Розділ 13 — Епілог

Епілог

Після інциденту в коморі зі спортивним інвентарем чутки про таємно зроблені фотографії Тоями та Такаї так і не поповзли, а Курашіма та Ішіяма більше нічого проти них не робили.

Як і зазвичай, після уроків Тояма займався своїми обов'язками члена бібліотечного комітету, а поруч із ним Такаї, так само як завжди, тихо читала книжку.

— Тоямо! Я прийшла погратися!

Двері бібліотеки з гуркотом відчинилися, і всередину залетіла Уехара.

— Уехаро-сан, будь ласка, поводься в бібліотеці тихіше. До того ж, сюди приходять не для того, щоб гратися.

— Ехе-хе, вибач. Але ж тут нікого немає? Тоді чому б і ні, хоча б трохи.

Уехара знову, як і завжди, з'явилася в бібліотеці й поводилася точно так само, як зазвичай.

Тояма вказав на стіл, за яким сиділа Такаї, і перевів погляд на Уехару.

— Такаї-сан, ти була тут? Вибач, я не помітила.

Побачивши Такаї, Уехара підбігла до неї і, як завжди, заговорила.

— Угу, нічого, я не зважаю, все гаразд.

Такаї подивилася знизу вгору на Уехару, яка стояла біля столу.

Погляди Уехари та Такаї зустрілися, і дівчата зазирнули в очі одна одній.

«Яка ж вона все-таки миленька».

Уехарі здалося, що її ось-ось затягне в ці очі, в яких неможливо було прочитати жодних емоцій.

Таємнича атмосфера, що огортала Такаї, та її крихка ефемерність, яка, здавалося, от-от зруйнується, лише підкреслювали її чарівність.

«Чи не допомогла я бува власному ворогу?»

Уехара, яка допомогла Такаї змінити імідж і розкрила її привабливість на повну, тепер трішки про це шкодувала.

Вона згадала те, що сталося перед коморою зі спортивним інвентарем.

Зміст розмови, яку вели між собою Тояма, Такаї та Казуто. Казуто казав, що бачив, як Тояма заходив в будинок Такаї. І Такаї цього не заперечувала.

А ще те, як із уст Такаї злетіло ім'я Юкі —ім'я Тоями. Саме так вони, напевно, і називають один одного, коли залишаються наодинці.

Уехара була в цьому впевнена.

Можливо, між цими двома для неї вже просто немає місця?

Від цієї думки серце Уехари стиснулося від болю та туги.

Проте вона прогнала ці думки геть.

Навіть якщо це й так, та мужність, яку Тояма проявив того дня під час класної години, точно була заради неї, Уехари.

«Я не хочу здаватися!»

Пристрасно забажавши цього в душі, Уехара нахилилася до вуха Такаї і тихо прошепотіла:

— Я не збираюся відмовлятися від Юкі.

Почувши ці слова, Такаї знову поглянула на неї знизу вгору.

Завжди безпристрасна Такаї від подиву округлила очі.

— Ось як... — сказала вона і знову повернула погляд до книжки.

«Як і зазвичай»... Це були фальшиві слова, потрібні лише для того, щоб переконати себе, ніби теперішній стан речей її влаштовує. Шестірні, які почали свій рух після того, як Уехара оголосила Такаї суперництво, вже не зупинити.

— Уехаро-сан, не треба заважати Такаї читати.

Тояма, занепокоєний тим, що вона може відволікати Такаї від читання, підійшов до них.

— Такаї-сан, це ж не так, правда?

— Уехаро-сан, ти заважаєш мені читати, тому, якщо твої справи закінчені, більше не заговорюй до мене.

— Що-о-о?! Такаї-сан, хіба в такий момент не треба казати: «Та ні, ти зовсім не заважаєш»?!

Спостерігаючи за цією перепалкою, Тояма ледве стримався, щоб не пирснути від сміху.

Тримаючись за живіт, він краєм ока поглянув на Такаї і не пропустив того, як на її обличчі на мить з'явився вираз, якого він ніколи раніше не бачив.

Так, вона точно усміхалася.

Післямова

Мене звати Ямамото Такеші, і цим твором я дебютую у книжковому форматі.

Друзі, а ви коли-небудь бачили автомати з продажу презервативів?

Поблизу мого дому їх повно, і коли я спостерігав, як один із таких автоматів яскраво світиться посеред ночі холодної зими, мені й спала на думку ця історія.

Чи соромно було б, якби хтось побачив, як ти купуєш там щось?

А що, якби цим покупцем виявився старшокласник — головний герой?

І що подумала б героїня, яка симпатизує йому, якби застукала його за цим?

У моїй голові почали роїтися подібні фантазії. Мені самому до нестями захотілося прочитати продовження, тому я й узявся за написання.

Я почав писати суто через раптове натхнення, коли до дедлайну конкурсу залишалося всього три тижні. Проте мені таки вдалося закінчити роботу, і твір почав упевнено підніматися в рейтингах.

У підсумку на 6-му вебконкурсі «Какуйому» (Kakuyomu Web Contest) ця історія виборола надзвичайно почесні нагороди: спеціальний приз у категорії «Романтична комедія» та премію від «ComicWalker». Для паперового видання роман зазнав масштабної редактури, а також поповнився новими, раніше не опублікованими сценами.

Сподіваюся, вам сподобався цей сюжетний поворот, який відрізняється від вебверсії?

Буду щиро радий, якщо вам було цікаво і ви захочете прочитати продовження.

А тепер дозвольте висловити слова подяки.

Насправді, прямо перед написанням цього твору я завершив свій найперший вебмініроман і планував відкласти перо, щоб зосередитися на своєму хобі — ілюструванні (я навіть твітнув про те, що припиняю писати).

Однак один із моїх підписників у твіттері написав мені: «Конкурс — це ж свято, тож давайте просто розважимося!».

Якби Шого Хаяте-сан не сказав мені цих слів, цього твору взагалі не існувало б. Я безмежно вдячний Хаяте-сану за те, що він підштовхнув мене вперед.

Також висловлюю глибоку вдячність пану Накаді, моєму редактору з видавництва «Kadokawa Sneaker Bunko», який допомагав мені — новачкові, що не тямив ні в чому — порадами щодо редактури, вислуховував мої сумніви та доклав неймовірних зусиль у всіх напрямках, щоб ця книга побачила світ.

Дякую Асахіна Хікаґе-сану, який відповідав за ілюстрації. У мене просто бракує слів від захоплення — ви намалювали настільки ідеальні ілюстрації, що здається, ніби ви просто перенесли образи персонажів напряму з моєї голови.

Я з нетерпінням чекаю на манґа-адаптацію від Момодзумі Джюн-сана, якому доручили роботу над коміксом.

У мене немає слів, щоб віддячити Рюто-сану, Мідзукорі-сану та Кіямі-сану, які підтримували мене порадами, коли я стикався з кризою під час написання.

Наостанок я хочу подякувати всім читачам, які читали та підтримували мене як під час виходу вебверсії, так і з випуском друкованої книги, а також усім причетним, хто доклав зусиль для цього видання.

Я щиро сподіваюся, що ця книга матиме гарні продажі, світ побачить другий том, а історія трьох героїв — Тоями, Такаї та Уехари — триватиме й надалі.

P. S.

У журналі «Monthly Comic Dengeki Daioh» планується запуск манґа-адаптації цього твору.

Чекайте на вихід коміксу!

Ямамото Такеші

Від перекладача

Дякую, що прочитали цю історію. Попереду ще два томи про розвиток стосунків між героями.

Цю історію з усіма ілюстраціями та багато іншого ви можете завантажити на моєму каналі https://t.me/DeAMtranslator