Розділ 1 — Секс-партнерка для інтроверта

Автор: Ямамото Такеші

Ілюстратор: Асахіна Хікаґе

Переклад з японської: DeAM

https://t.me/DeAMtranslator

Матеріал надається безкоштовно для приватного ознайомлення. Права на інтелектуальну власність належать їхнім законним власникам. Перекладач є лише інтерпретатором тексту і не несе відповідальності за зміст роботи.

Сюжет є художньою фантазією. Усі події, ситуації та персонажі, їхні дії та мотиви, є вигаданими.

Розділ 1: Секс-партнерка для інтроверта

— О, презервативи вже закінчилися.

Тояма подивився на порожню коробку з-під презервативів і подумки вилаявся, зовсім забувши про власну провину: «Якщо закінчилися, то міг би й викинути», — подумав він про себе минулого, який використав останній.

— Та нічого, я не проти, якщо ти просто кінчиш назовні, навіть без презерватива.

Пропозицію, яка для Тоями — та й взагалі для будь-якого хлопця — звучала як мрія, озвучила його однокласниця, Такаї Юмі. Вона лежала повністю голою на ліжку й важко дихала, адже ще мить тому Тояма палко пестив її.

— Так не піде. Ми ж іще старшокласники, якщо ти завагітнієш, будуть великі проблеми, хіба ні? Може, краще на сьогодні закінчимо?

— Але я... хочу продовження.

Для Такаї, яка вже розпалилася, зупинятися на пів дорозі було геть не варіант.

— Гаразд... Тоді збігаю в цілодобовий чи кудись і куплю.

Хоч Тояма й помітив відсутність презервативів у найвідповідальніший момент, але, чесно кажучи, йти кудись заради цього спеціально було ліниво.

— Мені піти з тобою?

— Ні, я сам. Тобі ж теж ліньки одягатися, правда?

Тояма, який до цього теж був голим, одягнувся й вийшов із дому.

Втім, це був не його дім, а дім Такаї. Вона виховувалася в неповній сім'ї, і в неї була старша сестра. Мати, судячи з усього, багато працювала, щоб забезпечити родину, тому рідко бувала вдома.

Сестра ж, за словами Такаї, фактично жила зі своїм хлопцем і теж майже не з'являлася тут.

Тояму не цікавили чужі сімейні обставини, він не прагнув дізнатися більше, тому зайвих питань не ставив.

«Сказати сказав, але купувати в цілодобовому якось ніяково... Здається, трохи далі стояв автомат із презервативами...» — покладаючись на свої ненадійні спогади, Тояма блукав нічним містом у пошуках презервативів.

— О, є!

Пройшовши близько тридцяти хвилин, він усе ж знайшов автомат. Перехожих навколо майже не було, тож можна було купити, не боячись зайвих очей.

— Ой? Тояма?

Щойно він успішно роздобув презервативи й збирався повертатися, як ззаду його хтось гукнув.

Озирнувшись на голос, він побачив знайоме обличчя дівчини зі свого класу.

Тояма квапливо сховав презервативи до кишені куртки. Пояснювати щось однокласниці було надто клопітно.

— Уехара-сан?

Це була Уехара Маріка — дівчина з легкою хімічною завивкою, фарбованим у яскравий колір волоссям, яка завдяки своїй ефектній зовнішності та популярності належала до вищої касти класу.

Вона поєднувала в собі вроду та миловидність, мала чудову фігуру, а її розкішні груди підкреслено виділялися під одягом, заявляючи про свою присутність.

До того ж вона була найпопулярнішою дівчиною в класі.

Тояма навіть чув чутки, що вона користується успіхом і серед хлопців з інших класів.

— Уехара-сан, ти, випадково, не живеш тут неподалік?

— Ну, типу того. Краще скажи, Тояма, що ти тут робиш у такий час? І взагалі, те, що ти щойно сховав у кишеню, це ж воно, так?

Уехара вказала пальцем на автомат із презервативами, який яскраво світився в темряві.

Схоже, вона бачила всю картину від початку до кінця. Тояма подумки з полегшенням зітхнув, що не пішов сюди разом із Такаї.

— Ну... так, мабуть.

— Хм-м... І що, Тояма сам буде це використовувати?

Уехарі, мабуть, стало цікаво, навіщо такому непомітному інтроверту, як Тояма, купувати подібні речі.

Проте вона не глузувала, а з цілком серйозним виразом обличчя заглянула Тоямі в очі.

— А, та це мене брат попросив купити. Сказав, що дасть грошей на кишенькові витрати.

Тояма викрутився першою-ліпшою брехнею. Насправді ніякого брата в нього не було, але Уехара ніяк не могла про це знати.

— Ось як... Але слухай, твій дім же не в цих краях?

Тояма не розумів, звідки Уехара знає, що він живе в іншому районі. Проте він відчув, що вона щось запідозрила.

— Я-то погодився допомогти, але в цілодобовому купувати було якось незручно. Поки шукав автомат, забрів аж сюди.

Тояма знову згладив кути більш-менш правдоподібною брехнею.

— Хм-м... Ну, гаразд. Тобі ж, Тояма, такі речі все одно ні до чого.

Попередній серйозний вираз обличчя миттєво зник, і Уехара щиро та яскраво посміхнулася.

— Отож-бо й воно, мені це без потреби... Ну, тоді я піду, бо брат чекає.

Хоча чекав на нього зовсім не брат.

Якщо затягувати розмову, вона почне розпитувати про різне і він може бовкнути зайвого, тому Тояма поспішив закінчити бесіду.

— Угу, тоді до завтра в школі.

— Ага, до завтра.

Хоч Тояма та Уехара й навчалися в одному класі, вони майже ніколи не розмовляли. Сьогоднішня розмова, мабуть, була найдовшою за весь час їхнього знайомства.

Навколо Уехари завжди крутилися популярні екстраверти та обдаровані зовнішністю люди, які формували верхівку шкільної ієрархії.

Тояма не любив усе це і намагався триматися від них якомога далі.

«До завтра в школі... значить».

Насправді, навіть коли вони зустрінуться в школі, навряд чи заговорять одне з одним. Ось і всі їхні стосунки з Уехарою.

Розлучившись із дівчиною, Тояма майже втік і поспіхом повернувся до будинку Такаї. Коли він зайшов до кімнати, то побачив, що вона — так і лежала абсолютно голою на ліжку, тихо й мирно сопіла уві сні.

— Ну і що це таке... Я ж такий шлях подолав.

Тояма дивився на миле спляче обличчя Такаї й бурчав собі під ніс, хоча насправді не сердився.

Зрештою, через те, що він зустрів однокласницю Уехару, його палкий настрій згас як фізично, так і морально, і займатися сексом тепер було просто ліниво.

«Може, воно й на краще», — подумав Тояма, ніжно гладячи Такаї по волоссю.

Він накрив її ковдрою, щоб вона не застудилася, і пішов з її дому.

«Головне, щоб у класі не пішли якісь дурні чутки», — з цим почуттям тривоги Тояма рушив дорогою додому.

◇

Наступного дня після того, як Уехара заскочила його за купівлею презервативів, Тояма прийшов до школи, сів на своє місце й до початку виховної години читав роман.

Тояма й зазвичай проводив перерви та обідній час за читанням. Йому подобалося читати й проводити час у тиші. Він аж ніяк не був зацькованим одинаком, але й особливих друзів серед однокласників не мав.

— Тоямо, привіт!

Сьогоднішній ранок відрізнявся від звичайного: щойно увійшовши до класу, Уехара одразу ж гукнула Тояму. Чомусь із самого ранку вона була в піднесеному настрої.

— А, ага... Уехаро-сан, привіт.

Досі вони з Уехарою ніколи не віталися вранці. З чого б це раптом така переміна?

Тояма не те щоб страждав на мізантропію, але така поведінка Уехари, з якою вони до учорашнього дня навіть «привіт» один одному не казали, викликала в нього настороженість.

— Не бачилися з минулої ночі, так?

— Ага. Ти щось хотіла?

На фразу «з минулої ночі» йому не було чого відповісти. Якщо в неї якась справа, краще нехай каже швидше й іде собі.

— Та нічого особливого... А що, якщо справи немає, то й поговорити не можна?

Через те, що Тояма вважав розмову марудною, він мимоволі повівся сухо, і це, схоже, змусило Уехару почуватися ніяково.

— Ні, та ні, все нормально... Вибач.

— Знаєш, Тооямо, ти якийсь такий... холодний чи що. Порівняно з іншими хлопцями, ти здаєшся значно дорослішим.

— Думаю, я цілком звичайний. Просто поводжуся тихо, тому так і здається, хіба ні?

Хлопці з вищої касти постійно випендрюються, щоб справити враження на дівчат, тож на їхньому тлі він просто виглядає спокійнішим, чи не так?

— О, саме це я й маю на увазі! Якась у тобі є... чи то впевненість, чи то філософське ставлення до життя?

Тояма думав лише про те, що розмови з такою популярною дівчиною привертають забагато уваги в класі, тому йому щиро хотілося, щоб вона швидше дала йому спокій.

— Маріко, ну що тобі цікавого в розмовах із цим інтровертом? Ходімо звідси.

У їхню розмову раптово втрутився хлопець, який абсолютно спокійно кинув ці слова, що цілком тягнули на пряму образу. Це був їхній однокласник — Курашіма Казуто.

Вродливий Курашіма належав до тієї ж компанії вищої касти, що й Уехара. Він користувався шаленою популярністю серед дівчат; Тояма навіть чув чутки, ніби йому зізнавалися в коханні ледь не пачками.

— Казуто, це нечемно з твого боку так говорити, — Уехара чомусь заступилася за Тояму, але вичитаний Казуто лише невдоволено насупився.

— ...Тоямо, проїхали, — кинув Казуто.

Те, що Курашіма сохне за Уехарою, було загальновідомим фактом у класі.

Тому він неохоче послухався її слів і вибачився, хоча було чітко видно, що він ні краплі не почувається винним перед Тоямою.

— Та нічого, все нормально. Я не переймаюся.

Тояма й сам не мав жодного бажання спілкуватися з людьми типу Казуто, які можуть отак запросто підійти й наговорити гидот прямо в очі. Йому було абсолютно байдуже, чи недолюблюють його, тому він справді не звернув на це уваги.

— Маріко, йдемо, — Казуто чомусь поводився так, наче він хлопець Уехари. Було очевидно, що він крутить понтами, аби привернути її увагу, але сама Уехара лише ніяково зніяковіла.

— Тоямо, вибач. Наступного разу порадиш мені якусь цікаву книжку, добре? — з цими словами Уехара разом із Казуто повернулися до своєї елітної компанії.

«Здається, у таких дружніх тусовках теж повно геморою, самому куди спокійніше», — подумав Тояма, дивлячись їм услід із суто інтровертним баченням світу.

«Цікаву книжку, значить... Не схоже, щоб Уехара-сан цікавилася романами».

Хоча, можливо, вона насправді любить читати, просто він про це не знає.

Поки Тояма міркував про це, він відчув на собі чийсь погляд. Озирнувшись навколо, він зустрівся очима з Такаї й зрозумів, що це вона дивилася на нього.

Такаї одразу ж відвела погляд і знову втупилася в книжку, яку читала до цього.

Навіть якщо Такаї й бачила його розмову з Уехарою, вона навряд чи стала б ревнувати. Зрештою, вони з Тоямою не були парою.

Стосунки Такаї та Тоями обмежувалися виключно сексом. Вони були так званими секс-партнерами. Жодних високих почуттів чи закоханості між ними не було.

А почалося все після уроків у бібліотеці, де Тояма допомагав як член бібліотечного комітету. Такаї прийшла повернути книжки, і вони якось слово за слово зачепилися за розмову про літературу. Одного дня вона запросила його до себе додому, пообіцявши позичити книгу.

«Займемося сексом?» — ось що прошепотіла Такаї у своїй кімнаті, коли Тояма прийшов у гості.

У Тоями не було причин відмовлятися, тож вони лягли в ліжко й перейшли до тілесної близькості.

Оскільки вона запропонувала це так легко, Тояма спочатку подумав, що вона, мабуть, ще та шльондра, але, на його подив, Такаї виявилася цнотливою. Тояма теж був незайманим, тож, будучи першопрохідцями протягом тривалого часу, вони діяли методом проб і помилок.

Тояма був звичайним, здоровим старшокласником із бурхливим сексуальним потягом. Якийсь час він буквально тонув у тілі Такаї, аби задовольнити хіть. Вона ж, зі свого боку, шукала в цьому не стільки задоволення пристрасті, скільки притискалася до Тоями, наче намагаючись заповнити якусь внутрішню порожнечу.

У класі Тояма та Такаї ніколи не розмовляли.

Тому ніхто з однокласників ще не знав, що вони — секс-партнери.