Розділ 21

Після сніданку батьки Йон‑У відразу ж пішли до овочевого магазину, яким вони керували. Зазвичай вони виходили з дому о 5 ранку, тож сьогодні вони добряче запізнилися.

“Вони спізнилися, бо снідали разом із сином.”

Йон‑У раптом знову відчув наплив емоцій, і його очі наповнилися сльозами. Вперше за довгий час його шлунок був таким повним. Він сів на диван і задрімав, а потім прокинувся через Се‑Хі.

Вона переодяглася в шкільну форму і тепер виглядала як охайна школярка. Хоча вона була сестрою Йон‑У, він не міг не визнати її красу.

— Що? Чого так дивишся на мене? — запитала вона.

— Я тішуся, що ти стала такою гарною, — відповів він.

— З‑з чого це раптом!? — Се‑Хі почервоніла, а потім вдарила Йон‑У по плечу.

“Що? Я щось зробив не так? Але що це за класне відчуття?” — Йон‑У відчув деяке полегшення в місці, куди Се‑Хі вдарила. Це було як масаж!

— Ах, добре! Бий мене ще! Ще! Продовжуй бити.

— Аах! Збоченець!

Бах!

“…Чого вона раптом мене ляснула?” — подумав Йон‑У, приклавши руку до пекучої щоки.

Тим часом Се‑Хі крикнула:

— Я набрала гарячої води у ванну. Тобі стане ліпше після ванни. Ти, збоченець!

— А, е‑е, так…

Вона сердилася на нього, але завжди піклувалася про нього.

“Але чому я збоченець?” — дивувався Йон‑У.

Се‑Хі пішла до школи, а Йон‑У занурився у гарячу воду.

— Втома проходить, — промовив він.

А через кілька хвилин… Йон‑У вийшов із ванної кімнати і сплатив відсотки за позикою переказом з рахунку. Було важко дивитися, як гроші, зароблені кров'ю і потом, зникають на його очах.

— Уф… Цей світ ― пекло…

Йому потрібна була стабільність. Тож він поспішно увійшов у капсулу і підключився до Satisfy.

“ За скільки продалися стріли?”

— Увійти.

Дзень.

Двері капсули зачинилися, і його зір повільно затьмарився. Потім у його вухах з'явився знайомий голос системи та музика, а потім зір знову прояснився.

— Свіже повітря.

Ґрід опинився в місці, яке нагадувало йому чарівне селище середньовічної Європи. Він одразу ж вимовив команду:

— Вікно стану.

[ Ім'я : Ґрід

Рівень : 3 (75/500)

Клас : Наступник Паґми

* Збільшена ймовірність додавання додаткових ефектів під час виготовлення предметів.

* Збільшена ймовірність посилення предметів.

* Всі предмети спорядження можна носити без жодних вимог. Однак, існує штраф залежно від якості предмета.

Титул : Той, хто став легендою

* Аномальні стани не впливають на вас.

* Ви не помрете, коли здоров'я впаде до мінімуму.

* Легко визнається.

Здоров'я: 336/336

Мана: 87/87

Сила: 24 + 5

Витривалість: 22

Спритність: 16

Інтелект: 29

Вправність: 55

Наполегливість: 21

Спокій: 14

Непохитність: 16

Гідність: 14

Проникливість: 14

Очки характеристик: 60

Вага: 3095/1000

* Вага перевищує 200%, тому швидкість руху зменшена на 100%.

Тіло важке і не може нормально застосовувати силу.

Імовірність отримання стану «ослаблений» дуже висока.]

— Рівень 3… Хе‑хе, це реально?

Його характеристики зросли, тому що він створив епічний предмет. З огляду на 60 очок характеристик, які він ще не використав, Ґрід фактично був на 26‑му рівні. Якщо він спорядить Великий меч Мамона та Лати Менгеля, то зможе проявити бойову силу 50‑го рівня.

— Це і є те почуття переваги, яке може відчувати тільки особлива людина? Хухуху…

На площі, заповненій людьми, він забув про суворість реальності, захоплено розмовляючи сам із собою. Потім, поклавши руку на стегно, Ґрід засміявся, як головний герой фільму.

Жінки, що проходили повз, кидали на нього злісні погляди і перешіптувалися між собою.

— Що з ним? Він стоїть у такій дивній позі і сміється, і говорить сам до себе…

— У нього що, якась манія величі?

— Він потворний. Напевно, у нього нема коханої.

Зазвичай Ґрід був би пригнічений, але зараз він був настільки захоплений, що не звертав уваги на погляди оточуючих. Він проігнорував їхні розмови і перевірив досвід своїх різних вмінь.

[Майстерність легендарного коваля, рівень 1 (3,7%)]

[Дихання легендарного коваля, рівень 1 (2,0%)]

Він думав, що для підвищення рівня цих вмінь знадобиться більше часу.

— Може, це через створення епічного предмета?

Ґрід з легким серцем попрямував до аукціону. Як завжди, аукціон був переповнений людьми.

— Цікаво, яка переможна ставка…

Ціна за одну Джаффову стрілу становила шість срібних монет. Однак Джаффові стріли, які він виготовив, були епічними! Тому він очікував, що ціна буде в 3‑4 рази вищою. У випадку зі звичайним спорядженням було розумно розраховувати, що рідкісні предмети будуть втричі дорожчими за звичайні, а епічні ― в сім разів дорожчими за звичайні.

Однак незабаром він занепокоївся. Чи захоче навіть багатий користувач витратити стільки грошей на купівлю стріл? По‑перше, витратні матеріали були дешевими порівняно зі спорядженням.

— Так, не сподівайся на щось захмарне.

Ґрід відкрив вікно аукціону, думаючи, що буде задоволений, якщо вони продадуться за подвійну ціну.

А потім…

— Ахх..!

Перевіривши ціну, за яку продаються Джаффові стріли, він не міг закрити рота.

Тим часом він чув голоси жінок, які дивилися на нього.

— Хіба це не той, що сміявся сам до себе на площі? Ой, боже. Що він творить? У нього рот роззявився.

— Фуу..! У нього слина тече! Гидота!

— Потворний… Напевно, у нього нема коханої.

— Ах… Ухх… — Ґрід намагався закрити рота, але це було нелегко.

[Спеціальна джаффова стріла] (99 штук)

[Ціна ставки: 72 срібла за штуку.]

Він продав за ціну, в 12 разів вищу за звичайні Джаффові стріли!

— Е… е… ааа… — він тремтячими руками торкнувся інвентарю, а потім дістав калькулятор, який був стандартним предметом, наданим усім користувачам.

“99 × 72 =?”

— …7 128…

100 срібних монет дорівнювали 1 золотій. 7 128 срібних монет означало 71 золоту і 28 срібних монет. Для довідки, 100 золотих монет коштували близько 120 000 вон готівкою.

“Хіба я не зробив 100 стріл десь за день?”

Це був приблизно один день ігрового часу. Якщо порахувати в реальному часі, він заробив близько 84 000 вон менш ніж за шість годин.

— Ха… ха‑ха‑ха… — Ґрід був у захваті. З його рота вирвався нестримний сміх: — Ва‑ха‑ха‑ха‑ха!

— В‑він нарешті здурів!

— Потворний! У нього точно нема коханої! Його мати, мабуть, єдина жінка в його телефоні.

“Ауч, хіба обов'язково так різко виражатися?”

Ні, він не дасть цим жінкам вивести себе з себе.

“Говоріть відверто.”

У цей момент він міг посміхатися, навіть чуючи такі ганебні слова.

“Я бачу чіткий шлях.”

Борг?

— Я віддам його в грі!

Не було потреби шукати роботу. Вигідніше було заробляти гроші на предметах, які він створював у грі. Дійсно, Наступник Паґми був золотою куркою, яка несла золоті яйця.

Ґрід стиснув кулак і затремтів, а аукціоніст за стійкою вручив йому золоті та срібні монети. Однак чому грошей бракувало?

— Чому ви дали мені тільки 60 золотих і 59 срібних монет? — запитав Ґрід.

Менеджер аукціонного дому посміхнувся на запитання Ґріда.

— Сума, яку ви отримали, зменшена на 10 золотих і 69 срібних монет через комісію з продажу. Комісія з продажу для предметів епічної якості становить 15%. Дякуємо, що скористалися нашими послугами.

Комісія становила 8% для звичайних предметів і 10% для рідкісних. У порівнянні з цими видами предметів, комісія з продажу для предметів епічної якості була занадто високою.

“Яка ж комісія за унікальні або легендарні предмети?”

Раптом аукціонний дім і «Материнське серце щасливе» здалися йому одним цілим. Експлуатація була однаковою і в реальності, і в Satisfy.

— Чорт… Я стану успішним, який експлуатує слабких…

Ґрід буде виробляти легендарні предмети, які не може виготовити ніхто, крім Наступника Паґми! Два мільярди користувачів Satisfy будуть вражені!

— Але це вже історія далекого майбутнього. Ах!

Ґрід думав про 15% комісію від чого аж сльози потекли. Все тому, що напередодні він не зміг відкрити свій прилавок, бо мусив працювати, тож вирішив скористатися аукціоном. Отримавши гроші, він задумався, чи їхати йому каретою до села Вінстон.

“Я можу залишитися тут і заробити багато грошей зі стріл, то чи треба переїжджати в інше село?”

Ґрід намагався переїхати в інше село, бо хотів знайти підходяще місце для полювання. Однак йому не було потреби чіплятися за полювання та прокачування, оскільки він міг заробляти гроші, виготовляючи предмети.

“Було б добре просто залишитися тут і постійно робити предмети…”

Проте, було одне, що він мав врахувати. Це те, що Сміт був геєм!

“Якщо залишуся тут сам на сам з ним… Сама думка про це жахає.”

Ґрід не поспішав зараз полювати, але йому було б комфортніше жити в селі, яке відповідало його рівню. Зрештою, він вирішив переїхати до Вінстона, як і планував, і попрямував до карет. Як і минулого разу, він почав торгуватися, озброївшись найсумнішими історіями.

— Моя хвора сестра чекає на мене в селі Вінстон…

— О, ні! Тоді я виїду на годину раніше. Сідайте в мою карету!

— Але зараз у мене є тільки сім золотих…

— Оу, я думав, ви клієнт із бронюванням. Мені шкода.

Перша спроба Ґріда домовитися провалилася!

— Моя бабуся померла за день до мого народження, і сьогодні річниця її смерті. Мені треба негайно їхати до села Вінстон, але в мене є лише 7 золотих і 50 срібних монет…

— Е‑е‑е, я хочу тобі допомогти, бо в тебе висока репутація і ти в скрутному становищі, але поїздка до села Вінстон за 7 золотих і 50 срібних ― це завеликі збитки. Пробач.

Його друга спроба торгуватися провалилася. Це було подібно до того, як люди постійно переступають через інших людей.

Зрештою, Ґрід не зміг домовитися про бажану ціну, тому просто сів у найдешевшу карету.

— Вирушаймо до Вінстона. Поїздка має бути швидкою і безпечною, враховуючи гроші, які я заплатив. І будьте дружніми! Ви маєте проявити повну гостинність.

— …Я буду дуже вдячний, якщо ви будете мовчати.

Подорожі завжди збуджували людей. Тряска в кареті і недружня поведінка кучера були неприємними, але настрій Ґріда був хорошим.

Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі . Смакуйте улюблені веб-новели рідною мовою!

Також заходь у мій телеграм , там я публікую одразу готові томи у .pdf і .epub