Розділ 70

— Вікно стану.

[ Ім'я : Ґрід

Рівень : 83 (331 400/2 298 000)

Клас : Наступник Паґми

* Збільшена ймовірність додавання додаткових ефектів під час виготовлення предметів.

* Збільшена ймовірність посилення предметів.

* Всі предмети спорядження можна носити без жодних вимог. Однак, існує штраф залежно від якості предмета.

Титул : Той, хто став легендою

* Аномальні стани діють слабше на вас.

* Ви не помрете, коли здоров'я впаде до мінімуму.

* Легко визнається.

Титул : Перший творець унікального предмета

* Вправність +200

Титул : Єдиний творець легендарних предметів

* Вправність +350

Титул : Вбивця лицарів

* Витривалість +100.

* Сила +30

Титул : Апостол справедливості

* Усі характеристики +10.

* Хоробрість Апостола справедливості незрівнянна.

Здоров'я: 7 886/7 886

Мана: 522/522

Сила: 679

Витривалість: 517

Спритність: 202

Інтелект: 174

Вправність: 844

Наполегливість: 198

Спокій: 149

Непохитність: 168

Гідність: 149

Проникливість: 149

Мужність: 93

Очки характеристик: 0

Вага: 8 302/17 540]

Після трьох днів боротьби Ґріду вдалося швидко набрати рівень, знищуючи морозосвітлих орків. Коли він вперше прибув сюди, він був на 45‑му рівні, а тепер ― на 83‑му.

— 3 дні… 83‑й рівень лише за 3 дні…

У часи, коли Ґрід був воїном, він витратив рік, намагаючись досягти 80‑го рівня. Це було через брак таланту та фінансових можливостей, але він звинувачував у цьому систему. Однак тепер він наздогнав свій рівень воїна всього за три дні. Це здавалося неможливим.

— Раніше я ніколи по‑справжньому не грав у цю гру… чи, може, я зараз надто сильний..? — Ґрід дійшов висновку, що раніше він не грав у цю гру по‑справжньому. — Якщо подумати, люди, які купують один хороший предмет, можуть досягти 100‑го рівня всього за місяць. Те, що я за три дні взяв 38 левелів, не є чимось особливим.

Ґрід відкрив свій інвентар, вкотре усвідомивши, що гроші ― це краще за все. Його інвентар був заповнений 40 шматками шкіри морозосвітлих орків, 60 старими самоцвітами, примітивними ручними сокирами та луками, а також трьома лусками сильфідів.

— І плюс 580 золотих… Непоганий заробіток.

Ґрід задоволено свиснув, коли раптом відчув холод у спині.

— Чекай, у мене тільки три луски сильфідів?

Ґрід був настільки засліплений підвищенням рівня, що на мить забув заради чого він прийшов сюди полювати на орків? Він хотів здобути 20 лусок сильфідів! Та Ґрід здобув лише три луски після трьох днів полювання?

— Як так? Чого лише три луски? Я вбив більше 80 орків!

Це означало, що ймовірність випадання лусок була надзвичайно низькою! Коли Ґрід з запізненням усвідомив цей факт, до нього підійшов Хурой.

— Ґріде, привіт.

Хурой вже деякий час спостерігав за ним. Ґрід знав про це, тому поява Хуроя його не здивувала.

— А, ти прийшов.

— А? Ґріде! Ти часом головою не вдарився?

— Ти про що?

— Ну, хіба це не дивно? Як правило, ти б зараз насварився на мене і прогнав!

— О, це правда. І що з того? Хочеш, щоб я кричав щоразу, коли бачу тебе?

Хурой поспішно похитав головою.

— Ні, такого я б ніколи не хотів. Так набагато ліпше. Я радий, що ти мене визнаєш.

Хурой почухав голову і засміявся. Донедавна Хурой здавався божевільним, тому Ґрід не хотів мати з ним нічого спільного, але тепер все змінилося. Ґрід отримав титул «Апостол справедливості» за те, що врятував Хуроя, і завдяки цьому він став сильнішим, і йому стало легше полювати на орків.

Ґрід вирішив перестати ігнорувати Хуроя і спробував завести розмову:

— Хурою, я розумію, чому ти вважаєш мене рятівником, бо саме я звільнив тебе з в’язниці, але чому ти хочеш служити мені?

Очі Хуроя розширилися, коли Ґрід проявив бажання поспілкуватися, а потім він з радісним виразом обличчя пояснив:

— Я не просто застряг у в'язниці. Я виконував квест, під час якого не міг вийти з гри протягом 50 годин реального часу. Я просидів у тому ізоляторі 200 годин ігрового часу. Це було справжнє пекло… але саме ти врятував мене з того пекла.

— Га? Та що це за тупе завдання? Без можливості вийти з гри і 50 годин реального часу в камері? Хіба це нормально, що таке завдання взагалі існує?

Ґрід не повірив йому, тож Хурой пояснив:

— За нього давали другий клас. Воно було важким.

— Що?

Невже Ґрід неправильно почув? Чи правильно? Він засумнівався у своїх вухах і тихо підійшов до Хуроя. Потім Ґрід запитав:

— Завдання S‑рангу? Нагородою був другий клас? Це правда?

Хурой поглянув на нього незворушним поглядом і відповів:

— Все так.

Ґрід тремтячими руками схопив Хуроя за плече. Потім він глибоко вдихнув і запитав:

— А… першою людиною, яка отримала другий клас, був ти?

Хурой весело розсміявся.

— Так, правильно. Ха‑ха‑ха! Ти здивований? Я завжди дивуюся, коли бачу свою історію в новинах. Ха‑ха‑ха‑ха! Ця удача ― все завдяки тобі!

— …Ти маєш завжди служити мені.

Ґрід вклав силу в руку, якою тримав Хуроя за плече. Він вклав більшу частину очок характеристик, отриманих за три дні прокачування, у силу. Тому Хурой не зміг витримати великої сили Ґріда і затремтів від болю.

— Ґ‑Ґріде..?

— Ух! Хрмм!

Ґрід не міг вимовити ні слова від люті. Його заздрість зростала. Першим, хто отримав другий клас, став Хурой! До того ж саме Ґрід допоміг йому здобути цей другий клас!

— Це ж… Я й не думав, що мені так таланило, що я аж подарував тобі таку ідеальну удачу! — Ґрід схопив Хуроя за шию й викрикнув: — Ти! Служи мені до кінця свого життя! Відсьогодні я буду твоїм господарем! Ти ― мій слуга! Ти, клятий везунчик!

— Ааах! З‑зрозумів. Хіба я вже не присягнувся? Так що відпусти мене. Я… я не можу дихати..!

У той момент, коли Ґрід влаштовував сцену…

Туп! Туп!

З краю села долинали важкі кроки. Ґрід і Хурой насторожилися, відчувши, як тремтить земля, а потім побачили орка, зріст якого перевищував 4 метри.

— Що це..?

Орк, що нагадував гігантського людожера! Хурой вигукнув з подивом:

— Це вождь морозосвітлих орків! Він ― польовий бос 140‑го рівня. Він, певно, вийшов після того, як почув, що ти знищив село.

— …

Дійсно, над головою гігантського орка з’явилося ім’я «Вождь морозосвітлих орків». Ім’я боса сяяло блискучим золотом. За ним стояло 11 орків.

Ґрід наказав Хурою:

— Виграй трохи часу, поки я втечу!

Хурой був зобов’язаний пожертвувати собою заради нього. Ґрід планував покинути Хуроя, а сам втекти. Тоді чому ж Хурой пішов за ним, а не залишився позаду?

— #!@#&! Що ти робиш? Ти обіцяв, що я твій господар! То чого ти мене не слухаєш?

Хурой наздогнав Ґріда й пояснив:

— У цьому нема потреби! Якщо ми будемо діяти разом, ми зможемо його завалити!

— Що?

Ґрід завагався, і Хурой пояснив:

— Мій другий клас ― Партнер Апостола справедливості! Коли я разом з Апостолом справедливості, всі мої характеристики зростають на 20%. А я зараз на 138‑му рівні! Ти вже перевершив лицарів, тож якщо ми об’єднаємо сили, то зможемо здолати польового боса 140‑го левела!

Хурой був упевнений у собі. Ґрід згадав, як Хурой своїм тілом заблокував меч лицаря.

“Правильно. Він дуже сильний. А я став сильнішим, ніж раніше!

По‑перше, польові боси були набагато слабкішими за звичайних босів у підземеллях. Були й надзвичайно сильні польові боси, як‑от Хранитель лісу, але це були рідкісні випадки.

“До речі, хіба рейтери часто не вбивають польових босів самотужки?”

Якщо легендарний клас і людина з другим класом об’єднають сили, то хіба не буде можливим рейд удвох на польового боса 140‑го рівня?

“Добре.”

Ґрід вирішив більше не тікати. Потім він взяв кинджал і попередив Хуроя:

— Слухай! Хіба ти не казав, що прийшов сюди виключно заради мене? Тоді всі предмети, які випадуть з цього боса ― мої?

— Що ти сказав..?

— А що? Хіба ти не обіцяв служити мені? То ти хочеш забрати собі речі свого господаря?

— Ні, я просто радий, що можу битися разом з тобою. Мій другий клас цінний лише тоді, коли я поруч із тобою.

— Добре, поїхали!

Ґрід встановив розподіл предметів у групі як «Підбір лідером групи» і запросив Хуроя до групи.

[Запрошення до групи прийнято.]

Як члени групи, вони могли бачити рівень один одного, але не клас. Хурой був шокований, побачивши рівень Ґріда.

— Ґ‑Ґріде? Це правда? Ти тільки 83‑го левела?

— І що з того? У тебе якісь претензії?

— Ні, просто цікаво, як гравець 83‑го левела зміг подолати лицарів і вбити морозосвітлих орків. А! Може, у тебе прихований клас? Один із тих епічних класів, які є тільки у трьох людей..!

Епічний клас? Ґрід не був таким вже й нікчемним. У нього був легендарний клас, але він не бачив необхідності його розкривати.

— Ну, щось типу того. Слухай, може, спочатку вб'ємо мобів, а вже потім займемося босом?

— Га? А, так. Правильно.

— Так, добре. Я займуся мобами, а ти перетягни увагу боса на себе.

— Я? А, так! Я розумію! Авжеж, я маю це зробити!

Хурой рушив до 11 морозосвітлих орків і крикнув до вождя:

— Гей, ти $~@!#! Твій противник ― я! @.$*)%!

— …

Ґрід вперше побачив когось, хто лаявся гірше за нього!

Риииик..!

Вождь морозосвітлих орків розлютився від цих слів і спрямував свою увагу на Хуроя. Ґрід зіткнувся з 11 морозосвітлими орками, поки вождь гнався за Хуроєм, і Ґрід негайно застосував свої вміння.

— Лють коваля! Незламна справедливість!

Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі . Смакуйте улюблені веб-новели рідною мовою!

Також заходь у мій телеграм , там я публікую одразу готові томи у .pdf і .epub