Розділ 40

Минуло дві години з початку гри з виготовлення предметів, і саме в цей час натовп почав втрачати інтерес. Евфеміна вже закінчила виготовляти лезо і перейшла до руків'я, а Ґрід ще навіть не закінчив контур леза. Натомість він продовжував загартовувати залізо.

Дзеньк! Дзеньк!

Завдяки допомозі Хана, який затискав метал щипцями, Ґрід зміг більше зануритися у процес кування.

[Активовано вміння «Терпіння легендарного коваля». Концентрація, витривалість і захист підвищені до межі на одну годину.]

Поки Ґрід зосереджено працював, з'явилося вікно з повідомленням. Одночасно він зумів створити ауру гострої концентрації, завдяки чому його удари молотком стали більш потужними та витонченими.

Дзеньк!

Звуки вболівання повністю стихли. Він забув, що перебуває на центральній площі Вінстона, де зібралися тисячі людей, і навіть допомога Хана стала розмитою. Все було тихо. Єдине, що існувало в його світі, ― це залізо.

Дзеньк‑дзеньк‑дзеньк…

Молоток і Ґрід не були окремими об'єктами. Вони злилися воєдино. Рухи молотка були безперешкодними, і він слідував його волі, ніби був частиною його тіла.

Дзеньк!

Під час формування леза метал видавав чіткий звук.

Потім з'явилося вікно з повідомленням.

[«Дихання легендарного коваля» збільшило ефективність вашого виробництва предметів.]

“..!”

Дух Ґріда очистився, і спокійний світ раптом змінився.

— Еріна! Еріна! Еріна!

— Хане, борись!

— Я вірю в Ґріда!

Вболівальники, щебетання птахів на паркані, цокання секундної стрілки годинника на вежі та удари молотка Еріни ― з іншого боку сцени було чутно всілякі звуки.

— Ах… — свідомість Ґріда була незадоволена, коли він повернувся зі свого світу. Наче реальність втручалася в його життя.

“Я хотів залишитися там ще трохи.”

Йому було дуже шкода. Це був перший раз з моменту створення Джаффової стріли, коли він так занурився у процес виробництва. Якби він міг залишитися в тому світі ще трохи, то, на його думку, зміг би створити кращу річ.

Поки Ґрід відчував жаль, він почув тремтячий голос Хана:

— Я ніколи не думав, що залізо може бути таким красивим…

Нарешті Ґрід закінчив роботу над лезом. І тоді він побачив його. Воно було бездоганно вишуканим і красивішим за будь‑який витвір мистецтва! Очі легендарного коваля бачили, що ця робота була видатнішою за Спеціальні джаффові стріли.

— Ч‑чудово… дивовижно! Подумати тільки, що я маю честь допомагати у цій роботі! Гадаю, я народився ковалем саме для цього дня! — захоплено промовив Хан.

Проте Ґрід залишався спокійним. Адже він не міг зіпсувати решту процесу.

— Інвентар.

Він дістав з інвентарю ріг мінотавра. Ще до початку матчу він витратив цілих 10 золотих, щоб виготовити з цього рогу піхви та руків'я. Піхви можна було використовувати як захисний інструмент залежно від ситуації, тому краще було, щоб вони мали відповідну вагу та жорсткість. Водночас руків'я мало бути відносно м'яким, щоб користувач не так швидко втомлювався. Ріг мінотавра був міцним і довговічним, але на диво м'яким. Він мав текстуру литої латуні. Іншими словами, він підходив для виготовлення піхов і руків'я.

Спочатку піхви були розроблені на основі розміру леза, а довжина, ширина і форма руків'я ― на основі руки дорослого чоловіка. Це було цілком практичним. Ріг мінотавра прикрашав художній візерунок, тому художній ефект був досягнутий без будь‑яких зусиль з боку Ґріда.

Закінчивши дизайн, Ґрід зосередився на виробництві, коли раптом почув гучний крик з трибун. Еріна завершила роботу над кинджалом на крок раніше за нього.

Ведучий оглянув її кинджал і вразився.

— Це справді чудова робота! Виготовити таке за менш ніж три години ― я можу тільки захоплюватися цією дивовижною роботою!

— Що ж там такого, що тебе так здивувало?

— Не дивись сам. Покажи нам!

Натовп був у захваті, бо всім було цікаво побачити готову роботу.

Коли ведучий переконався, що цікавість глядачів досягла піку, він скерував увагу натовпу на виставковий стенд, встановлений у задній частині сцени.

— Гаразд! Дивіться!

На стенді з'явився кинджал Еріни. Він був дуже гострим, при цьому мав чудовий баланс. Це був чудовий кинджал, здатний проявляти виняткову силу атаки. Руків'я було виготовлено з латуні з вигравіюваним красивим візерунком, що робило його також вишуканою прикрасою.

— Оооо!

— Кинджал схожий на свою власницю! Я ніколи раніше не бачив такого гарного кинджала. Я хочу його!

— Це друге питання. Лише поглянувши на нього, я можу сказати, що його ефективність надзвичайна. Я дуже його хочу.

Натовп був у захваті. Тепер не тільки користувачі висловлювали схвальне ставлення до Еріни, але й користувачки.

Потім з'явилася детальна інформація про кинджал.

[ Кинджал зачарування

Якість : епічна

Міцність: 60/60

Сила атаки: 122‑127

Швидкість атаки: +8%

* Існує певна ймовірність зачарувати ворога.

* Міцність швидко втрачається при блокуванні атаки.

Кинджал, виготовлений завдяки витонченим навичкам і чудовому естетичному смаку прекрасного коваля.

Його смертельна краса іноді може зачарувати серця інших людей.

Гостре лезо має високу силу атаки, але недоліком є недостатня міцність.

Умови використання : рівень 100 або вище. Спритність понад 200. Сила понад 30. Середнє володіння кинджалом.]

Недоліком була його міцність, але це був справді чудовий кинджал. Сила атаки була незрівнянна зі звичайним кинджалом. Він також мав опцію зачарування. Зачарування було потужним вмінням, яке на три секунди переводило ціль у стан без опору. Воно підходило як зброя вбивці.

Користувачі були переконані.

— Результат очевидний! Еріна однозначно виграла цю гру!

Навіть мешканці Вінстона відчували відчай.

— Ах… ця жінка ― чудовий коваль. Ґрід ― коваль, якого визнає Хан, але чи здатний він створити щось краще?

Кролик та інші представники компанії «Меро» виглядали впевненими, що перемога в їхніх руках. Проте Ґрід не здригнувся. Хан був таким самим.

Він посміхнувся і сказав:

— У неї вражаючі навички для свого віку. Зараз вони в захваті, але в майбутньому все буде інакше. Хіба не так?

Піхви та руків'я були готові.

Ґрід кивнув, об'єднавши їх із лезом.

— Аякже. Я представляю потворних людей світу. Я ніколи не зупинюся.

Хан нахмурився.

— Представляєш потворних людей? Що це значить? Ти борешся від імені кузні, КУЗНІ!

— … А, пробач. Я забув. А тепер, може, підемо і відстоїмо кузню?

Кинджал був готовий. Ґрід із захопленням переглянув інформацію про кинджал і показав його ведучому.

Ведучий навіть не подивився на кинджал Ґріда, як слід, і сказав натовпу:

— Незважаючи на те, що в цій команді двоє людей, вони витратили набагато більше часу, ніж Еріна, щоб виготовити кинджал. Неможливо приховати той факт, що результат цієї гри надто очевидний!

— Ха‑ха‑ха! Так! Ганьба двом чоловікам, які протистояли жінці, але все так скінчилося!

Натовп погодився.

Ґрід посміявся над усіма ними.

— Подивіться на мою роботу і побережіть серце, щоб не дістати інфаркт від шоку.

У цей момент на сцену вилізли солдати, озброєні мечами та списами. І конфіскували кинджал Ґріда.

— Ш‑що? — Ґрід був збентежений.

Важкоозброєний лицар вигукнув:

— Я отримав інформацію, що ти співпрацюєш зі злочинцем, на ім'я Хурой, якого вісім днів тому заарештували за спробу нашкодити Вінстону! Ти маєш дати свідчення з цього приводу!

— Хурой?

Чи мав лицар на увазі Хуроя, який отримав завдання «Заради мешканців Вінстона»? Хуроя захопили в полон і він не виконав завдання..?

“Ото безкорисний гад. Але… чого мене пов'язують з ним?”

Ґрід опирався:

— Що ти мелеш? Я не знаю його! Відпустіть мене!

Лицар витягнув меч на знак непокори Ґріда і попередив його:

— Раджу тобі не чинити опір.

— Так…

Якщо Ґрід щось зробить, цей покидьок дійсно вб'є його. Меч був направлений на шию Ґріда! Ґрід був беззбройний і змушений був слідувати наказам солдатів, які тягли його зі сцени.

Хан вигукнув:

— Що ви робите? Це безпідставне звинувачення!

Лицарі та солдати проігнорували Хана.

Врешті‑решт Хан підбіг до місця, де сиділи чиновники «Меро». Потім він вигукнув до когось:

— Вальмонте! Ти боягузливий виродок! Ти знаєш, що не виграєш гру, тому хочеш закінчити її отак! Ти не боїшся мешканців Вінстона?

Однак крики Хана були марними. Чоловік середнього віку, Вальмонт, не відповів. Наче він чув лише дратівливе гавкання собаки.

Отож, Ґріда доставили до замку у супроводі силовиків.

***

“Це неймовірно!”

Кролик провів 20 років як торговець. За цей час він торгував безліччю чудових товарів. Тому він був вражений, коли побачив кинджал, виготовлений Ґрідом.

“Це не звичайний предмет! Кинджал Еріни не можна з ним порівняти. Ми… Ми програли. Я не думав, що він настільки вправний!”

Вальмонт, який сидів поруч із Кроликом, пробурмотів розлюченим голосом:

— Ми програли.

Він також одразу помітив це, коли побачив кинджал Ґріда. Його очі були такими ж гострими, як і у Кролика, коли йшлося про видатні предмети.

Кролик вклонився.

— Вибачте. Я мав бути більш пильним.

Вальмонт пробачив йому цього разу, бо він не міг вчинити інакше.

— Це не твоя провина. Ти найняв чудового коваля, але суперник був надто сильним. Його майстерність не відповідає його зовнішності.

Коли він вперше побачив Ґріда, Вальмонт подумки оголосив про свою перемогу, вважаючи, що Ґрід ― лише непримітний коваль. Однак результат був очевидним і простим.

У цій поразці не можна було звинувачувати Кролика. Ґрід був просто фантастичною людиною.

— Він прикинувся дурником, щоб його суперник недооцінив його… Він дійсно не дурень. Цей конкурс треба проводити правильно. Як я можу прийняти такий результат?

Вальмонт хотів кузню. Для купця було неприйнятно відмовлятися від прибутку від кузні через гру.

Кролик намагався переконати його:

— Але ми вже оголосили про це публічно. Якщо ми не приймемо результат, настрої громадськості будуть незворотними.

Вальмонт підвищив голос:

— Ти мелеш якісь дурниці. Я нізащо не відмовлюся від кузні!

Кролик більше не міг зупинити Вальмонта. Як він міг бути таким впевненим в такій поганій для нього ситуації? Вальмонт, мабуть, мав якийсь план.

Тоді Вальмонт посміхнувся зловтішно.

— По‑перше, натовп ще не знає результату. На відміну від нас, вони не мають такого проникливого ока, щоб побачити, що це чудовий виріб. Якщо не перевірити деталі, неможливо зрозуміти, що кинджал Ґріда набагато кращий за кинджал Еріни. Сер Філіпсон!

Філіпсон був лицарем барона Лоу, лорда Вінстона, і він був тут як супровідник Вальмонта. Це чітко показувало, наскільки високим було становище Вальмонта у Вінстоні.

Вальмонт віддав Філіпсону наказ:

— Негайно заарештуйте його за звинуваченням у співпраці з Хуроєм, якого нещодавно спіймали. Ви маєте конфіскувати кинджал, який він виготовив. Інформація про цей кинджал не повинна стати відомою громадськості!

— Зрозуміло, — відповів Філіпсон.

Тоді солдати Філіпсона увірвалися на сцену. Вони швидко вилучили кинджал і заарештували Ґріда.

Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі . Смакуйте улюблені веб-новели рідною мовою!

Також заходь у мій телеграм , там я публікую одразу готові томи у .pdf і .epub