Розділ 90
Розділ 90
Для виконання завдання адміністратора він створив два Божественні щити. Хоча легендарний щит вкрали просто з‑під його носа, у Ґріда все ще залишався рідкісний щит.
[ Божественний щит
Якість: рідкісна
Міцність: 360/360
Захист: 189
Опір магії: 150
* Є рідкісна ймовірність повного опору темним заклинанням.
Предмет, виготовлений майстром з чудовою майстерністю та потенціалом, але якому дещо бракує досвіду та репутації.
Завдяки силі Кассуса, священика Церкви Ребекки, він сяє божественною силою богині світла. Завдяки своїй силі проти темної магії, всі послідовники демонів та Церкви Ятана постраждають, зіткнувшись із цим щитом.
Умови використання : рівень 190 або вище. Сила понад 500. Божественна сила понад 1000. Член Церкви Ребекки.
Вага: 800]
— Що, щит?
Як тільки Ґрід дістав золотий щит, розлючені собаки одразу ж відступили. Потім вони почали скиглити, наче цуценята.
Члени «Цдаки» затамували подих від захоплення. Особливо сильно вражена була Джішука. Не в змозі відмовитися від надії, вона запитала Ґріда:
— Це ти… зробив його? Як і ті стріли?
— ..!
Творцем Спеціальної джаффової стріли був Ґрід? Усі навколо не вірили своїм вухам. Ґрід був зосереджений лише на тому, щоб врятувати своє життя, тож він кивнув, не замислюючись.
— Так, я його зробив. Але це…
Ґрід раптом зціпив зуби, підвів погляд й заревів:
— Це провал! Блін! Справжній фінальний предмет у мене вкрав якийсь придурок!
— Що…
Це був один із найвидатніших щитів, які коли‑небудь бачила гільдія «Цдака». Вони захоплювалися Божественним щитом, тож були шоковані, почувши, що його називають «провалом».
— Ц‑цей чудовий щит ― провал? Він же входить до трійки найкращих щитів, які я бачив досі?
Члени гільдії були збентежені. Пон підійшов до Джішуки.
— Кинджал і обладунки Ґріда незвичайні. Очевидно, що обидва мають високі характеристики. Той кинджал, здається, потребує високої спритності, а такі важкі обладунки носять лише лицарі. А головне, Ґрід раніше проявив сильну техніку володіння мечем. Однак він ― коваль? Той, хто виготовив Спеціальну джаффову стрілу… Хіба він не той невідомий майстер, якого ми шукаємо?
Який коваль міг би озброїтися кинджалом і важкою бронею? Він же також виконав танець з мечем, типовий для танцюриста меча? Джішука не мала відповіді для настороженого Пона, але й не погоджувалася з ним.
— Ґрід впізнав Спеціальну джаффову стрілу з першого погляду і сказав, що він її зробив. У нього нема причин брехати. Давай припустимо, що він і є тим невідомим майстром.
— Хмм…
Пон був із Джішукою ще з часів L.T.S і довіряв її судженням. Вона була відкритою та надійною людиною, тому й стала главою гільдії. Однак це був виняток. Як би він не дивився, неможливо було уявити, що Ґрід ― коваль.
Поки Пон ніяк не міг побороти свої підозри, Малакус вигукнув:
— Це ж Божественний щит..! Ти той коваль, про якого ходять чутки, що він співпрацює з леді Вінстона?
Малакус був особливо схвильований.
— Божественний щит у твоїх руках… це означає, що Места провалив свою місію… не дивно, що він спізнюється!
Тепер Ґріду все стало ясно. Той, хто промив мозок адміністратору та викрав Божественний щит, був підлеглим Малакуса.
— Ах ти п**рило! Це був ти! Ти той мудак, що вкрав мій щит!
Ґрід розлютився, дізнавшись, що за цим стоїть Малакус. Пон затремтів, почувши лайливі слова, що лунали з вуст Ґріда. А все тому, що він відчув сильне хвилювання.
“Навіть Малакус називає Ґріда ковалем.”
Це було доказом того, що Ґрід був тим, яким його вважала Джішука.
“Коваль, який може носити важку броню і користуватися тим кинджалом, на додачу до танцю меча…”
Пон подумав про це і попросив Джішуку підтвердити:
— Главо, може, у Ґріда прихований клас?
— Схоже на те.
Джішука кивнула. У голосі Пона зросло хвилювання.
— Щоб з’ясувати, хто такий Ґрід, ми маємо швидко закінчити цей рейд. Правда, Реґасе?
— А, так.
Реґас вийшов з‑за рогу, коли його покликали. Завдяки допомозі членів гільдії він повністю відновив здоров’я та загоїв рани. Його обличчя випромінювало впевненість.
— Я вже придумав стратегію проти Малакуса, тож я одразу з ним покінчу.
Реґас, який спостерігав за боєм, стоячи прямо поруч із Малакусом! Саме він, майстер бойових мистецтв, звернувся по допомогу до Ґріда, а не до когось іншого.
— Ґріде, ці пси, здається, бояться твого щита, тож сподіваюся, ти нам поможеш.
Усі погляди зосередилися на Ґріді, коли пролунали ці слова. У їхніх очах були запитання, сумніви, розгубленість та очікування, коли Ґрід кивнув.
— Я допоможу вам, якщо ви обіцяєте віддати мені 50% предметів, які випадуть з Малакуса.
Вантнер, який сидів осторонь і чекав, коли закінчиться час відновлення зілля, гнівно вигукнув:
— Гей! Якщо додати нас 17 і тебе одного, то загалом виходить 18. Отже, предмети, що випадуть, треба розділити на 18 рівних частин. Чому ти маєш забрати 50% сам? По‑перше, а хіба Реґас не допомагає тобі безкоштовно? Ти отримуєш безкоштовну допомогу, але коли сам помагаєш, то це вже платно? Е?
— Вас усіх не слід рахувати як 17 людей. Хіба ви всі не є однією організацією? Хіба організацію не слід рахувати як одну людину? Крім того, робота Реґаса зі мною ― це інша справа. Мені допоміг Реґас, а ти мені допомагав? Чого цей старий такий зверхній?
— Що? Слухай! Вперше я зустрічаю когось гіршого за Пона! Нафіга робити такі розрахунки? Якби не ми, тебе б уже вбив Малакус, чи ні? Тому просто подякуй нам, малий.
— Це ти маєш мені дякувати. Хіба не завдяки мені ти отримав шанс битися з Малакусом? Рейд був на межі провалу, але ти вижив завдяки моєму щиту.
— ГА!
— Припини, Вантнере.
Пон швидко зрозумів, що Ґрід ― не проста людина. Він заспокоїв Вантнера і кивнув Ґріду.
— Я розділю предмети 50 на 50 згідно з умовами, які ти запропонував. Запам’ятай. Ми безумовно добрі до тебе.
Пон готував ґрунт для того, щоб Ґрід приєднався до гільдії, але Ґрід не знав про це і неправильно все сприйняв.
“Їм потрібна допомога мого Божественного щита, щоби перемогти Малакуса. Чорт… Треба було запросити розподіл предметів 70 на 30.”
Джішука запросила Ґріда до групи. Ґрід погодився з неохочим виразом обличчя і був здивований, побачивши список членів групи.
“Вище 200 рівня!”
Ґрід знав, що гільдія «Цдака» була невеликою елітною структурою, але він ніколи не уявляв, що вони будуть на такому рівні.
“Джішука ― 251‑й рівень. Пон ― 243‑й… Реґас ― 239‑й… Якщо це так, то хіба всі троє не мають бути в першій двадцятці загального рейтингу? Решта можуть бути в першій сотні… Що це за група‑монстр?”
У Satisfy існує безліч гільдій. Серед авторитетних гільдій було кілька, що входили до перших 1 000 об’єднаного рейтингу. Кожна гільдія зазвичай мала не більше п’яти рейтерів. Проте всі 17 членів гільдії «Цдака» входили щонайменше до перших 200 рейтингу. Можливо, їх було небагато, але вони, безумовно, були однією з найсильніших гільдій у Satisfy.
З іншого боку, на обличчях членів гільдії, які побачили рівень Ґріда, промайнули складні емоції.
“95‑й рівень… низький.”
“Для коваля це високий рівень, але… може, він не просто коваль, а прихований клас, як припускають Джішука і Пон?”
“95‑й рівень для прихованого класу ― це…”
“Якщо це правда… Я більше не зможу грати в ігри.”
— Що? Що таке?
Ґрід відчував певний дискомфорт, коли члени гільдії «Цдака» дивилися на нього. Однак, на відміну від інших, Реґас лише розсміявся і схопив його.
— Ходімо!
— Е? П‑почекай…
Реґас підняв Ґріда. Потім він кинув здивованого Ґріда між Малакусом і стражами пекла.
— А‑а‑а! Ти хочеш мене вбити? Ва‑а‑а!
Бам!
— Ой! Моя срака!
Коли Ґрід і Божественний щит впали з неба, стражі пекла злякалися й розбіглися, але Малакус поставився до цього інакше.
— Цей щит я з радістю візьму! Га? — він здивувався, побачивши перед собою Реґаса. Потім він розсміявся. — Ти хочеш зі мною битися сам на сам? Ахах! Ти, певно, здурів!
Реґас ударив його.
— …Кхре!
З рота Малакуса потекла кров. Чорний щит, який славився своїм абсолютним захистом, розвалився під ударом кулака Реґаса.
“Що?”
Малакус не помилився. Він розгорнув щит саме в точці удару, але кулак Реґаса не зіткнувся зі щитом і безперешкодно влучив йому в живіт. Малакус не міг зрозуміти, як це сталося.
А потім ― ще раз!
— Арх!
Реґас ударив Малакуса ліктем в обличчя. Цього разу Малакус зміг збагнути, що відбувається.
“Він здатний змінювати траєкторію своїх атак!”
Це було правильно. Щоб подолати захист Малакуса, Реґас застосував простий метод ― змінював траєкторію атаки в реальному часі.
— Кхе!
Якщо кулак летів у підборіддя, щит розгортався саме там. Однак кулак зупинявся по дорозі й замість цього влучав у шию.
— Ух!
Щит відкрився з лівого боку голови, але кулак зупинився посередині і замість цього влучив у щелепу.
Кулаки Реґаса, які завдяки пасивному вмінню ігнорували 33% захисту ворога, влучали в Малакуса зі швидкістю, яку неможливо було встежити.
Врешті‑решт Малакус отримав чистий удар у груди й відлетів назад у ліс.
Тіло Малакуса пробило кілька дерев, перш ніж глибоко застрягнути у великій скелі.
— К… Кхерх…
Малакус виліз із скелі побитий і весь у крові, але швидко відновився, наче всі ті поранення були лише ілюзією. Це було вражаюче відновлення, базоване на мані. Однак це означало надмірне витрачання мани.
Малакус вийшов із лісу й незворушно звернувся до Реґаса:
— Ти дурень. Якщо змінити траєкторію посеред атаки, то м'язи можуть порватися. З іншого боку, я можу зцілитися від усіх атак. Чим більше ти мене б’єш, тим більше шкоди завдаєш собі. Навіть більше…
Реґас проігнорував слова Малакуса і знову замахнувся кулаками. Малакус розгорнув щит, щоб захистити все своє тіло. Потім він засміявся.
— Якщо я використовую щит ось так, не має значення, чи може твій кулак змінювати траєкторію. Ти ніколи не торкнешся мого тіла!
— Так, мої кулаки марні, але…
Реґас посміхнувся. Стріли полетіли в бік Малакуса.
— ..!
Стріли пробили щит і влучили в Малакуса. Реґас пояснив йому, який після влучання впав на землю:
— Я побачив, що твій щит слабшає, коли відстань збільшується. А твій ослаблений щит не може зупинити стріли глави.
Лучники були особливими серед бойових класів. Через слабку оборону їх вважали одними з найгірших у ближньому бою, поряд із магами. Натомість вони мали надзвичайно високу силу атаки. Серед усіх класів у Satisfy мало хто міг завдавати стільки фізичної шкоди, як лучники.
А Джішука перебувала на вершині майстерності серед лучників. Жінка, яку називали професійною лучницею.
Реґас бачив, як Малакус використовував три шари щитів проти «Мах‑списа» Пона і два шари проти стріл Джішуки, тому він розробив цю стратегію.
— Т… Ти..!
Рана гоїлася повільно, бо це була смертельна травма. Гільдія «Цдака» обрушила атаки на тимчасово беззахисного Малакуса.
— Аа‑а‑а! Божественне покарання!
З неба впали десятки чорних блискавок. Малакус відчув небезпеку і застосував своє найпотужніше заклинання. Воно завдало катастрофічної шкоди гільдії.
— Величезна сила атаки…
Тобану та Вантнеру вдалося це витримати. Однак інші члени гільдії впали у стан приголомшення та стали беззахисними. Члени гільдії з низьким опором магії загинули миттєво. Незважаючи на те що вони підняли свої характеристики, зокрема здоров’я та ману, за допомогою різних посилень та зілля, вони опинилися у кризовій ситуації й були на межі знищення.
На щастя, Джішука трималася на безпечній відстані й була в безпеці, а Ґрід захищався Божественним щит. Ґрід зітхнув з полегшенням, коли побачив, як здоров'я членів гільдії миттєво знизилося.
“Якби не було ефекту рідкісного шансу повністю протистояти темній магії, я б загинув. Хм… Треба пізніше купити лотерейний білет.”
— Ти…
Малакус з великими труднощами підвівся. Більшість його поранень загоїлися, незважаючи на те, що ще мить тому він був напівтрупом.
“Це останній шанс!”
Вони мали вразити Малакуса, перш ніж він повністю вилікується. Джішука не хотіла, щоб жертва членів її гільдії була марною, тож вона використала свою найпотужнішу атаку, яка забирала 100% її мани.
— Стріла фенікса!
Спеціальна джаффова стріла злетіла в повітря, і навколо неї з'явилися полум'я у формі величезного фенікса. Фенікс спалив усе навколо себе і поглинув Малакуса.
Вибух струсонув землю! Члени гільдії «Цдака» сподівалися, що це кінець Малакуса, але системних повідомлень не з’явилося. Малакус, який втратив половину тіла, виринув із полум’я.
— Ха… Хрех… Дівчино…! Я… вб’ю…!
Перед Малакусом лежали уламки п’ятишарового щита. «Стріла Фенікса» Джішуки змогла пробити п’ятишаровий щит Малакуса й завдати йому шкоди, але в результаті Малакус вижив. Дійсно, бос мав неймовірний запас здоров’я.
Тобан і Вантнер рушили вперед.
— Ми мусимо вбити його, доки він повністю не відновився!
Бойова палиця Тобана та подвійні сокири Вантнера спрямувалися на тіло Малакуса, але їхні атаки не завдали йому шкоди й не змогли перешкодити його регенерації.
Реґас і Пон спостерігали за цим із сумом.
“Їм обом бракує сили атаки..!”
Джішука досягла межі своїх психічних можливостей, вичерпавши ману, тож вона не намагалася здійснити ще одну атаку. За винятком Тобана і Вантнера, всі інші все ще перебували в стані приголомшення. Малакус сміявся, відбиваючи атаки Тобана і Вантнера.
— А‑аха‑ха‑ха! Добре! Добре! Стражі пекла! З’їжте їх!
Це був кінець. Рейд провалився. Поки всі відчайдушно дивилися на стражів пекла…
— Танець меча Паґми.
Ґрід, озброєний великим мечем замість кинджала, почав танцювати.
Великий меч мав довжину понад 3 метри і рухався у повітрі під незвучну мелодію.
— Ти..?
Вираз обличчя Малакуса пожорсткішав. З Ґріда знову випромінювалася та знайома аура. Це був намір вбити. Це був справді досконалий намір вбити. Намір вбити, що оточував Ґрід, сконцентрувався у мечі.
— Т‑ти… це абсурд!
Малакус приніс у жертву тисячі, десятки тисяч цнотливих дівчат. Він пережив усі види ненависті та гніву, але це був перший раз, коли він відчув загрозу у вигляді вбивчого наміру.
— Ти!
Це наближалося. Малакус хотів підготуватися до цього. На жаль, його тіло ще не повністю відновилося, тому він не міг вільно діяти. Тоді танець меча Ґріда закінчився.
— Вбивство!
Після вступу до групи Ґрід отримав посилення, як і інші члени, що призвело до підвищення його характеристик! Його максимальна мана збільшилася, що дозволило йому використати «Вбивство».
Великий меч, сповнений надзвичайним наміром вбити, пронизав серце Малакуса. Потім перед Ґрідом спалахнуло вікно повідомлення.
Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі . Смакуйте улюблені веб-новели рідною мовою!
Також заходь у мій телеграм , там я публікую одразу готові томи у .pdf і .epub