Розділ 13 — Епілог

Епілог

Ре й на здалеку спостерігала за тим, як троє — Тояма, Такаї та Уехара — розмовляли за столиком на відкритій терасі.

— Здається, мені вже пора повертатися.

Впіймавши момент, коли всі троє трохи заспокоїлися, Ре й на попрямувала до них.

— Вибачте, що змусила вас трьох чекати.

Ре й на обвела поглядом їхні обличчя.

— Ой, що це? Юмі, Маріко- я ян, у вас обох жахливий вигляд. Ваші милі обличчя зовсім зіпсовані. Підіть до вбиральні та приведіть себе до ладу.

Поки Такаї та Уехара ходили до вбиральні, Тояма розповів Ре й ні про все, що сталося від початку й до кінця.

— Ну, це не настільки проста проблема, щоб вирішити її просто зараз. Але добре вже те, що ви змогли з'ясувати наміри одне одного, хіба ні?

Тояма щиро захопився тим, наскільки вона волелюбна та великодушна людина.

— Тож ви сьогодні доклали стільки зусиль і зібрали нас трьох разом саме заради цього?

— Ну, оскільки Маріка- ч ян не прийшла на святкування дня народження, я просто подумала, що треба створити хоча б якийсь привід для її розмови з Юмі. Але зрештою все закінчилося добре, чи не так?

Ре й на діяла, обмірковуючи спосіб, який би найкраще згладив гострі кути в нинішній ситуації. Тояма знову усвідомив, наскільки вона неймовірна. Її здатність спостерігати за людськими стосунками та врегульовувати їх була просто винятковою.

— Ви неймовірна жінка... Я щиро захоплений вами.

— Ой, які приємні слова ти кажеш. Але дивись, не закохайся в мене, добре? Бо суперничати за хлопця з рідною сестрою мені геть не хочеться.

У цьому вона залишалася вірною собі.

— А якщо без жартів... то далі все залежить від вас трьох, Тоямо-кун.

— Так, я чудово це розумію.

— Добре. Я п окладаюся на тебе щодо Юмі. Якщо змусиш її плакати — не пробачу... Хоча ти її вже змусив.

— Ви... вибачте...

— Коли вони обоє повернуться, на сьогодні будемо розходитися. Тоямо-кун, ти проведеш Маріку- ч ян додому.

— Так, добре.

— І гляди, дорогою додому не розпускай руки до Маріки- ч ян.

— Та не буду я нічого розпускати!

«Коли справа серйозна, на неї справді можна покластися, але варто атмосфері бодай трохи розрядитися, як вона одразу починає отак кепкувати».

Такаї та Уехара повернулися з вбиральні, і всі вирішили, що на сьогодні пора повертатися додому.

— Ну що, ходімо назад? Тоямо, ти маєш провести Маріку- ч ян.

— Так, добре.

Ре й на з Тоямою рушили вперед, а Такаї пішла слідом за ними.

— Уехаро-сан? Що таке?

Такаї здивовано схилила голову, помітивши, що Уехара не йде за ними ззаду. Тояма та Ре й на, не помічаючи цього, продовжували йти до станції, віддаляючись від них двох.

— Такаї-сан, є дещо, про що я тобі не сказала.

Промовивши це, Уехара підбігла ближче до Такаї.

— Я поцілувала Тояму. Я ... я ж можу робити з Тоямою те саме, що й ти, Такаї-сан? Адже інакше це буде нечесно .

Післямова

Давно не бачилися, з вами Ямамото Такеші .

Другий том «Шітешіра» благополучно дістався до вас, і як він вам?

До попереднього тому ми отримали чимало відгуків про те, що Такаї з'являється занадто рідко і що хотілося б глибшого розкриття її почуттів. Врахувавши це, у цьому томі ми зблизька подивилися на проблеми, які вона приховує, і зобразили шлях до їх вирішення.

Уехара також, пізнавши радість від близькості з коханою людиною, опинилася в ситуації, коли вже не може відступити, тож сюжет почав розвиватися стрімко.

Перші два томи — це щось на кшталт прологу, а справжня історія Тоями та дівчат починається саме зараз.

Як же далі розвиватимуться їхні стосунки, що стали ще заплутанішими?

Якщо говорити прагматично, усе залежить від продажів другого тому, але я дуже хочу дописати цю історію до самого кінця.

Буду щиро вдячний усім читачам, якщо ви поширите інформацію про «Шітешіра» та підтримаєте роботу своїми враженнями, рецензіями, повідомленнями тощо. Також із нетерпінням чекатиму на ваші листи.

Далі я хотів би висловити слова вдячності.

Висловлюю глибоку подяку пану Накаді, відповідальному редактору видавництва Kadokawa Sneaker Bunko , за його величезні зусилля у виданні другого тому.

Подяка Асахіна Хікаґе-сан, який відповідав за ілюстрації, — мене переповнюють почуття від того, які чудові малюнки ви створили і цього разу. Дизайн персонажа Рейни, старшої сестри Такаї, мені подобається особливо.

І, звичайно, щиро дякую всім причетним, хто брав участь у публікації цієї книги. Завдяки вам нам вдалося випустити другий том.

Наостанок хочу подякувати всім читачам, які взяли до рук перший та другий томи. Дякую вам велике.

Сподіваюся знову зустрітися з вами у післямові до третього тому.

P.S.

У журналі Monthly Comic Dengeki Daioh зараз виходить манґа-адаптація цього твору!

У версії коміксу почуття персонажів оригіналу відтворено надзвичайно точно. Я безмежно вдячний художнику Момодзумі Джюну, який малює їх неймовірно милими.

Хто ще не читав, будь ласка, зверніть увагу і на манґа-версію «Шітешіра».

Ямамото Такеші

Переклад з японської: DeAM

Цю історію з усіма ілюстраціями та багато іншого ви можете завантажити на моєму каналі https://t.me/DeAMtranslator