Розділ 177 — Легенда в прямому ефірі (2)

— Хурент? Якщо він візьме участь у ПвП, я виведу його з гри за 30 секунд.

Це була шокуюча заява. Навколо було чути лише звук дихання.

“Ти що, знущаєшся з США?”

Потужність США перевершувала всі країни, які брали участь у Національних змаганнях. Багато хто вважав, що США обов’язково виграють загальні змагання.

Хурент був другим за рейтингом гравцем у складі американської команди. І все ж його збиралися побити за 30 секунд? Заява Йон‑У була настільки небезпечною, що могла розбурхати все американське населення.

“Це безперечно стане заголовком на першій шпальті!”

Неймовірно. Сенсація, що перевершує всі інші сенсації. Очі журналістів засяяли. Особливо в захваті були корейські журналісти. Наскільки ж корейці зрадіють, коли почують слова Йон‑У? Вони навіть уявити собі цього не могли.

З іншого боку, американські журналісти почувалися некомфортно.

— Експерти вважають, що Хурент сильніший за вас. Чи не здається вам, що ви поводитеся надто гордовито? Це звучить просто як хвалькуватість.

— Ви публічно це заявили, але що, якщо ви не зможете перемогти Хурента за 30 секунд? Тоді ви зганьбитеся на весь світ. Чи зможете ви витримати глузування та критику з боку громадськості?

— Світ буде розчарований тим, що перший представник легендарного класу виявився простим хвальком. Чи маєте ви намір відкликати свою заяву?

Не було зрозуміло, чи це було запитання, чи погроза. Йон‑У доніс свою думку до американських журналістів, які тонко погрожували йому.

— Я кращий, ніж ви думаєте.

Спочатку Йон‑У був гіршим за середнього гравця. Він взяв академічну відпустку й почав грати в Satisfy одразу після її виходу, але замість того, щоб випередити інших, відстав від них. Потім він опинився в пеклі, виконуючи завдання графа Ашура з пошуку Рідкісної книги Паґми. Він змарнував кілька місяців на це завдання, постійно гинучи й втрачаючи своє майно.

Завдяки своєму непохитному духу йому ледь вдалося стати Наступником Паґми, але його характер і брак таланту були проблемою. Він не зміг належним чином впоратися із «шахрайським» класом і змарнував кілька місяців.

Але все змінилося після рейду на Малакуса. Налагодивши стосунки з гільдією «Цдака» та переживши всілякі пригоди, Йон‑У поступово змінився. Він, безперечно, виріс. Ось у цю мить Йон‑У був упевнений, що він ― найкращий гравець.

— Будь ласка, не ігноруйте той факт, що я ― легенда.

Він пишався тим, що подолав випробування, які супроводжували його жалюгідну натуру та брак таланту. Він висловлював цю гордість без жодного сорому.

— Я ― найкращий. Контроль? Не слід судити людей через це.

Журналісти ковтнули слину. Сотні журналістів у цю мить були переконані.

“Він ― зірка.”

Не всі таланти із Satisfy були зірками. Лише небагато людей, які мали в собі щось особливе, здатне зацікавити та захопити публіку, могли стати зірками. З цієї точки зору, Йон‑У був справжньою зіркою.

Він був першим представником легендарного класу і мав відповідну гордість. Його безкомпромісні слова могли викликати у когось дискомфорт, але іншим вони дарували хвилювання. Щоразу, коли він відкривав рота, про нього говорили, незалежно від того, чи були відгуки позитивними, чи негативними.

Захоплені журналісти продовжували задавати йому запитання.

— «З’явився спадкоємець майстерності та волі Паґми. Він ― єдина легенда у світі, здатна виготовляти легендарні предмети». Ця фраза з’явилася у «Сатісфай». Як випливає з неї, чи можете ви виготовляти легендарні предмети?

— Так, можу.

— О‑о‑о..!

— Істинно легендарний коваль!

— Який шанс створення легендарного предмета?

— Не дуже великий, правда?

— У чому різниця між вашими легендарними предметами та тими, що можна отримати в рейдах?

— Чи всі ваші споряджені предмети є легендарними?

— Прогнозують, що багато провідних гільдій запросять вас. Чи думали ви коли‑небудь про те, щоб покинути гільдію «Цдака»?

— Що за скритність у вас? Або ви створили плащ‑невидимку, як припускали багато експертів?

Інтерв’ю тривало понад 30 хвилин. Але запитання журналістів, здавалося, ніколи не закінчаться. З іншого боку, Йон‑У був новачком у справах інтерв’ю і досяг межі своєї концентрації.

“Голова тріщить.”

По‑перше, Йон‑У не був особливо кмітливим. Досі він міг впевнено вести інтерв’ю, але не міг зрозуміти суті поточних запитань. Юра помітила його скруту й зупинила журналістів.

— На цьому інтерв’ю закінчується.

— Ще є трохи часу до наступного змагання. Можете поговорити з нами ще трохи?

— Ні. На цьому все.

Юра мала чітко виражений характер. Її рішення було остаточним. Журналісти добре знали її характер і відступили. Вони вже були задоволені отриманими сенсаційними новинами.

— Ех… Це було нелегке завдання.

Після того як журналісти пішли, Йон‑У нарешті глибоко видихнув.

Юра підбадьорила його:

— Ти добре виступив.

Коли вона посміхнулася, її чорне як смола волосся відкинулося назад, що створило освіжаючу атмосферу навколо. Йон‑У відчув, ніби вся його втома зникла, лише від одного погляду на неї.

— Дякую. Я зміг завдяки тобі.

— Навпаки, це я маю тобі дякувати. Тільки тому, що ти прийшов нині, я змогла виграти золоту медаль.

Йон‑У чітко заявив про свій намір не брати участі в Національних змаганнях. Проте уряд Кореї та Юра самовільно внесли його до списку учасників. Для Йон‑У це мало бути дуже неприємно.

Чесно кажучи, Юра знала, що Йон‑У не братиме участі в змаганнях. Вона була вдячна, що він з’явився в несподіваний момент і показав хороші результати. З іншого боку, їй було шкода.

— …Ти на мене не злишся? — обережно запитала Юра у Йон‑У.

— Я злився, що ти втягнула мене в це, не питаючи моєї згоди.

— …

Юра опустила голову. Тоді Йон‑У звернувся до неї з лагідним виразом обличчя.

— Але все‑таки саме я вирішив взяти участь.

Саме так. Він сам прийняв це рішення.

— Я не звинувачую тебе. І мені неочікувано подобається ця сцена. Мені дуже до вподоби те, що зараз відбувається. Ах… це так приємно.

— Я рада, — посміхнулася Юра.

Вона дивилася на Йон‑У з явною прихильністю. На жаль, він цього не помітив. Тим часом статті про Йон‑У поширювалися по всьому світу.

[Шокуюча новина! Наступник Паґми ще не завершений!]

[Золоті диски та леза ― це ексклюзивні предмети Наступника Паґми! Чи будуть у майбутніх легендарних класів також ексклюзивні предмети?]

[Власник першого легендарного класу, Шін Йон‑У. Насправді він ― звичайний хлопець.]

[Юра та Джішука? Це просто дружба.]

[Наступник Паґми може виготовляти легендарні предмети.]

[<Колонка> Економічний вплив, який може чинити Наступник Паґми, є астрономічним. Ґрід стане найбагатшим.]

[Ґрід не має наміру залишати гільдію «Цдака».]

[Чи справді Ґрід здатний зробити плащ‑невидимку?]

[Ґрід: «Хурент? Я ще не пройшов класовий квест, але за 30 секунд можу перемогти гравця, що посідає 8‑ме місце в об’єднаному рейтингу».]

[Американці обурені зарозумілою заявою Ґріда!]

[У Кореї панує святкова атмосфера.]

Кімната очікування корейської команди.

— Ха‑ха‑ха! Ґрід добре дає інтерв’ю!

Корейські гравці ставилися до Йон‑У як до героя.

— Мені стало легше на душі, коли я побачив, як усі американські журналісти замовкли!

— Я зараз переглядаю реакції на закордонних сайтах, і це серйозно! Там справжній переполох, а іноземці заздрять Південній Кореї.

— Я й уявити не міг, що першим представником легендарного класу стане кореєць! Моє серце мало не вистрибнуло з грудей, щойно ти з’явився!

— Ґрід ― це промінь надії для Південної Кореї! Я пишаюся!

— Ху‑ху‑ху..! Промінь надії Кореї… Гарне висловлювання.

Серед схвильованих гравців Йон‑У підняв ніс до неба.

Наразі серед пошукових запитів у реальному часі на внутрішніх порталах були «Ґрід», «інтерв’ю з Ґрідом», «класовий квест Ґріда», «Шін Йон‑У», «Наступник Паґми», «легендарні предмети», «перемога за 30 секунд», «плащ‑невидимка», «золоті мечі» тощо.

Те саме стосувалося й телебачення. Більшість телеканалів по всьому світу неодноразово показували, як Йон‑У активно знищував цілі.

— Е..?

Овочевий магазин родини Шінів. Батьки Йон‑У були приголомшені, коли вперше увімкнули телевізор. Чому їхній син з’явився на екрані?

— …Що це?

Вони думали, що це сон. Ведучі новин та експерти вихваляли їхнього сина як одного з героїв Кореї.

— Новини! Ти бачила новини? Хіба ти не пишаєшся своїм сином?

— Мати Йон‑У завжди хвалилася своїм сином, і хіба він не є дійсно добрим хлопцем? Я так заздрю… так радію…

Їхні телефони дзвонили безперервно. Дзвонили випускники, з якими вони не спілкувалися понад 10 років. Усі говорили про те, що Йон‑У ― скарб Кореї. Серця його батьків наповнилися радістю.

З іншого боку, були люди, які завітали до Йон‑У в кімнату відпочинку корейської команди й створили дружню атмосферу. Це були Джішука, Реґас і Пон.

Йон‑У був розгублений.

“Це взагалі людина?”

Пропорції тіла Джішуки в реальному житті були надто нереалістичними.

Вона не носила підборів, але виглядала нереально високою. Особливо довгими були її ноги. Йон‑У був приблизно на 10 см вищим за неї, але її ноги здавалися довшими. Її обличчя також було дуже маленьким. Її пропорції нагадували модель із знаменитого твору мистецтва «X», який називали «твором мистецтва від Бога».

“Красуня.”

Її очі та блискучі червоні губи розпалювали чоловічі інстинкти. Її яскрава мідно‑коричнева шкіра та пишні форми доводили, чому її вважали однією з найсексуальніших красунь світу.

— Ґрід!

Джішука підбігла до нього, який стояв, не знаючи, що сказати.

— Я хотіла тебе побачити!

У цей момент проявилася агресивність південноамериканської жінки.

— П‑почекай…

Йон‑У вже кілька разів відчував на собі обійми Джішуки. Він навіть був одруженим чоловіком. Але це було в Satisfy. У реальності ж він був незайманим, який ніколи не зустрічався з жодною дівчиною. Його обіймала найсексуальніша жінка світу, тож він не зміг впоратися з таким збудженням і в нього пішла кров з носа.

— Ха‑ха, Ґрід у реальності виглядає так само як і в «Сатісфай».

— Так. Це інша річ порівняно з деким іншим.

Реґас і Пон посміхнулися. Натомість корейські гравці були сліпі від заздрості.

“Юра під час інтерв’ю поводилася як його менеджерка, а тепер ще й Джішука..?”

“Він казав в інтерв’ю, що між ними немає нічого… Як не крути, а це ж щось особливе, чи ні?”

“Привласнив двох богинь..! Навіть якщо це Ґрід, це важко пробачити..!”

З іншого боку, Юра холодно дивилася на Джішуку, яка обіймала Йон‑У. Джішука зустріла її погляд і показала язика. Тонкі брови Юри зімкнулися.

Зустріч поглядів двох жінок супроводжувалася іскрами.

***

Кімната очікування команди Сполучених Штатів.

— Ха‑ха‑ха‑ха! Хурента переможуть всього за 30 секунд?

Зібал, який посідав 2‑ге місце в рейтингу, радісно засміявся. Він зневажливо подивився на Ґріда.

— Він досі не розуміє, навіть після того, як його слабкість була викрита у знищенні мішеней. Який же він дурень.

Він був не просто некомпетентним, а й дурним. Дійсно, він був настільки дурним, що навіть славнозвісний легендарний клас втратив свій блиск.

— Хуренте, розбий його в ПвП дощенту. Принизь його на очах у всіх.

Лауель нахмурився, дивлячись на Зібала.

— Чесно кажучи, чи варто з нього глузувати? У знищенні мішеней він не використовував золоті леза як зброю. Якщо він це зробить, шанс на перемогу Хурента в поєдинку один на один зменшиться.

— Це каже наш новачок?

Зібал посміхнувся, ніби той був милим, і перевів погляд на Хурента. А той хихикав, читаючи журнал для дорослих.

— Не хвилюйся, Лауелю. У мене теж є сила, яку я ще не показав.

Його бойовий стиль, що базувався на використанні аури, був надзвичайним. З огляду на той контроль, який Ґрід продемонстрував під час знищення мішеней, Хуренту було важко уявити, що він зазнає поразки, навіть з урахуванням додаткової переваги у вигляді золотих лез.

— Наступник Паґми ― це явно вищий клас. Але Ґрід ― некомпетентний. Він не зможе мене перемогти. Це до~ля~

Можливо, Ґрід і досягав успіху в рейдах завдяки характеристикам свого спорядження, але бій проти живої людини ― це зовсім інша справа. Найважливішим був контроль. Хурент справді усвідомив, що Ґрід поступається йому.

Через кілька хвилин.

Хурент провів прес‑конференцію через наполегливі прохання ЗМІ прокоментувати заяву про «вивід із гри за 30 секунд».

— Так… Я занадто зрілий, щоб реагувати на заяву мого суперника про те, що він виведе мене з гри за 30 секунд… Я нічого не скажу. Але давайте прояснимо це якомога чіткіше ― той новачок впаде переді мною на коліна.

Пролунали оплески. Завдяки прес‑конференції Хурента та інтерв’ю Ґріда атмосфера Національних змагань стала ще більш напруженою.

Всього через три дні.

Увага всього світу була прикута до PvP‑події, яка мала відбутися в останній день Національних змагань. Ґрід і Хурент ― хто з них отримає клеймо хвалька?

Різні нелегальні гральні заклади та сайти поспішно розпочали прийом ставок. І гільдія «Цдака» не пропустила цю нагоду.

— Я поставлю все на Ґріда.

Під час знищення цілей Хурент втік від Ґріда. Через це люди дійшли висновку, що Хурент сильніший за Ґріда. Тому коефіцієнт ставок на перемогу Ґріда підвищили до 3,2. Гільдія «Цдака» знала справжню силу Ґріда, тож для них це була чудова нагода.

— Хай тільки Ґрід не дізнається, що ми будемо грати на гроші. Як тільки він скаже нам вірити в нього, ми всі збанкрутуємо…

— Т‑так…

Як і слід було очікувати від їхнього кмітливого шефа. Члени гільдії замовкли, захоплено слухаючи гостре застереження Тобана.

Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі . Смакуйте улюблені веб-новели рідною мовою!

Також заходь у мій телеграм , там я публікую одразу готові томи у .pdf і .epub