LNCrawler

Розділ 63

Всеозброєний — baka.in.ua · All chapters

Розділ 63

Завершивши угоду з Ґрідом, адміністратор повернувся до зали засідань, де Ірен та дворяни чекали на його звіт. Ніхто не здивувався, коли пролунало, що меч придбали за 220 000 золотих, адже він справді вартий таких грошей.

— Сер Феніксе, прийміть цей меч і покарайте Церкву Ятана.

Усі спостерігали, як Ірен вручила Феніксу Меч самоперевершення. Фенікс вклонився і з повагою прийняв меч.

— Заради слави півночі та графа Стейма я неодмінно здобуду перемогу в битві.

Фенікс озброївся Мечем самоперевершення.

[ Меч самоперевершення

Якість : легендарна

Міцність: 365/365

Сила атаки: 356

Швидкість атаки: +6%

Точність: +10%

Коефіцієнт атаки та захисту: +10%

* Завдає додаткові +200 шкоди при кожній атаці.

* Створиться вміння «Ідеальний стан самоперевершення».

Меч, виготовлений майстром з чудовою майстерністю та потенціалом, але без досвіду та репутації. Він відмовився від усіх думок та бажань, зосередившись виключно на своїх навичках.

Майстер сам цього не усвідомлює, але він створив меч, якого раніше в цьому світі не існувало.

Умови використання : рівень 160 або вище. Сила понад 950. Просунуте володіння мечем 2‑го рівня або вище.

Вага: 400]

[ Ідеальний стан самоперевершення

Усі характеристики подвоюються на дві хвилини, і ви отримуєте імунітет до всіх типів аномальних станів.

* Протягом дії цього вміння ви не можете керувати собою.

* Після закінчення дії вміння ви не зможете рухатися протягом двох секунд, а ваш захист і магічний опір знизяться на 30%.

Вартість мани: 1 000

Час відновлення: 3 000 секунд]

— Вирушайте з військами! Поверніться з головою одного із Семи слуг!

— Так!

***

Отримавши наказ Ірен, Фенікс повів 12 лицарів і 1 500 солдатів до храму Ятана. З іншого боку, у храмі Ятана перебувало приблизно 150 осіб. Але всі були пильні. Мінімальний рівень вірян становив 160, тоді як у солдатів ― 50.

Різниця в індивідуальних навичках була очевидною. А ворог був одним із Семи слуг. Перевага в чисельності та стратегії була необхідною для перемоги.

Фенікс впевнився, що вдалині дійсно бачить храм Ятана, і вигукнув до лицарів та солдатів:

— Не відступайте. Я попереду вас! Найсильніший лицар півночі, Фенікс! Я відрубаю голову одному із Семи слуг. Вам лише треба повірити і йти за мною! Тоді ми здобудемо перемогу!!

— А‑а‑а‑а‑ах!

Пролунав гучний крик. Його було чутно аж до храму Ятана.

— Язичники йдуть! Ті, хто не знає, яким грізним є бог Ятан, наступають, щоб осквернити це священне місце! — з тривогою вигукнули вражені віряни.

Юра стояла на краю даху храму, що височів на скелі, і спостерігала за великим військом під прапором графа Стейма.

— Займіть висоту. Обсипте землю магією, особливо лучників

— А як же Юра..?

Глава храму подивився на неї з тривогою. Юра кинула на нього холодний погляд і відповіла:

— Я спущуся і заблокую їхній наступ.

Юра добре усвідомлювала, що Церква Ятана була злою. Вона відчувала сумнів, виконуючи всілякі підступні завдання. Зокрема, Сім слуг були злими істотами, що навіювали ненависть.

Але вона вже зробила вибір. Це була Satisfy, а не реальність. Назад шляху не було, якщо тільки вона не отримає прихований клас, як це сталося з Аґнусом чи Катзем. Вона мусила рухатися вперед, якщо не хотіла втратити своє місце в рейтингу.

Вона вже звикла до клейма «Кривавої відьми», тож була готова до чергової різанини.

Тк!

Юра стрибнула з високої скелі та приземлилася, легко як пір'їнка, перед обличчям ворога. Фенікс помітив Юру, зупинив армію й вигукнув:

— Від тебе виходить гостра енергія! Ти, безумовно, одна із Семи слуг! Сьогодні я покладу край твоїм ганебним діям!

Фенікс помилявся. Юра не була однією із Семи слуг, а лише однією з претенденток на звання Восьмої слуги. Для Юри, чия сила все ще була значно нижчою за силу Семи слуг, Фенікс і його величезна армія були страшними.

Але Юра й не думала відступати. У цьому храмі перебувало 143 вірянина, і вона мала врятувати їх усіх, щоб виконати своє завдання. Лише тоді вона відродиться як Восьма слуга.

— Великий боже темряви, твоя покірна слуга кличе тебе. Наповни це місце темрявою і всели страх у серця ворогів, покажи свою силу тим, хто вклоняється тобі.

Уся територія почала заповнюватися темрявою. Попри сонце, що сяяло на небі, стало темніше, ніж уночі. Поки 1 500 воїнів поринули у розгубленість і паніку, Юра продемонструвала свою силу.

— Темна буря!

Величезна буря темряви обрушилася і поглинула армію. Юра не сумнівалася, що більше чверті з них загине або отримає серйозні поранення. Потім вона зупинилася, намагаючись промовити ще одне атакувальне заклинання.

— ..!

Це була абсурдна ситуація. Лицар, на ім’я Фенікс вискочив із бурі назустріч Юрі, яка поспішно промовила захисне заклинання.

Дзеньк!

Удар Фенікса влучив у алмазну стіну, від якої в різні боки розлетілися яскраві іскри. Це був «Алмазний бар’єр», що забезпечував беззаперечний захист від фізичних атак! Фенікс вигукнув, стоячи перед бар’єром:

— Навіть не думай торкатися солдатів! Твій противник ― я! Ідеальний стан самоперевершення!

Вшааах!

З тіла Фенікса піднялася фіолетова енергія. І!

Крхк!

— Що..?

Меч Фенікса почав залишати тріщини на «Алмазному бар'єрі». Це було неможливо. Це ж був «Алмазний бар'єр», здатний витримати навіть сильні фізичні удари від босів. Як простий лицар міг його пробити?

Крххх!

«Алмазний бар'єр» розколовся навпіл. Фенікс прорвався крізь нього і атакував з незворушним обличчям.

— Чорт!

Юра застосувала заклинання, яке мало викликати страх у однієї цілі.

Шаааааа.

Чорний порошок вкрив тіло Фенікса. Незабаром він мав стати беззахисним через страх. Але Фенікс почувався добре і без вагань атакував Юру. На певний час його характеристики подвоїлися, а вміння дало йому стійкість до аномальних станів. Це поставило Юру в скрутне становище.

Дивлячись на Фенікса, Юра згадала ще когось, хто був абсолютно стійким до її магії.

“Ґрід..?”

Це досить іронічно. У минулому Юра втрутилася у завдання S‑рангу Ґріда і завадила йому його виконати, а тепер її власне завдання на межі провалу через меч, виготовлений Ґрідом.

Юра застогнала і прошепотіла заклинання, яке вона підготувала ще до «Алмазного бар'єру».

— Темрява.

Рівно 17 днів тому Юра досягла 100 000 віри і почула голос бога Ятана у своїй голові.

“Я дам тобі нову силу, якщо ти помолишся.”

Юра помолилася йому. Вона попросила сили, щоб боротися з тими, хто стійкий до темної магії! Це була нова форма сили, розвинена завдяки її досвіду зустрічі з Ґрідом. Ця сила зараз і застосувалася.

***

Ґрід продав усі свої предмети, включаючи Великий меч Мамона та Лати Менгеля, що зберігалися на складі. У результаті він мав близько 240 023 золотих. Він виставив 220 000 золотих на сайті торгівлі предметами та продав їх за готівку.

У процесі щось сталося. Торговий майданчик забрав 5% як комісію за транзакцію. Але ж 5% ― то ж не така вже й велика сума, так же? Що за безглуздя! 5% від 264 мільйонів вон ― це 13,2 мільйона вон! Він заробив ці гроші кров’ю та потом, а люди з торгового майданчика просто сидять і відбирають частину!

— Є багато способів нажитися на людях.

Ґрід щиро цим захоплювався. Якби він був трохи розумнішим, то міг би жити так само…

У будь‑якому разі, він сплатив 10 мільйонів з 250 800 000 вон фінансовій компанії «Материнське серце щасливе» і віддав батькові ощадну книжку з рештою 240 800 000 вон. Батьки Ґріда перевірили її і не могли повірити.

— Це… це фальшивий рахунок? — запідозрила мати.

— Ти на піраміду працюєш? — засумнівався батько.

— Брате… ти продав органи? Підніми сорочку. Я перевірю, чи нема в тебе слідів від операції, — Се‑Хі запідозрила щось дивне!

Вони йому зовсім не вірили. Йон‑У подумки кипів від гніву. Але він розумів реакцію своєї родини. Незважаючи на те що він навчався в університеті, він був 26‑річним хлопцем із боргами, який був одержимий грою. Було нереально, щоб такий син раптом з'явився з рахунком у банку, на якому було багато грошей.

Через деякий час його родина змирилася з реальністю і нарешті заговорила.

— Це добре, що ти можеш заробляти гроші, займаючись улюбленою справою. Твої старання в грі протягом останнього року не були марними. Так, світ, де можна робити все, що заманеться… Мені тепер трохи спокійніше на душі, бо ти знайшов своє покликання.

— Йон‑У, я розмовляла з подругою, і вона розказала мені про сина своєї подруги. Якщо заробиш достатньо грошей у «Сатісфай», то зможеш стати великим гравцем. Може, тебе навіть запросять на телебачення? Так? Мій син з’явиться на екрані?

— Ти і справді в чомусь талановитий… Ммм… ну, це класно. Я знаю, що серед двох мільярдів гравців в «Сатісфай» мало хто заробляє великі гроші. Ти довів, що ти ― один із найкращих серед всіх них… ну, ти в деякій мірі гідний бути моїм братом.

Складалося враження, що їхні погляди на нього значно змінилися. Їхні попередні, постійно розчаровані погляди на Йон‑У тепер говорили: «мій син молодець» і «я маю ставитися до брата краще».

“Я такий гордий… Хе‑хе‑хе.”

Се‑Хі перервала його захоплення, сказавши:

— Не ржи. Це мене дратує.

— …

Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі . Смакуйте улюблені веб-новели рідною мовою!

Також заходь у мій телеграм , там я публікую одразу готові томи у .pdf і .epub