Розділ 61

Після закінчення вечері він одразу ж повернувся до своєї кімнати та заліз у капсулу, щоб підключитися до Satisfy.

Хан привітав його:

— Добре виспався? Позбувся своїх турбот?

— Старий Хане, я вирішив просто кинути все.

— Що? Кинути все?

— Я вичищу свою голову і відмовлюся від своєї одержимості. У будь‑якому разі, товари, виготовлені з моїми бідними навичками, не варті замку. Це марно, як би я не старався.

— Ні, що ти кажеш? Як Наступник Паґми може вимовляти такі нікчемні слова?

Хан був справді розлючений. Це могло бути прийнятним для інших ковалів, але не для такого талановитого, як Ґрід. Ґрід проігнорував Хана і став перед піччю. Потім він взявся за сьомий і останній меч.

“Я більше не буду зациклюватися на результаті.”

Як би Ґрід не старався, результат все одно визначатиметься випадково. Хоча він знав цей факт, він все одно був настільки наївним, що вибирав найкращі матеріали та докладав багато зусиль. Він вгамував своє серце. На відміну від минулих разів, Ґрід просто працював мовчки, не турбуючись про результат. Він використовував свої накопичені знання та досвід, щоб дозволити своєму тілу рухатися природно під час виготовлення предмета.

Меч почав сяяти, коли настала світанкова пора. Скоро настане ранок. Ґрід був повністю зосереджений на завданні й не помічав, як минає час. Тоді з’явилося вікно з повідомленням.

[Термін виконання завдання «Справи з адміністратором (1)» закінчується через дві години. Будь ласка, виконайте завдання протягом двох годин.]

Через дві години Ґрід побачить повідомлення «Завдання провалено!». Здавалося, ніби це вікно з повідомленням насміхалося над ним. Він перейшов до останнього етапу виготовлення меча. Через деякий час меч був готовий.

[ Меч самоперевершення

Якість : легендарна

Міцність: 365/365

Сила атаки: 356

Швидкість атаки: +6%

Точність: +10%

Коефіцієнт атаки та захисту: +10%

* Завдає додаткові +200 шкоди при кожній атаці.

* Створиться вміння «Ідеальний стан самоперевершення».

Меч, виготовлений майстром з чудовою майстерністю та потенціалом, але без досвіду та репутації. Він відмовився від усіх думок та бажань, зосередившись виключно на своїх навичках.

Майстер сам цього не усвідомлює, але він створив меч, якого раніше в цьому світі не існувало.

Умови використання : рівень 160 або вище. Сила понад 950. Просунуте володіння мечем 2‑го рівня або вище.

Вага: 400]

[Виготовлено легендарний предмет, тому всі характеристики назавжди підвищилися на +25, а репутація на всьому континенті зросла на +1 000.]

[Отримано титул «Єдиний творець легендарних предметів».]

Титул, який Ґрід отримав, коли виготовив унікальний кинджал, звучав як «Перший творець унікальних предметів». Але в назві титулу за легендарний предмет замість слова «перший» було слово «єдиний». Створення легендарного предмета в Satisfy нагадало йому, що він ― єдиний Наступник Паґми.

— …

Ґрід обернувся і побачив, що Хан сидів, скорчившись у кутку кузні. Протягом останнього тижня він сердився на Хана щоразу, коли не міг виготовити бажаний предмет. Незважаючи на холодне ставлення Ґріда, Хан продовжував давати йому поради та підбадьорювати.

Хан, мабуть, відчуває великий смуток. Ось тільки погляньте, як самотньо він зараз виглядав. Ґрід, мабуть, здається Хану поганим хлопцем. Він, можливо, серйозно сумнівається у своєму рішенні віддати Ґріду цю кузню. Ґрід повільно підійшов до нього. Він розтер напружені від щоденної важкої праці плечі.

— Старий Хане, пробач за минулий тиждень. Ти ж через мене стільки клопоту мав? Я більше не залишу тебе самого.

— Ґріде..? — Хан був дуже збентежений, коли Ґрід вимовив ці дивні слова. — Ти ж не збираєшся..? Ти що, хочеш втопитись в річці після того, як зробив поганий меч!? А!?

Чи то через те, що Хан уже втратив сина, чи що? Ґрід перервав його відчайдушні крики, показавши йому меч.

— Як я можу таке зробити? А тепер поглянь на це.

— Ого! — затремтів Хан. — Це… це шедевр..! Кхее!

— Еей! Хане! Старий!!

Він був надто здивований! Хан задихався від болю.

— Ні! Не вмирай! Ти не можеш померти!!

Саме Хан дав Ґріду його класове завдання. Він навіть ще не розпочав його. Швидше за все, йому знадобиться дуже багато часу, щоб виконати це завдання. До того часу Хан мав жити.

— Чорт! — Ґрід підняв Хана і поніс його до лікарні. Через деякий час лікар закінчив огляд і засміявся. — Не варто хвилюватися. Це просто тимчасовий шок, і в майбутньому у нього не буде жодних проблем.

— С‑справді?

— Так. Можете бути спокійними і перестати плакати.

— Ш‑що? Хто тут плаче?

Почувши слова Ґріда, лікар лише мовчки посміхнувся.

— Хух..!

Ґрід сором'язливо вийшов з лікарні й побіг до замку.

— Блін! Що він там сказав? Я плакав? Ха. Дурдом! Хто би плакав через НІПа!

Він був сповнений впевненості, бо в його інвентарі було два епічних мечі та один легендарний.

***

Замок Вінстон.

Тисяча солдатів і вісім лицарів зазнали поразки від храму Ятана і повернулися. Втрати склали майже 400 загиблих. Ірен не могла в це повірити.

— Як це сталося? Я чула, що ворогів було лише 150. Послідовники Ятана сильні, але хіба така поразка не абсурдна?

Капітан лицарів Ірен, Фенікс, пояснив із сумним виразом обличчя.

— Згідно зі звітом, серед послідовників Ятана є надзвичайна людина. Навіть лицарі не змогли з нею впоратися…

— Тільки не кажи, що..?

Фенікс прочитав питання в очах Ірен і кивнув.

— Саме так. Можливо, він… ні, вона ― одна з тих, про кого ходять чутки, Семи слуг.

Казали, що Церква Ятана мала сім слуг. Це були ті, хто отримав благословення бога Ятана і стали могутніми істотами, що перевершували людей.

— Як хтось такий міг опинитися тут..?

Дворяни на зібранні були вражені і налякані.

— Якщо тут присутній хтось із Семи слуг, Вінстон може перетворитися на пекло!

— Ми мусимо негайно зв’язатися з графом Стеймом..!

На відміну від них, Ірен була спокійною. Вона проігнорувала дворян і звернулася до Фенікса.

— Багато чуток про Сім слуг перебільшені. Хіба не так? Якби вони були насправді такими сильними, як кажуть, храми не були б знищені.

Фенікс погодився.

— Так. Сім слуг не такі сильні, як усі думають.

Ірен доторкнулася до блакитного кільця.

— Якщо ми самі вб'ємо одну із Семи слуг, це стане серйозним ударом для Церкви Ятана. І це вшанує душу Дорана.

— Що..?

Дворяни намагалися заперечити проти рішення Ірен битися проти однієї із Семи слуг. У цей момент відчинилися двері зали засідань, і до туди вбіг дворецький.

— Адміністратор там! Леді! Є дещо, на що вам обом слід поглянути!

Наскільки терміновим могло бути те, що перервало зустріч між леді та дворянами? Усі в залі засідань поспішно підвелися зі своїх місць. Потім вони пішли за дворецьким.

Сад замку. Перед блискучим фонтаном стояв чорноволосий юнак. Він дивився на фонтан дуже серйозним поглядом. Потім він раптово пірнув у фонтан, наче кіт, що кидається на здобич.

— …Хто це? І що він робить?

Адміністратор відповів на запитання Ірен:

— Цей юнак ― коваль Ґрід, який створив найкращі твори, виставлені на аукціоні. Та я не знаю, що він зараз робить. Чому він плаває у фонтані, тобто.

Адміністратор повернувся до дворецького, який виглядав збентеженим.

— Я хотів провести його до приймальні, але він залишився тут, бо хотів ще подивитися на сад. Це все, що я знаю. Але чому він плаває у фонтані, я не знаю.

Тоді хлопець вийшов з води.

— Ух! Це справді гроші! — у руці він тримав одну золоту монету. Він радісно поцілував монету, не зважаючи на те, що весь був мокрим. Потім його очі наповнилися сльозами. — Я ніколи не думав, що колись знайду гроші..! Ваах! Це моя перша удача за 26 років життя!

Фенікс дивився на нього і нахмурився.

— Це… Я думаю, це золота монета, яку я загубив пару днів тому…

— …

Ірен проігнорувала Фенікса і запитала дворецького:

— То чому ви так терміново нас покликали?

Дворецький глибоко вдихнув. Потім він повільно заговорив:

— Він сказав, що прийшов передати адміністратору три мечі. Але… якість цих мечів просто неймовірна, навіть на мій скромний погляд. Міледі, вам слід переконатися в цьому самостійно… Кхе, вибачте. Я так розхвилювався, що грубо втрутився у засідання. Я прийму будь‑яке покарання.

— Хмм…

Дворецький назвав себе скромною людиною, але щоб стати дворецьким цього замку, він мав бути багатогранним. У нього було чудове око. Крім того, він завжди був спокійним. Наскільки ж чудовими були ті три мечі, що змусили таку людину, як він, так розхвилюватися?

Усі підійшли до Ґріда з великими очікуваннями. Ґрід помітив групу і привітався з адміністратором.

— Добрий день.

Адміністратор привітався з Ґрідом.

— Ввічливо спочатку привітатися з леді.

— Леді? — Ґрід оглянув групу і знайшов Ірен.

“Я чув, що нова леді ― молода і вродлива незаймана дівчина.”

Тоді Ґрід вклонився Ірен і сказав:

— Для мене честь познайомитися з вами.

— Приємно познайомитися.

Мешканці Вінстона говорили, що Ґрід багато працював для людей. Ірен планувала вручити Ґріду нагороду. Однак вона відклала це після виявлення храму Ятана. Ірен хотіла довести справу до кінця. Тому вона планувала вручити йому нагороду, коли побачить його сьогодні.

Але вона повністю забула про нагороду для Ґріда, коли побачила його мечі. Вона була настільки здивована, що не могла думати про дрібниці. Чому вона була здивована? А все тому, що…

— Це три мечі, які я зробив.

— …Оо!

Усі були здивовані, коли Ґрід дістав три мечі. Дворецький все ще не міг повірити, хоча й перевірив їх заздалегідь.

Мечі, створені Ґрідом, були настільки чудовими. Два з трьох мечів були незвичайними. Але третій меч був на рівні, який не можна було порівняти.

Фенікс вигукнув:

— Це меч, який з’являється раз на 100 років!

Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі . Смакуйте улюблені веб-новели рідною мовою!

Також заходь у мій телеграм , там я публікую одразу готові томи у .pdf і .epub