відносно хорошому стані.

— Не дивно, що його називають найсильнішим новачком.

Лауель гнівно подивився на Хурента, який милувався ним.

— Пройшло 4 хвилини й 9 секунд.

— Пробач‑пробач… Вороги були далі, ніж я думав.

Вибачаючись, Хурент атакував французів і китайців, які напали на Лауеля. У той момент у бік його серця полетіла стріла.

Хурент завдяки вражаючим рефлексам уникнув влучання в серце й проявив своє незадоволення. Він витягнув стрілу й сказав:

— Я хотів уникнути рукопашної сутички через неї.

Лучник був вразливим у поєдинку сам на сам. Але це був страшний клас, коли він ховався за спинами союзників. По‑перше, Джішука мала видатний талант.

— Ну, вона була моєю другою ціллю. Прикрий мене, Лауелю.

Хурент стрибнув у бік бразильської команди.

“Ми не зможемо перемогти США, якщо Джішуку вб’ють.”

Інші команди одночасно оцінили ситуацію й заблокували його. Але була одна проблема.

Хурент розсіяв ауру навколо себе. Потім вона перетворилася на аура‑списи і пронизала тіла ворогів.

— Аа..!

“Це справжня сила аури?”

“Сила топ‑10..!”

Несподіванки не припинялися.

Зібал, Кріс, Бондре та Юра. Потім з’явилися Наступник Паґми та Хурент.

Вони продемонстрували силу, що виходила за межі здорового глузду на цих Національних змаганнях. Навіть якщо всі учасники були рейтерами, рівень був іншим. Їм здавалося, що вони нікчемні.

Хурент прорвався крізь збентежених гравців і дістався до бразильської команди. Семюель перегородив йому шлях, але він був найслабшим тут. Він не міг перемогти Хурента.

— Еек!

Семюель отримав удар і впав. Хурент кілька разів був поранений стрілами, але він проігнорував їх і миттєво скоротив відстань до Джішуки.

— Це ж так тяжко, — пояснив Хурент спітнілій Джішуці. — Можна використовувати мою ауру в оборонних цілях. У будь‑якому разі, це класно. Я вперше перетворився на їжака.

— Може, ти хочеш відчути, як твоє тіло розрізають навпіл?

— ..!

Над його головою пролунав несподіваний голос? Хурен злякався й відскочив.

Великий меч влучив у те місце, де він щойно стояв.

Земля затремтіла, наче стався землетрус. Ґрід спустився вниз.

Хурен усвідомив свою помилку.

— Точно. Хіба Наступник Паґми не є членом гільдії «Цдака»? Ах, я спробував чіпати того, кого не слід було.

— Ти зразу це знав.

Можливо, він ніколи цього не висловлював, але гільдія «Цдака» була для Ґріда дуже дорогою. Вони швидше за всіх інших помітили його цінність, і це були люди, які поважали його та піклувалися про нього.

Спочатку він налагодив з ними стосунки заради грошей, але тепер це вже не так. Ці стосунки формувалися протягом пів року. Вони допомагали йому в багатьох справах. Ґрід, можливо, і сміявся над деякими з них, але для нього вони були єдиними друзями.

Як він міг не захищати своїх друзів, коли мав для цього достатньо сили? Це би нічим не відрізнялося від його колишніх друзів, які ігнорували його, коли він страждав.

“Так, я ніколи так не вчиню.”

У цю мить він усвідомив, чому хотів взяти участь у змаганнях, хоч і мусив розкрити свою особистість.

Погляд Ґріда змінився.

З його погляду зникла зарозумілість. Причини, якими він переконував себе, чому бере участь у цих змаганнях, були лише засобом приховати свою розгубленість, адже він не міг зрозуміти власну психологію. У цю мить його очі сяяли глибоко й лагідно.

Хурент став свідком цієї зміни в реальному часі й був вражений.

“Таке відчуття, ніби він став іншою людиною.”

З іншого боку, поруч із Ґрідом сяяли очі Джішуки.

“Ш‑що? Чому він нині такий гарний?”

Джішука завжди була впевненою в собі і не звертала уваги на чоловіків. Але її погляд не міг відірватися від Ґріда.

Ґрід підвів її собі за спину і промовив:

— Дивись на мене.

— Ага… Е‑е?

Джішука поглянула на широку спину Ґріда й почервоніла. І саме в цю мить ця ситуація транслювалася на весь світ.

— Чорт! Це ж не серіал!

— Буу! Буу..!

Чоловіки по всьому світу почали одночасно свистіти. Наступнику Паґми не вистачало Юри? Він ще й на Джішуку зазіхає? Та він ще той покидьок.

— От сраний негідник!

— Виродок!

Один чоловік завойовував серця двох найвродливіших жінок світу. По всьому світу лунали лайливі вигуки.

У той самий час.

Молодий чоловік років тридцяти дивився змагання по телевізору й підвівся з місця. І тоді у бік Ґріда на екрані пролунали оплески, а згодом і овації стоячи.

— Розстав прапори навколо себе. Браво..!

У цього чоловіка по всьому будинку висіли плакати з Дочками Ребекки. Завдяки Ґріду папа був убитий, а він став першим, хто отримав унікальний прихований клас. Він вболівав за Ґріда здалеку.

Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі . Смакуйте улюблені веб-новели рідною мовою!

Також заходь у мій телеграм , там я публікую одразу готові томи у .pdf і .epub