Розділ 5

Це було абсолютно небажане завдання. Можливо, Ґріду не сподобалися нагороди? Це було неможливо!

“Нагорода дійсно хороша…”

3 000 золотих монет у перерахунку на реальні гроші коштують близько 3 600 000 вон, що для нього дорівнює майже 40 дням заробітку, якщо працювати без відпочинку. Але найкраще було титул «Зять графа».

Всі його характеристики збільшаться на +20! На даний момент Ґрід мав дев'ять характеристик: сила, витривалість, спритність, інтелект, вправність, самовладання, непохитність, гідність і проникливість. Якщо додати характеристику аристократії, то загалом буде 10.

Якщо всім цим характеристикам додати по 20 очок, то загалом буде 200 очок характеристик. Він отримував 10 очок кожного разу, коли здобував новий рівень, тож 200 очок дорівнювали 20 рівням. Крім того, він був би щасливий, якби його нареченою стала прекрасна аристократка.

“Шлях відкритий, але…”

Однак була причина, чому нагороди були такими хорошими. Це було завдання S‑рангу!

«Гнів графа Ашура» було завданням S‑рангу.

На момент виконання квесту Ґрід був 79‑го рівня, але не міг впоратися з рівнем складності. Під час виконання завдання його вбивали багато разів, і він опустився до 73‑го рівня. Крім того, він витратив на це три місяці!

Зараз він був на рівні ‑1, тому не мав можливості виконати завдання класу S з обмеженням за часом. Чому він мав би приймати завдання, яке очевидно не вдасться виконати?

“Більше того, якщо я провалюся, я втрачу ще два рівні.”

Тіло Ґріда тремтіло від страху і гніву при думці, що його рівень впаде до ‑3.

“Але чого це знову квест S‑класу?”

Такі завдання ніколи не були звичайними квестами. Навіть топ‑гравці, які були вище 200 рівня, могли порахувати на пальцях однієї руки, скільки разів вони отримували завдання рангу S. Однак Ґрід не був високорівневим користувачем і зараз перебував на рівні ‑1.

Він згадав слова Дорана:

— Як відомо, храм Ятана сповнений злої енергії. Звичайні люди, побувши тут трохи, починають боятися. Але я спостерігав за тобою, і ти в порядку, незважаючи на весь час, що минув. Ба більше, ти навіть можеш сміятися наодинці. Ти… У тебе насправді великі здібності, так?

У цих словах були натяки. Здавалося, що завдання генерувалося, якщо залишатися в храмі Ятана протягом певного часу, не впадаючи в стан «страху». Це було тому, що титул Ґріда і його характеристика «самовладання» знижували ймовірність того, що він потрапить у аномальний стан.

Чи було це добре? Чи подобалось йому це?

“Якщо це примусовий квест, то я в сраці? Властивості цього титулу дикі, але таке враження, ніби гра намагається змусити мене кинути її.”

Ґрід без вагань відповів:

— Я не можу помогти. Запитай когось іншого.

[Завдання відхилено.]

Хоча Ґрід відмовився від завдання, Доран не здавався.

Він благав:

— Ти єдиний незвичайний тут, тож, будь ласка, допоможи мені. Йдеться про життя дорогої мені людини!

[Доран у відчаї. Чи розумієте ви його сумне становище і приймете завдання?]

Концепція вікна повідомлення була порушена. Чи вважала вона (система), що Ґрід зараз у змозі піклуватися про інших? Ґрід одразу ж закрив вікно і сказав:

— Ти помиляєшся. Я слабкий і некомпетентний, тому не зможу тобі допомогти. Тобі ж краще самому впоратися з цим.

[Завдання відхилено.]

— Як ти знаєш, віряни Ятана використовують потужну чорну магію! Я не можу самотужки врятувати юну леді! Будь ласка, не відвертайся, допоможи мені!

[Доран не здається. Бажаєте прийняти завдання?]

— Ні, по‑перше, я не маю для цього здібностей…

[Завдання відхилено.]

— Ти надто скромний! Хіба ти не знаєш, що сила ігнорувати свій страх ― це щось незвичайне?

[Доран може покладатися тільки на вас. Бажаєте прийняти завдання?]

Іноді траплялися квестові НІПи, які наполягали на своєму, оскільки самі перебували у відчайдушній ситуації. Так, Ґрід міг зрозуміти почуття Дорана. Якщо Доран повернеться, не врятувавши дочку свого господаря, його голова полетить. Але що буде з Ґрідом? Що, якщо він зазнає невдачі і його рівень знову впаде?

Чому він мусить переживати такі жахливі речі через Дорана? Ґрід вважав себе важливішим за зовсім незнайому людину! Найбільшою проблемою було те, що він насамперед не міг допомогти Дорану.

— Будь ласка, допоможи! Я благаю тебе! — Доран впав на коліна.

Ґрід подивився на нього. Цей чоловік ― усі слова, які Ґрід йому говорив, входили в одне вухо, а виходили з іншого… Або, можливо, він думав, що Ґрід бреше.

“Мабуть, це друге. Невже це так круто, що я не відчуваю страху, перебуваючи в храмі Ятана? Я тут раніше не був, тому навіть не знаю, що я маю відчувати.”

Ґрід повернувся до Дорана обличчям і з більш серйозним виглядом пояснив:

— Мені дуже шкода, але я справді не маю сил, щоб тобі допомогти. Не гай на мене час. Поклич графа і попроси його про допомогу.

[Завдання відхилено.]

— Кожна година на рахунку! Життя юної леді може бути в небезпеці, поки я піду просити допомоги у графа! Ти єдиний, на кого я можу покластися! Це прохання!

[Доран сподівається на допомогу. Бажаєте прийняти завдання?]

Межі терпіння.

— Ах, це так дратує! Тобі реально потрібна моя допомога? Я не хочу більше на тебе дивитися, тож забирайся!

— Будь ласка, змилуйся заради її життя!

— Що? Ні! Блін. Так, я маю піти. Я вже йду! — Ґрід знову відмовився від завдання і відвернувся від Дорана.

Це було жахливе завдання, яке в разі невдачі призвело б до зниження його рівня на два, тому Ґрід хотів його уникнути. Однак, на відміну від його думок, його ноги рухалися повільно. Він перевищив межу ваги на 200%, тому швидкість його руху знизилася на 100%.

Побачивши, що Ґрід рухається повільно, як черепаха, Доран неправильно зрозумів ситуацію і розплакався.

— Ти поводишся так загрозливо, але насправді ти відчуваєш сумніви… Ти дійсно хочеш мені допомогти…

— …

— Припини сумніватися і допоможи мені!

[Доран знову відчуває надію. Бажаєте прийняти завдання?]

— Дурня! Я не поможу!

[Завдання відхилено.]

Ґрід проігнорував Дорана і пришвидшив крок, але знову ж таки, його швидкість була повільною.

Це тільки поглибило непорозуміння Дорана.

— Може, ти протистоїш цьому, бо у тебе напружене життя, але життя людини важливіше! Це прохання!!

— Я не можу! Це неможливо!

— Не обманюй себе! Насправді ти теж страждаєш! Ти не можеш просто покинути це місце, тому й вагаєшся!

— Я не вагаюся! Я йду повільно! Просто мій багаж важкий, ось і все!

Доран продовжував переслідувати Ґріда, а повільність Ґріда не могла його позбутися.

[Бажаєте прийняти завдання?]

[Бажаєте прийняти завдання?]

[Бажаєте…]

“Ну і придурок!” — повідомлення продовжували з'являтися, незважаючи на те, що Ґрід відмовлявся. Він мусив прийняти радикальне рішення.

“Я не можу так далі. Так, я мушу відмовитися, навіть якщо це призведе до ворожих стосунків з ним. Він не є НІПом, з яким я мушу розвивати стосунки, тому нічого страшного, якщо він стане моїм ворогом.”

Ґрід витягнув Великий меч Мамона і грізно подивився на Дорана.

— Я точно не можу тобі допомогти. Якщо ти не підеш геть зараз, я готовий тебе покалічити.

Доран зрозумів ситуацію і зробив крок назад. Потім він повільно відкрив рота:

— Я дуже хочу, щоб ти мені допоміг…

[Доран просить востаннє. Бажаєте прийняти завдання?]

Вшух!

“Скільки ще разів я маю побачити це кляте вікно?”

— Я не допоможу! Навіть якщо я можу допомогти, я не хочу! Я не поможу!

Стрес Ґріда перевищив межу, і він більше не міг стримувати гнів. Врешті‑решт він закричав і змахнув Великим мечем Мамона, демонструючи своє рішення більше не розмовляти з Дораном.

Тоді…

Хрясь!

— Ааах!

Відчуття удару передалося через кінчики пальців Ґріда, і в той же момент пролунав крик.

Ґрід повернув погляд у бік великого меча і побачив, що щойно сталося. Вірянин, одягнений у мантію Ятана, звалився з Великим мечем Мамона в шиї.

Ґрід відчув, як по спині пройшов моторошний холодок.

— Я цілився в того чокнутого, то чому цей біля нього…

Поки Ґрід дивився на вмираючого вірянина, з'явилося нове вікно з повідомленням.

[Ваші стосунки з церквою Ятана стали ворожими.]

[Ви не зможете отримувати благословення Ятана.]

[Послідовники Ятана спробують вбити вас, коли знайдуть.]

Атмосфера в храмі змінилася.

Поки Ґріда оточували десятки вірян Ятана, Доран підвівся, поклав руку на плече Ґріда і вигукнув:

— Дякую!!

— Е?

[ Врятуйте високоповажну дочку графа

Складність: S

Ірен, єдина дочка графа Стейма, ― прекрасна і невинна діва. Старійшини Ятана викрали Ірен, щоб принести її в жертву через її незайману кров.

Ви не можете терпіти злі вчинки послідовників Ятана. Ви обов'язково повинні врятувати Ірен.

Умови виконання завдання: врятуйте Ірен протягом години після прийняття завдання.

Нагорода за виконання: 3 000 золотих, низька ймовірність стати зятем графа.

* Зять графа: відкриється характеристика «Аристократія», всі характеристики +20.

Після одруження з високоповажною дочкою графа вас будуть вважати віконтом. Ваша влада і честь зростуть. Ви зможете просунутися в суспільних колах аристократів. Ви будете отримувати щомісячну зарплату. Це може стати швидким шляхом до високої посади або титулу лорда.

Провал завдання: рівень ‑2.]

[Завдання прийнято.]

— Аах, — простогнав Ґрід.

Через його ворожі стосунки з церквою Ятана, йому було доручено завдання «Врятувати високоповажну дочку графа».

— Хухуху…

Дехто міг би сказати, що це була невдача. Ні, точніше було б сказати, що Ґрід не мав удачі.

“Знову провал… рівень ‑3!”

У будь‑якому разі, Ґрід не мав удачі. Можливо, у минулому житті він продав країну.

— Хто насмілюється кривдити вірян Ятана! Хіба ти не боїшся прокляття бога Ятана?

— Бог Ятан всемогутній! Бог Ятан уже помітив твій гріх! Ти не будеш у безпеці до кінця свого життя!

— Ти заплатиш високу ціну за своє блюзнірство!

Розлючені голоси послідовників Ятана лунали навколо Ґріда. Їхні божевільні очі були сповнені абсолютної ворожості.

“Я зараз помру?” — подумав Грід.

Послідовники Ятана були чорними магами. Чорні маги мали сильні здібності прокляття, тому з ними було важко впоратися.

Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі . Смакуйте улюблені веб-новели рідною мовою!

Також заходь у мій телеграм , там я публікую одразу готові томи у .pdf і .epub