Розділ 6 — Про що думає Юмі Такаї

Розділ 6: Про що думає Такаї Юмі

Увечері того дня, коли Юкі та Уехара пішли в кіно, Такаї тихо проводила час у своїй кімнаті.

Вона сіла за стіл, збираючись повчитися, але робота не йшла; тоді вона почала читати книгу, але й на цьому не змогла зосередитися, і зрештою просто лягла на ліжко, нічого не роблячи.

«Можливо, вони вдвох зараз...»

Юкі та Уехара, можливо, прямо зараз обіймаються так само, як вони з Юкі завжди роблять це в кімнаті.

Коли Такаї подумала про це, її охопила якась туга. Вона протягнула руку до нижньої частини тіла і крізь піжаму торкнулася свого інтимного місця.

— А...

Ву-у-у! Ву-у-у! Ву-у-у!

Щойно Такаї почала втішати себе, як шалено завібрував смартфон. Такаї, яка вже майже зосередилася на процесі, здригнулася всім тілом від несподіваної вібрації на тумбочці, де лежав телефон.

Поспіхом узявши смартфон до рук, вона побачила сповіщення про те, що від Юкі надійшло повідомлення.

«Я зараз перед твоїм будинком. Можемо зустрітися прямо зараз?»

Надійшло повідомлення від Юкі, який мав би піти в кіно з Уехарою. Юкі раптово прийшов до будинку Такаї.

Такаї поспіхом підхопилася з ліжка і швидким кроком попрямувала до передпокою.

— Юкі, ти підстригся. І став таким стильним.

Юкі, який з'явився перед Такаї, підстриг волосся, одягнувся в просте, але вишукане вбрання і змінився, набувши стильного вигляду.

— А, та... Я мав занадто убогий вигляд, тому Уехара-сан не витримала і підібрала мені цей образ.

Юкі став виглядати свіжо, і це йому дуже пасувало.

Було зрозуміло, що Уехара добре знає Юкі й з усіх сил намагається заради нього.

— Ось як... Тобі дуже личить.

— Д-дякую. Мені приємно чути це від тебе .

Почувши похвалу від Такаї, Юкі розплився в усмішці.

— Вибач, що прийшов без попередження. Просто мені раптом дуже захотілося побачити тебе .

Те, що Юкі сам прагнув близькості з Такаї, часто траплялося тоді, коли в його душі відбувалося якесь потрясіння. Можливо, між ним та Уехарою щось сталося.

Але це не має значення, якщо Юкі прагнув цього, Такаї завжди відповідала взаємністю. Причини були не потрібні. Адже саме такими були стосунки між Юкі та Такаї.

— М-н, нікого немає, тож усе гаразд. Я теж думала про те, що хочу побачити тебе.

Їй було так приємно почути від Юкі, що він захотів її побачити, що Такаї мимохідь відповіла, ніби теж цього хотіла.

Юкі округлив очі від подиву. Мабуть, він не сподівався почути від Такаї такі слова. Та й сама Такаї була здивована тим, що це сказала .

Юкі, збуджений під впливом Уехари, та Такаї, яка щойно втішала себе сама, завели один одного ще дужче, ніж зазвичай, і їхня близькість була палкішою, ніж будь-коли.

Такаї дивилася на Юкі, який стомлено заснув на ліжку поруч із нею, і думала.

Юкі, який потроху змінювався, та Уехара, яка на ці зміни впливала, — вони вдвох здавалися ідеальною парою.

«Можливо, Юкі був би щасливішим, якби зустрічався з Уехарою-сан...»

Такаї знову зненавиділа себе — таку спустошену, яка лише отримує все від Юкі, але нічого не дає йому взамін.

◇

Під час обідньої перерви наступного дня після того, як Юкі ходив на побачення з Уехарою, Такаї, як зазвичай, наодинці тихо читала книгу.

Однак саме сьогодні вона не могла зосередитися на читанні.

— Чули, Тояма та Уехара-сан наче ходили на побачення.

— Що-о-о?! Та ну, брехня!

— На жаль, схоже на правду. Кажуть, Ішіяма та інші випадково наткнулися на них обох, коли ті гуляли в торговому центрі.

— Та годі... Я ще з тих зборів класу запідозрив щось неладне, але вони й справді мутять...

— Цікаво, вони вже переспали?

— Ой, не кажи такого... Я як уявлю, аж на душі гидко стає...

Такаї не могла зосередитися на читанні саме тому, що звідусіль долітали подібні розмови.

Такаї й сама легко могла уявити, яким шоком для хлопців у класі стали чутки про те, що Уехара, яка була вельми популярною, ходила на побачення з Юкі.

Зазвичай Такаї не звертала уваги на розмови однокласників, проте зараз, почувши суть цих пліток, вона, так само як й інші хлопці, не могла приховати свого хвилювання. Свідченням тому було те, що зміст книги, яку вона читала, взагалі не сприймався головою.

Такаї перевела погляд на компанію Юкі, де той сидів в оточенні кількох учнів і весело розмовляв.

Мабуть, з Юкі кепкували через ці чутки, бо на його обличчі застиг розгублений вираз, а Уехара, хоч і робила вигляд, ніби все заперечує, водночас радісно й задоволено посміхалася.

Побачивши цю посмішку Уехари, Такаї відчула таку важкість й біль у грудях, яких ніколи раніше не відчувала, а її душу заполонило почуття пригніченості.

«Що це... Що це за тягар на серці... Чомусь так важко».

Попри те, що вчора ввечері Юкі прийшов до неї додому, шукаючи близькості з нею, Такаї так і не змогла позбутися гнітючого настрою .