Розділ 62

Поки всі здивовано шепотілися, Ґрід підійшов до адміністратора й запитав:

— Скільки це коштуватиме? Хіба ви раніше не казали? Якщо я виготовлю якісні предмети, ви заплатите вищу ціну!

— Е‑е‑е… Це… це…

Адміністратор не міг відповісти ― вартість цієї роботи була аж надто високою! Він мав би прийняти рішення щодо купівлі та ціни лише після обговорення цього з леді. Однак Ірен уже вирішила.

— Сер Фенікс.

— Так, моя леді.

— Якщо у вас буде цей меч, чи зможете ви впоратися з одним із Семи слуг?

Фенікс порівняв свідчення переможених солдатів зі своїми здібностями. Він ретельно подумав, перш ніж відповісти.

— Гадаю, я зможу битися. Ні, я навіть буду трохи сильніший. Звісно, з цим мечем.

Це не було самовпевненістю. Фенікс був одним із найсильніших лицарів на півночі та входив до десятки найкращих у всьому Вічному Королівстві. Ірен посміхнулася, почувши його впевнену відповідь.

— Гаразд. Адміністраторе! Купіть цей меч! Ціну залишаю на ваш розсуд.

— Так, леді.

Ґріду сподобалася Ірен.

“Вона говорить так велично. Як і слід очікувати, дворянка відрізняється від інших.”

Скільки він за це отримає? Ґрід був сповнений очікувань.

— Ходімо до мого кабінету.

— Так. Тоді, моя леді, я залишаю вас.

— До зустрічі, Ґріде.

Ірен простягнула руку до Ґріда. Це означало, що він мав поцілувати її тильну сторону долоні, що було найвищою честю, яку дворянка могла надати комусь. Ірен відчувала повагу до Ґріда, побачивши його ковальські навички.

“Мм?” — Ґрід помітив синє кільце на намисті Ірен, коли цілував її руку.

“Десь я його раніше бачив.”

Ґрід намагався пригадати, але нічого не спадало на думку.

“Це, певно, просто дизайн такий.”

Після того як компанія Ірен пішла, Ґрід попрямував до кабінету адміністратора.

— Посидьте хвилинку, поки я розрахую ціну. Це може зайняти деякий час, тож, будь ласка, зрозумійте.

— Так, не спішіть.

Адміністратор сів поруч із Ґрідом і почав рахувати на рахівниці. Судячи з його стурбованого виразу обличчя, розрахунки, здавалося, були досить складними. Ґрід випив рівно вісім чашок теплого чаю і вже почав засинати, коли адміністратор закінчив обчислення. Він оголосив ціну:

— Ем… Меч очікування буде куплено за 7 000 золотих, а Меч самоперевершення я куплю за 200 000 золотих.

Сонний Ґрід був щиро ображений:

— Ви знущаєтеся? Ви хочете купити Меч самоперевершення за 20 золотих? Але ж інші мечі коштують 7 000, то чому він ― лише 20 золотих? Це справді смішно… Я витратив матеріалів на 950 золотих, щоб виготовити цей меч!

Адміністратор збентежився і сказав:

— Ні, я думаю, ви мене неправильно почули. Я сказав 200 000 золотих, а не 20 золотих.

— 200 000 золотих?

— Саме так.

— ..?

Серце Ґріда на мить завмерло. Через кілька секунд він вигукнув:

— Хуу… хуу… Юху-у-у! …200 000 золотих? Ти серйозно?

Ґрід ледь міг дихати, коли поставив це питання.

Адміністратор обережно запитав його:

— Ви вважаєте, що ця сума замала..? Це найвища ціна, навіть вища за вартість реліквій, що передавалися у родині графа Стейма з покоління в покоління… Ви все ще вважаєте, що це замало? Е‑е… Я готовий доплатити ще 20 000 золотих, але більше ― неможливо, бо це завдасть серйозного удару по нашому фінансовому становищу. Будь ласка, зрозумійте.

Наразі населення Вінстона становило 330 000 осіб, а темпи зростання ― 22% на рік, при цьому робочий бюджет становив 170 000 золотих. Вартість Меча самоперевершення була настільки високою, що перевищувала річний робочий бюджет Вінстона.

Адміністратор намагався переконати Ґріда.

— Ще раз повторюю, це найвища ціна, яку я можу запропонувати, і цей меч стане сімейною реліквією родини графа Стейма. Якщо ця сума вас не влаштовує, то ситуація дуже складна. Важко буде знайти дворянина чи купця, який запропонує вищу ціну.

— …

Ґрід не міг нічого сказати. Адміністратор був глибоко стурбований. Він думав, що Ґріду не сподобалася запропонована ним сума. Однак він помилявся. Ґрід був у захваті, навіть більше, ніж задоволений.

“Усі ті нещастя, які я пережив за свої 26 років життя, ― все це заради цього одного щасливого моменту!”

220 000 золотих ― це 264 мільйони вон.

“Після того, як я виплачу борг, у мене залишиться 254 мільйони вон!”

Ґрід хотів завершити транзакцію й одразу вийти з системи. Потім він пішов би до «Мамине серце щасливе» і виплатив би свій борг у 10 мільйонів вон. Йому хотілося крикнути:

— Ось і все! Вам цього вистачить? Я повернув гроші, тож більше мені не дзвоніть! Ви, жадібні до грошей недоумки!

Ось що він хотів крикнути. Потім він купив би іномарку і розкішний одяг. Через місяць він пішов би на зустріч випускників своєї школи.

“Я з’явлюся в розкішному одязі та на іномарці.”

Ґрід, який був лише заваленим боргами любителем ігор, завжди залишався непоміченим іншими випускниками. Щоразу, коли він відвідував зустрічі випускників, йому було соромно через їхні глузливі слова. Тому він не прийшов на останню зустріч, незважаючи на те, що це було єдине місце, де він міг зустріти своє перше кохання, А‑Хьон. Тепер усе змінилося. Ґрід впевнено прийде на зустріч випускників і покаже, що «він ― успішна людина».

“Вони більше не зможуть мене ігнорувати. Тоді я зможу зізнатися А‑Хьон!”

Насправді Ґрід хвилювався з цього приводу ще до того, як опинився на цьому моменті.

Чи варто йому продати Меч самоперевершення на сайтах торгівлі предметами? Хіба перший легендарний предмет не продасться за величезну ціну? Маючи це на увазі, Ґрід міг би відмовитися від завдання адміністратора і зареєструвати меч на сайтах торгівлі предметами.

Але він не довго над цим думав. На даний момент не існувало користувачів, які б відповідали умовам використання Меча самоперевершення. Якби він виставив його на сайтах, то, ймовірно, ним зацікавилися б лише торговці, які хотіли б купити його на майбутнє, а не звичайні покупці.

Іншими словами, Ґрід не продав Меч самоперевершення з тієї ж причини, з якої не продав Ідеальний кинджал. По‑перше, адміністратор заявив, що купить його за високою ціною. Він вирішив, що краще продати його адміністратору, оскільки йому не доведеться платити окрему комісію.

У результаті Ґрід отримає 264 мільйони вон. Він був дуже задоволений цією угодою.

— Гаразд. Я продам його за цією ціною.

— О, це мудре рішення. Тепер ця угода завершена.

[Угода укладена.]

[Завдання виконано!]

[Отримано 234 000 золотих.]

[Отримано 3 шматки блакитного оріхалку.]

[Отримано статус «Видатна особа Вінстона»]

[Прихильність адміністратора до вас досяг максимуму.]

“Блакитний оріхалк!”

Ґрід відкрив спосіб виробництва Провалу.

[ Провал

Якість : унікальна‑легендарна

Інформація про унікальну якість :

Міцність: 699/699

Сила атаки: 733‑1,621

Захист: 50

* Спритність +30

* Існує низька ймовірність блокування атак ворога.

* Існує певна ймовірність активації вміння «5 спільних атак».

* Існує висока ймовірність активації вміння «Різка».

* Якщо ворог на 20 рівнів нижчий за користувача, спрацьовує ефект страху.

* Сила атаки +20% у темних місцях.

Інформація про легендарну якість :

Міцність: 1 090/1 090

Сила атаки: 874‑1 820

Захист: 80

* Спритність +50

* Існує низька ймовірність блокування атак ворога.

* Існує певна ймовірність активації вміння «5 спільних атак».

* Існує висока ймовірність активації вміння «Різка».

* Створиться вміння «Розсічення».

* Якщо ворог на 20 рівнів нижчий за користувача, спрацьовує ефект страху.

* Сила атаки +20% у темних місцях.

Він був розроблений легендарним ковалем. Це великий меч, але його різальна здатність відмінна завдяки унікальній формі. Він нагадує морського хижака, акулу, і вселяє страх ворогам. Маленькі леза, що стирчать з меча, підвищують захист.

Як матеріал використовується блакитний оріхалк. Його легкість означає, що швидкість атаки не падає. Завдяки властивостям блакитного оріхалку, він стає сильнішим у темряві.

Умови використання : рівень 300 або вище. Сила понад 5 000. Просунуте володіння мечем 8‑го рівня або вище.

Вага: 550]

Цього разу результат був просто вражаючим, і для виготовлення такого шахрайського предмета йому треба було 15 шматків блакитного оріхалку. Це був рідкісний матеріал, який випадає з Хранителя лісу, але йому вдалося здобути три шматки цього дорогоцінного матеріалу.

Адміністратор посміхнувся Ґріду, який був приголомшений блакитним мінералом.

— Справді… ви чудовий коваль, тому й бачите цінність цього мінералу. Це подарунок, який я отримав у минулому за допомогу іншим. Я використовував його як прикрасу через його загадковий колір, але ви можете використовувати його з більшою користю, ніж я.

Ґрід відчув радість від несподіваного прибутку у вигляді блакитного оріхалку, а потім зацікавився іншою нагородою.

“Видатна особа Вінстона? Що це таке?”

Ґрід шукав додаткову інформацію про новий статус.

[ Видатна особа Вінстона

Це статус, який надається технічним фахівцям і визнається правителем Вінстона.

Вироби, виготовлені «Видатною особою Вінстона» матимуть вищу цінність у Вінстоні та будуть звільнені від усіх податків у цьому місті.]

“Ох… Хан мусить сплачувати різні податки, коли веде бізнес. А коли я стану власником кузні, мені не доведеться платити податки?”

Обличчя Ґріда проясніло. Він знову подумав, що угода з адміністратором була вигідною. Але що насправді? Насправді Ґрід зазнав величезних збитків у цій угоді. Чому? Ґрід і більшість користувачів цього не знали, але нинішня 20‑а топрейтерів була близька до оволодіння вміннями середнього ступеня. За кілька місяців з’явиться чимало топрейтерів із просунутими вміннями.

Якби Ґрід зареєстрував предмет на сайті торгівлі предметами, ціна могла б підскочити до мільярдів вон через запеклу конкуренцію між топрейтерами. Це не була перебільшена сума. У Satisfy було щонайменше два мільярди користувачів. Багато з них заробляли гроші й вкладали їх у придбання кращих предметів. З іншого боку, темпи постачання предметів були дуже низькими.

Ціни злетіли б до небес, якби легендарний предмет виставили на аукціон. Іншими словами, Ґрід мав би можливість торгувати з одними з найбагатших людей у світі. Ґрід упустив нагоду реалізувати свій первісний задум ― створити легендарний предмет і обібрати людей з усього світу!

Ґрід міг би накопичити величезний статок, продавши лише один легендарний предмет. Але він зрештою продав його НІПу і отримав лише 264 мільйони вон ― смішну суму. Єдиною втіхою був статус «Видатної особи Вінстона». Ґрід отримуватиме стабільний прибуток у довгостроковій перспективі, завдяки продажу Меча самоперевершення за низькою ціною.

***

— Мамо! Тату! Се‑Хі!

Шін Йон‑У вийшов із капсули й побіг прямо до вітальні. Він хотів поділитися гарною новиною, що їхній нездарний син заробив величезну суму грошей. Однак вітальня була порожня.

— Е‑е?

Темна вітальня. Він відчув щось погане.

— М‑м‑може щось сталося з ними, поки я був у капсулі..?

Його охопило незрозуміле занепокоєння.

— Треба подзвонити… — спочатку він хотів зателефонувати батькам, але не міг знайти свій телефон. — Ні, де мій телефон? Ліпше по домашньому подзвоню… Зараз, зберігай спокій. Спокійно.

Йон‑У стояв біля телефону. Слухаючи дзвінок, він щиро молився за безпеку своєї родини. Потім він поглянув на електронний годинник поруч із телефоном і здивувався.

— …Вже третя година ночі?

Йон‑У так довго грав у Satisfy, що його відчуття реальності притупилося. Він навіть не знав, що вже майже світає. Він відчинив двері спальні й побачив, що Се‑Хі та його батьки мирно сплять.

— Уф… Як добре.

Він назвав себе дурним козлом і повернувся в ліжко. Він повідомить родині радісну новину, коли настане ранок. А вранці він розплющив очі й збагнув, звідки взялося тривога.

— Йон‑У… Се‑Хі… це не жарт, тож слухайте уважно. Ваш батько зробив велику помилку.

— …

Його мати плакала, а батько курив, незважаючи на те, що кинув це діло 10 років тому.

— Справа в тому, що ваш батько був гарантом за кредит друга… а цей друг вже давно не виходить на зв'язок… Ой, Боже..! Що ж нам тепер робити?

“Ц‑це…”

Батько Йон‑У, який ділив одну курку на три прийоми їжі, виступив гарантом для свого друга! Батько, яким він так захоплювався, насправді виявився таким дурнем! Поки Йон‑У переживав шок і розчарування, Се‑Хі спокійно запитала їхніх батьків:

— То який борг?

— 800 мільйонів… Якщо я продам магазин, цей будинок і використаю наші заощадження, то зможу виплатити 400 мільйонів. Але, пробач, Се‑Хі, гроші, які ми відкладали на твоє навчання в університеті та весілля…

Чи не здавалося, що чогось не вистачає?

— Тату… якщо ти збирав гроші на університет для Се‑Хі, то напевно збирав і на моє весілля?

— Ні.

— Н‑ні? Та як так? Я ж старший син! Чому ти спочатку збираєш гроші на весілля Се‑Хі? І взагалі, нащо жінці гроші на весілля? Будинок, весілля та медовий місяць ― за все це платить наречений!

Йон‑У збуджено підскочив, але Се‑Хі стягнула його назад і заявила:

— Я не піду до універу. Я знайду роботу на пів ставки і допоможу виплатити борг.

— Аж ніяк..!

На відміну від нього, Се‑Хі була гарною і розумною. З часів початкової школи вона ніколи не опускалася нижче першого місця. Те, що вона мала намір відмовитися від вищої освіти, розлютило їхніх батьків.

— Тобі не треба про це думати, просто живи як зазвичай! Ти маєш лише вчитися. До того часу, як закінчиш старшу школу, я вже виплачу борг і, напевно, забезпечу тебе грошима на навчання в університеті. Тож не кажи такого!.

— Ой, як мені шкода Се‑Хі…

Мелодрама, в якій задіяні троє членів родини. Залишившись наодинці зовні, Йон‑У із запізненням усвідомив реальність.

“Так… зараз моя сім’я переживає кризу. Це мій шанс. Настав час мені стати старшим сином.”

Він підвівся й вигукнув.

— Я зароблю гроші, тож вам не треба хвилюватися! Тату! Нема потреби продавати магазин чи будинок. Мамо! Тобі не треба хвилюватися. Все буде добре. Се‑Хі! Як сказав тато, тобі треба думати лише про навчання.

— Ех… Завтра мені треба шукати роботу…

— Я піду в ресторан і буду мити посуд…

— Тату, мамо, я знайду роботу на вихідні.

— …

Це була не просто реакція на гавкання собаки, його сім'я ставилася до нього так, ніби він був невидимий! Йон‑У був і бездарним сином, і братом, який не міг вселити жодної довіри у свою сім'ю.

Він спочатку заспокоївся, а потім сів перед родиною. Він випрямив поставу і подивився родині в очі.

— Знаєте, я вже хотів вам це сказати. 10 днів тому я звільнився з роботи.

— Щ‑шо..? Ти не працював?

Йон‑У дивився прямо в очі батькові й сказав:

— За останні 10 днів я заробив у грі більше 200 мільйонів вон. У майбутньому я… я буду старшим сином нашої сім'ї! Я буду відповідати за вас обох і за Се‑Хі!

Це був перший раз, коли він відчув відповідальність з моменту свого народження. Шикарна машина? Розкішний одяг? Він не міг собі дозволити думати про такі речі. Його перше кохання, А‑Хьон? У його голові не було місця для нерозділеного кохання. Поки криза не буде подолана, він мав піклуватися про свою сім’ю. Тоді йому доведеться змінити свій стиль гри в Satisfy, щоб бути обережнішим.

Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі . Смакуйте улюблені веб-новели рідною мовою!

Також заходь у мій телеграм , там я публікую одразу готові томи у .pdf і .epub