Розділ 46

“Дублікатор…”

Кривава відьма Юра, перша в рейтингу Південної Кореї та п'ята у загальному рейтингу. Навіть вона, яка перебувала на вершині серед двох мільярдів користувачів, мала промовляти довгі заклинання під час використання сильної магії. Але Евфеміна, яка називала себе Дублікатором, могла використовувати потужну магію, рівноцінну магії Юри, без жодних заклинань.

“Дублікатор… схоже, це клас мага, що дублює вміння інших. Хоча це і епічний клас, але хіба це читерство? Він повністю руйнує баланс.”

Які ж недоліки були у мага?

Хоча різноманітність магії, яку можна застосовувати у різних цілях, безперечно була перевагою, найбільшими козирями мага над іншими були його величезна шкода.

Найсильніший воїн міг розгромити десятки ворогів мечами і списами, але найпотужніше атакуюче заклинання мага здатне знищити армію одним махом. Це означало, що маг мав просто жахаючу силу атаки.

Однак щоразу доводилося промовляти заклинання, і чим вищий рівень магії ― тим довший ритуал, що слугувало фатальним недоліком мага. Але Евфеміна не потребувала заклинань, а отже могла використовувати магію одне за одним, і найбільший недолік мага на неї не поширювався.

Якщо коротко описати клас Дублікатора ― це «маг, який може копіювати вміння інших і використовувати заклинання без жодних недоліків». Вона навіть могла навчитися пасивним вмінням типу «Просунута майстерність коваля».

— …Ем, тобто Дублікатор може копіювати вміння будь‑якого типу і використовувати скіли без штрафів… тоді це… Ах, не знаю. Так чи інакше, це читерський клас.

Ґрід хотів зрозуміти клас Дублікатора до кінця, але думати про це було боляче, тож він зосередився на пошуку Хуроя.

***

— От гад…

Через те що Ґрід утік, Евфеміна залишилася сама серед солдатів. Чому вона взагалі опинилася у цьому смердючому і похмурому підземеллі?

Тому що їй треба було врятувати Ґріда (причиною порятунку було виконання завдання від Кролика). Чому вона взяла унікальний кинджал Ґріда і повернула його? Тому що це була послуга, щоб їхні стосунки й надалі залишалися хорошими (точніше кажучи, вона хотіла, щоб Ґрід виготовив для неї унікальну сферу).

Так от, Евфеміна ставилася до Ґріда по‑доброму, а він ось так вчинив. Скористався силою Евфеміни, щоб пройти своє завдання, і тепер покинув її саму серед ворогів.

— Я розумію, що мудро використати одного як приманку, поки інший рятує ціль квесту. Я це розумію, але… — гнів Евфеміни сягнув свого піка і зрештою прорвав стелю: — Цей невдячний жлоб наважився використати мене як приманку? Якби я йому не помогла, хіба він би не просидів тут до віку, і без свого унікального кинджала?!

Шааа…

Повітря навколо Евфеміни похолоднішало.

— Ш‑що?

— Вона маг. Не давайте їй часу на заклинання!

Солдати, що оточували Евфеміну, відчули небезпеку ― їхні шоломи та обладунки почали вкриватися льодом. Вони поспішили атакувати її, але вже було запізно.

— «Подих крижаної королеви».

Перед очима постала неймовірна картина: раптово почалася снігова буря, і тіла солдатів стали замерзати ― від пальців ніг до самої голови.

— Еааакх!

— Аа! Тіло… дерев'яніє!

— Хо‑холодно… Холоднооо!

Солдати не могли вже тікати ― їхні ноги швидко промерзали. Вони стояли на місці і страждали від жахливого болю. Невдовзі утворилося понад п'ятдесят крижаних статуй із виразами жаху на обличчях.

Евфеміна тремтіла серед статуй.

— Ґрід… якби ти не пообіцяв зробити сферу, я б тебе вбила.

З десятків заклинань, що вона продублювала, готуючись до зіткнення з Піаро, залишилося лише одинадцять. Натомість кількість ворогів не думала зменшуватися. Солдати безперервно прибували, мов продукти з конвеєра.

Особливо її турбувала відсутність лицарів. Вона ще не зустріла жодного ― а це означало, що всі п'ятеро лицарів лорда Вінстона досі живі і десь у замку.

Чи можливо розправитися з усіма п'ятьма лицарями та цунамі солдатів лише за допомогою одинадцяти заклинань? Неможливо. НІПи‑лицарі мали мінімальний рівень 180‑й. Хоч якою хорошою була Евфеміна, впоратися з усіма ними вона не могла.

— Ха…

Вона відчула жаль. Вона осліпла від нагороди і думки про дружбу з Ґрідом, коли погоджувалася на завдання Кролика. Але воду вже пролито, і відмовитися від завдання зараз було неможливо.

— Е? А де той другий?

— Точно. Я чув, вона звільнила Ґріда і вони діяли разом… Ось! Ґрід пішов іншим шляхом!

— Він іде до Хуроя! Впав на четвертий поверх, щоб врятувати Хуроя. Негайно розділити загін навпіл! Половина стримує жінку, інша половина йде на четвертий поверх.

Солдати швидко зрозуміли, що Евфеміна залишилася сама. Потім організовано рушили переслідувати Ґріда. Вона відчувала це з самого початку, але північні солдати були дуже вправними. Навіть низькорівневі солдати добре орієнтувалися в ситуації. Це свідчило про те, що вони наполегливо тренувалися. Хоч і слабкі, вони були непростими цілями.

Тому Евфеміна діяла на повну.

— «Хвіст короля демонів»… ні, використовувати вогняну магію тут ― тупе самогубство. «Меч світла».

У повітрі з'явився яскраво‑білий, осяйний меч. Евфеміна направила меч на групу солдатів, що переслідувала Ґріда.

Шіік!

«Меч світла» прорізав тіла солдатів, залишивши по собі криваву ванну. Після цього Евфеміна використала інше заклинання, щоб розправитися з рештою.

Тепер залишилося лише дев'ять заклинань. Вона хотіла берегти сили, але солдати все прибували.

— Серйозно. У найгіршому випадку доведеться використати «Кидок кубика».

«Кидок кубика» — вміння, що надає цілі випадковий ефект. Якщо пощастить, це може змінити ситуацію на краще, але якщо ні — може зробити її ще гіршою. Тому вона хотіла утриматися від його використання, доки характеристика удачі не стане вищою, але, схоже, доведеться зробити неминучий вибір.

Передусім треба розібратися з лицарями, доки Ґрід рятує Хуроя.

— …Проблема в тому, що він ненадійний.

Недобрий холодок пройшов по спині Евфеміни. Вона подумала, що Ґрід може втекти і кинути її саму.

— Чи можна довіряти такому покидьку? Якщо в нього є хоча б трохи совісті…

Вона намагалася думати позитивно, але…

— Вааах! Та в того придурка не з'явиться і крапля совісті! Що мені робити?

Евфеміна хотіла плакати. Якби можливо було повернутися в минуле, вона би відмовилася від завдання Кролика.

***

У найглибшому відокремленому місці четвертого поверху…

— Ухх… ухх…

Він досяг своєї межі ― більше навіть не відчував сморід калюж застояної, зацвілої води. Не чув і не бачив нічого. У цьому тісному просторі, де існувала лише темрява, Хурой не міг згадати, де він, чому тут і навіть хто він.

50 годин у реальному часі, 200 годин у Satisfy ― він один перебував у тій темряві.

— Ооох… Аааааах!

Жахливі крики лунали під землею, і Ґрід почув їх.

— …Хурой?

Знайомий, але водночас незнайомий голос. Ґрід зрозумів, що крики з кінця коридору ― це Хурой.

— Добре, я вже йду! От же падло. Ти обов'язково відплатиш мені за всі ці страждання.

Після виконання завдання він хотів вдарити Хуроя 200 разів. Ґрід побіг у напрямку криків, але невдовзі його ноги зупинилися.

— Я чекав на тебе.

Це був Лео, молодий лицар, якого Ґрід образив у кімнаті допитів! Він загородив Ґріду шлях.

— Ш‑що? Незайманий привид? Чого ти тут?

Ґрід передбачав, що більшість лицарів і солдатів будуть на третьому поверсі або блокуватимуть вихід. Тому він був спантеличений, чому лицар опинився на четвертому поверсі.

— Що за «незайманий привид»? — Лео почервонів від гніву та пояснив: — Хіба ти не був в союзі з Хуроєм? Я передбачив, що ти не втечеш сам. Я знав, що ти прийдеш рятувати Хуроя, тому і чекав тут на тебе.

“Ах, чорт. Я ж перекинувся з ним всього кількома словами. Так чи інакше, НІПи тут думають своєю головою.”

Ґрід озирнувся, але крім Лео нікого не побачив.

Лео глянув на Ґріда і всміхнувся:

— Ха! Ти думав, що я прийду з солдатами? Не будь таким самовпевненим! Нащо мені поміч, щоб убити таку нікчему як ти? Моїх сил достатньо, щоб розірвати тебе на шматки. Ґрід..! Ти заплатиш за те, що образив мене!

На обличчі Лео була надзвичайно вдоволена посмішка. Це означало, що він тримав на Ґріда глибоку образу. Ґрід жалів за свої дії кілька годин тому.

“Я довів його до скаженого гніву… знав би ― не був би таким грубим.”

Знову Ґрід усвідомив, що не варто обзивати людей, але шкодування завжди приходить надто пізно.

Синій плащ Лео майнув, коли той кинувся вперед.

Ґрід застосував свої вміння:

— «Лють коваля». Швидкі рухи.

[«Лють коваля» активовано. Ваша сила та швидкість атаки значно збільшились на 20 секунд.]

[«Швидкі рухи» активовано. Ваша спритність та шанс ухилення значно збільшились на 1 хвилину.]

Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі . Смакуйте улюблені веб-новели рідною мовою!

Також заходь у мій телеграм , там я публікую одразу готові томи у .pdf і .epub